15 травня 2020 року № 320/2859/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши заяву ТОВ «Ванда» про залишення позовної заяви Київської регіональної спілки споживчої кооперації без розгляду в адміністративній справі за позовом Київської регіональної спілки споживчої кооперації до Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради, Відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської районної державної адміністрації, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ванда» про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Київської регіональної спілки споживчої кооперації до Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради, Відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської районної державної адміністрації, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської районної державної адміністрації щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вулиці Шолуденка, м. Вишгород, Вишгородський район, Київська область від 27.01.2017 № 01-22/04;
- визнати незаконним та скасувати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по вулиці Шолуденка, м. Вишгород , Вишгородський район, Київська область від 27.01.2017 № 01-22/04;
- визнати протиправними дії Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради, що виражені в реєстрації декларації на початок будівельних робіт від 07.06.2017 № КС083171580127;
- анулювати реєстрацію декларації на початок будівельних робіт від 07.06.2017 № КС083171580127.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Залучено до участі у справі в якості третьої особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ванда».
29 квітня 2020 року представником третьої особи подано через службу діловодства суду клопотання про залишення позовної заяви Київської регіональної спілки споживчої кооперації без розгляду. В обґрунтування клопотання зазначено, що позивач звернувся до суду з порушенням строків звернення, визначених ч. 2 ст. 122 КАС України, оскільки про існування оскаржуваних документів позивачу було відомо станом на 16 серпня 2019 року під час звернення до Господарського суду Київської області із заявою про вжиття заходів забезпечення позову.
Перевіривши доводи викладені в клопотанні про залишення позовної заяви без розгляду, судом встановлено наступне.
Відповідно до частини першою та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В обгрунтування клопотання про залишення позовної заяви без розгляду ТОВ «Ванда» посилається на те, що Київська регіональна спілка споживчої кооперації зверталася до Господарського суду Київської області із заявою про вжиття заходів забезпечення позову у справі №911/1934/19 та до вищевказаної заяви про забезпечення позову Київською регіональною спілкою споживчої кооперації, серед іншого, долучено і декларацію на початок будівельних робіт від 07.06.2017 № КС083171580127, а також містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по вул . Шолуденка, м. Вишгород, Вишгородського району , Київської області від 27 січня 2017 року № 01-22/04.
Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.
За приписами ч.1 ст. 4 вказаного Закону судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Так, з відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Київської області 19 серпня 2019 року по справі №911/1934/19 задоволено заяву Київської регіональної спілки споживчої кооперації № 16/08-1 від 16.08.2019 про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.
Вжито заходів забезпечення позову, а саме: заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Ванда" та будь-яким іншим особам, з якими укладено договори про здійснення будівельних робіт, вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних і вишукувальних робіт, а також дії із будівництва новобудови на земельній ділянці площею 0,3940 га з кадастровим номером 3221810100:01:192:0169, яка розташована за адресою: Київська обл., Випшгородський р-н, м. Вишгород, вул. Шолуденка.
Згідно змісту вказаної ухвали «...В обґрунтування своєї заяви Київська регіональна спілка споживчої кооперації вказує на те, що існування у ТОВ "Ванда" станом на сьогоднішній день прав на спірну земельну ділянку за оскаржуваним договором свідчить про виникнення в останнього повноцінних правомочностей щодо користування нею з визначеною метою, в тому числі можливості її забудови. Заявнику стало відомо, що відділом архітектурно-будівельної контролю виконавчого комітету Вишгородської міської ради в червні 2017 року було зареєстровано декларацію про початок будівельних робіт за № КС 083171580127. Вказаною декларацією передбачається будівництво торгівельного комплексу на земельній ділянці з кадастровим номером 3221810100:01:192:0169, яка розташована за адресою: Київська обл ., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Шолуденка, замовником будівництва є ТОВ "Ванда". Крім того, позивач стверджує, що ТОВ "Ванда" вже розпочало демонтажні роботи щодо нерухомого майна, що належить позивачу згідно рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 20.12.2012 за № 311, свідоцтва на право власності на нерухоме майно № 548233 від 28.12.2012 та витягу Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 2159 від 04.01.2013 та складається з : Ринок, А, загальною площею 1379,4 кв. м., Убиральня, Б, Площадки, 1-2, Огорожа, 3-7, Водопровід, каналізація, 8-9, які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 3221810100:01:192:0169».
З вищевказаних обставин слідує, що про містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, а також про декларацію на початок будівельних робіт, які є предметом оскарження у даній адмінінстративній справі, позивачу було відомо станом на 16 серпня 2019 року.
Разом з тим, позов подано позивачем до суду 24 березня 2020 року, тобто з пропуском встановленого КАС України шестимісячного строку звернення до суду.
Суд звертає увагу позивача на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 809/1087/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 815/91/18, від 11 липня 2019 року у справі №0940/1181/18, 14 серпня 2019 року у справі №826/8986/16 та від 31 жовтня 2019 року справі №823/1915/18.
Тобто, правила строку звернення до суду, які закріплені в нормах КАС України є свого роду «фільтром», який сприяє формуванню законного і справедливого правосуддя, унеможливлюючи зловживання правом на звернення та стабілізуючи суспільні відносини. Однак неправильно застосовувати його, як перешкоду в зверненні до суду для захисту порушених прав та інтересів особи, не дозволяється.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на звернення до суду, суд виходить з оцінки та аналізу всіх обстав наявних у матеріалах позовної заяви, із того чи мав заявник за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справи «Девеер проти Бельгії» рішення від 27.02.1980, «Голдер проти Сполученого Королівства» рішення від 21.02.1975).
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Водночас навіть наявність об'єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, пункт 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання («Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» № 11681/85).
Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Звертаючись в суд з вказаним адмінінстративним позовом позивачем не було зазначено про справу № 911/1934/19, яка перебувала в провадженні Господарського суду Київської області. А відтак у суду була відсутня можливість перевірити вказані обставини пов'язані з дотримання позивачем процесуальних строків звернення при вирішенні питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до вимог ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За таких обставин суд вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву Київської регіональної спілки споживчої кооперації з наданням часу для усунення зазначених недоліків.
Указані недоліки повинні бути усунені шляхом надання суду:
- клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, з доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду або надання суду доказів, які підтверджують звернення до суду з даним позовом в межах строку, встановленого КАС України.
Керуючись ст. ст. 161, 169, 171 КАС України, суд,-
Позовну заяву Київської регіональної спілки споживчої кооперації до Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради, Відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської районної державної адміністрації, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ванда» про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Установити позивачеві п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду відповідно частини 15 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цією ухвалою, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Я.В. Горобцова