Номер справи 623/1208/20
Номер провадження 2/623/524/2020
іменем України
15 травня 2020 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
в складі: головуючого - судді Винниченка П.П.
з участю: секретаря - Ардашевої Я.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі справу за позовом ОСОБА_1 до Бригадирівської сільської ради Ізюмського району Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом, -
07 квітня 2020 року представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом ОСОБА_1 до Бригадирівської сільської ради Ізюмського району Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом.
Вказує, що позивач не проживав на день смерті зі спадкодавцем, а проживав у м. Харкові, тому пропустив строк на подачу заяви про прийняття спадщини з поважних причин та просить визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Ізюм Харківської області, тривалістю шість місяців.
Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 08.04.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
До судового засідання позивач не з'явився, від його представника на адресу суду 07.05.2020 року надійшло клопотання про розгляд справи без його та позивача участі, позов підтримали у повному обсязі та просили його задовольнити.
Сільський голова 28.04.2020 року надав відзив, в якому зазначив, що не заперечує заяву про розгляд справи без участі сільської ради, проти позову не заперечує, позов визнав.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
В зв'язку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 , виданим Ізюмським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 27.09.2018 року.
Після його смерті залишилася спадщина у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,6057 га, що розташована на території Бригадирівської сільської ради Ізюмського району Харківської області, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.08.2013 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 143459563228, кадастровий номер 6322881500:03:000:0069, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку Серія ХР №029770 від 28.12.2004 р.
Згідно заповіту, посвідченого 13.03.2015 року Приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Чистовим С.Ю., зареєстрованого в реєстрі за №1611, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: належне йому на праві особистої власності майно: земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,6057 га (п'ять цілих шість тисяч п'ятдесят сім десятитисячних гектара), що розташована на території Бригадирівської сільської ради Ізюмського району Харківської області, належної йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР №029770, зареєстрованого 28.12.2004 року Ізюмським районним відділом земельних ресурсів Харківської області в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №690, та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.08.2013 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 143459563228, згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 8598467, виданого державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області О.В. Ляховою 28.08.2013 року, кадастровий номер 6322881500:03:000:0069, заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
На момент подання позовної заяви відсутня заведена спадкова справа (в тому числі і в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини) стосовно спадкодавця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 31.03.2020 р.
Позивач звернувся до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, яка відкрилася після сперті ОСОБА_3
Постановою № 1 приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Чистова С.Ю. від 31.03.2020 № 211/01-16 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зазначено, що відповідно до поданих документів ОСОБА_1 на час відкриття спадщини із спадкодавцем постійно не проживав, заяву про прийняття спадщини у встановлений ст. 1270 Цивільного кодексу України строк шість місяців не подавав і за даними перевірки Спадкового реєстру стосовно спадкодавця встановлено, що згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 59929706 від 31.03.2020 року спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заводилась. Згідно підпункту 3.15 пункту 3 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5 та зареєстрованого в Міністерств: юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, якщо спадкоємець протягом шести місяців не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв спадщину.
Згідно ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Відповідно до ст. 1233 і 1234 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Позивач вказує, що своєчасно не звернувся до нотаріуса з поважних причин, оскільки мешкав в м. Харків та не знав про смерть ОСОБА_3 .
Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов ОСОБА_1 задовольнити і визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Керуючись ст. ст. 10-13, 17, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Ізюм Харківської області, тривалістю шість місяців.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Відповідно до Закону України №540-IX від 30.03.2020 р. та п.3 перехідних положень ЦПК, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження, визначений статтею 354 ЦПК, продовжується на строк дії такого карантину.
Головуючий суддя: П. П. Винниченко