15 травня 2020 року (о 09 год. 15 хв.) Справа № 280/1913/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій просить:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу здійснити перерахунок збільшення до пенсії (ст.56 Закону №796) із розрахунку стажу 41 рік 01 місяць 23 дні, який встановлено з 01.12.2018 та середньомісячного заробітку, який встановлено з 01.03.2019, відповідно до ч.2 ст.4-5 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124;
зобов'язати відповідача перерахувати позивачу підвищення до пенсії за понаднормативний стаж починаючи з 01.12.2018 із розрахунку стажу 41 рік 01 місяць 23 дні, та починаючи з 01.03.2019 з розрахунку середньомісячного заробітку - 11376,08 грн., відповідно до ч.2 ст.4-5 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 та п.2 ст.56 Закону України «Про статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без застосування двоскладової формули.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.10.2018 у справі №0840/3407/18 визначено право позивача на отримання збільшення до пенсії, відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 1360,82 грн. Зазначає, що з 01.03.2019 позивач набув право на проведення перерахунку пенсії, відповідно до ч.2 п.4-5 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124. Вказує, що відповідачем проведено перерахунок основного розміру пенсії позивача з 01.03.2019, проте, розмір збільшення до пенсії, відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», залишено у попередньому розмірі, а саме - 1360,82 грн. Позивач вважає, що йому протиправно та не обґрунтовано відмовлено у проведенні перерахунку збільшення до пенсії, оскільки таке збільшення розраховується із заробітку пенсіонера, а оскільки з 01.03.2019 збільшився середній заробіток, який враховується під час обчислення пенсії, то відповідно були правові підстави для збільшення позивачу доплати за понаднормовий стаж. З огляду на таке, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 24.03.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 21.04.2020. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
13.04.2020 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 17377), в якому зазначає, що з 08.07.2010 отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 (надалі - Закон №1058). Згідно документів, наявних в пенсійній справі, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС третьої категорії, отримує пенсію за віком, тобто порядок на перерахунок пенсії позивача не розповсюджується. 11.10.2017 набрав чинності Закон України №2148-VII, яким пункт 2 статті 56 Закону №796-ХІІ доповнено словами і цифрами «у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003. Згідно ст.56 Закону України «Про статус соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 (надалі-Закон № 796) право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої с.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Цією нормою передбачено обчислення пенсії перша частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004), визначається відповідно до раніше діючого законодавства, а друга частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після 01.01.2004, відповідно до цього Закону. Розмір пенсії визначається згідно із статтею 27 Закону №1058-IV, а доплата за понаднормативний стаж - згідно зі статтею 28 цього ж Закону, якою передбачено, що за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам та понад 30 років жінкам (для пенсій, призначених до 01.10.2011 - понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам), пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 Закону №1058-IV, але не більше як на 1% мінімального розміру пенсії за віком. У разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону №1058 за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення. Згідно частини другої статті 27 Закону №1058 за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. Так, на теперішній час пенсію позивача розраховано із страхового стажу 41 рік 1 місяць 23 дні (коефіцієнт страхового стажу - 0,41083) та середньомісячного заробітку 8379,76 грн. (середня заробітна плата за 2016 рік - 4404,35 грн. х 1,95607 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати), визначеного за період роботи з 01.07.1991 по 30.06.1996 та з 01.07.2000 по 31.07.2010. Розмір пенсії на 01.03.2019 по теперішній час становить 4971,36 грн. де: 3442,66 грн. - основний розмір пенсії (8379,76 грн. х 0,41083); 1360,82 - доплата за понаднормативний ний стаж понад 20 років, визначеною рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.10.2018 по справі №0840/3407/18; 133,88 грн. додаткова пенсія особам, віднесених до 3 категорії ЧАЕС. Окрім того, зауважує, що згідно рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.10.2018 по справі №0840/3407/18 та ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 09.01.2019 по справі №0840/3407/18 відповідачем проведено перерахунок пенсії шляхом встановлення збільшення до пенсії відповідно до п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.08.2018 у розміру 1380,82грн. Звертає увагу суду, що проводити перерахунок пенсії позивача з урахування положення ч. 2 ст. 56 Закону №796 вважає недоцільним, оскільки розмір пенсії зменшується. За таких обставин та відповідно до приписів п. 4 розділу 15 Закону №1058, якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується у попередньому розмірі. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 3 категорії, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_2 від 22.12.1992, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за віком, як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.10.2018 по справі №0840/3407/18, яке набрало законної сили 09.01.2019, задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 , серед іншого зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя встановити та виплатити ОСОБА_1 збільшення до пенсії відповідно до п.2 ст.56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 01.08.2018 у розмірі 1360,82 грн. та виплатити суму заборгованості з урахуванням невиплачених сум.
