Справа № 569/22462/19
15 травня 2020 року Рівненський міський суд Рівненської області
в особі головуючої судді - Панас О.В.
при секретарі судового засідання - Корнійчук А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації, -
В провадженні Рівненського міського суду перебуває справа за позовом ПАТ«Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації.
Просили стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна»» завдану ним майнову шкоду в розмірі 28638,55 грн. та понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 921,00грн.
Свої вимоги обґрунтовують наступними доводами.
22.08.2018 р. між ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна»» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту за програмою страхування «Розумне КАСКО Плюс» № 018008-2105 - 1000138, за яким були застраховані майнові інтереси, Страхувальника, що не суперечить закону і пов'язані володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом «Nissan Leaf», д.н.з. « НОМЕР_2 ».
06.11.2018 p . у м. Рівне по вул. Макарова сталася ДТП за участі застрахованого ТЗ та транспортного засобу «Ford Focus», д.н.з. « НОМЕР_4 », під керуванням ОСОБА_1 .. Внаслідок ДТП зазначені автомобілі отримали механічні пошкодження.
У зв'язку з ДТП, Позивачем було отримано від Страхувальника заяву- повідомлення № 20734 про настання події, що має ознаки страхового випадку та на виплату страхового відшкодування від 07.11.2018 р. та заяву на виплату страхового відшкодування до справи № 20734 від 07.11.2018 р.
04.12.2018 р. Позивач здійснив страхове відшкодування Страхувальнику за Договором добровільного страхування.
Так, Позивачем на підставі ремонтної калькуляції Audatex № 20734 від 16.11.2018 р. було складено страховий акт № 20734/18 від 04.12.2018 р. та розрахунок до нього, згідно з яким сума страхового відшкодування за Договором добровільного страхування склала 28 638,55 грн.
На підставі цих документів вказана сума була перерахована Позивачем на вказаний Потерпілою рахунок, що підтверджується платіжним дорученням № 14889 від 04.12.2018 р.
ДТП відбулася внаслідок порушення Відповідачем Правил дорожнього руху України, що підтверджується ним особисто у Повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду від 06.11.2018 р. . На момент ДТП (06.11.2018 р.) транспортний засіб «Ford Focus», д.н.з. « НОМЕР_4 », яким керував Відповідач, відповідно до інформації, що міститься в Централізованій базі даних МТСБУ, був застрахований ПрЛТ «Київський страховий дім» за договором обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів № АК/7801938. З метою досудового врегулювання спору Позивачем було надіслано відповідачу претензію № 529 від 01.10.2019 р. щодо відшкодування шкоди у розмірі 28 638,55 гри. Станом на момент подання до суду позову вказану вимогу не задоволено.
Представник позивача подав до суду заяву з проханням розглянути справу у їх відсутність. Підтримав позов та просив задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив з якого вбачається, що пред'явлений до нього позов не визнає з наступних підстав.
06.11.2018 p. у м. Рівне по вул. Макарова сталася ДТП за участі застрахованого ТЗ та транспортного засобу «Ford Focus», д.н.з. « НОМЕР_4 », під керуванням ОСОБА_1 .. Внаслідок ДТП зазначені автомобілі отримали механічні пошкодження.
В результаті ДТП автомобіль Nissan Leaf, д.н.з. НОМЕР_2 отримав механічні ушкодження.
Згідно полісу №АК/7801938 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 27 листопада 2017 року його відповідальність на випадок ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Київський страховий дім», копію якого надав потерпілій стороні.
07 листопада 2018 року звернувся до ПАТ «Київський страховий дім» з повідомленням про настання страхового випадку. ПАТ «Київський страховий дім» станом на сьогоднішній день не припинено, а тому вважає, що Позивач мав би звернутися з даним позовом не до нього, а до ПАТ «Київський страховий дім». Просив відмовити у задоволенні позову.
