справа №380/1976/20
12 травня 2020 року
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сакалоша В.М.,
секретаря судового засідання Гулкевича В.О.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кам'янка-Бузької міської ради Львівської області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Кам'янка-Бузької міської ради Львівської області (далі - Кам'янка-Бузька МР, відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Кам'янка-Бузької міської ради, яка полягає у нездійсненні розгляду заяви ОСОБА_1 від 14 березня 2019 року (вх. №Д-512802-12) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на її безоплатне отримання в кількості 2 га із земель запасу комунальної власності, кадастровий номер: 4622110100:12:000:03312 для ведення особистого селянського господарства у відповідності до вимог ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України;
- зобов'язати Кам'янка-Бузьку міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 березня 2019 року (зареєстровану відповідачем на номером Д-512/02-12 14 березня 2019 року) у місячний строк з дня набрання судовим рішенням у справі законної сили.
Ухвалою від 12.03.2020 суд відкрив провадження в адміністративній справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Кам'янка-Бузькою МР в порушення вимог ч.7 ст.118 Земельного кодексу України у місячний строк не розглянуто заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га кадастровий номер: 4622110100:12:000:0312 на безоплатне отримання її для ведення особистого селянського господарства. Позивач зазначає, що до заяви ним було додано необхідні документи і така була зареєстрована у вхідному журналі відповідача. Вказує, що відповідач звернення не розглянув та не надав ні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, ні вмотивованої відмови, а надав лише відповіді у формі листів, що на переконання ОСОБА_1 є протиправною бездіяльністю з боку Кам'янка-Бузької МР.
Кам'янка-Бузька МР надала відзив на позовну заяву (вх. №23112 від 07.05.2020). На спростування позовних вимог відповідач зазначає, що на землях комунальної власності, на яких ОСОБА_1 просить надати земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства встановлено наявність земельних ділянок, які перебувають у приватній власності окремих громадян для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У зв'язку з чим на постійній депутатській комісії з питань регулювання земельних відносин, архітектури та містобудування, охорони навколишнього середовища було запропоновано замовити в ліцензованій землевпорядній організації розробку технічної документації щодо поділу земельних масивів, де мають місце раніше відведені земельні ділянки. Розроблення даного виду документації та її затвердження дасть можливість визначити вільні земельні ділянки, їх кількість, площу та конфігурацію. Про наявність вільних земельних ділянок на даному масиві ОСОБА_1 буде повідомлено додатково, про що його було повідомлено відповідними листами. З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
ОСОБА_1 надав відповідь на відзив (вх. №23338 від 08.05.2020). Зазначає, що Земельне Законодавство зобов'язує відповідача розглянути клопотання позивача виключно у місячний строк, а з листа який було надіслано відповідачем вбачається що заява від 14.03.2019 буде розглянув на черговій сесії після поділу земельного масиву на окремі земельні ділянки, що на думку ОСОБА_1 , є порушенням ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.
Позивач зазначає, що за твердженнями відповідача, основною причиною яка перешкоджає розгляду клопотання від 14.03.2019 у визначений Законом термін є те, що на земельній ділянці кадастровий номер: 4622110100:12:000:0312 відповідачем встановлено наявність земельних ділянок, які перебувають у приватній власності окремих громадян. Проте даний факт не відповідає дійсності, оскільки згідно відповіді Держгеокадастру у Львівській області від 16.03.2020 відповідно даних Національної кадастрової системи спірна земельна ділянка знаходиться у власності територіальної громади в особі Кам'янка-Бузької МР.
У судовому засіданні по розгляду справи позивач свої вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач явку представника не забезпечив, надав суду клопотання у зв'язку із запровадженням карантинних заходів.
Вирішуючи питання про подальший розгляд справи за вказаних обставин суд керувався тим, що завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Враховуючи передбачені КАС України строки розгляду адміністративних справ, дослідивши обсяг наявних у справі доказів, зважаючи на те що провадження справі було відкрито 12.03.2020, суд прийшов до висновку що розгляд справи можна продовжити за наявними матеріалами.
Всебічно та повно з'ясувавши обставини справи заслухавши позивача та дослідивши наявні докази суд встановив наступне.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України.
Реалізуючи своє Конституційне право, а також згідно і з ст. 121 Земельного кодексу України, ОСОБА_1 14.03.2019 звернувся до Голови Кам'янка- Бузької МР із заявою у якій просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою відведення земельної ділянки на безоплатне отримання в кількості 2 га з земель запасу комунальної власності, кадастровий номер 4622110100:12:000:0312 для ведення особистого сільського господарства. До вказаної заяви позивач долучив викопіювання з кадастрової карти земельної ділянки, на якому зазначене бажане місце розташування та копію паспорта.
