14 травня 2020 року м. Ужгород№ 807/1003/15
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Луцович М.М., розглянувши в порядку письмового провадження позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Державного підприємства «Солотвинський солерудник» про стягнення заборгованості, -
Управління пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного підприємства «Солотвинський солерудник» про стягнення заборгованості у розмірі 96377,28 грн.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.11.2015 року провадження у справі було зупинено до вирішення питання про банкрутство Державного підприємства «Солотвинський солерудник» у справі № 907/136/15.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.02.2020 року було поновлено провадження по даній справі, у зв'язку з тим, що ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 21.11.2019 року провадження у справі № 907/136/15 про банкрутство Державного підприємства «Солотвинський солерудник» було закрито, а мораторій на задоволення вимог кредиторів припинено.
Ухвалою суду від 04.03.2020 року було замінено первинного позивача у справі, а саме: Управління пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак, 14.05.2020 року до суду надійшла заява про розгляд даної справи за відсутності представника позивача.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлені про дату час та місце судового розгляду.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності сторін, на підставі наявних матеріалів справи.
Позовні вимоги позивач мотивує тим, що станом на день звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість, яка виникла перед позивачем в сумі 96377,28 грн. зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", яка не було погашено відповідачем в добровільному порядку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідач був зареєстрований як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон України № 400/97-ВР), а з 01.01.2004 року, також як платник страхових внесків відповідно до ст.15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 (далі - Закон України № 1058).
Згідно абз. 4 п. 1 ст. 2 Закон України № 400/97-ВР для платників збору об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б" -"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону.
Пенсію за віком на пільгових умовах було призначено громадянам, які працювали на відповідача, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.03.2015 року (справа № 807/189/15, головуючий суддя - Микуляк П.П.) у справі за позовом Управління пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області до Державного підприємства «Солотвинський солерудник» про стягнення заборгованості було встановлено обставини щодо правомірності призначення пенсії відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , відтак обставини щодо правомірності призначення пенсії даним громадянам повторно не доказуються.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.12.2014 року (справа № 807/3722/14, головуючий суддя - Микуляк П.П.) у справі за позовом Управління пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області до Державного підприємства «Солотвинський солерудник» про стягнення заборгованості було встановлено обставини щодо правомірності призначення пенсії відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - ОСОБА_19 , відтак обставини щодо правомірності призначення пенсії даному громадянинові повторно не доказуються.
Підставою призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 є те, що вказані громадяни працювали на відповідача в шкідливих умовах праці повний робочий день на атестованих робочих місцях, що підтверджується Довідками про підтвердження наявного трудового стажу (а.с. 18-21).
Згідно п. 6 п.п. 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою управління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 зареєстрованої в Мін'юсті 16.01.2004 року за №64/8663 (далі - Інструкції №21-1) підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У відповідності до п. 6 п.п. 6.8 Інструкції №21-1 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.
Згідно Розрахунку фактичних виплат на доставку пенсій, заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня по березень 2015 року становить 96377,28 грн. (а.с.8-11).
Так, підтвердженням фактичної виплати пільгових пенсії вказаним громадянам - є лист ПАТ КБ "ПриватБанк" від 03.06.2015 року, наданий в якості відповіді на лист позивача від 03.04.2015 року №1464/11 (а.с.22-25).
Відповідач в добровільному порядку не здійснив відшкодування позивачеві сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, які призначені відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - в розмірі 96 377,28 грн.
Отже, станом на час розгляду адміністративної справи борг відповідачем не сплачений.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, відтак підлягають до задоволення повністю.
Судові витрати по справі згідно ч. 2 ст. 139 КАС України з відповідача не стягуються.
На підставі наведеного та керуючись статтями 139, 241, 243, 244, 255, 295 КАС України, суд, -
1. Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) до Державного підприємства «Солотвинський солерудник» (смт. Солотвино, вул. Шахтарська, 36, 90575, код ЄДРПОУ 00383544) про стягнення заборгованості - задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства «Солотвинський солерудник» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області заборгованість в сумі 96 377,28 (дев'яносто шість тисяч триста сімдесят сім гривень 28 копійок) грн. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
3. Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяМ.М. Луцович