справа №619/1289/20
провадження №1-кп/619/251/20
іменем України
14 травня 2020 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складіголовуючого - суддіОСОБА_1
суддівОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю:секретаря судового засіданняОСОБА_4
розглянув у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 22020220000000073 від 27.04.2020 по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 305 КК України,
за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:
прокурораОСОБА_6
обвинуваченогоОСОБА_5
захисникаОСОБА_7
установив:
У період з 18.10.2018 по 08.06.2019 ОСОБА_5 , діючи у складі організованої групи з Особа 1 та Особа 2, матеріали у відношенні яких виділені в окреме провадження, відповідно до заздалегідь розподіленими між собою злочинними ролями, з метою реалізації єдиного злочинного плану, розробленого організатором злочинної групи Особа 1 та погодженого з іншими її активними учасниками, почав здійснювати поїздки до Російської Федерації на транспортних засобах - легкових автомобілях наданих для користування Особа 1, з метою відпрацювання та налагодження порядку, умов та строків проходження прикордонного та митного контролю, а також численної фіксації факту перетину кордону вказаних транспортних засобах у інформаційних базах комплексу автоматизації паспортного контролю.
У невстановлений слідством період часу (але не пізніше 18 год 09 хв 06.06.2019) та місці, Особа 1, виконуючи свою роль у складі організованої групи та продовжуючи реалізовувати злочинний план, направлений на здійснення контрабанди наркотичних засобів через митний кордон України, здійснив придбання та перевезення наркотичних засобів, які зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 .
Після цього, Особа 1 приблизно у травні - червні 2019 року, точна дата слідством не встановлено, виконуючи свою роль у складі організованої групи та продовжуючи реалізовувати злочинний план, передав придбані наркотичні засоби Особа 2 з метою проведення останнім технічних робіт із приховування наркотичних засобів у конструктивних місцях транспортного засобу «ОРЕL ОМЕGА», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить Особа 2 на праві власності.
Після чого, 02.05.2019 приблизно о 14 год 39 хв Особа 2 перебуваючи у службовому приміщенні приватного нотаріуса ОСОБА_8 за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Миру, буд. 2-А, прим. 32, реалізуючи спільний злочинний план, оформив на ОСОБА_5 довіреність з правом керування транспортним засобом «ОРЕL ОМЕGА», реєстраційний номер НОМЕР_1 (довіреність від 02.05.2019 серія ННЕ № 656643, зареєстрована в реєстрі за № 1621).
Далі, 08.06.2019 у період часу з 09.00 до 11.00 Особа 2 перебуваючи на автозаправній станції з назвою «ANP», яка знаходиться за адресою: вулиця Дніпровське шосе, 80, в м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, зустрівся із ОСОБА_5 та передав останньому транспортний засіб марки «ОРЕL ОМЕGА», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким останній міг керувати згідно довіреності від 02.05.2019 серія ННЕ № 656643 (зареєстрована в реєстрі за № 1621).
В свою чергу, Особа 1 реалізуючи злочинний план, направлений на контрабанду наркотичних засобів через митний кордон України з метою їх подальшого збуту на території іншої держави, 06.06.2019 о 18 год 09 хв здійснив виїзд до Російської Федерації через МАПП «Гоптівка» Харківської митниці ДФС для зустрічі ОСОБА_5 із наявними прихованими наркотичними засобами та проведення пошуку покупців та точок збуту наркотичних засобів. З метою реалізації злочинного плану - Особа 1 вже очікували інші невстановлені в ході досудового розслідування громадяни України.
При цьому, Особа 1 та Особа 2 дійшли між собою згоди та визначили для ОСОБА_5 роль виконавця, тобто водія із перевезення наркотичних засобів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, не розповідаючи йому про подальші свої плани на здійснення збуту наркотичних засобів на території іноземної держави.
Далі, 08.06.2019 приблизно о 15 год 12 хв ОСОБА_5 , реалізуючи спільний злочинний план, у визначеному йому обсязі та погоджений із усіма учасниками, який загалом був направлений на контрабанду наркотичних засобів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, рухаючись за кермом транспортного засобу «ОРЕL ОМЕGА», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на підставі відповідної довіреності на право експлуатації, керування та користування вказаним засобом від 02.05.2019, продовжуючи вчиняти дії, що охоплювались спільним та єдиним злочинним умислом учасників організованої злочинної групи, направленим на контрабанду наркотичних засобів, в'їхав в зону митного контролю МАПП «Гоптівка» Харківської митниці ДФС в напрямку руху «з України до Російської Федерації» для проходження по «зеленому коридору», що є порушенням ст. 366 Митного кодексу України. Під час проведення усного декларування ОСОБА_5 усвідомлюючи, що у паливному баку транспортного засобу приховані від митного контролю наркотичні засоби, діючи згідно єдиного плану організованої групи, заявив працівникам Харківської митниці ДФС, що не переміщує через митний кордон України товари, переміщення яких через державний кордон України обмежено або заборонено, у тому числі наркотичні засоби.
Разом з цим, службові собаки ІНФОРМАЦІЯ_2 та Харківської митниці ДФС спрацювали на багажне відділення транспортного засобу «ОРЕL ОМЕGА», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , після чого вказаний транспортний засіб було переведено до боксу поглибленого огляду МАПП «Готівка» Харківської митниці ДФС та проведено повторне усне декларування ОСОБА_5 , під час якого останній, діючи згідно єдиного плану організованої групи, заявив працівникам Харківської митниці ДФС, що не переміщує через митний кордон України товари, переміщення яких через державний кордон України обмежено або заборонено, у тому числі наркотичні засоби.
Далі, під час проведення поглибленого огляду транспортного засобу, у ємкості паливного баку транспортного засобу «ОРЕL ОМЕGА», реєстраційний номер НОМЕР_1 співробітниками Харківської митниці ДФС виявлено 42 (сорок два) полімерних пакунка із речовинами: рослинного походження, кристалічної форми та рідини, що мають ознаки наркотичних засобів, загальною вагою брутто 5,4 кг.
Відповідно до висновків експертів Харківського НДЕКЦ МВС України № 3/1453се-19 від 09.06.2019 та № 3/11632се-19 від 10.09.2019 вилучені у ОСОБА_5 в транспортному засобі «ОРЕL ОМЕGА», реєстраційний номер НОМЕР_1 та представлені на дослідження речовини є:
-речовина рослинного походження, яка знаходиться в одному полімерному пакунку, є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс. Маса канабісу, в перерахунку на суху речовину, складає - 86,1347 г;
-речовина рослинного походження, яка знаходиться у полімерних пакетах в кількості 39 штук, є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс. Маса канабісу, в перерахунку на суху речовину, складає - 3 131,6544 г;
-порошкоподібна речовина світло-коричневого кольору, загальною масою 41,3812 г, яка знаходиться в полімерних трубочках, містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін. Маса метамфетаміну, в складі наданої на дослідження речовини, складає 28,6192 г;
-кристалічна речовина білого кольору, масою 49,8278 г, містить в своєму складі метадон, який віднесений до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Маса метадону, в перерахунку на масу представленої речовини, становить 35,4470 г.
Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» №188 від 01.08.2000:
-особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, загальною масою, в перерахунку на суху речовину, - 3 217,7891 г становить особливо великий розмір;
-наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, масою 35,4470 г становить особливо великий розмір;
-психотропна речовина метамфетамін масою 28,6192 г становить особливо великий розмір.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 305 КК України, тобто вчинення закінченого замаху на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю особливо небезпечного наркотичного засобу та наркотичних засобів, обіг яких обмежено, в особливо великих розмірах, вчинений у складі організованої групи.
29 квітня 2020 року до суду надійшла угода про визнання винуватості, яка укладена в місті Харків 24 квітня 2020 року між прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_5 , відповідно до якої останній під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язується: а) беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні злочинів в обсязі, викладеному в повідомленні про підозру та обвинувальному акті; б) сприяти судовому розгляду у кримінальному провадженні № 2201922000000015 від 08.06.2019 року стосовно Особа 1 та Особа 2; в) своїми свідченнями повністю викривати злочинну діяльність членів організованої групи - Особа 1 та Особа 2 щодо обставин вчинення ними кримінальних правопорушень у складі організованої групи, про які йому відомо. З урахуванням обставин кримінального провадження, повного визнання винуватості, активного сприяння у розкритті кримінальних правопорушень, щирого каяття, а також тих фактів, що на утриманні останній має неповнолітніх дітей, які мешкають разом із ним: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , позитивно характеризується за місцем мешкання, до кримінальної відповідальності притягується вперше, з урахуванням особистих даних ОСОБА_5 , обставин, що пом'якшують його покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, сторони погоджуються на призначення ОСОБА_5 покарання з застосуванням вимог ст. ст. 69, 75 КК України, а саме: за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 305 КК України - із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі; зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком. Відповідно до вимог ст. 76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до районного сектору відділу з питань пробації за місцем проживання; не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу районного сектору відділу з питань пробації за місцем проживання; повідомляти районний сектор відділу з питань пробації про зміну місця проживання. Згідно з вимогами ст. 77 КК України конфіскацію майна не застосовувати.
У судому засіданні сторони кримінального провадження просили затвердити угоду про визнання винуватості.
Суд дійшов висновку про затвердження угоди про визнання винуватості з таких підстав.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе винуватим, відповідно до статті 12 КК України є особливо тяжким злочином.
Потерпілих у кримінальному провадження не має.
Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
Згідно ч. 6 ст. 368 КПК України, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у своїй постанові від 7 квітня 2020 року (справа № 761/13021/19, провадження № 51-409 км20) зазначив, що за змістом ст. 474 КПК України перевірка доказів щодо викриття підозрюваним дій інших учасників групи чи інших вчинених групою злочинів не належить до повноважень суду при прийнятті рішення щодо затвердження угоди про визнання винуватості. Натомість відповідно до приписів ст. 470 КПК України обов'язок враховувати ступінь та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб при укладенні угоди про визнання винуватості покладено саме на прокурора. За наявності сумнівів у достовірності повідомленої підозрюваним інформації щодо викриття злочинних дій інших учасників групи чи інших вчинених групою злочинів, прокурор на підставі ч. 1 ст. 474 КПК України вправі відкласти направлення до суду обвинувального акта з підписаною сторонами угодою до завершення проведення слідчих дій, необхідних для збирання та фіксації відповідних доказів. Перевірка достовірності обставин, які згідно ст. 470 КПК України підлягають врахуванню при укладенні угоди про визнання винуватості, є обов'язком прокурора. При цьому, зважаючи на визначені законом наслідки невиконання угоди (процесуального характеру, передбачені ст. 476 КПК України, або за наявності для того підстав - ініціювання прокурором кримінального провадження за ст. 3891 КК України) на суд при затвердженні угоди про визнання винуватості не можуть бути покладені інші обов'язки щодо перевірки можливості її затвердження ніж ті, які прямо передбачені у ст. 474 КПК України.
У судовому засіданні прокурор підтвердила, що ОСОБА_5 не є організатором організованої групи та повідомлена ним інформація щодо викриття злочинних дій інших учасників групи підтверджена відповідними доказами.
Отже, відповідно до положень ч. 4 ст. 469 КПК України в даному кримінальному провадженні можливе укладання угоди про визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_5 погоджується на призначення узгодженого покарання, що він підтвердив під час проведення підготовчого судового засідання.
Обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
У ході судового розгляду обвинувачений, захисник та прокурор, кожен окремо, підтвердили суду, що угода про визнання винуватості між ними укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Зміст угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України та положенням закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, умови угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зобов'язання взяті за угодою обвинуваченим можуть бути виконані повністю, наявні фактичні підстави для визнання винуватості.
Судом не встановлені підстави для відмови у затвердженні угоди, що передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 305 КК України, тобто закінчений замах на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю особливо небезпечного наркотичного засобу та наркотичних засобів, обіг яких обмежено, в особливо великих розмірах, вчинений у складі організованої групи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.
Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце проживання.
Судом не призначається додаткове покарання у виді конфіскації майна, оскільки угодою узгоджено звільнення ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком, а тому відповідно правил ст. 77 КК України додаткове покарання у виді конфіскації майна, передбачене санкцією ч. 3 ст. 305 КК України, не може бути призначено.
Суд зазначає, що узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчиненого злочину та даним про особу обвинуваченого, відповідають загальним засадам призначення покарання, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.
За таких обставин справи, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 визначену угодою про визнання винуватості міру покарання.
Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №298/95/16-к (провадження №51-2501км18) вказав, що у частині 2 статті 65 КК України встановлено презумпцію призначення більш м'якого покарання, якщо не доведено, що воно не є достатнім для досягнення мети покарання. Суд вважає, що такий же принцип застосовується і при вирішенні питання про порядок відбування покарання, зокрема, про можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням. Обов'язок доведення того, що менш суворий вид покарання або порядок його відбування є недостатнім, покладається на сторону обвинувачення.
Також Верховний Суд у своїй постанові від 01 лютого 2018 року (справа №634/609/15-к, провадження №51-658 км17) зазначив, що підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб'єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК України), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст.75 КК України тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб'єкта. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, в тому числі і у виді позбавлення волі, може бути прийняте судом з урахуванням тяжкості злочину, особи винного та інших обставин справи, на підставі яких він дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Враховуючи ступінь і характер суспільно-небезпечного діяння, тяжкість злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують його покарання, відсутність тяжких наслідків вчиненого злочину, поведінку ОСОБА_5 після його вчинення, його дійсне виправлення та щире каяття, можливість виправлення ОСОБА_5 без відбування покарання, суд дійшов висновку про звільнення від відбування покарання з іспитовим строком та застосовує ст. 75 КК України.
На період іспитового строку суд покладає на ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст.76 КК України.
З урахуванням вимог статей 176, 177, 377 КПК України у суду відсутні підстави для обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 314 ч. 3 п. 1, 368-371, 373-376, 392, 395, 474, 475 КПК України, суд
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості, яка укладена в місті Харків 24 квітня 2020 року між прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 305 України, та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
У відповідності зі ст.76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право впродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав передбачених статтею 394 КПК України, а саме обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3