15 травня 2020 року Справа № 160/2736/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кучми К.С., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Такт” до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії, -
У березні 2020 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеною позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та повністю скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про відмову у прийнятті митної декларації, а саме: картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110130/2020/00029 від 04.02.2020 р.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що на виконання контракту № 23К21 від 21.02.2019 p., специфікації (доповнення до контракту) № 26 від 29.11.2019 p., відповідно до рахунку-фактуру (інвойс) № Б30263 від 23.12.2019 p., автотранспортної накладної (CMR) №026196 від 23.12.2019 р. AT «Металлоторг» (Росія) здійснило на адресу ТОВ «Такт» поставку товару (сортовий металопрокат) походженням Російська Федерація. Згідно з специфікацією постачанню підлягає металопрокат в асортименті: круги відповідно до наведених в специфікації марок сталі, міждержавних стандартів, в тому числі круги у вигляді прутків в асортименті. Номери державних (міждержавних стандартів яким має відповідати товар вказані у специфікації, сертифікатах якості). На підставі цієї специфікації та інших товарно-супровідних документів позивачем до митного оформлення даний товар було заявлено Дніпровській митниці шляхом електронного декларування (тимчасова електронна митна декларація №UA110130/2019/252829 від 26.12.2019 р. Перевірку якості та прийняття партії металопродукції проводить підприємство-виробник. Тому позивач виходив з достовірності відомостей вказаних у сертифікатах якості. Оскільки код товару УКТЗЕД 7228306900 є в рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 28.12.2017 р. №АД-382/2017/4411-05 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації» в редакції рішення від 20.04.2018 р. №АД-390/2018/4411-05, яким впроваджено антидемпінгове мито за ставкою 15,21 %, то за насідками консультацій з інспектором митниці єдиною умовою прийняття до оформлення вказаної митної декларації була сплата позивачем антидемпінгового мита, яке включається до бази оподаткування ПДВ при імпорті товарів в Україну. Відповідачем винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110130/2020/00029 від 04.02.2020 р., яку позивач вважає протиправною та просить суд скасувати.
Ухвалою суду від 16.03.2020 року було відкрито провадження по даній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
До суду 01.04.2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до висновку Дніпропетровського відділу з питань експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертиз та досліджень Державної митної служби України від 27.12.2019 р. № 1420003700-0040, надана на дослідження проба товару, заявлена в гр.31 МД від 26.12.2019 р. №UA110130/2019/252829 як «Чорні метали. Прутки з легованої сталі, ГОСТ 4543-2016, ГОСТ 2590-2006, марка сталі 35ХГСА...» за визначеними показниками ідентифіковані як пруток круглого поперечного перерізу із сталі легованої, іншої, діаметром менш як 80 мм. Вміст вуглецю не визначався у зв'язку із відсутність необхідного обладнання. На виконання норм статті 261 МКУ, позивачем 04.02.2020 р. надано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ 40 ДТ №UA110130/2020/003244. У графі 31 зазначеної декларації заявлено відомості про товар аналогічно графі 31 ЕМД №UA110130/2019/252829, однак, додатково зазначено що цей товар не є арматурним прокатом або катанкою. У зв'язку з чим, у графі 47 зазначеної декларації позивачем заявлено надмірність суми сплаченого антидемпінгового мита у розмірі 44 107,20 грн. як такого, що підлягає поверненню (спосіб платежу 99). У зв'язку із зазначеним, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.02.2020 р. №UA110130/2020/00029. Враховуючи викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
До суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що саме законом має бути встановлений не тільки порядок, але і розмір податку. Однак, в даному випадку розмір антидемпінгового мита встановлений не законом, а рішенням Міжвідомчої комісії (без створення юридичної особи). Встановлення розміру податку нормативно-правовим актом, який не є законом, без його офіційного оприлюднення, суперечить статтям 67, 94 Конституції України та статті 2 МКУ. Не включено рішення Міжвідомчої комісії і до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.
Так, у своєму відзиві відповідач посилається на приписи пункту 56.11 ст.56 ПК України, які стосуються неможливості оскарження самостійно узгоджених грошових зобов'язань в адміністративному або судовому порядку. Однак, в цій справі предметом позовних вимог не є оскарження жодних податкових (грошових) зобов'язань, а позов має немайновий характер. Приписи пункту 56.11 ст.56 ПК України стосуються неможливості оскарження самостійно узгоджених грошових зобов'язань в адміністративному або судовому порядку. Це означає, що платник податків має обов'язком спочатку сплатити самостійно узгоджену суму податкового зобов'язання, не має права її оскаржувати, але не позбавлений права повернути помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання відповідно до ст.43.1 ПК України та ст.301 МКУ, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. За таких обставин, позивач просив суд позов задовольнити у повному обсязі з викладених у ньому підстав.
В силу ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві та у письмових поясненнях, позицію відповідача, викладену у відзиві на позов, дослідивши письмові докази, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ТОВ «Такт» (код ЄДРПОУ 21858879) є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності.
На виконання зовнішньоекономічного контракту №2ЭК21 від 21.02.2019 р., специфікації (доповнення до контракту) №26 від 29.11.2019 р., відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) №Б30263 від 23.12.2019 р., автотранспортної накладної (CMR) №026196 від 23.12.2019 р. АТ «Металлоторг» (Росія) здійснило на адресу позивача поставку товару: «Чорні метали. Прутки з легованої сталі без подальшого оброблення, гарячекатані, круглого поперечного перерізу, діаметром менш як 80 мм, без вм'ятин, ребер, канавок і інших рельєфів на поверхні, прутки використовуються в сільськогосподарському машинобудуванні, ГОСТ 4543-2016, ГОСТ 2590-2006, марка сталі 35ХГСА, розмір круг 38,0 мм - 16,030 тн, хімічний склад: С-0,36%; Si-1,18%; Mn-0,88%; Р-0,008%; S-0,002%; Сr-1,18%; Ni-0,03%; Cu-0,02%; Ті-0,0033%; Мо-0,003%; V-0,004; N-0,008%; W-0,002%. Виробник: АТ "Оскольский електрометалургійний комбінат", торговельна марка "Metalloinvest OEMK". Походження товару: Російська Федерація.
Зазначений товар заявлено до митного оформлення до Дніпропетровської митниці ДФС шляхом електронного декларування (тимчасова митна декларація) №UA110130/2019/252829 від 26.12.2019 р.
У графі 33 ЕМД заявлено код товару УКТЗЕД 7228306900. Відповідно до графи 47(В) «нарахування платежів» ТМД позивачем зазначені відомості щодо сплати антидемпінгового мита в сумі 36 756 грн. (за кодом 023).
Відповідно до положень ст.260 МКУ митне оформлення здійснено, товар випущено у вільний обіг зі сплатою антидемпінгового мита у сумі 36 756 грн.
З метою розмитнення вказаного товару позивачем було подано відповідачу сертифікати якості на товар №0695609 від 18.12.2019 р.
За результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, відповідач прийняв рішення про взяття проб (зразків) товарів, про що складено акт відбору проб (зразків) товарів №UA110130/2019/252829 від 26.12.2019 року.
Зразки товару для перевірки лабораторних випробувань з метою встановлення характеристик товару, визначальних для однозначної класифікації товару згідно з УКТЗЕД направлені до Дніпропетровського відділу з питань експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України.
За результатами дослідження складено Висновок №1420003700-0040 від 27.12.2019 р.
Перед експертом були поставленні наступні завдання (п.10 Висновку):
- провести ідентифікацію товару та визначити відповідність чи невідповідність опису товару у графі 31 ВМД;
- визначити зовнішній вигляд та діаметр виробу;
- визначити хімічний склад товару (легована або нелегована сталь);
- визначити належність товару до арматурного прокату чи катанки;
- у випадку виявлення невідповідності характеристик зразків заявленому коду, визначити інші відомості, необхідні для класифікації товару;
- включити до висновку інші істотні обставини, у разі їх виявлення.
Експерт митниці не встановив невідповідність, недостовірність заявлених позивачем відомостей в графі 31 митної декларації та доданих до неї супровідних документів. Ввезений позивачем круг має гладкий профіль. Такий гладкий профіль може мати і арматура класу (А240С). Однак, масові частки хімічних елементів у сталі з ківшевою пробою (склад арматурної сталі) арматури класу (А240С) повинен відповідати таблиці 3 ДСТУ 3760:2019 (арматурна сталь з гладким профілем має максимальну допустиму кількість вуглецю 0,22%).
У висновку наведені методи та результати дослідження (аналізу, експертизи), наведено хімічний склад зразків проб який не суперечить заявленому в гр.31 митної декларації, а проба товару виготовленого з марки сталі 35ХГСА має вміст вуглецю С 0,36%, де показник «С», як хімічний елемент згідно періодичної системи елементів Д.І. Менделєєва означає вуглець (рос, мов. углерод), вміст вуглецю не визначався. Показники хімічного складу товару не суперечать інформації зазначеній в гр.31 митної декларації.
Так, 04.02.2019 року позивач подав додаткову митну декларацію типу ІМ 40 ДТ №UA110130/2020/003244 до тимчасової МД від 26.12.2019 р. № UA110130/2019/252829 за кодом аналогічним попередній МД та додатково вказано, що даний товар не є арматурним прокатом або катанкою.
На зазначену митну декларацію відповідачем була оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації №UА110130/2020/00029 від 04.02.2020 р.
У вказаній картці відмови зазначено, що у митному оформленні (випуску) товарів відмовлено, у зв'язку порушенням декларантом вимог статті 266 пунктів 1,4 МКУ №4495-VІ від 13.03.2012 р. в частині сплати митних платежів, а саме не сплачено антидемпінгове мито.
У картці відмови відповідачем було роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів: необхідно подати нову МД зі сплатою антидемпінгового мита -15,21%.
Правомірність та обґрунтованість картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110130/2020/00029 від 04.02.2020 р. є предметом позову, який передано на розгляд суду.
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.
Відповідно до частини першої та другої статті 271 МКУ мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. В Україні застосовуються такі види мита: 1) ввізне мито; 2) вивізне мито; 3) сезонне мито; 4) особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне, додатковий імпортний збір.
Частина четверта статті 275 МКУ визначає, що антидемпінгове мито встановлюється відповідно до Закону України “Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту” у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.
Відповідно до частини дев'ятої статті 280 МКУ особливі види мита нараховуються за ставками, встановленими рішеннями Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, відповідно до Законів України “Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту”, “Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту”, “Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну”.
Пунктом 2 статті першої Закону України “Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту” №330-XIV від 22.12.1998 року антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) - особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об'єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних).
Згідно з частинами шостої та восьмої статті 16 вищевказаного Закону остаточне антидемпінгове мито справляється у відповідному розмірі та у кожному випадку окремо на недискримінаційній основі, незалежно від країни експорту, якщо у рішенні Комісії визначається, що імпорт відповідного товару є об'єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, за винятком імпорту, щодо якого відповідно до цього Закону експортером було взято відповідні зобов'язання. У цьому рішенні Комісія визначає кожного постачальника товару, імпорт якого в країну імпорту є об'єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів. У разі, якщо антидемпінгове розслідування проводиться стосовно товарів, що імпортуються кількома постачальниками з однієї країни та неможливо визначити всіх цих постачальників, у рішенні Комісії зазначається ця країна експорту. Якщо антидемпінгове розслідування проводиться стосовно товарів, що імпортуються кількома постачальниками більше ніж з однієї країни, у рішенні Комісії можуть бути зазначені або всі постачальники, або, у разі неможливості визначення всіх постачальників відповідного товару, - всі країни експорту. Комісія у своєму рішенні встановлює розмір ставки остаточного антидемпінгового мита, яким обкладається товар постачальника (виробника, експортера, імпортера), імпорт якого в країну імпорту є об'єктом застосування антидемпінгових заходів. Якщо неможливо визначити постачальника (виробника, експортера, імпортера), у цьому рішенні визначається розмір ставки остаточного антидемпінгового мита для відповідної країни експорту. Остаточне антидемпінгове мито сплачується за ставкою та на умовах, встановлених у відповідному рішенні Комісії про застосування остаточних антидемпінгових заходів. Остаточне антидемпінгове мито сплачується незалежно від сплати інших податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі мита, які, як правило, справляються при імпорті в країну імпорту товарів.
Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі 27.12.2017 року прийняте рішення №АД-382/2017/4411-05 “Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації”, яким визначено, що “протягом періоду дослідження демпінговий імпорт в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації призвів до значного зниження цін на подібний товар…існує причинно-наслідковий зв'язок між демпінговим імпортом в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації та істотною шкодою, заподіяною національному товаровиробнику…” та застосовані “остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис:
- арматурний прокат (арматура) діаметром вiд 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром вiд 5,5 до 14 мм (включно), що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00”.
20.04.2018 року Міжвідомчою комісією прийнято рішення №АД-390/2018/4411-05 яким внесені зміни до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 27.12.2017 року АД-382/2017/4411-05, а саме викладено пункт 1 рішення у наступній редакції:
- “Застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис:
- Арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), а саме: прутки гарячекатані (у тому числі й прутки, що отримані гарячим волочінням та гарячим пресуванням), які мають однаковий (у тому числі й періодичний) суцільний круглий поперечний переріз за всією довжиною, з вуглецевої та інших легованих сталей, у тому числі укладені в бунти чи розрізані на відрізки, що можуть мати вм'ятини, ребра, канавки або інші рельєфи, створені під час прокатування з подальшою обробкою чи без неї (за винятком прутків з автоматної, швидкорізальної та інструментальної сталі, кованих, холодного деформування або оброблення у холодному стані та кутиків, фасонних та спеціальних профілів з легованої сталі, порожнистих прутків та брусків для буріння), що можуть класифікуватися згідно з УКТЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00”.
Згідно з ч.2 ст.44 МКУ у разі ввезення товару на митну територію України документ, що підтверджує країну походження товару, подається обов'язково лише у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров'я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в органу доходів і зборів є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.
Частиною 3 ст.44 МКУ вичерпний перелік товарів, сертифікат про походження яких подається обов'язково, а саме: 1) на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України; 2) на товари, щодо ввезення яких в Україну застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законами України “Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту”, “Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту”, “Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну”, “Про зовнішньоекономічну діяльність”; 3) якщо це передбачено законами України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
В силу частин 1-3 статті 48 МКУ орган доходів і зборів відмовляє у випуску товару, якщо цей товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України. Товари, походження яких достовірно не встановлено, випускаються органом доходів і зборів у вільний обіг на митній території України за умови сплати ввізного мита за повними ставками Митного тарифу України. У разі неможливості достовірно встановити країну походження товарів, щодо яких застосовуються особливі види мита (антидемпінгове, компенсаційне, спеціальне або додатковий імпортний збір), такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати особливих видів мита.
Відповідно до розділу XV “Недорогоцінні метали та вироби з них” УКТ ЗЕД до товарної позиції 7228 “Інші прутки та бруски з інших легованих сталей; кутики, фасонні та спеціальні профілі з іншої легованої сталі; порожнисті прутки та бруски для буріння з легованих або нелегованих сталей” належать: прутки та бруски з кремнієво-марганцевої сталі: інші прутки та бруски без подальшого оброблення після гарячого прокатування, гарячого волочіння або пресування: інші прутки та бруски без подальшого оброблення, крім кування: інші прутки та бруски: кутики, фасонні та спеціальні профілі: прутки та бруски порожнисті для буріння.
Рішенням Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі від 27.12.2017 року №АД-382/2017/4411-05 (зі змінами, внесеними рішенням Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі 20.04.2018 року №АД-390/2018/4411-05), встановлені остаточні антидемпінгові заходи виключно для арматурного прокату (арматури) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанки діаметром від 5,5 до 14 мм (включно).
У листі Міністерства економічного розвитку та торгівлі України №4413-06/10508-07 від 12.03.2019 року визначено, що об'єктом антидемпінгового розслідування та заходів є саме арматура та катанка; інші прутки що за своїми ознаками не є арматурою та катанкою, не є об'єктом застосування заходів, про що Мінекономрозвитку листом від 22.08.2018 року №4413-06/37204-03 та від 05.09.2018 року № 4413-06/39034-03 повідомляло ДФС.
Міністерство економічного розвитку та торгівлі України визначало вичерпний алгоритм ідентифікації арматури, катанки та сортового прокату шляхом проведення дослідження товару за параметрами: хімічний склад, механічні характеристики, геометричні параметри профілю, марочний склад та клас міцності.
Також, визначено перелік лабораторій, які мають відповідну сферу акредитації для проведення таких досліджень.
Так, відповідно до рахунку-фактури (інвойс) №Б30263 від 23.12.2019 p. країною походження товару є Російська Федерація, що не заперечується відповідачем. Відповідач також визнає, що ввезений товар формально підпадає в перелік кодів УКТЗЕД за переліком згідно з рішенням Комісії №АД-390/2018/4411-05.
Згідно з ч.1 ст.3 МКУ при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день прийняття митної декларації органом доходів і зборів України.
Відповідно до ч.4 ст.3 МКУ у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов'язків посадових осіб органів доходів і зборів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь органу доходів і зборів, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.
Суд критично відноситься до тверджень відповідача, що позивач самостійно відніс товар до об'єкту демпінгу та вимоги позову є оскарженням податкового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків (позивачем), що прямо суперечить вимогам п.56.11. ст.56 ПК України.
Так, положення пункту 56.11 ст.56 ПК України стосуються неможливості оскарження самостійно узгоджених грошових зобов'язань в адміністративному або судовому порядку.
Отже, платник податків має обов'язком спочатку сплатити самостійно узгоджену суму податкового зобов'язання, не має права її оскаржувати, але не позбавлений права повернути помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання відповідно до ст.43.1 ПК України та ст.301 МКУ, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
В межах розгляду даної справи предметом позовних вимог не є оскарження жодних податкових (грошових) зобов'язань, позивач не просить суд визнати недійсною митну декларацію з підстав визначених ст.269 МКУ, а позов має немайновий характер.
Крім того, суд звертає увагу, що на період остаточного вирішення питання чи є імпортований товар арматурою чи катанкою подання тимчасової митної декларації не можливо без сплати антидемпінгового мита, а зазначення у наступній (додатковій) митній декларації відомостей про повернення будь-яких митних платежів прямо випливає з приписів митного законодавства якщо у декларанта відсутні повні відомості про товар (належність товару до арматури чи катанки, або інші які впливають на вид та розмір митних платежів) та за наслідками проведення митного контролю з боку митниці із залученням митної лабораторії не було здобуто доказів, що товар є арматурою чи катанкою або інші відомості які є підставою для їх належної сплати при завершенні процедури митного оформлення товару щодо якого була подана тимчасова митна декларація.
Тому процес декларування позивачем товару, зазначені ним дані та сплата антидемпінгового мита, повернення надмірно сплаченого мита, на переконання суду, не вказує про згоду декларанта з позицією митниці щодо ввезеного товару та не вказує про позбавлення права особи на судовий захист зі спірного питання.
Жодні докази не вказують про те, що позивачем фактично заявлено вимоги про оскарження самостійно визначених податкових зобов'язань платником податку.
Суд акцентує увагу, що зазначені у відзиві на позовну заяву доводи, твердження та міркування митного органу, у їх сукупності та окремо не спростовують висновків суду по суті спору. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що вказуючи на неправомірність висновків митного органу, відповідач, як суб'єкт владних повноважень свої аргументи нормативно не обґрунтовує, документально не підтверджує.
Суд зазначає, що поняття, класифікація, призначення тощо арматури визначені та врегульовані державними стандартами, технічними умовами обов'язковими для суб'єктів господарювання, в тому числі з огляду на приписи статей 266, 268 ГК України.
Предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками (ч.1 ст.266, ст.268 ГК України).
Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу.
У митній декларації зазначені номер державних стандартів яким відповідає товар, а саме ГОСТ-4543-2016, зазначена марка сталі 35ХГСА. При цьому ГОСТ 4543-2016 визначає геометричні параметри та розміри прокату, товарну форму (прутки чи в бунтах (мотках). Вказаний міждержавний стандарт містить загальні вимоги та не відносить прокат до арматури.
Визначальним для з'ясування того чи застосовуються до товару антидемпінгові заходи, є не те з якого сплаву виготовлено товар, а те що такий товар є арматурою чи катанкою.
З вищенаведених норм видно, що не всі товари, які класифікуються за кодами УКТ ЗЕД за переліком згідно з рішенням Комісії, є об'єктами антидемпінгових заходів, що суперечило б суті і змісту антидемпінгових процедур і заходів, регламентованих Законом №330.
В Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності товари систематизовано за товарними групами (перші 2 знаки), позиціями (перші чотири знаки), підпозиціями (перші шість знаків), категоріями (перші вісім знаків), підкатегоріями (десять знаків). Підкатегорія - це найбільш деталізований рівень класифікації, який, проте, включає обмежене відповідним описом коло товарних класифікацій, а не виключний їх перелік. Відтак, під зазначеними у рішенні Комісії кодами УКТ ЗЕД класифікуються як товари, що підпадають під дію рішення, так і ті, що не підпадають.
Дані УКТ ЗЕД включно з описом і примітками застосовуються виключно для цілей класифікації товару. Тобто при визначенні того, чи є товар демпінговим, недостатньо застосовувати опис товару за УКТ ЗЕД.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 02.10.2018 р. по справі №804/2304/18, від 25.03.2020 р. по справі №280/1775/19.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене суд вважає помилковими посилання відповідача на те, що відповідно поданих позивачем до митного органу документів, опис товару відповідає опису наведеному в рішенні Комісії і який класифікується за визначеними в ньому кодами УКТ ЗЕД.
Опис конкретної продукції (в тому числі арматурного прокату), вимоги щодо зокрема якісних характеристик, хімічного складу, призначення і сфер використання окремих видів продукції тощо визначаються нормативними документами (державними і міждержавними стандартами), затвердженими у встановленому законодавством порядку, положення яких дозволяють оцінити відповідність об'єктів стандартизації своєму призначенню.
Також суд дійшов висновку про те, що проведене дослідження Дніпропетровським відділом з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС, за результатами якого було складено Висновок №1420003700-0040 від 27.12.2019 р. є неповним, визначений в результаті дослідження якісний хімічний склад не суперечить зазначеному у гр.31 МД. Проте встановлення відповідності наданих проб товару до прокату арматурного відповідно до ДСТУ 3760:2006 “Прокат арматурний для залізобетонних конструкцій. Загальні технічні умови” на час проведення дослідження у ДПМЕ ДФС не видався можливим у зв'язку з відсутністю необхідного обладнання для дослідження механічних властивостей. Крім того, митним органом не було направлено відібрані зразки товару на експертне дослідження до лабораторій, які мають відповідну сферу акредитації для проведення таких досліджень. Згідно з вищевказаного висновку відповідач не отримав інформацію про те, що зразки товару які були предметом експертного дослідження заявлені до митного оформлення та відповідають наданим позивачем сертифікатам якості є арматурою чи катанкою.
Відповідно до п.5 ст.1 Закону України “Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту” демпінг - ввезення на митну територію країни імпорту товару за цінами, нижчими від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту, що заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару.
Згідно з п.26 ст.1 цього Закону товар подібний - ідентичний товар, тобто схожий за всіма характеристиками на товар, що є об'єктом розслідування, або, у разі відсутності цього товару, інший товар, що не є схожим за всіма характеристиками, але має показові ознаки, що є дуже подібними до характерних ознак товару, що є об'єктом розслідування.
Відповідно до листа від 12.03.2019 р. № 4413-06/10508-07 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством наголошено, що об'єктом антидемпінгового розслідування та заходів є саме арматура та катанка. Інші прутки, що за своїми ознаками не є арматурою та катанкою, не є об'єктом застосування заходів.
Таким чином, вказана обставина свідчить про те, що на момент прийняття спірного рішення (картки відмови) в цій справі відповідач не мав чіткого критерію для відмови позивачу у митному оформленні товару, який не є арматурним прокатом (арматурою) та катанкою.
Відповідно до ч.4 ст.3 МКУ у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов'язків посадових осіб органів доходів і зборів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь органу доходів і зборів, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.
Враховуючи, суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень підприємств та громадян (ч.4 ст.3 МКУ), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, суд вважає, що відповідач протиправно прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110130/2020/00029 від 04.02.2020 р.
Судом відхиляється посилання відповідача на факт сплати позивачем антидемпінгового мита та подання нової митної декларації, як на підставу для відмови у задоволенні позову, оскільки Митний кодекс України та чинне законодавство України не передбачає такої підстави для відмови у задоволенні позову про визнання протиправною та скасуванню картки відмови як подання нової митної декларації позивачем та сплати мита в розмірі, який вимагає митний орган.
Крім того, відповідно до вимог ч.1 ст.24 МКУ кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Аналогічна правова позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позові доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову, тому судовий збір у розмірі 2102 грн. підлягає поверненню позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України,-
Позовну заяву - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби, оформлене як картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110130/2020/00029 від 04.02.2020 р.
Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (вул.Княгині Ольги, 22, м.Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43350935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Такт" (49005, м.Дніпро, вул.Героїв Крут, 16-а, код ