12 травня 2020 року м.Київ № 320/7242/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Київській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Вєгас буд" про стягнення податкового боргу,
ГУ ДПС у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ТОВ "Вєгас буд" про стягнення податкового боргу у розмірі 1300730,43 грн. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, податковий орган зазначив, що згідно відомостей бази даних ГУ ДПС у Київській області за ТОВ "Вєгас буд" рахується борг з нарахованих контролюючим органом штрафних санкцій та пені з податку на прибуток та податку на додану вартість.
Борг з податку на додану вартість був виявлений за наслідками проведення камеральної перевірки даних, задекларованих відповідачем у податковій звітності з ПДВ за квітень та травень 2018 та перевірки з питань своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних в ЄРПН за березень, квітень та травень 2018, які зафіксовано в актах від 19.07.2018 № №39018/04-36-12-04/41861517, від 14.06.2018 № 39019/04-36-12-04/41861517, від 01.08.2018 № 41871/04-36-12-04/41861517, а також у податкових повідомленнях-рішеннях №0277041204 від 26.10.2018 на суму 443308,75 грн., №0277031204 від 26.10.2018 на суму 620 470 грн., № 0202311204 від 21.08.2018 на суму 163192,42 грн.
Борг з податку на прибуток виявився в результаті проведення камеральної перевірки з питання своєчасності подання податкової звітності, повноти нарахування, своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, за наслідками якої був складений акт від 21.03.2019 № 749/10-36-55-05/41861517 та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0025285505 від 15.04.2019 на суму 170 грн.
Вказані ППР відповідачем не оскаржувались та є узгодженими. У добровільному порядку відповідач зобов'язання не сплачує, тому позивачем була нарахована пеня, борг відповідача станом на 20.12.2019 складає 1300730,43 грн.
Ухвалою від 02.03.2020 було відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання.
Ухвалу суду про відкриття провадження у справі з пропозицією надати відзив на позов було направлено відповідачеві за зареєстрованим місцезнаходженням, а саме: Київська область, м. Обухів, вул. Калинова, буд. 57.
23 березня 2020 до суду повернувся конверт з копією ухвали про відкриття провадження у справі з довідкою відділення поштового зв'язку про причини повернення: «неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача».
Відповідно до частини 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:
1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
Згідно з частиною 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до частини 11 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Частиною 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.
Отже, виходячи з положень частини 4 статті 124, частини 1 статті 127 та частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення або повістку, що були направлені за зареєстрованим місцем проживання (перебування) особи, неможливо вручити учаснику справи з незалежних від суду причин (у зв'язку з відмовою від одержання, відсутністю за повідомленою адресою тощо) вважається, що судове рішення або повістка вручена належним чином.
При цьому, датою вручення судового рішення або повістки є день проставлення відділенням поштового зв'язку відповідної відмітки із зазначенням причин не вручення на поштовому відправленні.
Як вбачається з матеріалів справи, направлена за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцезнаходженням відповідача ухвала суду від 02.03.2020 про відкриття провадження у справі не була вручена відповідачеві з причин, що не залежали від суду.
За викладених обставин суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі.
Відповідач правом надати відзив на позовну заяву не скористався.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне:
ТОВ "Вєгас буд" зареєстроване як юридична особа 11.01.2018 (код ЄДРПОУ 41861517) та взяте на податковий облік у ГУ ДПС у Київській області, що підтверджується випискою ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Основним видом діяльності позивача, згідно довідки про включення до ЄДРПОУ, є будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20). Підприємство розташовано у м.Обухові Київської області по вул. Калинова, буд.57 (а.с. 4).
14.06.2018 контролюючим органом було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за квітень 2018 ТОВ "Вегас Буд", результати якої оформлені актом від 14.06.2018 №39019/04-36-12-04/41861517 (а.с. 11).
Даною перевіркою, оформленою вищезазначеним актом від 14.06.2018, встановлено порушення п.198.1 ст.198, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України у зв'язку з заниженням ТОВ "Вегас Буд" податкового зобов'язання за квітень 2018 на суму ПДВ 496376 грн., за податковими накладними зареєстрованих в ЄРПН за квітень 2018 року.
На підставі акта перевірки від 14.06.2018, контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.10.2018 № 0277031204, яким ТОВ "Вегас Буд" на підставі п.123.1 ст.123 ПК України визначений штраф у розмірі 124094 грн. (а.с. 12).
Податкове повідомлення-рішення від 26.10.2018 №0277031204 було надіслано за зареєстрованим місцезнаходженням ТОВ «Вегас Буд» рекомендованим поштовим відправленням №4910703959220 (а.с. 30). Однак, направлене за зареєстрованим місцезнаходженням відповідача поштове відправлення з податковим повідомленням-рішенням від 26.10.2018 не було йому вручене з причин, що не залежали від контролюючого органу та повернулось на адресу контролюючого органу (а.с. 30).
