Справа № 638/4646/20
Провадження № 1-кп/638/1121/20
13 травня 2020 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
представника потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_6
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12020220480001177 у відношенні ОСОБА_6 за ч.4 ст.185 КК України,
В провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020220480001177 у відношенні ОСОБА_6 за ч.4 ст.185 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заявила клопотання про продовження строку тримання обвинуваченої під вартою, посилаючись на наявність та не зменшення ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Також, просила призначити справу до судового розгляду.
Представник потерпілого ТОВ «Фінансова компанія «Ліберті Фінанс» ОСОБА_5 погодився з думкою прокурора, просив прийняти цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином в порядку ст.128 КПК України до розгляду.
Крім того, представник потерпілого звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення кримінального провадження, в якому просив скасувати арешт з грошових коштів, який застосовано на стадії досудового розслідування вжито згідно ухвали слідчого судді від 24.03.2020 року.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_4 заперечував проти продовження строку тримання під вартою його підзахисної, вказуючи на недоведеність існування ризиків, тривалість часу перебування під вартою, можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, просив змінити запобіжний захід на такий, що не пов'язаний з триманням під вартою. Щодо клопотання представника потерпілого про скасування заходів забезпечення кримінального провадження вважав передчасним; з приводу прийняття цивільного позову покладався на розсуд суду, не заперечуючи щодо призначення справи до розгляду.
ОСОБА_6 підтримала думку захисника.
Прокурор вважала передчасним розгляд клопотання про скасування арешту з грошових коштів, вказавши про необхідність розгляду цього питання на стадії дослідження речових доказів; не заперечувала проти прийняття цивільного позову до розгляду в даному кримінальному провадженні.
Вислухавши учасників процесу, суд прийшов до наступного.
Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, тобто з метою запобігання спробам: переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».
Продовжуючи обвинуваченій ОСОБА_6 міру запобіжного заходу тримання під вартою, суд приймає до уваги, що обвинувачена підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, та вважає що відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченою процесуальних обов?язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України, зокрема не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає.
Згідно матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачується у скоєні в тому числі тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до восьми років, не заміжня, нікого на утриманні не має, зареєстрована в Одеській області, має фактичне місце проживання в м. Одеса, у відношенні останньої перебувають інші обвинувальні акти в районних судах Одеської області, стан її здоров?я не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув?язнення.
Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 суд приходить до висновку, що при наявності обґрунтованої підозри, та міри покарання, яка їй може загрожувати, обвинувачена може переховуватися від суду. Таким чином, суд приходить до висновку, що існує ризик втечі обвинуваченої та ухилення від правосуддя.
Також суд врахував практику ЄСПЛ, а саме те, що оцінка такого ризику має проводитися з посиланням на ряд факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов?язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв?язками та усіма видами зв?язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови § 58).
Тому суд не вбачає підстав для зміни обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який.
Крім того, представник потерпілого ТОВ «Фінансова компанія «Ліберті Фінанс» ОСОБА_7 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_6 про визнання цивільним позивачем у кримінальному провадженні та відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином.
Відповідно до ст.61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно - небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила цивільний позов. Права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
Відповідно до ст.62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом. Права та обов'язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
У зв'язку з надходженням цивільного позову ТОВ «Фінансова компанія «Ліберті Фінанс» останній підлягає визнанню цивільними позивачем, а обвинувачена ОСОБА_6 - цивільним відповідачем.
Що стосується скасування заходу забезпечення кримінального провадження суд вказує наступне.
У відповідності до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Реєстр матеріалів досудового розслідування свідчить про те, що ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.03.2020 року накладений арешт на грошові кошти.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 Кримінального процесуального кодексу України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
При таких обставинах доводи клопотання про скасування арешту є необґрунтованими, не встановлено, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба, або арешт накладено необґрунтовано. Крім того, на даний час триває розгляд даного кримінального провадження, а майно щодо якого подане клопотання про скасування арешту є речовим доказом, у зв'язку з чим клопотання про скасування арешту не підлягає задоволенню.
Перешкод для призначення судового розгляду немає, а саме, підстави для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.2 ст.314 КПК України відсутні, проведені всі необхідні дії щодо підготовки до судового розгляду.
Кримінальне провадження підсудне Дзержинському районному суду м.Харкова.
Підстав для закриття, зупинення провадження немає.
Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст.291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.
Порушення вимог кримінально-процесуального законодавства під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду, не встановлено.
З'ясовано питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді. Клопотань про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту, витребування певних речей чи документів не заявлено. Враховуючи, що судом проведені всі підготовчі дії, передбачені нормами чинного КПК України, суд вважає за можливе призначити справу відносно ОСОБА_8 до судового розгляду.
Керуючись ст.ст.61,62,177, 331 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої по кримінальному провадженню № 12020220480001177 у відношенні ОСОБА_6 за ч.4 ст.185 КК України - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 60 діб - до 12 липня 2020 року.
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката обвинуваченої про зміну запобіжного заходу.
Визнати ТОВ «Фінансова компанія «Ліберті Фінанс» цивільними позивачем, а обвинувачену ОСОБА_6 - цивільним відповідачем.
Прийняти цивільний позов ТОВ «Фінансова компанія «Ліберті Фінанс» про відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином до розгляду з кримінальним провадженням.
У задоволенні клопотання представника потерпілого про скасування заходу забезпечення кримінального провадження - відмовити.
Призначити судовий розгляд кримінального провадження № 12020220480001177 у відношенні ОСОБА_6 за ч.4 ст.185 КК України.
Судовий розгляд кримінального провадження призначити на 22 червня 2020 року о 11 годині в приміщенні Дзержинського районного суду м.Харкова за адресою: м.Харків, пр.Перемоги,52-В, та здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні, з викликом прокурора, представника потерпілого, захисника, свідків, за участі обвинуваченої.
Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня оголошення.
Головуючий: