Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 травня 2020 р. Справа№200/4006/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Логойди Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому (з урахуванням додаткових пояснень) зазначала, що з 18 лютого 2016 року перебувала на обліку у відповідача як внутрішньо переміщена особа та отримувала щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
31 березня 2020 року отримала від відповідача повідомлення від 20 березня 2020 року № 04.1411.14/1342 про необхідність повернення надміру виплачених бюджетних коштів за період з 18 лютого 2016 року по 29 лютого 2020 року на загальну суму 62 222,96 грн. у зв'язку із тим, що нею надано не повну інформацію згідно з п. 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505, - не надано інформацію щодо наявності у одного із членів сім'ї (її чоловіка) нерухомого житлового майна.
Такі дії відповідача вважала протиправними та такими, що порушують її соціальні права, оскільки:
- АДРЕСА_1 частки якої належить її чоловіку, було включено до переліку населених пунктів, на території яких проводилася антитерористична операція, тому отримання нею щомісячної адресної допомоги до 03 червня 2017 року було правомірним;
- позивач фактично не має придатного для проживання житлового приміщення, яке б відповідало нормам житлового законодавства, оскільки 1/3 частки квартири, яка належить її чоловіку, виділити у натурі з дотриманням вимог ДБН, санітарних норм для проживання різних сімей (в квартирі зареєстровано (в т.ч. тимчасово) та фактично проживає 5 чоловік) неможливо.
У зв'язку з наведеним просила:
- визнати протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (Територіального відділу по роботі з громадянами Приморського та Центрального районів), які полягають у визнанні призначеної та сплаченої їй щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, як надмірно виплаченої;
- визнати противоправними дії Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (Територіального відділу по роботі з громадянами Приморського та Центрального районів) щодо припинення виплати їй щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг;
- скасувати рішення Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (Територіального відділу по роботі з громадянами Приморського та Центрального районів) щодо припинення виплати їй щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання;
- зобов'язати Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради (Територіальний відділ по роботі з громадянами Приморського та Центрального районів) поновити виплату їй щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, зокрема, що щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до вимог законодавства позивач отримувала як представник сім'ї з 18 лютого 2016 року.
Про надмірно виплачені позивачу кошти державної соціальної допомоги Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради стало відомо після здійснення перевірки повноти та достовірності наданої позивачем інформації (акт перевірки особової справи № 1548 від 12 березня 2020 року), за результатами якої встановлено, що у володінні члена родини позивача - ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ) з 27 січня 2006 року перебуває квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
У зв'язку з чим з 01 березня 2020 року виплату допомоги припинено.
Отже, переплата щомісячної адресної грошової допомоги у позивача виникла за період з 18 лютого 2016 року по 29 лютого 2020 року в сумі 62 222,96 грн. у зв'язку з наявністю житла у її чоловіка, у зв'язку з чим у березні 2020 року на її адресу направлено відповідне повідомлення про необхідність відшкодування надміру виплачених коштів, яке носить інформаційний характер та є заходом досудового врегулювання спору.
Однак, Департаментом з метою дотримання вимог законодавства внесено зміни до раніше визначеного періоду надмірно виплачених позивачу коштів, відповідно до чого було проведено перерахунок, адже набуття чинності постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2017 року № 370 є підставою для витиснення надмірно виплаченої позивачу щомісячної адресної допомоги з 03 червня 2017 року.
Наразі сума заборгованості позивача за період з 03 червня 2017 року по 29 лютого 2020 року складає 42166,39 грн., про що 24 квітня 2020 року Департаментом повідомлено позивача.
