про залишення позовної заяви без руху
13 травня 2020 року м. Житомир справа № 240/6823/20
категорія 112030100
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Романченко Є.Ю., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить:
- визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати донарахованої пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 січня 2018 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати донарахованої пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 січня 2018 року відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та "Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2010 №159.
Перевіряючи, після одержання позову, чи відповідає він вимогам, установленим Кодексом адміністративного судочинства України, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом, судом ураховано наступне.
Відповідно до частини першої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду, надалі - КАС України), у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із абзацом першим частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У частині третій статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зауважує, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, звернення позивача до суду з даним позовом зумовлено тим, що відповідачем під час виплати (зарахування на картковий рахунок позивача) пенсії за період з 01.01.2016 по 31.01.2018, на виконання постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 03.11.2017 в справі № 279/4173/17, не було нараховано та виплачено компенсацію втрати частини грошових доходів (частини пенсії) у зв'язку з порушенням строків виплати частини пенсії. У відповідь на його звернення щодо виплати такої компенсації, відповідач листом від 10.04.2020 повідомив про те, що нарахування пенсії за рішенням суду та виплата проведені вчасно, підстави для нарахування компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати відсутні. Вказаний лист позивач розцінив як відмову у вчиненні дій щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини грошових доходів (частини пенсії) у зв'язку з порушенням строків виплати частини пенсії.
Позивач вважає, що в даному випадку строки для звернення до суду, які встановлено ст. 122 КАС України, дотримано, оскільки порушення його прав відбулося на протязі січня 2016 року - грудня 2017 року, однак письмова відмова щодо проведення розрахунку та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії у відповідності з діючим законодавством була отримана ним 18.10.2018.
Суд акцентує увагу на тому, що предметом спору за даним позовом є відмова відповідача у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини грошових доходів (частини пенсії) у зв'язку з порушенням строків виплати частини пенсії з 01.01.2018 до 31.01.2018, які на виконання судового рішення ОСОБА_1 отримав 05.02.2018.
У свою чергу, питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-III та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року N 159.
У статті 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-III закріплено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Згідно із ст. 7 вказаного Закону, відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Тобто, пенсійний орган, з вини якого пенсіонеру не було вчасно нараховано та виплачено пенсію, повинен здійснити виплату такої пенсії з одночасною виплатою суми компенсації. Невиплата пенсіонеру суми компенсації у тому ж місяці, у якому здійснена виплата заборгованості по пенсії, є порушенням прав пенсіонера на отримання такої компенсації з метою захисту якого він може звернутися до суду. При цьому реалізації особою права звернення до суду за захистом порушеного права щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії можлива у шестимісячний строк, встановлений частиною 2 статті 122 КАС України.
Як було зазначено вище, грошові кошти, без врахування компенсації втрати частини грошових доходів (пенсії), на картковий рахунок позивача зараховані 05.02.2018, тобто про порушене право позивачу стало відомо саме 05.02.2018.
Даний позов ОСОБА_1 направлено на поштову адресу суду 04.05.2020, тобто після спливу шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС України.
Також необхідно вказати, що факт звернення позивача до відповідача із заявою про виплату компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області у справі № 279/4173/17, у березні 2020 року не змінює моменту, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав. Зазначена дата свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
У частині шостій статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, визначені ст. 167 КАС України.
Позивачем до позову заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду разом із доказами поважності причин його пропуску приєднано не було, тобто при подачі позовної заяви до суду позивачем вимог ст.ст. 123, 160 - 161 КАС України дотримано не було.
Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. (ч. 2 ст. 169 вищезгаданого Кодексу).
З огляду на викладене, позов необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом разом із доказами поважності причин його пропуску.
Під час встановлення позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви судом ураховано, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 N 540-IX.
Пунктом 9 вказаного Закону, зокрема, розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3 такого змісту:
"3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, але не менше п'яти днів з дня закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк і спосіб, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та не може бути оскаржена.
Суддя Є.Ю. Романченко