04 травня 2020 року Справа № 280/1306/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Запорізький зональний відділ Військової служби правопорядку (69063, м. Запоріжжя, вул. Земського лікаря Лукашевича, 2)
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
26.02.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Запорізького зонального відділу Військової служби правопорядку (далі - третя особа), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу в зв'язку із звільненням з військової служби грошової компенсації вартості за неотримане речове майно;
зобов'язати відповідача надати позивачу довідку про вартість неотриманого речового майна станом на 01.08.2018;
зобов'язати відповідача провести розрахунок за неотримане позивачем речове майно станом на 01.08.2018 та виплатити позивачу грошову компенсацію за неотримане речове майно, що належало до видачі станом на 01.08.2018.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Запорізькому зональному відділі Військової служби правопорядку. Наказом від 01.08.2018 позивача звільнено з військової служби, проте не виплачено компенсацію вартості неотриманого речового майна. Враховуючи, що у Запорізькому зональному відділі Військової служби правопорядку відсутня речова служба та усі військовослужбовці перебувають на речовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 , начальником речової служби відповідача позивачу видана довідка б/д №332 про одержання грошової компенсації за неотримане речове майно. 01.10.2018 позивач звернувся до відповідача із рапортом, до якого додав оригінал вказаної довідки, про виплату грошової компенсації вартості неотриманого речового майна, відповіді на який не отримав. В подальшому ОСОБА_1 неодноразово звертався до відповідача та до Військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України з вимогами щодо виплати грошової компенсації. Бездіяльність відповідача щодо невиплати грошової компенсації вартості неотриманого речового майна позивач вважає протиправною, із посиланням на норми Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 02.03.2020 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовною заявою; відкрито провадження в адміністартивній справі №280/1306/20; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач позов не визнав, надав відзив (вх. від 14.04.2020 №17717), в якому пояснив, що у відповідності до пункту 4 розділу ІII Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 № 232 (зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства оборони України від 10.06.2019 № 306) особам офіцерського, сержантського, старшинського та рядового складу, які проходили військову службу за контрактом, нарахування заборгованості здійснюється: під час звільнення в запас або у відставку військовослужбовців, які були прийняті на військову службу за контрактом із запасу, нараховується заборгованість за наявності календарної вислуги більше ніж 5 років, пропорційно часу, який минув з настання права на отримання речового майна, що не було отримане під час проходження служби в повному обсязі Враховуючи, що позивач проходив військову службу у Запорізькому зональному відділі Військової служби правопорядку менше 5 років, підстави для виплати компенсації за неотримане речове майно відсутні. У задоволенні позовних вимог просить відмовити.
Від третьої особи пояснень на позовну заяву не надходило.
Ознайомившись із позовною заявою, суд встановив, що позивачем пред'явлено вимогу, яка згідно пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
ОСОБА_1 з 25.10.2017 проходив військову службу у Запорізькому зональному відділі Військової служби правопорядку, що підтверджується відповідними записами у військовому квитку від 04.06.1992 НОМЕР_2 .
Наказом начальника Запорізького зонального відділу Військової служби правопорядку (по особовому складу) від 01.08.2018 №29-РС ОСОБА_1 звільнено у запас на підставі підпункту «й» пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» як особу, яка уклала контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужила не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вона не висловила бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.
Наказом начальника Запорізького зонального відділу Військової служби правопорядку (по стройовій частині) від 01.08.2018 №171 ОСОБА_1 з 01.08.2018 виключено із списків особового складу відділу та всіх видів забезпечення. Вислуга років (календарна) у Збройних Силах України становить 18 р. 01 міс. 27 дн.
01.10.2018 позивач звернувся із рапортом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив виплатити грошовову компенсацію вартості неотриманого речового майна, та до якого додав довідку б/д №332, видану начальником речової служби військової частини НОМЕР_1 .
Доказів надання відповіді на вказаний рапорт матеріали справи не містять.
03.12.2018 позивачем укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу.
Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо невиплати грошової компенсації вартості неотриманого речового майна, позивач звертався до Військової прокуратури Запорізького гарнізову Південного регіону України, яка листами від 19.04.2019 №6-2/3879 вих. 19, від 02.05.2019 №6-2/4005 вих. 19, від 02.05.2019 №6-2/4006 вих. 19, від 19.07.2019 №6-2/5354 вих. 19 направляла його звернення за належністю.
Як вбачається із відповіді Східного територіального управління Військової служьи правопорядку від 19.06.2019 №3706/вз, надана позивачу довідка б/д №332 не відповідає вимогам Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178.