Вважав, що діяв в межах законодавства і не порушив права позивача. Просив в задоволенні позову відмовити.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус внутрішньо переміщеної особи, місце проживання якої зареєстровано на території проведення антитерористичної операції (м. Донецьк), а фактичне місце проживання/перебування - на території України (м. Маріуполь Донецької обл.), що підтверджується відповідною довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
З 18 лютого 2016 року за заявами позивача за фактичним місцем її проживання, в яких вона періодично вказувала, що змін, які впливають на призначення грошової допомоги, не відбулося, Департаментом соціального захисту населення Маріупольської міської ради відповідними рішеннями позивачу (в складі сім'ї в кількості двох осіб: вона та її донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на кожні 6 місяців була призначена щомісячна адресна допомога для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, а саме на періоди: з 18 лютого 2016 року по 17 серпня 2016 року, з 29 серпня 2016 року по 27 лютого 2017 року, з 27 лютого 2017 року по 26 серпня 2017 року, з 30 серпня 2017 року по 27 лютого 2018 року, з 28 лютого 2018 року по 27 серпня 2018 року, з 27 листопада 2018 року по 26 травня 2019 року, з 27 травня 2019 року по 26 листопада 2019 року, з 27 листопада 2019 року по 26 травня 2020 року.
У березні 2020 року відповідачем проведено перевірку, під час якої встановлено, що згідно з витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 11 березня 2020 року №1419/1 чоловік позивача ОСОБА_2 має у власності житло на підконтрольній Україні території, а саме 1/3 частки квартири, загальною площею 53,3 кв.м (житловою площею 37,7 кв.м), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано 20 липня 2006 року. За результатами перевірки складено акт перевірки особової справи № 1548 від 12 березня 2020 року.
У зв'язку з наведеними обставинами з 01 березня 2020 року виплату допомоги припинено.
По підрахункам відповідача у зв'язку з тим, що позивач не повідомила про обставини, які впливають на виплату допомоги, виникла переплата щомісячної адресної грошової допомоги за період з 18 лютого 2016 року по 29 лютого 2020 року в сумі 62 222,96 грн.
Рішеннями Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради від 13 березня 2020 року встановлено, що з 18 лютого 2016 року позивач не має права на отримання державної допомоги (рішення від 13 березня 2020 року №875/249); надмірно сплачені кошти за період з 18 лютого 2016 року по 29 лютого 2020 року підлягають відшкодуванню на рахунок Департаменту (рішення від 22 квітня 2020 року б/н). Вказане рішення є внутрішнім документом відповідача та не спричиняє виникнення у позивача прав та обов'язків.
23 березня 2020 року відповідачем на адресу позивача надіслано повідомлення від 20 березня 2020 року № 04.1411.14/1342 про відшкодування надміру виплачених коштів, яким повідомлялося, що після опрацювання інформації, отриманої Департаментом в ході проведення роботи щодо перевірки цільового використання коштів встановлено, що позивачем під час звернення за призначенням допомоги надано не повну інформацію згідно з п. 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505, - не надано інформацію щодо наявності у одного із членів сім'ї - її чоловіка нерухомого житлового майна, що призвело до неправомірної виплати бюджетних коштів за період з 18 лютого 2016 року по 29 лютого 2020 року на загальну суму 62 222,96 грн. Зазначалося, що вказані кошти необхідно повернути до бюджету на відповідний рахунок, а в разі неповернення надміру виплачених коштів питання про їх стягнення буде вирішуватися в судовому порядку.
07 квітня 2020 року позивач направила на адресу відповідача пояснення, в яких висловила непогодження з повідомленням відповідача.
Рішеннями Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради від 22 квітня 2020 року встановлено, що з 03 червня 2017 року позивач не має права на отримання державної допомоги (рішення від 22 квітня 2020 року №875/249); надмірно сплачені кошти за період з 03 червня 2017 року по 29 лютого 2020 року підлягають відшкодуванню на рахунок Департаменту (рішення від 22 квітня 2020 року б/н). Вказане рішення є внутрішнім документом відповідача та не спричиняє виникнення у позивача прав та обов'язків.