Листом Центрального об'єднаного УПФУ м.Запоріжжя від 11.02.2019 №79/К-9 позивача повідомлено проте, що на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 09.01.2019 по справі № 0840/3407/18, 31.01.2019 управлінням з 01.08.2018 здійснено перерахунок з пенсії відповідно до п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без застосування двоскладової формули у розмірі 1360,82 грн. Після виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 09.01.2019 по справі № 0840/3407/18, розмір пенсії позивача з 01.08.2018 становить 4273,90 грн., з 01.12.2018 - 4417,14 грн. Загальна сума доплат з 01.08.2018 склала 8408,78 грн. та підлягає виплаті 24.03.2019 (а.с.11).
Разом з цим, судом встановлено, що у грудні 2018 року, згідно особистої заяви позивача від 23.11.2018 №985/2797, позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.12.2018 у відповідності до п.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» по стажу з урахуванням періоду роботи з 01.11.2016 по 31.10.2018. Після перерахунку пенсії страховий стаж позивача складає 41 рік 1 місяць 24 дні, що підтверджується відповідними документами з пенсійної справи позивача (а.с.16).
24.09.2019 позивач звернувся до відповідача з питання здійснення перерахунку пенсії з 01.03.2019, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 (а.с.13).
Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області від 24.10.2019 №71/К-9 позивача повідомлено проте, що у грудні 2018 року, згідно особистої заяви позивача від 23.11.2018 № 985/2797 та наданими документами позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.12.2018 у відповідності до п.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» по стажу з урахуванням періоду роботи з 01.11.2016 по 31.10.2018. Після перерахунку пенсії страховий стаж складає 41 рік 1 місяць 24 дні. Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.03.2019 позивачу проведено перерахунок раніше призначеної пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Так, пенсію позивачу пенсію розраховано із страхового стажу 41 рік 1 місяць 23 дні (коефіцієнт страхового стажу - 0,41083) та середньомісячного заробітку 8379,76 грн. (середня заробітна плата за 2016 рік - 4404,35 грн х 1,95607 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати), визначеного за період роботи з 01.07.1991 по 30.06.1996 та з 01.07.2000 по 31.07.2010. Розмір пенсії на 01.03.2019 по теперішній час становить 4971,36 грн, де: 3442,66 грн. - основний розмір пенсії (8379,76 грн х 0,41083); 1360,82 грн. - доплата за понаднормативний стаж понад 20 років, визначена постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.01.2019 по справі № 0840/3407/18; 113,88 грн. додаткова пенсія особам, віднесеним до 3 категорії ЧАЕС. Разом з цим, згідно рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.10.2018 по справі № 0840/3407/18 та постанови Третього апеляційного суду від 09.01.2019 по справі № 0840/3407/18, управлінням проведено перерахунок пенсії шляхом встановлення збільшення до пенсії відповідно до п. 2 ст.56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.08.2018 у розмірі 1360,82 грн. На теперішній час розмір доплати за понаднормативний стаж відповідно до п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» складає 1360,82 грн, як і зазначено у рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 25.10.2018 по справі № 0840/3407/18. Доплата у зв'язку з виконанням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 09.01.2019 по страві № 0840/3407/18 за період 01.08.2018 у розмірі 8407,78 грн. виплачена у березні 2019 року разом з основним розміром пенсії (а.с.15).
Позивач, вважаючи те, що йому протиправно не було проведено з 01.03.2019 збільшення доплати за понаднормативний стаж виходячи із заробітку 8379,76 грн., звернувся з даним позовом до суду.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи, державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Із змісту частини 3 статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини 1 Європейської Соціальної хартії та частини 3 статті 46 Конституції України слідує, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частини перша і друга даної статті).
Приписами частини 3 статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
09.07.2003 прийнято Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003, який набрав чинності з 01.01.2004.
За приписами частини 1 статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України і, серед іншого, складається із Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.
В статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини 3 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.