Листом від 24.04.2019 №313/02-13 Кам'янка-Бузька МР повідомила ОСОБА_1 що його заява (вх. №Д-512/02-12 від 14.03.2019 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га за межами м. Кам'янка-Бузька буде розглянута на черговій сесії Кам'янка-Бузької МР після поділу земельного масиву комунальної власності на окремі земельні ділянки площею 2,0000 га та 0,7117 га (кадастровий номер: 4622110100:12:000:0312), зазначивши що про результати розгляду даного питання ОСОБА_1 буде повідомлено додатково.
10.10.2019 ОСОБА_1 звернувся до Голови Кам'янка-Бузької МР із заявою щодо надання йому додаткової відповіді стосовно його клопотання від 14.03.2019 за вх. №Д-512/02-12.
Листом від 08.11.2019 №692/02-13 Кам'янка-Бузька МР у відповідь на вищевказану заяву повідомила ОСОБА_1 що для розробки проекту відведення земельної ділянки необхідно розробити технічну документацію щодо поділу вказаної ним земельної ділянки. На розгляд сесії міської ради було подано відповідний проект рішення. Згідно рішення №17 від 23.05.2019 документація повернута на доопрацювання. В процесі розгляду даного питання встановлено наявність на даному масиві земельних ділянок у приватній власності окремих громадян для відведення с/г виробництва згідно Державних актів на право приватної власності на землю старого взірця. Зазначено, що враховуючи наведене заява позивача буде розглянута на сесії міської ради після розроблення технічної документації по встановленню та закріпленню меж земельних ділянок на місцевості (кадастровий номер: 4622110100:12:000:0312) згідно Державних актів на право приватної власності на землю для ведення товарного с/г виробництва.
04.11.2019 ОСОБА_1 подав Голові Кам'янка-Бузької МР скаргу, оскільки як йому стало відомо його заява від 14.03.2019 на сесії міської ради жодного разу не розглядалася, просив розглянути клопотання і прийняти відповідне рішення згідно чинного Законодавства.
На означену скаргу, Кам'янка-Бузька МР листом від 18.11.2019 №730/02-13 повідомила ОСОБА_1 що його заява від 14.03.2019 була розглянута на черговій сесії Кам'янка-Бузької МР і згідно рішення №17 від 23.05.2019 документація була направлена на доопрацювання, з урахуванням вказаного заява буде розглянута повторно після розроблення технічної документації по встановленню і закріпленню меж земельних ділянок на даній площі.
09.12.2019 ОСОБА_1 подав Голові Кам'янка-Бузької МР повторну скаргу вказавши що його заява не розглянута у встановлений Законодавством місячний строк з прийняттям відповідного рішення.
Листом від 22.01.2020 №93/03-17 Кам'янка-Бузька МР повідомила ОСОБА_1 що його скарга була повторно розглянута на черговому засіданні постійної депутатської комісії з питань землеустрою, землекористування та охорони навколишнього середовища Кам'янка-Бузької МР 21.01.2020 і як єдиний спосіб вирішення даного звернення на комісії присутнім було запропоновано замовити міській раді в ліцензованої землевпорядної організації розробку технічної документації щодо поділу земельних масивів, де мають місце раніше виділені земельні ділянки для ведення товарного с/г виробництва. Зазначено, що про наявність вільних земельних ділянок на даному масиві позивача буде повідомлено додатково.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду його заяви від 14.03.2019 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та не прийняття рішення про надання дозволу чи про відмову у його наданні, як це передбачено ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до статті 14 Конституції України та статті 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
Статтею 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Частиною 2 статті 22 ЗК України передбачено, що до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).
Згідно з пунктом "а" частини 3 статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Відповідно до статті 33 ЗК України земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянам у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.
Згідно частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2.0 гектара.
Частиною 4 статті 122 ЗК України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною 8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Пунктом "в" частини 3 статті 116 ЗК України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з ч. 7 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 вказаного Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Вказана норма кореспондує ч. 3 ст. 23 ЗК України, згідно з якою відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відповідно ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» виключно пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питаю вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Таким чином, суд звертає увагу, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, зокрема, особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності.
