Справа №380/3547/20
про залишення позовної заяви без руху
15 травня 2020 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сасевич О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби України про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби України, із вимогами:
-скасувати наказ Львівської митниці ДФС №226-0 від 17.04.2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади;
-поновити ОСОБА_1 на роботі в Галицькій митниці Держмитслужби з дати звільнення з Львівської митниці ДФС на посаді державного інспектора митного оформлення №3 митного поста «Городок» Львівської митниці ДФС;
-стягнути з Галицької митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі;
-допутити негайне виконання судового рішення в частині поновлення на посаді та виплати заробітної плати за один місяць.
Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАС України), а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.46 КАС України, сторонами у справі є позивач та відповідач.
Згідно з частиною 3 статті 46 КАС України, відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України зазначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
За приписами пункту 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Суд звертає увагу на те, що зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з ч.1 ст.5 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Нормами цієї ж статті Кодексу визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1)визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2)визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3)визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4)визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5)встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6)прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
З аналізу наведеної правової норми вбачається, що Кодексом адміністративного судочинства України встановлено способи захисту порушених прав осіб, що звертаються до суду з позовом.
Зміст позовних вимог впливає на з'ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.
При цьому, суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідач вправі подати відзив на позовну заяву, а отже повинен бути обізнаним відносно чого (якої саме позовної вимоги) він має надавати таку відзив, заяву/клопотання по суті справи.
Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.
Отже, визначитися з предметом спору має позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі №826/16958/17.
Як вбачається, ОСОБА_1 визначено у позові відповідачем у справі Галицьку митницю Держмитслужби України, проте у прохальній частині позовної заяви позивач звертає позовні вимоги, окрім Галицької митниці Держмитслужби України, також до Львівської митниці ДФС.
Враховуючи вищевикладене, позивачу належить визначитися щодо суб'єктів владних повноважень, уточнивши склад належних відповідачів у цій справ, до яких звернуто позовні вимоги, із зазначенням усіх відомостей про них, у відповідності до вимог пункту 2 частини п'ятої статті 161 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, вищенаведене унеможливлює вирішити питання про відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву належить залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби України про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви, вказаних у мотивувальній частині ухвали - п'ять днів з дня отримання копії ухвали.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу (представнику позивача).
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Сасевич О.М.