15 травня 2020 року Справа № 280/1985/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного Фонду України Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-6 ЄДРПОУ 20490012)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного Фонду України Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо надання Довідки від 21 серпня 2019 року № 14489/04 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, за липень 2019 року без зазначення надбавка за інтенсивність праці та зазначенням розмірів щомісячної премії та інших виплат відповідно до Порядку видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких вони працювали, а також перенайменування (відсутності) їхніх посад, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України від 10 травня 2017 року № 750, а не Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622,
- зобов'язати видати Довідку із зазначенням відповідних складових заробітної плати відповідно до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622;
Ухвалою суду від 30 березня 2020 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику осіб), а справу призначено до розгляду на 27 квітня 2020 року.
В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що 21 серпня 2019 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області видано Довідку № 14489/04 (далі за текстом - Довідка № 14489/04 у відповідних відмінках) про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, за липень 2019 року, копія якої додається до адміністративного позову. Зазначає, що цій Довідці всупереч абзаців 3- 5 пункту 4 Порядку № 622 не зазначені надбавка за інтенсивність праці, хоча така набавка нараховувались (включаючи нарахування єдиного внеску) та виплачувались. Крім того, в Довідці № 14489/04 розмірі щомісячної премії та інших виплат зазначені відповідно до Порядку видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких вони працювали, а також перенайменування (відсутності) їхніх посад, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України від 10 травня 2017 року № 750, а не відповідно до Порядку № 622. Дана обставина підтверджується Довідкою № 14489/04.Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх.№19185 від 24 квітня 2020 року), відповідно до якого зазначено, що посада, яку позивач обіймала за останнім місцем роботи на державній службі відсутня у зв'язку з припиненням державного органу внаслідок реорганізації, тому відповідач видав довідки від 21 серпня 2019 року № 14488/04 та від 21 серпня 2019 року № 14489/04 відповідно до пункту 6 Порядку № 622 та Порядку № 750.Вказує, що всі виплати, які включаються до довідок для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», що передбачені пунктом 4 Порядку № 730, включено до вищезазначених довідок, виданих позивачу. Позивач просить включити до довідки щомісячні виплати та інші виплати. Дані виплати включено до довідки, виданої відповідачем від 21 серпня 2019 року № 14489/04, у розмірі визначеному відповідно до Порядку № 750 за прирівняною посадою державної служби. Надбавка за інтенсивність праці не передбачена пунктом 4 Порядку № 750. Позивач, обґрунтовує свої позовні вимоги щодо включення надбавки за інтенсивність тим, що їй така надбавка нараховувалась та виплачувалась. Дана інформація не відповідає дійсності, оскільки в 2017 році така надбавка позивачу не встановлювалась. Крім того, до довідок від 21 серпня 2019 року № 14488/04 та від 21 серпня 2019 року № 14489/04 включено виплати, за прирівняною посадою державної служби станом на липень, серпень 2019 року, а не виплати, що отримувала позивач за час роботи на державній службі. Прости суд відмовити у задоволенні позову повністю.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
30 березня 2017 року позивача звільнено з державної служби з посади начальника бюджетно - фінансового відділу - головного бухгалтера управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області, у зв'язку з реорганізацією вказаного державного органу згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України». Управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області реорганізоване шляхом злиття з управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькому районі у Запорізьке приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» від 22 серпня 2018 року № 628 деякі територіальні органи Пенсійного фонду України вирішено реорганізувати шляхом приєднання до окремих органів Пенсійного фонду України за переліком згідно з додатком. Відповідно до додатку 1 до вищезазначеної постанови КМУ Запорізьке приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області приєднане до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622, наказом Міністерства соціальної політики України від 10 травня 2017 року №750, затверджено Порядок видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад (далі - Порядок № 750).
21 серпня 2019 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області видано Довідку № 14489/04 (далі за текстом - Довідка № 14489/04 у відповідних відмінках) про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, за липень 2019 року, копія якої додається до адміністративного позову.
27 серпня 2019 року позивач звернулась до відповідача із заявою про перегляд виданій їй довідки у зв'язку з незастосуванням положень Порядку № 622.
19 вересня 2019 року Головним управлінням Пенсійного Фонду України Запорізькій області позивачу надано відповідь №2023/3-9, відповідно до якої зазначено, що надання довідки про складові заробітної плати з урахуванням сум, визначених відповідно до пункту 7 Порядку № 750 є недоцільним, у зв'язку із зменшенням заробітку для обчислення пенсії з 10356,67 грн. до 9714,11 грн.
Вважаючи такі дії та рішення протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд зазначає таке.
Згідно з преамбулою Закону України "Про пенсійне забезпечення" цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Відповідно до статті 1 Закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Згідно статті 2 Закону за цим Законом призначаються трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Відповідно до статті 7 Закону звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Судом встановлено, що позивач звернулась до пенсійного органу для призначення пенсії за віком, як особі, яка має не менше 20 років стажу роботи на посаді, віднесеній до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Відповідно до пункту 12 Перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10 грудня 2015 року для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15 ), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Так, відповідно до пункту 4 Порядку видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України 10 травня 2017 року №750 для надання довідок для призначення пенсії враховуються:
1) посадовий оклад і надбавка за ранг - в розмірах, чинних на день звернення за призначенням пенсії працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи та займаною посадою на державній службі, до яких прирівнюються посади працівників ліквідованих державних органів, згідно з переліком посад та постанов Кабінету Міністрів України, відповідно до яких затверджувалися посадові оклади працівників державних органів, що наведені у додатку 1 зазначеного Порядку, та згідно з переліком посад та нормативно-правових актів, відповідно до яких затверджувалися посадові оклади працівників установ та організацій до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, що наведені у додатку 2 зазначеного Порядку;
2) надбавка за вислугу років - на рівні 3 відсотків посадового окладу за прирівняною посадою державної служби за кожен календарний рік стажу державної служби на час призначення пенсії, але не більше ніж 50 відсотків посадового окладу;
3) премія - в розмірі 10 відсотків посадового окладу за прирівняною посадою державної служби;
4) грошова допомога, що надається до щорічної основної оплачуваної відпустки державним службовцям, - у розмірі 1/12 сум розмірів посадового окладу, надбавок за ранг та вислугу років, премії, визначених відповідно до підпунктів 1-3 цього пункту;
5) надбавка до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень залежно від ступеня секретності інформації - у розмірах, визначених законодавством (за умови встановлення).
