Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення заяви без розгляду
15 травня 2020 р. Справа №200/10875/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду заяву представника позивача Денисова Миколи Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду
за позовом ОСОБА_1
до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області
про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконними дій щодо не зарахування стажу, зобов'язання зарахувати до пільгового стажу за списком № 1 період роботи з 24.01.1994 року по 25.04.2016 року в орендованому підприємстві «Ордена Леніна та ордена Жовтневої революції металургійного комбінату Ілліча» на посаді горнового десульфації чавуну 5 розряду доменного цеху, з 26.04.2016 року по 23.07.2019 року в ПрАТ «ММК ім. Ілліча» на посаді горнового десульфації чавуну 6 розряду доменного цеху.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року позовні вимоги було задоволено частково.
Визнано незаконними дії Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах.
Скасовано рішення Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 09 серпня 2019 року № 202 про відмову в призначенні пенсії.
Зобов'язано Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01 серпня 2019 року № 4949 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням правової позиції суду, наведеної у даному рішенні, застосувавши до ОСОБА_1 приписи статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Стягнуто з Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з судового збору у розмірі 384,20 гривень.
13 травня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача Денисова Миколи Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, в якій на підставі ст. 383 просить:
- визнати рішення Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду Донецької області № 3726/34-01/06 від 17.02.2020 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/10875/19-а протиправним щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах, скасувавши рішення № 3726/34-01/06 від 17.02.2020;
- зобов'язати Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01 серпня 2019 року № 4949 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням правової позиції суду, наведеної у рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року;
- стягнути з Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 гривень;
- встановити судовий контроль шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень (боржника) подати звіт про виконання судового рішення у справі № 200/10875/19-а.
Перевіривши матеріали заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною першою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Частиною другою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Отже, чинне законодавство встановлює чіткий перелік обов'язкових вимог, зокрема до письмового клопотання сторони.
Відповідно до приписів частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною другою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Частиною третьою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Отже, суд при прийнятті до розгляду заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, повинен перевірити таку заяву на відповідність вимогам, визначеним частинами другою четвертою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оцінивши заяву позивача, суд дійшов висновку про те, що вона не відповідає вимогам ст. 167 та 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ч. 5 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про повернення заяви позивачу без розгляду.
Суд роз'яснює, що позивач (заявник) може повторно подати відповідну заяву оформлену з дотриманням вимог ст. 167 та 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Бездіяльністю визнається пасивна форма поведінки особи, що полягає у невчиненні нею конкретної дії (дій), які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах.
Як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з'ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Ефективний доступ до суду включає право на виконання рішення суду без невиправданих затримок, суд зазначає, що затримка виконання судового рішення на період, що є необхідним для вирішення проблем публічного порядку, може у виняткових випадках бути виправдана.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії». Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини»).
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2019 року по справі № 200/10875/19-а набрало законної сили 16.12.2019 року відповідно до ухвали Першого апеляційного адміністративного суду.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2019 року, 11.03.2020 року видано виконавчий лист про «зобов'язати Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01 серпня 2019 року № 4949 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням правової позиції суду, наведеної у даному рішенні, застосувавши до ОСОБА_1 приписи статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»».
Постановою державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 02.04.2020 року відкрито виконавче провадження.
Також в матеріалах справи наявне корегуюче рішення № 279 від 23.12.2019 року (3726/34-1/06 від 17.02.2020) про відмову в призначенні пенсії, яке прийнято на виконання вимог рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2019 року по справі № 200/10875/19-а, щодо зобов'язання Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01 серпня 2019 року № 4949 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням правової позиції суду, наведеної у даному рішенні, застосувавши до ОСОБА_1 приписи статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, відповідач при виконанні рішення суду, як орган державної влади зобов'язаний діяти лише в межах чинного законодавства.
Суд наголошує на тому, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2019 року щодо зобов'язання Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01 серпня 2019 року № 4949 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням правової позиції суду, наведеної у даному рішенні, застосувавши до ОСОБА_1 приписи статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виконано та повторно розглянуто заяву і прийнято за її результатами відповідне рішення.
Отже, позивачу для захисту прав та інтересів необхідно звернутися до суду з новим позовом про скасування рішення Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 279 від 23.12.2019 року (3726/34-1/06 від 17.02.2020) про відмову в призначенні пенсії, яке не було предметом дослідження при винесенні судового рішення від 09.10.2019 року у справі № 200/10875/19-а та містить нові підстави відмови та зобов'язати Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити пенсію за віком, у зв'язку з тим, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2019 року по справі № 200/2803/19-а виконано та не може бути вирішено за рахунок процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень в адміністративних справах відповідно до ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд наголошує на тому, що стаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України не надає суду права захистити належним чином права ОСОБА_1 та скасувати рішення Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 279 від 23.12.2019 року (3726/34-1/06 від 17.02.2020) про відмову в призначенні пенсії.
Керуючись статтями 166, 167, 243, 248, 256, 294, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву представника позивача Денисова Миколи Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду - повернути без розгляду.
Роз'яснити позивачу (заявнику), що повернення заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Повний текст ухвали складено та підписано 15 травня 2020 року.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтями 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, строки визначені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, а також інші процесуальні строки продовжуються на строк дії карантину.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Голубова Л.Б.