Позивач звертався до відповідача із заявою від 18.01.2020 про надання належним чином оформленої довідки та виплату грошової компенсації, проте відповіді на вказану заяву матеріали справи не містять.
Також, позивач звертався до третьої особи із заявою від 18.01.2020 про надання інформації щодо вжитих заходів стосовно виплати грошової компенсації, та отримав відповідь від 17.02.2020 №101/327, із якої вбачається, що на ім'я командира вісйькової частини А 1978 внесено подання щодо усунення порушень вимог Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповіді на яке не надходило.
Вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо невиплати позивачу в зв'язку із звільненням з військової служби грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.
Згідно приписів статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормативно-правовим актом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).
У силу приписів абз. 2 ч. 1 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Пунктами 2, 3 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 (надалі - Порядок №178), встановлено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі, зокрема звільнення з військової служби.
Відповідно до п. 4 Порядку №178, грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їхньою заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), в якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Приписами п. 5 Порядку №178 передбачено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини, виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 01 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
Згідно з абз. 1 та 3 п. 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента від 10.12.2008 №1153/2008 (тут і надалі - Положення №1153/2008 у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у п'ятиденний строк прибути до районних (міських) військових комісаріатів для взяття на військовий облік.
Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 №232 затверджено Інструкцію про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, згідно з п. 4 розділу ІІІ військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна.
З аналізу наведених законодавчих положень вбачається, що у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби.
Водночас, застосовування у п. 3 Порядку №178 словосполучення «у разі звільнення з військової служби», а не, наприклад, «при звільненні з військової служби» дозволяє дійти висновку, що право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно пов'язане з фактом закінчення проходження військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу).
Як зазначено вище, наказом начальника Запорізького зонального відділу Військової служби правопорядку (по особовому складу) від 01.08.2018 №29-РС ОСОБА_1 звільнено у запас, а наказом начальника Запорізького зонального відділу Військової служби правопорядку (по стройовій частині) від 01.08.2018 №171 з 01.08.2018 виключено із списків особового складу відділу та всіх видів забезпечення та проведено остаточний розрахунок і виплату належних позивачу при звільненні сум без виплати грошової компенсації вартості за недоотримане речове майно.
Разом з тим, з наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що позивачем подано відповідачу відповідний рапорт, що, зокрема, передбачено п. 4 Порядку №178, доказів надання відповіді на який матеріали справи не містять.
Проте, аналіз норм ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», абз. 1 та 3 п. 242 Положення №1153/2008, а також п.п. 2, 3 Порядку №178 дає підстави для висновку про наявність у позивача права на грошову компенсацію замість недоотриманого речового майна при звільненні з військової служби.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №803/1135/17 та від 10.09.2019 у справі №803/774/17.
На підставі викладеного, суд доходить до висновку про протиправність бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 в зв'язку із звільненням з військової служби грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а також зазначає, що зобов'язання відповідача провести розрахунок за неотримане позивачем речове майно станом на 01.08.2018 та виплатити позивачу грошову компенсацію за неотримане речове майно, що належало до видачі станом на 01.08.2018 є належним способом захисту порушених прав та інтересів ОСОБА_1 .
При цьому, як вбачається із відповіді Східного територіального управління Військової служби правопорядку від 19.06.2019 №3706/вз, надана позивачу довідка б/д №332 не відповідає вимогам Порядку №178, а враховуючи, що нарахування та виплата грошової компенсації здійснюється на підставі належно оформленої довідки, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання відповідача надати позивачу довідку про вартість неотриманого речового майна станом на 01.08.2018.
При цьому, суд відхиляє поислання відповідача на пункту 4 розділу ІII Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 № 232 (зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства оборони України від 10.06.2019 № 306), оскільки такі зміни внесено 10.06.2019, а спірні правовідносини між сторонами виникли 01.08.2018, а отже наказ Міністерства оборони України від 10.06.2019 № 306 на них не розповсюджується.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного у сукупності, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» як учасника бойових дій, а тому питання розподілу судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в зв'язку із звільненням з військової служби грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) довідку про вартість неотриманого речового майна станом на 01.08.2018, оформлену у відповідності до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178.
4. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) провести розрахунок за неотримане ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) речове майно станом на 01.08.2018 та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, що належало до видачі станом на 01.08.2018.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення виготовлено та підписано 04.05.2020.
Суддя Ю.П. Бойченко