про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
15 травня 2020 рокум. Ужгород№ 260/1742/20
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Іванчулинець Д.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Великоберезнянського районного відділу ДРАЦС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Великоберезнянського районного відділу ДРАЦС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), яким просить зобов'язати Великоберезнянський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно - Західного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано -Франківськ) внести зміни в актовий запис про народження дитини № 28 від 22 липня 1994 року, на ім'я ОСОБА_1 , складений виконкомом Лютянської сільської ради Великоберезнянського району Закарпатської області, а саме виправити дату народження дитини з ІНФОРМАЦІЯ_1 на ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідно до приписів ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, в тому числі, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про те, що дану позовну заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності п. 1 ч. 2 ст. 19 КАС України.
Юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб'єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов'язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно з п.п. 1 і 2 ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право, яке має існувати на час звернення до суду, а, по-друге, суб'єктний склад такого спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Як вбачається із позовної заяви, позивач просить зобов'язати Великоберезнянський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно - Західного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано -Франківськ) внести зміни в актовий запис про народження дитини № 28 від 22 липня 1994 року, на ім'я ОСОБА_1 , складений виконкомом Лютянської сільської ради Великоберезнянського району Закарпатської області, а саме виправити дату народження дитини з ІНФОРМАЦІЯ_1 на ІНФОРМАЦІЯ_2.
Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть (частини 1, 2 та 3 ст. 49 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Аналогічні за змістом приписи закріплені у статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" № 2398-VI від 01.07.2010 року (далі - Закон).
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи й офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті (ч. 1 ст. 9 Закону), тобто дій/подій, що впливають на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків.
Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку (ч. 1 ст. 22 Закону).
Перелік способів захисту цивільних прав та інтересів наведений у ч. 2 ст. 16 ЦК України. Цей перелік не є вичерпним, оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до п. 2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені Наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану. Суди за правилами цивільного судочинства повинні встановлювати обставини, що підтверджують або спростовують юридичний факт, та залежно від встановлених обставин вирішувати питання про неправильність актового запису і зобов'язання відповідача внести зміни до цього запису.
Натомість у справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану, зокрема і факт реальної дати народження особи.
Така позиція висловлена в рішеннях Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року, у справі № 820/5198/16 від 26 березня 2019 року, постановах Великої Палати Верховного Суду у справах № 425/2737/17 від 14.11.2018 року та № 804/45/17 від 23.01.2019 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд звертає увагу на те, що спірним у даній справі є встановлення юридичних фактів, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану, як наслідок захист немайнового права та інтересу позивача.
Спір у цій справі не має ознак публічно-правового та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
За практикою Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі "Сокуренко і Стригун проти України") суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Таким чином, враховуючи суть спірних правовідносин та суб'єктний склад, суд дійшов висновку, що вказаний спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, а має розглядатися за правилами цивільного судочинства місцевим загальним судом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Великоберезнянського районного відділу ДРАЦС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про зобов'язання вчинити певні дії слід відмовити.
У відповідності до вимог п. 5 ст. 170 КАС України, суд роз'яснює, що повторне звернення позивача до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Суд роз'яснює заявнику, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції.
Керуючись ст. 19, ст. ст. 170, 171, 242, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Великоберезнянського районного відділу ДРАЦС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про зобов'язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
3. Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Д.В. Іванчулинець