ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"15" травня 2020 р. справа № 300/826/20
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Григорук О.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними щодо обчислення страхового стажу позивача за періоди роботи в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі з 24.02.1981 по 29.07.1986 та з 28.02.1989 по 01.09.1991, без врахування права на пільгове обчислення стажу за роботу в таких районах та зобов'язання здійснити з 09.07.2020 пільгове обчислення страхового стажу позивача за періоди його роботи в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі: у Ремонтно-будівельному управлінні №3 тресту "Нижнєвартовськрембуд" на посадах слюсар та водій 1-го класу з 24.02.1981 по 29.07.1986; в кооперативі "Сосна" на посаді водій з 28.02.1989 по 28.02.1990; в тресті "Нижнєвартовськрембуд" па посаді водій 1-го класу з 01.03.1990 по 01.09.1991, з розрахунку один рік роботи в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі за один рік і шість місяців та здійснити нарахування та виплату недоплачених сум пенсії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є пенсіонером за віком, пенсія йому нарахована та виплачується управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області з 09.07.2019. Періоди роботи позивача в місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі підтверджуються записами трудової книжки. Водночас зазначено, що при розрахунку стажу роботи, що дає право на пенсійне забезпечення, спірні періоди роботи протиправно зараховано позивачу з розрахунку рік за рік. Позивач вважає, що згідно чинного законодавства вказаний період роботи повинен бути зарахований в розрахунку один рік за один рік шість місяців.
Ухвалою суду від 15.04.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
30.04.2020 надійшов до суду відзив відповідача на позовну заяву, згідно з яким відповідач заперечує щодо задоволення позову. Зокрема представник відповідача вказав на відсутність строкового договору на роботу позивача в місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі, а також про сплив шестимісячного строку звернення до суду. Просив в задоволенні позову відмовити (а.с.27-30).
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.
ОСОБА_1 з 09.07.2019 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням стажу 33 роки та 9 місяців (а.с.8-10).
Відповідно до записів трудової книжки від 27.02.1981 (а.с.6, 7), позивач працював у місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі в періоди:
- з 24.02.1981 по 27.02.1989 у Ремонтно-будівельному управлінні №3 тресту "Нижнєвартовськрембуд" на посадах слюсар, водій 1-го та 2-го класу;
- з 28.02.1989 по 28.02.1990 в кооперативі "Сосна" на посаді водій;
- з 01.03.1990 по 01.09.1991 в тресті "Нижнєвартовськрембуд" па посаді водій 1-го класу.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з заявою від 26.12.2019 про перерахунок пенсії із врахуванням у півтора кратному розмірі стажу роботи, який здобув у періоди роботи на постійній основі: в Ремонтно-будівельному управлінні №3 тресту "Нижнєвартовськрембуд" на посадах слюсар та водій 1-го та 2-го класу з 24.02.1981 по 27.02.1989; в кооперативі "Сосна" на посаді водій з 28.02.1989 по 28.02.1990; в тресті "Нижнєвартовськрембуд" па посаді водій 1-го класу з 01.03.1990 по 01.09.1991, які знаходилися в м. Нижнєвартовськ Ханти-Мансійського автономного округу Російської Федерації, який відповідно до постанови Ради Міністрів СССР від 10.10.1967 за №1029 "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" віднесений до районів Крайньої Півночі (а.с.16).
Відповідач, листом від 20.01.2020 за №26/П-15 повідомив, що при поданні документів на призначення пенсії позивачем було подано трудовий договір за період з 30.07.1986 по 27.02.1989, тому даний стаж зараховано в кратності 1,5. Однак, відмовив позивачу у перерахунку пенсії з зарахуванням періоду з 24.02.1981 по 01.09.1991 в півтора кратному розмірі, окрім періоду з 30.07.1986 по 27.02.1989, з підстав відсутності у позивача строкових трудових договорів за дані періоди роботи у районі Крайньої Півночі (а.с.17, 18).
Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо обчислення страхового стажу позивача за періоди роботи в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі з 24.02.1981 по 29.07.1986 та з 28.02.1989 по 01.09.1991, без врахування права на пільгове обчислення стажу за роботу в таких районах, просить суд зобов'язати відповідача здійснити з 09.07.2020 пільгове обчислення страхового стажу позивача за періоди його роботи в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі з 24.02.1981 по 29.07.1986, з 28.02.1989 по 28.02.1990 та з 01.03.1990 по 01.09.1991, з розрахунку один рік роботи в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі за один рік і шість місяців та здійснити нарахування та виплату недоплачених сум пенсії.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Норми матеріального права в цій справі суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (стаття 46 Основного Закону).
Згідно з пунктом 5 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими нормативно-правовими актами.
Цим же пунктом передбачено тимчасово, до ухвалення відповідного закону, період роботи до 01 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до цих районів, колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген, зараховувати до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що було чинним до 01 січня 1991 року.
Порядок надання пільг особам, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до цих районів, встановлено указами Президії Верховної Ради СРСР від 01 серпня 1945 року "Про пільги для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі", від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" та від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", а також Інструкцією про порядок надання пільг, затвердженою постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року.
Відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР №148 від 10 лютого 1960 року "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" передбачено надання всім робітникам і службовцям державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій таких пільг: виплату надбавок до заробітної плати, надання додаткових відпусток, можливість об'єднання відпусток, але не більш як за три роки, виплату різниці між розміром допомоги по соціальному страхуванню і фактичним заробітком (включаючи надбавки) у разі тимчасової втрати працездатності (статті 1-4).
Підпунктом "д" пункту 5 зазначеного Указу передбачено, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.
З огляду на вищенаведені норми права, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.
На позивача, який працював на постійній основі в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, поширюються пільги, передбачені статтею 14 Указу від 10 лютого 1960 року, та додаткові пільги, передбачені статтею 5, зокрема, зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком.
Вказана правова позиція також висловлена в постанові Верховного Суду від 15 листопада 2019 року у справі №348/2141/16-а.
Відповідно до матеріалів справи, позивач працював у спірні періоди на постійній основі повний робочий день повні робочі тижні, що підтверджується записами в трудовій книжці з посиланням на дату та номер наказів про прийняття, переведення, звільнення (а.с.6, 7), та архівними довідками на його ім'я за період з 1981 по 1989 рік (а.с.11-13).
Отже, позивач працював в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, надав відповідачу документи, які підтверджують його право на пільгове обчислення пенсії, тоді як надання письмового трудового договору для підтвердження пільгового обчислення страхового стажу не є обов'язковою умовою для пільгового обчислення страхового стажу, а альтернативою у виборі між рядом документів, які підтверджують вказаний стаж.
Відтак, наявні всі підстави для перерахунку пенсії позивача з врахуванням пільгового стажу за періоди його роботи в місцевостях, прирівняних до району Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі у кратному розмірі за період його роботи з 24.02.1981 по 29.07.1986, з 28.02.1989 по 28.02.1990 та з 01.03.1990 по 01.01.1991.
В частині стажу роботи позивача після 01.01.1991 суд також враховує, що відповідно до статті 1 Тимчасової угоди від 15.01.1993 між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення, громадяни Сторін, що домовляються, які пропрацювали не менше 15 календарних років в районах Крайньої Півночі або не менше 20 календарних років в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, незалежно від місця їх постійного проживання на території обох держав мають право на пенсію по старості (за віком): чоловіки - по досягненню 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, жінки - по досягненню 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років. Громадянам Сторін, що домовляються, які працювали як в районах Крайньої Півночі, так і в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, один рік роботи в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, зараховується за дев'ять місяців роботи в районах Крайньої Півночі.
Згідно із статтею 3 Тимчасової угоди від 15.01.1993 при призначенні пенсії у відповідності із статті 1 цієї Тимчасової угоди на території України, компетентні органи Російської Федерації відшкодують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 01.01.1991. У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, обчислюються за нормами законодавства Російської Федерації. Порядок відшкодування витрат на виплату зазначених вище пенсій регулюються спеціальною Угодою між компетентними органами Сторін. Відшкодування витрат у відповідності із пунктом 1 цієї статті здійснюється до виникнення права на пенсійне забезпечення згідно законодавства України (з врахуванням Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992).
Таким чином, вказана Тимчасова угода надає громадянам Сторін цієї угоди право на достроковий вихід на пенсію по старості (за віком) за вказаних у статті 1 угоди умов, а також визначає порядок реалізації цього права. Водночас, ні в зазначеній Тимчасовій угоді від 15.01.1993, ні в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 не передбачено пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Також, не передбачено пільгове обчислення такого стажу Законами України "Про пенсійне забезпечення" і "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Із урахуванням наведеного, правові підстави для зарахування в пільговому обчисленні стажу роботи позивача після 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі і в прирівняних до них місцевостях є відсутніми.
Вказана правова позиція також висловлена в постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №676/7065/14-а та від 30.05.2019 в справі №348/2974/14-а.
Щодо посилань відповідача на порушення позивачем строку звернення до суду, слід зазначити, що позивач оскаржує дії відповідача, які вважає триваючим порушенням.
Триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Суд зауважує, що основною складовою "права на суд" є право доступу, у тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові та практичні перешкоди для здійснення цього права.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вказане, при зверненні до суду з даним позовом позивачем не порушено шестимісячного строку, встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, слід визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не зарахування позивачу до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, періоди його роботи в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі з 24.02.1981 по 29.07.1986, з 28.02.1989 по 28.02.1990 та з 01.03.1990 по 01.01.1991, в пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців, зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, періоди його роботи в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі з 24.02.1981 по 29.07.1986, з 28.02.1989 по 28.02.1990 та з 01.03.1990 по 01.01.1991, в пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців, провести перерахунок та виплату пенсії позивача з врахуванням пільгового стажу, з 09.07.2020, з врахуванням виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій, слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 840,80 гривень.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, періоди його роботи в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі з 24.02.1981 по 29.07.1986, з 28.02.1989 по 28.02.1990 та з 01.03.1990 по 01.01.1991, в пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, періоди роботи в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі з 24.02.1981 по 29.07.1986, з 28.02.1989 по 28.02.1990 та з 01.03.1990 по 01.01.1991, в пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців, провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням пільгового стажу з 09.07.2019, з врахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С.Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до частини 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 295 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Григорук О.Б.