05 травня 2020 року Справа № 160/3538/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Врони О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» про визнання протиправною та скасування постанови, -
ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про відкриття виконавчого провадження від 30.09.2019р. ВП №60184120.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з оскаржуваною постановою про відкриття виконавчого провадження від 30.09.2019р. ВП №60184120, оскільки виконавчим округом відповідача є м. Київ. Відповідач має здійснювати дії, пов'язані з відкриттям виконавчого провадження в територіальних межах м. Києва. Позивач зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорту, працює за основним місцем роботи в ТОВ «НСУ «Сантехмонтаж» №556, що знаходиться у м. Нікополь, майна на території м. Києва ніколи не мала. Відтак у відповідача були відсутні законні підстави для прийняття приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва виконавчого документу та відкриття виконавчого провадження про стягнення коштів з фізичної особи та звернення стягнення на доходи, яка має місце проживання в м. Нікополі Дніпропетровської області.
На думку позивача, оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню судом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 року позовна заява залишена без руху та надано строк на усунення недоліків.
На виконання умов ухвали суду від 06.04.2020 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал».
Судове засідання призначено на 05.05.2020 року.
На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року на адресу суду від відповідача 05 травня 2020 року надійшов відзив на позовну заяву.
В наданому до суду відзиві зазначено, що стягувачем було надано заяву про примусове виконання рішення із зазначенням місця знаходження майна боржника (грошових коштів) - рахунку № НОМЕР_1 відкритого в ТОВ "Вердикт Капітал", який розташований за адресою: м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-Б. Тобто ОСОБА_2 є власником рахунку № НОМЕР_2 та наявних на цьому рахунку грошових коштів, що підтверджується довідкою ТОВ «Вердикт Капітал». Порушення Закону України «Про виконавче провадження» відсутнє, оскільки майно боржника (грошові кошти) перебуває у м. Києві, а відповідно до статті 24 цього Закону приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Враховуючи вищезазначене, дії приватного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 60184120 від 30.09.2019 року, відповідають вимогам встановлених Законом України «Про виконавче провадження», а позивачем не надано доказів щодо протиправності вищезазначеної постанови, що призводить до відмови в задоволенні позовних вимог позивача. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за № 0209418838716, 05.10.2019 року лист з постановою про відкриття виконавчого провадження був вручений боржнику, про що свідчить підпис Сьоміної (Корсун) А.В зроблений на рекомендаційному повідомлені про вручення поштового відправлення, з огляду на що відповідач вважає, що позивачкою пропущено строк звернення до суду з цією позовною заявою.
Також, відповідачем подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
За результатами пошуку в автоматизованій системі виконавчих проваджень ОСОБА_2 , стало відомо, що відносно неї приватним виконавцем Клітченко ОСОБА_4 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал», код ЄДРПОУ 36799749, про примусове виконання рішення було розпочато виконавче провадження ВП № 60184120.
28.02.2020 року позивач звернулася до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна з заявою про направлення на її адресу копію постанови про відкриття виконавчого провадження - номер виконавчого провадження 60184120, та копію виконавчого напису нотаріуса на підставі якого було відкрито зазначене виконавче провадження.
25.03.2020 року на адресу позивача надійшла відповідь приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни разом з копією постанови про відкриття виконавчого провадження відносно позивачки ВП № 60184120, та копією виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було відкрито зазначене виконавче провадження.
З наданих документів відомо, що на примусовому виконанні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни перебуває виконавче провадження №60184120 у відношенні боржника ОСОБА_5 , а саме постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни від 30.09.2019 року відкрито виконавче провадження №60184120 про стягнення з боржника - ОСОБА_5 (адреса: АДРЕСА_3 ) на користь стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» (адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5Б) заборгованості в розмірі 41164,85 грн.
Вказане виконавче провадження відкрите на підставі виконавчого напису приватного нотаріусу Броварського районного НОКО Гамзатової Аліни Анатоліївни №5174 від 16.09.2019 року.
Не погоджуючись з винесеною постановою про відкриття виконавчого провадження від 30.09.2019 року у ВП №60184120, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Перевіряючи правомірність дій приватного виконавця стосовно винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.09.2019 року у ВП №60184120, судом встановлено наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно частини першої статті 5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Частиною першою статті 18 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За змістом приписів пункту 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Пунктом 4 частини другої статті 23 Закону України від 02.06.2016 №1403-VІІІ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» передбачено, що в Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.
Відповідно до статті 25 Закону №1403-VІІІ виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.
Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Інформація про приватних виконавців виконавчого округу та реквізити їхніх офісів розміщуються у всіх судах та в органах державної виконавчої служби, розташованих у межах відповідного виконавчого округу. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Згідно з частиною другою статті 24 Закону №1404-VІІІ приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що Закон України «Про виконавче провадження» і Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначають вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. Згідно з частиною третьою статті 25 Закону№1403-VІІІ право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.
При цьому, зі змісту наведеної норми частини другої статті 24 Закону №1403-VIII слідує, що у разі якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.
Згідно частини четвертої статті 24 Закону №1404-VІІІ виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.
Частиною п'ятою статті 24 Закону №1404-VІІІ визначено, що у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.
Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VІІІ.
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати (частина третя статті 26 Закону №1404-VІІІ.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п'ята статті 26 Закону №1404-VІІІ.
У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника (частина сьома статті 26 Закону №1404-VІІІ.
Згідно Єдиного реєстру приватних виконавців приватний виконавець Клітченко Оксана Анатоліївна здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва.
Отже, місце проживання та місце роботи боржника не відноситься до виконавчого округу, на території якого приватний виконавець Клітченко Оксана Анатоліївна здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України, а виконавчий документ у виконавчому провадженні №60184120 прийнято до виконання відповідачем не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи.
Тобто, відсутнє обґрунтування правомірності винесення постанови про відкриття виконавчого провадження у ВП №60184120, та прийняття виконавчого документу не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, і не за місцезнаходженням його майна, грошових кошів, заробітної плати, які виплачуються роботодавцем з місцезнаходженням у м. Нікополі.
Місце проживання (перебування) боржника (м.Нікополь) не підпадає під виконавчий округ, на території якого приватний виконавець Клітченко Оксана Анатоліївна здійснює свою діяльність та відомості, щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.
Також, в постанові від 30.09.2019 року відсутні будь-які посилання про наявність у боржника іншого майна, місцезнаходження якого підпадає під виконавчий округ приватного виконавця.
Стосовно посилання відповідача на наявність рахунку позивачки у ТОВ «Вердикт Капітал», який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5Б, суд зазначає наступне.
Як вбачається зі змісту заяви ТОВ «Вердикт Капітал» про примусове виконання виконавчого напису № 5174 від 16.09.2019 року, стягувач, вказавши, що майно боржника ОСОБА_6 ) ОСОБА_7 знаходиться на рахунку № НОМЕР_4 , відкритому в ТОВ «Вердикт Капітал», яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5Б, одночасно просив грошові кошти, стягнуті з боржника перерахувати на рахунок в цьому ж банку, зазначивши, що отримувачем є ТОВ «Вердикт Капітал».
Також на підтвердження наявності у боржника вищезазначеного рахунку стягувачем надано довідку ТОВ «Вердикт Капітал» № 14148994 про відкритий рахунок від 04.07.2019 року на ім'я ОСОБА_5 . При цьому рахунок відкрито для обліку поточної заборгованості.
Дійсно, відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Згідно статті 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) та безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).
Таким чином, у розумінні чинного законодавства майном є не рахунки, а грошові кошти, які можуть розміщатися на рахунку особи.
Проте, надані ТОВ «Вердикт Капітал» документи не підтверджують наявність коштів позивача на рахунку, який стягувач зазначив у заяві про примусове виконання виконавчого напису № 5174. Тобто, на час винесення оскаржуваної постанови про відкриття ВП № 60184120 від 30.09.2019 року у відповідача були відсутні докази, що у боржника, який зареєстрований та проживає у м. Нікополі Дніпропетровської області, наявне майно у виконавчому окрузі міста Київ.
Доводи відповідача, що довідкою ТОВ «Вердикт Капітал» № 14148994 про наявність у боржника рахунку, відкритому в ТОВ «Вердикт Капітал», тобто у самого стягувача, підтверджено місцезнаходження майна позивача у виконавчому окрузі міста Київ, суд вважає необґрунтованими, оскільки ця довідка не містить відомостей про наявність на вказаному рахунку коштів. Наявність карткового рахунку у банку, місцезнаходження якого зареєстровано у м. Києві, не є належним доказом підтвердження місцезнаходження майна боржника, якщо відсутні відомості про наявність на вказаному рахунку коштів.
Крім того, відповідачем до суду не надано будь-яких інших доказів, які б підтвердили знаходження коштів позивача на вищевказаному рахунку.
