14 травня 2020 року (о 16 год. 00 хв.)Справа № 280/1955/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни (02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6 оф. 15), треті особи: Акціонерне товариство «Банк Форвард» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 105, код ЄДРПОУ 34186061), Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909), Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) про зобов'язання вчинити певні дії,
20.03.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни (далі - відповідач), треті особи: Акціонерне товариство «Банк Форвард» (далі - третя особа 1), Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - тертя особа 2), Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - третя особа 3), в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви (вх. № 18635 від 22.04.2020) позивач просить суд:
зобов'язати відповідача зняти арешт з грошових коштів, що знаходяться на картковому рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в Акціонерному товаристві «Райффайзен Банк Аваль» на ім'я ОСОБА_1 ;
зобов'язати відповідача зняти арешт з грошових коштів, що знаходяться на картковому рахунку, відкритому в Акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_1 та зараховуються на карту № НОМЕР_3 .
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем винесено постанову про арешт коштів, яка на адресу позивача не надходила. Вказаною постановою відповідачем накладений арешт на картковий рахунок позивача для отримання пенсії по інвалідності та на картковий рахунок позивача для отримання коштів заробітної плати. Також відповідачем направлено до виконання постанову, якою зобов'язано ПрАТ «Украграфіт» здійснювати відрахування з доходів позивача у розмірі 20%. Позивач неодноразово зверталась до відповідача із заявою щодо зняття арешту, проте відповідачем такі заяви не задовольнялись. Зазначає, що законодавством заборонено накладати арешт на кошти боржника на рахунках, які мають спеціальний режим використання та/або якщо звернення стягнення на такі кошти заборонено. Просить позов задовольнити.
Ухвалою від 04.05.2020 відкрито провадження у справі та призначене засідання на 13.05.2020.
Відповідач 08.05.2020 надав суду клопотання про закриття провадження у справі, у якому зазначає, що справа має розглядатись у порядку ЦПК України. Суд вважає таке клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Позивач у цій справі не погоджується із арештом карткових рахунків, який накладений відповідачем на підставі не судового рішення, а на підставі документа, виданого приватним нотаріусом - виконавчого напису. За правилами адміністративного судочинства мають оскаржуватися рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинені під час виконання ухвалених в адміністративній справі судових рішень, а також виконавчих документів, виданих іншими, ніж суд, органами та посадовими особами, оскільки закон не встановлює для такого оскарження іншого порядку судового оскарження. Аналогічна правова позиція висловлена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року по справі №346/79/17.
Відтак, справа, що розглядається судом є адміністративною справою та підсудна Запорізькому окружному адміністративному суду.
08.05.2020 відповідач надіслав суду відзив на позовну заяву. Зазначає, що постанова про арешт коштів (майна) виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного дня після виявлення майна. Зазначає, що постанова про арешт майна винесена у відповідності чинного законодавства. Зазначає, що відповідач визначив банківським установам, які виконують постанови виконавця порядок виконання постанов. Також зазначає, що арештований рахунок не є рахунком зі спеціальним режимом використання. Жодних документів про те, що на кошти, які знаходиться на рахунку боржника заборонено звертати стягнення до відповідача не надходило. На підставі викладеного вище просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
У судове засідання 13.05.2020 учасники справи чи їх представники не прибули.
13.05.2020 позивач надіслав до суду клопотання про проведення судового засідання без його участі.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін та третьої особи в порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
16.08.2019 АТ «Банк Форвард» звернулось із заявою № 1/1/4-927/161 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Вольф Т.Л. щодо примусового виконання рішення, а саме виконавчого напису приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюка В.С. за № 1264 від 17.07.2019 про стягнення з ОСОБА_1 коштів у розмірі 23148,44грн.
19.08.2019 відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59833678 з примусового виконання виконавчого напису № 1264 від 17.07.2019 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк «Форвард» заборгованості у розмірі 23148,44грн.
28.08.2019 приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Вольф Т.Л. винесено постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладений арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках, зокрема, АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТКБ «Приватбанк».