За приписами статті 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Як вже встановлено судом, ОСОБА_1 звернувся до Кам'янка-Бузької МР з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на її безоплатне отримання в кількості 2 га із земель запасу комунальної власності, кадастровий номер: 4622110100:12:000:03312 для ведення особистого селянського господарства ще 14.03.2019.
Заява як вбачається з матеріалів справи розглядалася, проте рішення не прийняте, натомість Кам'янка-Бузькою МР прийнято рішення від 23.05.2019 №17 Про повернення на доопрацювання проекту рішення «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (кадастровий номер: 4622110100:12:000:03312)»
Таким чином, Кам'янка-Бузька МР не прийняла жодного рішення передбаченого ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надання мотивованої відмови у наданні такого дозволу.
Відтак, Кам'янка-Бузька МР допустила протиправну бездіяльність щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 , про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.
Відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
В рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Рисовський проти України" (Заява № 29979/04 пп.70,71) суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (п.70 рішення). Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість …Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (п.71 рішення).
З урахуванням даного рішення, відповідач уникнув свого обов'язку щодо належного розгляду заяви позивача, а тому він же і повинен виправити свою бездіяльність, що цілком відповідає Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.
Таким чином, належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача є зобов'язання Кам'янка-Бузької МР розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 березня 2019 року (зареєстровану відповідачем на номером Д-512/02-12 14 березня 2019 року) у місячний строк з дня набрання судовим рішенням у справі законної сили із прийняттям відповідного рішення.
Щодо покликань відповідача на встановлення наявності земельних ділянок, які перебувають у приватній власності окремих громадян, то суд звертає увагу, що надання дозволу на розроблення проекту замлеустрою не є переданням у власність земельної ділянки.
Згідно 3 ч. 7 ст. 118 ЗК України особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу, якщо уповноважений орган у місячний строк не надав ні дозволу на його розроблення, ні мотивованої відмови у наданні такого дозволу.
Відтак, вказаною нормою закріплено право громадянина замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу та жодним чином не позбавляє його права на отримання від уповноваженого органу після спливу місячного строку дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні, а також права на судовий захист у випадку неможливості реалізації права на отримання відповідного дозволу (бездіяльності суб'єкта владних повноважень) або відмови у його наданні після спливу місячного строку .
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.02.2018 в справі № 806/3095/17, від 17.12.2018 у справі №№509/4156/15-а).
При цьому суд бере до уваги наявний в матеріалах справи лист Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 16.03.2020 № Д-153/0-261/6-20 з якого вбачається що до масиву ділянки за кадастровим номером: 4622110100:12:000:03312 згідно технічної документації по передачі земельної частки (паю) внатурі і видачі державних актів на право власності на землю громадянам, планів встановлення меж земельних ділянок та каталогу координат не входять ділянки що перебувають у приватній власності громадян. Дана земельна ділянка передана із земель державної власності у комунальну згідно Наказу 13-4895/16-18-СГ від 27.09.2018 Головного управління Держгеокадастру у Львівській області та акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель державної власності у комунальну власність від 27.09.2018.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не надано жодних доказів на спростування тверджень позивача щодо допущення протиправної бездіяльності щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 14 березня 2019 року (вх. №Д-512802-12) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на її безоплатне отримання в кількості 2 га із земель запасу комунальної власності, кадастровий номер: 4622110100:12:000:03312 для ведення особистого селянського господарства у відповідності до вимог частини 7 ст. 118 Земельного кодексу України.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованим, а тому позов підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що за подання цього позову ОСОБА_2 сплатив судовий збір в сумі 1681,60 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п. 3 розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Кам'янка-Бузької міської ради Львівської області, яка полягає у нездійсненні розгляду заяви ОСОБА_1 від 14 березня 2019 року (вх. №Д-512802-12) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на її безоплатне отримання в кількості 3 га із земель запасу комунальної власності, кадастровий номер: 4622110100:12:000:03312 для ведення особистого селянського господарства у відповідності до вимог частини 7 ст. 118 Земельного кодексу України.
Зобов'язати Кам'янка-Бузьку міську раду Львівської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 березня 2019 року (зареєстровану відповідачем за вх. №Д-512/02-12 від 14 березня 2019 року) у місячний строк з дня набрання судовим рішенням у справі законної сили із прийняттям відповідного рішення.
Стягнути з бюджетних асигнувань Кам'янка-Бузької міської ради (80400, Львівська область, м. Кам'янка -Бузька, вул. Шевченка, 2; ЄДРПОУ 04056196) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 15.05.2020.
Суддя В.М. Сакалош