про відмову у закритті провадження у справі
29 квітня 2020 року м. Житомир справа № 240/12459/19
категорія 108050000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гуріна Д.М.,
секретар судового засідання Шуляк О.Ю.,
за участю: позивача ОСОБА_1 ,
представників відповідача Файчук Т.А., Казьмірика В.І.,
представник третьої особи у судове засідання не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування рішень,
встановив:
20 грудня 2019 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Житомирської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення конкурсної комісії від 11 грудня 2019 року, оформлене протоколом №1, про недопущення ОСОБА_1 до участі у конкурсному відборі на посаду директора комунального закладу “Житомирський обласний краєзнавчий музей” Житомирської обласної ради;
- визнати протиправним та скасувати рішення конкурсної комісії від 11 грудня 2019 року, оформлене протоколом №1, щодо погодження кандидатури ОСОБА_2 , як переможця конкурсу та внесення цієї кандидатури на розгляд профільної постійної комісії обласної ради з гуманітарних питань;
- визнати протиправним та скасувати рішення за пунктом 24 порядку денного Постійної комісії з гуманітарних питань Житомирської обласної ради (протокол №35 від 12 грудня 2019 року);
- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської обласної ради від 18 грудня 2019 року про контракт з директором комунального закладу “Житомирський обласний краєзнавчий музей” Житомирської обласної ради ОСОБА_2 .
Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
24 квітня 2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі з посиланням на вимоги пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: спільне рішення не є реалізацією суб'єктом владних повноважень управлінських функцій, оскільки обласна рада виступає у даному випадку, як роботодавець (а.с.165-169).
У підготовчому засіданні 29 квітня 2020 року представники відповідача підтримали заявлене клопотання про закриття провадження у справі та просили задовольнити.
У підготовчому засіданні 29 квітня 2020 року позивач проти задоволення клопотання про закриття провадження у справі заперечувала та просила відмовити у його задоволенні.
Третя особа у підготовче засідання 29 квітня 2020 року не прибула, правом на подання пояснень по суті позову або відзиву, у строк та у порядку, визначеному статтею 165 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористалась.
Розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження у справі, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до пунктів 1, 7 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Частиною 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб.
Зі змісту клопотання вбачається, що відповідач вважає даний спір трудовим, та таким, що не є спором щодо проходження публічної служби. На підтвердження своїх доводів, що такі спори мають розглядатися в порядку цивільного судочинства відповідач наводить постанову Верховного Суду від 31 січня 2018 року у справі №802/3530/14-а.
Суд не погоджується з такими доводами відповідача.
Комунальний заклад "Житомирський обласний краєзнавчий музей" Житомирської обласної ради заснований на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області перебуває в управлінні Житомирської обласної ради.
За приписами пунктів 2, 20 частини 1 статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання утворення, обрання і ліквідація постійних та інших комісій ради, зміна їх складу, обрання голів комісій; вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників.
Статтями 21-21-5 Закону України «Про культуру» регламентуються особливості трудових відносин та працевлаштування в закладах культури, вимоги до керівника державного чи комунального закладу культури. Порядок конкурсного добору керівника державного чи комунального закладу культури, склад, порядок формування і повноваження конкурсної комісії, подання документів для участі у конкурсі. Добір кандидатів на посаду керівника державного чи комунального закладу культури та призначення керівника.
Житомирською обласною радою було оголошено конкурс на заміщення вакантної посади директора комунального закладу "Житомирський краєзнавчий музей" Житомирської обласної ради, рішення про проведення конкурсного відбору директора комунального закладу "Житомирський краєзнавчий музей" Житомирської обласної ради та обрання переможця такого конкурсного відбору є управлінською функцією відповідача та відноситься до виключної компетенції органу владних повноважень.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що даний спір не є спором трудовим або спором щодо публічної служби, оскільки позивачем оскаржується рішення конкурсної комісії з підстав порушень допущених під час проведення конкурсу.
Таким чином предметом розгляду у даній справі є не публічна служба або трудові відносини, а рішення конкурсної комісії та рішення Житомирської обласної ради за результатами проведеного конкурсу, оскарження яких у відповідності до частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України відноситься до юрисдикції адміністративного суду.
Суд зауважує, що для визначення спору як такого, що підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства, має бути законодавче уповноваження хоча б одного суб'єкта влади керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
До юрисдикції адміністративних судів віднесені тільки ті публічно-правові спори, які виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктами владних повноважень віднесених до їх компетенції владних управлінських функцій.
Житомирська обласна рада наділена владними повноваженнями щодо управління об'єктами, що засновані на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, що належать до сфери її управління, тобто здійснює владно-управлінські функції, у тому числі щодо проведення конкурсів на посади у комунальних закладах, а тому такий спір є публічно-правовим та підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12.10.1978 вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодекс адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи, що суд дійшов висновку, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, то у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтями 238, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити у задоволенні клопотання Житомирської обласної ради про закриття провадження у справі.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та окремо не оскаржується.
Повний текст ухвали складено 13 травня 2020 року.
Суддя Д.М. Гурін