Не погоджуючись із арештом грошових коштів, позивач звернулась до суду із цим позовом.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», (далі по тексту - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі по тексту - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пунктів 1 та 1-1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII встановлено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; судові накази.
Згідно до статті 10 Закону № 1404-VIII, заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Приписи статті 18 Закону №1404-VIII закріплюють, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
При цьому, згідно з пунктом 8 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Відповідно до статті 56 Закону №1404-VIII, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що державному виконавцю надані повноваження щодо накладення арешту, в тому числі й на кошти, які перебувають на рахунках.
Водночас, згідно з частиною другою статті 48 Закону №1404-VIII, забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 151 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 191 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 261 Закону України "Про теплопостачання", статті 181 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Також, статтею 73 Закону України №1404-VIII передбачено, що стягнення не може бути звернено на такі виплати: 1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника; 2) компенсацію працівнику витрат у зв'язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням; 3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних; 4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю; 5) допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами; 6) одноразову допомогу у зв'язку з народженням дитини; 7) допомогу при усиновленні дитини; 8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; 9) допомогу на дітей одиноким матерям; 10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом; 11) допомогу на лікування; 12) допомогу на поховання; 13) щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення; 14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону №1404-VIII, не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено Законом.
Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Як зазначає позивач, приватним виконавцем накладено арешт на рахунок позивача який використовується для виплати їй заробітної плати, пенсії та соціальної пенсії.
Так, відповідно до довідки АТКБ «Приватбанк» від 19.11.2019 №KNRGA1NPAS40IKDI, на картку № НОМЕР_3 надходить пенсія та соціальна допомога (а.с.16).
Відповідно до виписки з історії по картковому рахунку АТ «Райффайзен Банк Аваль» № НОМЕР_2 , на вказаний рахунок нараховується заробітна плата (а.с.31).
Розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника встановлений статтею 70 Закону №1404-VIII.
Так, у відповідності до вказаної статті частини другої, із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.
З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.
За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Положеннями статті 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до частини першої статті 2, частини другої статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01 липня 1949 року № 95, ратифікованої Україною 04 серпня 1961 року, ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.
З аналізу наведених норм вбачається, що держава гарантувала та захистила право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.
Арешт коштів на рахунку позивача на який перераховується заробітна плата, пенсія та соціальна допомога, є неправомірним, оскільки позбавляє позивача можливості отримувати нараховану заробітну плату, пенсію та соціальну допомогу, що, в свою чергу, позбавляє заявника необхідних коштів на існування, чим порушує його права, передбачені Конституцією та Законами України.
Внаслідок накладення арешту на рахунок, на який здійснюється зарахування пенсії, соціальної допомоги та заробітної плати, позивач позбавляється можливості користуватися власними коштами тривалий час.
Відповідно до статті 59 Закону №1404-VIII, арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.
Таким чином суд вважає неправомірним накладення арешту на грошові коштів, що знаходяться на картковому рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в Акціонерному товаристві «Райффайзен Банк Аваль» на ім'я ОСОБА_1 та на картковому рахунку, відкритому в Акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_1 та зараховуються на карту № НОМЕР_3 .
Тому, суд приходить висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача скасувати арешт з вказаних рахунків.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 вересня 2018 року у справі № 344/12102/16-ц.
Частиною дугою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 840,80 грн., що підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни (02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6 оф. 15), треті особи: Акціонерне товариство «Банк Форвард» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 105, код ЄДРПОУ 34186061), Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909), Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) про зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
Зобов'язати Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяну Леонідівну зняти арешт з грошових коштів, що знаходяться на картковому рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в Акціонерному товаристві «Райффайзен Банк Аваль» на ім'я ОСОБА_1 .
Зобов'язати Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяну Леонідівну зняти арешт з грошових коштів, що знаходяться на картковому рахунку, відкритому в Акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_1 та зараховуються на карту № НОМЕР_3 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. за рахунок Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, в 10-денний строк з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений ст.295 КАС України, а також інші процесуальні строки щодо апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 14.05.2020.
Суддя Ю.В. Калашник