У зв'язку з наведеними обставинами 24 квітня 2020 року відповідачем на адресу позивача надіслано наступне повідомлення від 23 квітня 2020 року № 04.1411.14/1687 про відшкодування надміру виплачених коштів, яким з посиланням на ту ж інформацію повідомлялося про неправомірну виплату позивачу бюджетних коштів за період з 03 червня 2017 року по 29 лютого 2020 року на загальну суму 42166,39 грн. Зазначалося, що вказані кошти необхідно повернути до бюджету на відповідний рахунок, а в разі неповернення надміру виплачених коштів питання про їх стягнення буде вирішуватися в судовому порядку.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року та повторно ухвалою цього ж суду від 14 травня 2020 року у відповідача витребувано, зокрема письмові пояснення чи обидва вказані повідомлення (повідомлення про відшкодування надміру виплачених коштів, які надсилалися на адресу позивача 23 березня 2020 року та 24 квітня 2020 року) є чинними, чи якесь з них вважається відкликаним; і яка остаточна сума заборгованості рахується за позивачем та за який період.
На виконання ухвали суду відповідачем подані пояснення, що згідно з обліковими даними Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради сума надмірно виплачених ОСОБА_1 коштів щомісячної адресної допомо ги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за період з 03 червня 2017 року по 29 лютого 2020 року становить 42166,39 грн. Тому чинним та остаточним є повідомлення про відшкодування надмірно виплачених коштів від 23 квітня 2020 року № 04.1411.14/1687. Повідомлення ж про відшкодування надмірно виплачених коштів від 20 березня 2020 року № 04.1411.14/1342 наразі є нечинним (є відкликаним).
Враховуючи наведене судом встановлено, що станом на час розгляду даної справи згідно з обліковими даними відповідача щодо позивача є переплата щомісячної адресної грошової допомоги за період з 03 червня 2017 року по 29 лютого 2020 року в сумі 42166,39 грн. І чинним є лише одне повідомлення про відшкодування надмірно виплачених коштів - повідомлення від 23 квітня 2020 року № 04.1411.14/1687.
Судом також встановлено, що загальна сума виплаченої позивачу за період з 18 лютого 2016 року по 29 лютого 2020 року щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, 62 222,96 грн. складається з виплачених сум:
- з 18 лютого 2016 року по 02 червня 2017 року - загалом 20056,57 грн.;
- з 03 червня 2017 року по 29 лютого 2020 року - загалом 42166,39 грн.
Судом також встановлено, що в квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано 5 осіб.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 року закрито провадження в справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо визнання призначеної та сплаченої ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, як надмірно виплаченої за період з 18 лютого 2016 року по 02 червня 2017 року в сумі 20056,57 грн.
З огляду на наведене обставини справи досліджуються та аналізуються, та позовні вимоги розглядаються в частині, що стосується періоду з 03 червня 2017 року по 29 лютого 2020 року, за який позивачу виплачено щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, в сумі 42166,39 грн.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статус внутрішньо переміщеної особи врегульований Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», відповідно до преамбули якого цей Закон відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
Частиною 1 ст. 1 вказаного Закону визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 вказаного Закону Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505.
Відповідно до п. 2 Порядку грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.
Згідно з п. 3 Порядку грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї).
Розмір допомоги залежить від статусу її отримувачів.
Якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім'ї або інформацією, поданою компетентним органом.
Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім'ї.
Абзацом 10 п. 5 Порядку в редакції, яка діяла з 23 жовтня 2015 року (день набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 07 жовтня 2015 року № 810 «Про внесення зміни до пункту 5 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг») було передбачено, що у заяві зазначаються такі відомості про всіх членів сім'ї, які претендують на отримання грошової допомоги, як наявність у будь-кого з членів сім'ї у власності житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.
З 08 вересня 2018 року - у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 713 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» змінилася редакція абз. 10 п. 5 Порядку на редакцію, відповідно до якої у заяві зазначаються такі відомості про всіх членів сім'ї, які претендують на отримання грошової допомоги, як наявність у будь-якого із членів сім'ї у власності житлового приміщення/частини житлового приміщення, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.
Відповідно до п. 11 Порядку уповноважений представник сім'ї, якому призначено грошову допомогу, зобов'язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин.
Суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім'ї на вимогу уповноваженого органу.
У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.
Згідно з п.п. 10 та 12 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505, уповноважені органи мають право перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення грошової допомоги, а також здійснювати запити та безоплатно отримувати відомості від підприємств, установ та організацій усіх форм власності, необхідні для призначення грошової допомоги та контролю за правильністю її надання.
Виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі, зокрема, виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги.
Випадки, коли грошова допомога не призначається, встановлені п. 6 Порядку, редакція якого у відповідній частині протягом спірного періоду (з 18 лютого 2016 року по 29 лютого 2020 року) змінювалася.
Так, 23 квітня 2015 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року № 212, якою внесені зміни до абз. 2 п. 6 Порядку, з урахуванням яких було передбачено, що грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.
03 червня 2017 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 31 травня 2017 року № 370, якою абз. 2 п. 6 Порядку викладено в редакції, відповідно до якої грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто із членів сім'ї має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану.
07 липня 2017 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 453, якою абз. 2 п. 6 Порядку після слів “членів сім'ї” доповнено словами “(крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції)”.
08 вересня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 713, якою абз. 2 п. 6 Порядку викладено в редакції, відповідно до якої грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто із членів сім'ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану.
Отже, відповідно до наведених норм права при наявності у членів сім'ї заявника житлових приміщень в районі проведення антитерористичної операції (тобто житлових приміщень, що розташовані в населених пунктах, на території яких здійснювалася антитерористична операція), на що посилався позивач, грошова допомога призначалася в період до 03 червня 2017 року.
З 03 червня 2017 року при таких обставинах грошова допомога не призначається.
Отже, з 03 червня 2017 року наявність житлового приміщення в районі проведення антитерористичної операції є підставою для відмови в призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Судом встановлено, що згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05 квітня 2020 року чоловік позивача ОСОБА_2 має у власності нерухоме майно - 1/3 частки квартири, загальною площею 53,3 кв.м (житловою площею 37,7 кв.м), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яке набуте ним 12 липня 1993 року та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20 липня 2006 року.
Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, був затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р, дію якого зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року №1079-р.
Вказаний Перелік втратив чинність у зв'язку з набранням чинності Переліком населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, що затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р.
До вказаних Переліків внесено, зокрема м. Добропілля Донецької обл., де розташовано житлове приміщення чоловіка позивача.
Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та Перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення затверджені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р.
До вказаних Переліків населений пункт, де розташовано житлове приміщення чоловіка позивача, не внесено.
Акт технічного стану про непридатність вказаного житлового приміщення для проживання не складався і відповідачу не надавався.
До складу сім'ї позивача протягом спірного періоду військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції або беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, - не входили.
З огляду на наведене при наявності житлового приміщення, яке розташоване в населеному пункті, на території якого здійснювалася антитерористична операція, за відсутності інших виключень, що передбачені абз. 2 п. 6 Порядку, позивач мала право на отримання щомісячної адресної допомоги в період до 03 червня 2017 року.
Позивач як уповноважений представник сім'ї про обставини, які впливають на призначення грошової допомоги, ні під час первинного звернення за призначенням допомоги, ні протягом трьох днів з дня настання часу (з 03 червня 2017 року), коли такі обставини мали важливе значення для вирішення питання про призначення допомоги, в порядку, передбаченому п. 11 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505, відповідача не повідомляла.
З огляду на наведене відповідач як уповноважений орган зобов'язаний був припинити виплату позивачу щомісячної адресної допомоги та направити відповідну вимогу про повернення суми грошової допомоги, виплачені надміру (п. 11 вказаного Порядку).
Суб'єкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, і не порушив права та законні інтереси позивача в сфері публічно-правових відносин.
З огляду на наведене правові підстави для задоволення позову - відсутні.
Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_2 ) до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, пр-т Миру, 70, код ЄДРПОУ 41336065) про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення судом складено 15 травня 2020 року.
Суддя Т.В. Логойда