Також, судом встановлено, що 19.07.2018 контролюючим органом було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за травень 2018 ТОВ "Вегас Буд", результати якої оформлені актом від 19.07.2018 №39018/04-36-12-04/41861517 (а.с. 25-26).
Перевіркою, оформленою актом від 19.07.2018 №39018/04-36-12-04/41861517, встановлено порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст. 187 ПК України у зв'язку з заниженням ТОВ "Вегас Буд" суми податкових зобов'язань за травень 2018 на суму ПДВ 354647 грн., за податковими накладними зареєстрованих в ЄРПН за травень 2018 року.
На підставі акта перевірки від 19.07.2018 №39018/04-36-12-04/41861517 контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.10.2018 № 0277041204, яким ТОВ "Вегас Буд" на підставі п.123.1 ст.123 ПК України визначений штраф у розмірі 88661,75 грн. (а.с. 28).
Податкове повідомлення-рішення від 26.10.2018 №0277041204 було надіслано за зареєстрованим місцезнаходженням ТОВ «Вегас Буд» рекомендованим поштовим відправленням №490006377731 (а.с. 29). Проте, направлене за зареєстрованим місцезнаходженням відповідача поштове відправлення з податковим повідомленням-рішенням від 26.10.2018 не було йому вручене з причин, що не залежали від контролюючого органу та повернулось на адресу контролюючого органу з довідкою відділення поштового зв'язку «неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача» (а.с. 29).
Судом також встановлено, що 01.08.2018 контролюючим органом було проведено камеральну перевірку з питань своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних в ЄРПН за березень, квітень та травень 2018 ТОВ "Вегас Буд", результати якої оформлені актом від 01.08.2018 №41871/04-36-12-04/41861517 (а.с. 13-14).
Даною перевіркою, оформленою вищезазначеним актом від 01.08.2018, встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "Вегас Буд".
На підставі акту перевірки від 01.08.2018, контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.08.2018 № 0202311204, яким ТОВ "Вегас Буд" на підставі п.1201.3 ст.1201 ПК України визначений штраф у розмірі 163192,42 грн. (а.с. 15-16).
Податкове повідомлення-рішення від 21.08.2018 №0202311204 було надіслано за зареєстрованим місцезнаходженням ТОВ «Вегас Буд» рекомендованим поштовим відправленням №4910703959220 (а.с. 16). Однак, направлене за зареєстрованим місцезнаходженням відповідача поштове відправлення з податковим повідомленням-рішенням від 21.08.2018 не було йому вручене з причин, що не залежали від контролюючого органу та повернулось на адресу контролюючого органу з довідкою відділення поштового зв'язку «за закінченням строку зберігання" (а.с. 16).
Крім того, 21 березня 2019 року контролюючим органом було проведено камеральну перевірку питання своєчасності подання податкової звітності, повноти нарахування, своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання ТОВ "Вегас Буд", результати якої оформлені актом від 21.03.2019 №749/10-36-55-05/41861517 (а.с. 19-20).
Перевіркою, оформленою вищевказаним актом, встановлено: порушення вимог п.п.49.18.3 п.49.18 ст.49 ІІ ПК України у зв'язку з неподанням податкової звітності з податку на прибуток за 2018 рік (а.с. 19-20).
На підставі акта перевірки від 21.03.2019 №749/10-36-55-05/41861517 контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.04.2019 № 0025285505, яким ТОВ "Вегас Буд" на підставі пп.54.3.1 п.54.3 ст. 54, п.п. 75.1.1 п.75.1 ст. 75, п.76.3 ст.76, ст.102, п.120.1 ст.120 ПК України визначений штраф у розмірі 170 грн. (а.с. 23).
Податкове повідомлення-рішення від 15.04.2019 №0025285505 було надіслано за зареєстрованим місцезнаходженням ТОВ «Вегас Буд» рекомендованим поштовим відправленням №215600426655 (а.с. 24).
Направлене за зареєстрованим місцезнаходженням відповідача поштове відправлення з податковими повідомленнями-рішеннями від 15.04.2019 №0025285505 не було йому вручене з причин, що не залежали від контролюючого органу та повернулось на адресу контролюючого органу з довідкою відділення поштового зв'язку «за зазначеною адресою не знаходиться» (а.с. 24).
Пунктом 3 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Мінфіну від 28.12.2015 № 1204, встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків - фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження такої фізичної особи з повідомленням про вручення.