Одночасно суд не приймає до уваги посилання відповідача на правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 10.09.2018 по справі № 905/3542/15, оскільки вказана постанова прийнята щодо інших правовідносин і в ній Верховним Судом надана оцінка правовідносинам щодо правомірності накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках боржника, а не щодо відкриття виконавчого провадження за місцезнаходженням карткового рахунку боржника за відсутністю доказів про наявність на цьому рахунку грошових коштів.
Щодо листа Міністерства юстиції України від 11.06.2018, то суд зазначає, що останній не має сили нормативного акту, отже, не може регулювати спірні правовідносини. Крім того, в листі зазначено, що приватний виконавець може приймати виконавчі документи за місцезнаходженням грошових коштів боржника, у тому числі коштів, які знаходяться на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах.
Суд погоджується з таким роз'ясненням Міністерства юстиції України, проте, приймаючи оскаржувану постанову відповідачем не взято до уваги той факт, що для визначення місцезнаходження майна боржника важливим аспектом є саме наявність грошових коштів, а не рахунку боржника, що не є тотожним.
Натомість, як зазначалось вище, у матеріалах справи не міститься жодного підтвердження того чи є взагалі грошові кошти на картковому рахунку № НОМЕР_4 , відкритому в ТОВ «Вердикт Капітал», оскільки з довідки, наданої стягувачем до заяви про примусове виконання рішення, цей факт встановити неможливо.
Суд вважає, що постанова від 30.09.2019 року ВП №60184120 про відкриття виконавчого провадження прийнята відповідачем з порушенням приписів Закону №1404-VІІІ, оскільки приватним виконавцем виконавчий документ прийнято до виконання не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи (позивача).
Крім того, суд зазначає, що фактично виконавче провадження відповідачем відкрито за місцезнаходженням стягувача, оскільки зазначена у заяві про відкриття адреса знаходження рахунку боржника є юридичною адресою самого стягувача. При цьому ТОВ «Вердикт Капітал», зазначаючи про відкриття у себе рахунку боржника, штучно створює підстави для відкриття виконавчого провадження за своїм місцезнаходженням, а не за місцем проживання чи знаходження майна боржника, що суперечить принципу, який закладений у статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якого виконавче провадження відкривається за місцем проживання, перебування, знаходження боржника або його майна. Відкриття провадження за місцезнаходженням стягувача в такій ситуації чинним законодавством не передбачено.
Відтак, відповідачем відкрито виконавче провадження без належних повноважень, чим порушено частину другу статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Стосовно твердження відповідача про пропуск строку звернення до суду, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Суду надано копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0209418838716 ОСОБА_5 05.10.2019 року від приватного виконавця Клітченко О.А.
Однак, з вказаного рекомендованого повідомлення суд не може встановити, що саме було направлено на адресу позивачки, і, як насідок, не може беззаперечно встановити факт надіслання позивачці у жовтні 2019 року оскаржуваної постанови та отримання саме оскаржуваної постанови позивачкою 05.10.2019 року.
Інших доказів надіслання саме оскаржуваної постанови суду не надано.
Опису вкладення з переліком документів, які надсилались ОСОБА_2 поштовим відправленням №0209418838716, який би надав змогу встановити перелік надісланих документі позивачці суду не надано.
Крім того, за завою позивачки 25.03.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксаною Анатоліївною були надані роз'яснення щодо відкриття виконавчого провадження разом з копією постанови про відкриття виконавчого провадження відносно позивачки ВП № 60184120, та копію виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було відкрито зазначене виконавче провадження.
Жодної інформації стосовно повторного надіслання оскаржуваної постанови лист відповідача не містить.
Відтак, єдиним належним доказом підтвердження отримання оскаржуваної постанови позивачкою є 25.03.2020 року день надання роз'яснень разом з оскаржуваною постановою.
До суду позивачка звернулась з позовної заявою 01.04.2020 року.
Відповідно до ч.2 ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
З огляду на викладене, судом не встановлено порушення строку звернення до суду, оскільки належними та достовірними доказами, доданими до позовної заяви підтверджено своєчасність звернення до суду.
Відповідно до ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Подані відповідачем докази щодо порушення строку звернення до суду є такими, що не підтверджують дійсність пропуску строку звернення до суду позивачкою.
Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 840,80 грн., що документально підтверджується квитанцією від 30.03.2020 року.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 139, 241 - 246, 250, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни (02002, м. Київ, вул.Окіпної Раїси, 4, корп.А, офіс 35-А), третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» (04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ 36799749) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про відкриття виконавчого провадження №60184120 від 30.09.2019 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни (02002, м. Київ, вул. Окіпної Раїси, 4, корп.А, офіс 35-А) сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 287 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Суддя О.В. Врона