Відповідач вказує на те, що оскільки, посада, яку позивач обіймала за останнім місцем роботи на державній службі відсутня, у зв'язку з припиненням державного органу внаслідок реорганізації, тому відповідач видав довідки від 21 серпня 2019 року № 14488/04 та від 21 серпня 2019 року № 14489/04 відповідно до пункту 6 Порядку № 622 та Порядку № 750.
Відповідач вказує, що всі виплати, які включаються до довідок для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», що передбачені пунктом 4 Порядку № 750, включено до вищезазначених довідок, виданих позивачу.
01 травня 2016 року набув чинності Закон України «Про державну службу» № 889-VIII від 10 грудня 2015 року, яким передбачено право на пенсійне забезпечення окремих категорій осіб відповідно до статті 37 Закону №3723-XII.
Так, пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Порядок призначення таких пенсій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (далі - Порядок № 622).
Як зазначено у пункті 6 Порядку № 622 у разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.
На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622, наказом Міністерства соціальної політики України від 10 травня 2017 року №750, затверджено Порядок видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад (далі - Порядок № 750).
Згідно з пунктом 2 Порядку №750 довідка про заробітну плату для призначення пенсії (далі - довідка для призначення пенсії) відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» видається особам, які мають право на призначення пенсії згідно з пунктом 3 Порядку №622.
Механізм оплати праці працівників патронатних служб в державних органах визначають Умови оплати праці працівників патронатних служб в державних органах затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15 (далі по тексту - Умови №15 від 18 січня 2017 року).
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Умов №15 від 18 січня 2017 року визначено керівником Апарату Верховної Ради України, Главою Адміністрації Президента України, Державним секретарем Кабінету Міністрів України, державним секретарем міністерства, керівником державного органу або заступником керівника, на якого покладено функції керівника апарату, за пропозицією посадової особи, при якій утворена патронатна служба, у межах затвердженого фонду оплати праці відповідного державного органу установлюються: конкретні розміри посадових окладів - відповідно до розмірів посадових окладів, визначених згідно з пунктом 2 цих Умов; надбавка за інтенсивність праці; надбавка за виконання особливо важливої роботи - до 100 відсотків посадового окладу.
Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників патронатних служб визначаються у положенні про преміювання, що діє у відповідному державному органі.
Механізм застосування стимулюючих виплат державним службовцям з метою посилення мотивації працівників державних органів до високопрофесійної, результативної та високоякісної роботи визначено Положенням про застосування стимулюючих виплат державним службовцям затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15 (далі по тексту Положення №15 від 18 січня 2017 року).
Так, відповідно до пункту 2 Положення №15 від 18 січня 2017 року визначено, що керівники державної служби в державному органі мають право встановлювати державним службовцям у межах економії фонду оплати праці додаткові стимулюючі виплати.
Відповідно до пункту 3 Положення №15 від 18 січня 2017 року визначено, що до додаткових стимулюючих виплат державним службовцям належать надбавки: 1) за інтенсивність праці; 2) за виконання особливо важливої роботи.
Надбавка за інтенсивність праці та надбавка за виконання особливо важливої роботи (далі - надбавки) встановлюються державним службовцям у відсотках до посадового окладу (пункт 4 Положення №15 від 18 січня 2017 року).
Згідно з пунктом 5 Положення №15 від 18 січня 2017 року визначено, що надбавка за інтенсивність праці встановлюється державним службовцям з урахуванням таких критеріїв: 1) якість і складність підготовлених документів; 2) терміновість виконання завдань, опрацювання та підготовки документів; 3) ініціативність у роботі.
Необхідно зазначити про те, що така надбавка, як «за інтенсивність», позивачу не встановлювалась.
Доказів зворотного позивачем до суду не надано.
Суд зазначає, що відповідно пункту 1 статті 41 до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
Також, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, із яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Дослідивши наявну в матеріалах справи довідку про складові заробітної плати ОСОБА_1 для призначення пенсії особі, яка має не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, видану Головним управлінням Пенсійного фонду в Запорізькій області №14489/04 від 21 серпня 2019 року, що на всі види оплати праці, включені у довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до вищевказаної довідки позивачу визначено такі види оплати праці, як:
- Премія у сумі 560,00 грн.;
- Інші виплати (матеріальна допомога премії нараховані за період що перевищує календарний місяць) у сумі 796,67 грн.
Тобто, враховуючи принцип пріоритетності Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" над підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України 10 травня 2017 року № 750, нарахування та виплата пенсії позивачу повинна бути здійснена з урахуванням усіх видів надбавок і премій, що були виплачені позивачу.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного Фонду України Запорізькій області стосовно ненадання у виданій довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії ОСОБА_1 інформації щодо виплати надбавки за інтенсивність праці є правомірними.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
В силу статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-6 ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 15 травня 2020 року.
Суддя Д.В. Татаринов