ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"13" травня 2020 р. справа № 300/544/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі
судді Могили А.Б.,
за участі:
секретаря судового засідання Фолизюк Р.В.,
представника позивача Тропця В.В.,
представника відповідача Юрчука Ю.В.
розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплати боргу (недоїмки) від 13.08.2019 №Ф-63070-52У,-
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплати боргу (недоїмки) від 13.08.2019 №Ф-63070-52У.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Представником відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування клопотання, представник відповідача вказує, що оскарження до суду вимоги про сплату недоїмки може бути здійснене протягом 10 календарних днів з моменту коли особа отримала таку вимогу. В даному випадку, постановою про відкриття виконавчого провадження від 06.11.2019 Коломийським відділом ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області повідомлено ОСОБА_1 про наявність боргу по сплаті єдиного внеску, який нарахований згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 №Ф-63070-52У. В той же час, ОСОБА_2 позовна заява датована 02.03.2020, клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивачем не подано, а отже позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Позивач з приводу клопотання про залишення позовної заяви без розгляду надав свої пояснення в заяві, яка надійшла до суду 06.04.2020. Вказав, що відповідно до вимог ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено перелік платників єдиного внеску до яких позивач не належить, оскільки не підпадає під жодну із категорій осіб, зазначених у даній нормі. Із даним позовом позивач звернувся, як фізична особа, якому контролюючий орган без жодних підстав надіслав податкову вимогу, як фізичній особі-підприємцю, яким позивач не зареєстрований та не має такого статусу. Про факт наявності заборгованості позивач стало відомо у грудні 2019 року після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження. Таким чином, шестимісячний строк визначений ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем не пропущено.
Представник позивача в судовому засіданні посилаючись на позицію висловлену у вказаній заяві, просив відмовити в задоволенні клопотання.
Заслухавши думку представників сторін з приводу заявленого клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.
Частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (частина 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з абз. 3, 4 частини четвертої статті ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
У відповідності до абз.9 частини четвертої статті 25 Закону у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Отже вказаними положеннями визначений алгоритм дій платника у випадку незгоди із отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження.
Судом з'ясовано факт неотримання, у порядку визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивачем спірної вимоги. Про її наявність позивач дізнався вже на стадії примусового виконання органами ДВС.
Враховуючи наведене, судом взято до уваги той факт, що позивач об'єктивно не мав можливості вчасно оскаржити спірну вимогу в адміністративному порядку або судовому порядку, оскільки до грудня 2019 року не знав про винесення контролюючим органом такої вимоги та відповідно про закінчення граничного десятиденного строку на її оскарження.
Таким чином, при формальному застосуванні норми ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивачем пропущено 10-ти денний строк оскарження до суду вимоги відповідача. Однак, судом для забезпечення права позивача на доступ до правосуддя та недопущення безпідставного обмеження цього права позивача, враховуючи правову природу спірних правовідносин, для забезпечення правової визначеності сторін в цих правовідносинах, було враховано в обґрунтування поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом обставини щодо дня, коли ОСОБА_1 дізнався про наявність вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Окрім цього, судом враховано, що відповідно до положень статті 55 Конституції України держава кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної власності, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини", правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що за поданих позивачем доказів, залишення позовної заяви без розгляду з формальних причин пропуску позивачем строку звернення до суду, фактично позбавить його можливості захистити свої права та інтереси, право на захист яких в адміністративному суді гарантовано статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статями 240, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області про залишення позовної заяви без розгляду, відмовити.
Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом у даній справі.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом у справі №300/544/20.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Згідно з пунктом 3 розділу IV "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений, зокрема статтею 295 цього Кодексу, а також строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.
Ухвала складена в повному обсязі 15.05.20.