З поданої до суду відповіді представника позивача на відзив відповідача вбачається, що вони заперечують проти доводів відповідача щодо пред'явлення позову до неналежного відповідача. Вважають, що законодавець наділив позивача правом вибору суб'єкта, до якого можна заяви вимоги щодо відшкодування збитку. Відповідач був застрахований у ПАТ «Київський страховий дім» . Відповідно до інформації, яка міститься у Єдиному державному реєст юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Страховик перебуває у стані припинення. Відомості про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичї особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи для заявлення кредиторами своїх вимог: до 10.10.2018 р. ДТП відбулось 06.11.2018 р. Відтак, законних підстав для звернення з кредиторськими вимогами Страховика відсутні. У поданому до суду запереченні, відповідач підтримав свою позицію щодо пред'явленого позову, який вважає пред'явлений до неналежної особи. Обов'язок з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-праової відповідальності. ПАТ «Київський страховий дім» станом на сьогоднішній день не припинено.
Дослідивши письмові докази у справі та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 06.11.2018 p. у м. Рівне по вул. Макарова сталася ДТП за участі застрахованого ТЗ «Nissan Leaf», д.н.з. « НОМЕР_2 » під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Ford Focus», д.н.з. « НОМЕР_4 », під керуванням ОСОБА_1 .. Внаслідок ДТП зазначені автомобілі отримали механічні пошкодження, згідно оглянутого судом протоколу про пригоду від 06.11.2018р. за яким ОСОБА_1 визнав себе винним у ДТП.
07.11.2018р., у зв'язку з ДТП ОСОБА_2 подала до ПрАТ «СК «Євроунс Україна» заяву- повідомлення № 20734 про настання події, що має ознаки страхового випадку та на виплату страхового відшкодування та заяву на виплату страхового відшкодування до справи № 20734 від 07.11.2018 р.
Встановлено, що 22.08.2018 р. між ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна»» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту за програмою страхування «Розумне КАСКО Плюс» № 018008-2105 - 1000138, за яким були застраховані майнові інтереси, Страхувальника, що не суперечить закону і пов'язані володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом «Nissan Leaf», д.н.з. « НОМЕР_2 ».
Позивачем на підставі ремонтної калькуляції Audatex № 20734 від 16.11.2018 р. було складено страховий акт № 20734/18 від 04.12.2018 р. та розрахунок до нього, згідно з яким сума страхового відшкодування за Договором добровільного страхування склала 28 638,55 грн. Статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого. Відповідно до ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний: при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Платіжним дорученням № 14889 від 04.12.2018 р. на підставі вищевказаних документів вказана сума була перерахована ПрАТ СК «Євроінс Україна» на вказаний ОСОБА_2 рахунок, що підтверджується оглянути судом вказаним платіжним дорученням № 14889 від 04.12.2018р.
Тобто, 04.12.2018 р. ПрАТ СК «Євроінс Україна» здійснив страхове відшкодування Страхувальнику за Договором добровільного страхування «Розумне КАСКО Плюс» № 018008-2105 - 1000138.
Окрім того, судом встановлено, що згідно полісу №АК/7801938 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 27 листопада 2017 року ОСОБА_4 застрахована відповідальність на випадок ДТП у Приватному акціонерному товаристві «Київський страховий дім". Як зазначив у відзиві відповідач, 07.11. 2018 року він звернутався до ПАТ «Київський страховий дім» з повідомленням про настання страхового випадку. З наданого суду ЄДРПОУ вбачається, що ПАТ «Київський страховий дім» з 10.08.2018р. перебуває в стані припинення , проте належних та достовірних доказів про припинення на сьогоднішній день діяльності ПАТ «Київський страховий дім», не встановлено. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, сторона позивача посилається на те, що до позивача на підставі ст. 993 ЦК Українита ст. 27 ЗУ «Про страхування..» перейшло право вимоги, яке потерпілий мав до ПрАТ «Київський страховий дім» як до страховика цивільно-правової відповідальності відповідача , проте страховик відповідача перебуває на стадії припинення своєї діяльності. Вважають, що якщо стягнення проводиться на підставі Договору страхуванн, у МТСБУ відсутні повноваження щодо відшкодування шкоди Позивачу у порядку суброгації. Так, відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. За нормою ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотньої вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом. Як вбачається з матеріалів справи, 07.11.2018р. потерпіла особа звернулася до свого страховика з заявою про виплату страхового відшкодування. Статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані: вжити заходів для невідкладеного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди (п.33.1.2). Статтею 38 цього ж Закону встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умови визначених у підпунктах 33.1.2. пункту 33.1 статті 33 цього Закону. Таким чином, з викладеного вбачається, що обов'язок страховика відшкодувати заподіяну страхувальником шкоду виникає із самого факту заподіяння застрахованою особою у результаті ДТП такої шкоди. При цьому, зобов'язаною особою, внаслідок заподіяних ОСОБА_1 у результаті ДТП збитків, є страховик відповідача - ПрАТ «Київський страховий дім». Як вказав відповідач, він особисто повідомив свою страхову компанію про страховий випадков 07.11.2018р., судом не встановлено доказів на спростування даного факту. Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону). Обмеження набуття страховиком завдавача шкоди права зворотної вимоги (регресу) випадками, які визначені у статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,зумовлене тим, що набуття вказаного права щоразу після відшкодування цим страховиком шкоди потерпілому суперечило би меті страхування цивільно-правової відповідальності, об'єктом якого є майнові інтереси завдавача шкоди та яке забезпечує, зокрема, їх захист. Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою. Отже, кредитор у деліктному зобов'язанні (потерпіла) може бути замінений його страховиком (позивачем) внаслідок виконання ним обов'язку завдавача шкоди (відповідача) з відшкодування останньої. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією. Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв'язку з виплатою першим на користь потерпілої страхового відшкодування, є засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов'язанні. Відповідно до статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, завдану майну потерпілих, становить 100 000,00 грн. (п.7.2. Договору), у разі пошкодження, знищення застрахованого ТЗ або окремих його даталей, частин внаслідок ДТП за відсутності вини особи, вказаної в п.6.2. цього Договору , за наявності іншого учасникаДТП протягом строку дії та на території дії Договору (п.6.1 Договору). Як встановлено судом, відповідно до страхового полісу № АК/7801938 страховиком відповідача передбачена страхова сума відповідальності на одного потерпілого - 100 000,00 грн. Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи. За загальним правилом, викладеним у пункті 5 частини першої статті 991 ЦК України, страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків. Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає спеціальні правила щодо наслідків невиконання страхувальником обов'язку перед страховиком, зокрема з надання своєчасного повідомлення про настання страхового випадку. Так, підпункт 33.1.4 (до набрання чинності Законом № 3045-VI від 17 лютого 2011 року - підпункт 33.1.2) пункту 33.1 статті 33 вказаного Закону в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачав, що у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про ДТП встановленого зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально. У випадку невиконання чи неналежного виконання страхувальником вказаного обов'язку страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника (підпункт 38.1.1 («ґ») пункту 38.1 статті 38 зазначеного Закону). Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди (див. пункт 35 цієї постанови). А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність. З огляду на вказане, суд погоджується з доводами відповідача, який заперечив проти відшкодування вже виплаченого позивачем потерпілій страхового відшкодування, оскільки вважає, що саме на третю особу як страховика відповідача покладений відповідний обов'язок у межах суми страхового відшкодування. Таким чином, враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність відповідача на час настання страхового випадку була застрахована у ПАТ «Київський страховий дім» на підставі полісу страхування цивільно-правової відповідальності № АК/7801938 від 27.11.2017р., то, у даному випадку, позивач мав звернутись до ПАТ «Київський страховий дім» про виплату страхового відшкодування. Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст.89 ЦПК, , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог до ОСОБА_1 , який у даному випадку є неналежним відповідачем. Сторона позивача, отримавши відзив відповідача на позов, де він заперечив законність звернення до нього з даним позовом, та подавши до суду відповідь на відзив, правом на залучення співвідповідача або заміну відповідача, в силу положень ст. 51 ЦПК, не скористалася. Відтак, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити. Враховуючи, що суд дійшов обґрунтованих висновків, щодо відмови у задоволенні позовних вимог, то з урахуванням положень статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, відшкодування судового збору, у разі відмови у позові не підлягають. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-268, 273, 354, 355, п.3 Р.ХП "Перехідні положення" ЦПК України, суд, - вирішив: Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Євроінс Україна» відмовити у задоволенні позову до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Під час дії карантину, процесуальні строки розгляду апеляційної скарги продовжуються на строк дії такого карантину. Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна», місцезнаходження: 03150 м. Київ, Велика Васильківська 102, КОД ЄДРПОУ2286348. Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_5 . Повне рішення виготовлене - 15.05.2020р. Суддя О.В.Панас