Підпунктом 2 пункту 4 цього ж порядку передбачено, що дата надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення проставляється працівником структурного підрозділу, до функцій якого належить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальною особою, визначеною керівником контролюючого органу для виконання таких функцій, - у разі надіслання листом з повідомленням про вручення. При цьому повідомлення про вручення прикріплюється до примірника податкового повідомлення-рішення, який залишився в контролюючому органі (при направленні податкового повідомлення-рішення форми «Ф» - до корінця податкового повідомлення-рішення).
Відповідно до пункту 5 Порядку якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням платника податків (посадових осіб платника податків), їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.
Оскільки конверти з податковими повідомленнями-рішеннями від 15.04.2019, 21.08.2019 та 26.10.2018 не були вручені відповідачеві з причин, що не залежали від контролюючого органу, суд дійшов висновку, що вказані податкові повідомлення-рішення вважаються врученими відповідачеві належним чином.
Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень від 15.04.2018 №0025285505; від 21.08.2018 № 0202311204 та від 26.10.2018 №№ 0277041204, 0277031204, в адміністративному порядку матеріали справи не містять, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що визначені ним грошові зобов'язання є узгодженими.
Судом встановлено, що у визначені ПК України строки відповідач податкові зобов'язання, визначені вказаними податковими повідомленнями-рішеннями не сплатив, що підтверджується даними інтегрованої картки відповідача та довідками контролюючого органу (а.с. 6, 8, 9, 10).
У зв'язку з несплатою відповідачем податкового зобов'язання, контролюючим органом на підставі п.п. 129.1.2 ст.129 ПК України була нарахована пеня у розмірі 73589,26 грн. (а.с. 5)
Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДФС у Київській області були вжиті заходи по стягненню податкового боргу, а саме, сформовано податкову вимогу форми «Ю» №1211-55 від 15.01.2019 на загальну суму 1300560,40 грн., яку двічі було направлено за зареєстрованим місцезнаходженням відповідача (а.с. 31).
Конверти з вказаною податковою вимогою не були вручені відповідачеві та повернулися на адресу контролюючого органу з довідкою відділення поштового зв'язку із зазначенням причин невручення «неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача" (а.с. 31, 43).
Надаючи правової оцінки спірним правовідносинам, суд виходить з наступного:
відповідно до частини першої статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Приписами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового Кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 31.1 статті 31 Податкового Кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового Кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Пунктом 57.2 статті 57 Податкового Кодексу передбачено, що у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового Кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового Кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 ПК України).
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).
Відповідно абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового Кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.4 статті 95 Податкового Кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З аналізу зазначених положень Податкового кодексу України слідує, що платник податків, якому контролюючий орган з підстав, передбачених підпунктами 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, визначив грошові зобов'язання, має сплатити їх у десятиденний строк з моменту вручення відповідного податкового повідомлення-рішення.
Невиконання обов'язку зі сплати визначеного контролюючим органом грошового зобов'язання призводить до набуття таким зобов'язанням статусу податкового боргу, що, у свою чергу, є підставою для складання податкової вимоги, невиконання якої надає контролюючому органу право звернутись до суду з позовом про стягнення усієї суми податкового боргу, що обліковується за платником податків на момент звернення до суду.
Суд зазначає, що наявність у відповідача податкового боргу у розмірі 1300560,40 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи узгодженими податковими повідомленнями-рішеннями від 15.04.2019 №0025285505, від 21.08.2018 № 0202311204; від 26.10.2018 №0277041204 та №0277031204, а також відомостями з інтегрованої картки відповідача.
Беручи до уваги, що податковий борг відповідач протягом 60 днів з моменту вручення йому податкової вимоги не погасив, суд дійшов висновку про наявність визначених у законі підстав для стягнення податкового боргу за рішенням суду з рахунків відповідача у банках, що його обслуговують.
Суд зауважує, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, у зв'язку з чим предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо.
Питання правомірності визначених контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні податкових зобов'язань не охоплюється предметом даного позову, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №К/9901/8600/18 №826/18379/14.
Отже, незгода відповідача з правовими підставами визначення йому податкового боргу, за умови, що відповідні рішення контролюючого органу не були оскаржені у встановленому законом порядку (до суду або вищестоящого контролюючого органу), не може бути перешкодою для задоволення вимог контролюючого органу про стягнення податкового боргу.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до державного бюджету в розмірі 1300730,43 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у Київській області (ЄДРПОУ - 43141377, м.Київ, вул.Народного ополчення, 5А), - задовольнити.
Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю Вєгас Буд" (ЄДРПОУ - 41861517, Київська область, м.Обухів, вул.Калинова, буд. 57) кошти у розмірі 1300730,43 грн. (один мільйон триста тисяч сімсот тридцять грн. 43 коп.) в рахунок погашення податкового боргу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Брагіна О.Є.