Суд зазначає, що наведена норма закону визначає особливе спільне врегулювання питання призначення та виплати пенсій особам, які працювали на територіях радіоактивного забруднення, а тому застосовується і до позивача.
В пункті 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 передбачено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 та цього Закону призначається одна пенсія за її вибором.
Таким чином, законодавцем надано право особі обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним законом Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», або спеціальним Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку.
Порядок перерахунку пенсій Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 не встановлений.
В той же час, відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі зменшується на розмір зазначеної пенсії. За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в частині другій статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.
При цьому, слід відмітити, що починаючи з 01.01.2004, з впровадженням в Україні пенсійної реформи, призначення та перерахунок трудових пенсій особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції є неможливим лише на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без врахування положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
А тому, застосування окремих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 не є перешкодою до застосування при обрахунку пенсії вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вказаній категорії осіб.
Таким чином, особам, яким призначена пенсія на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.
Вказане узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 07.07.2015 (справа №754/12702/14-а), у постанові від 20.09.2016 (справа №1601/12900/12) та Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 (справа №560/675/17 (К/9901/684/17)).
Суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.10.2018 у справі №0840/3407/18 встановлено право позивача на отримання збільшення до пенсії, відповідно до п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
При цьому, суд не приймає доводи відповідача про те, що збільшення до пенсії встановлено судом в розмірі 1360,82 грн., у зв'язку з чим перерахування зазначеної складової не проводилось під час перерахунку пенсії з 01.03.2019, з огляду на наступне.
Розглядаючи адміністративну справу №0840/3407/18 суд перш за все дійшов висновку про наявність у позивача права на отримання збільшення до пенсії, відповідно до п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за наявність понаднормативного стажу, при цьому, оскільки на той момент сума такого збільшення складала 1360,82 грн., то відповідно відповідача було зобов'язано встановити саме такий розмір збільшення до пенсії.
Проте, відповідно до положень ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», надбавка за понаднормативний стаж встановлюється виходячи із суми заробітку.
А відтак, у разі зміни такої складової пенсійних виплат, як сума заробітку, відповідно пенсіонер набуває право і на проведення збільшення пенсії на 1 відсоток за наявність понаднормативного стажу.
Як встановлено з матеріалів справи з 01.03.2019 змінилась сума заробітку з якої розраховується основана частина пенсії ОСОБА_1 , у зв'язку з чим з зазначеної дати відповідно позивач набув і право на проведення перерахунку пенсії в частині її збільшення за понаднормативний стаж.
Окрім того, з 01.12.2018 у позивача змінився страховий стаж, що становить 41 рік 01 місяць та 23 дні, у зв'язку із чим позивачу перераховано основний розмір пенсії з розрахунку страхового стажу - 41 рік 01 місяць та 23 дні, що також є підставою для перерахунку підвищення до пенсії за понаднормативний стаж.
Разом з тим, суд вважає необґрунтованими вимоги про зобов'язання відповідача провести позивачу перерахунок пенсії без застосування двоскладової формули, оскільки доказів застосування такої формули позивачем не надано. А під час розгляду справи встановлено, що позивачу було в цілому відмовлено у проведенні перерахунку пенсії в частині її збільшення за понаднормативний стаж.
Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідачем не доведено правомірність відмови позивачу у проведенні з 01.03.2019 перерахунку пенсії в частині її збільшення за понаднормативний стаж, та із розрахунку стажу 41 рік 01 місяць 23 дні, який встановлено з 01.12.2018, що зумовлює наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, на підставі п.10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір». Оскільки позивачем судовий збір не сплачувався, необхідності в вирішенні питання щодо розподілу судових витрат не має.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок збільшення до пенсії із розрахунку стажу 41 рік 01 місяць 23 дні, який встановлено з 01.12.2018 та середньомісячного заробітку, який встановлено з 01.03.2019, відповідно до ч.2 ст.4-5 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії за понаднормативний стаж починаючи з 01.12.2018 із розрахунку стажу 41 рік 01 місяць 23 дні та починаючи з 01.03.2019 із розрахунку середньомісячного заробітку - 11376,08 грн., відповідно до ч.2 ст.4-5 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 та ч.2 ст.56 Закону України «Про статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений ст.295 КАС України, а також інші процесуальні строки щодо апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 15.05.2020.
Суддя Ю.В. Калашник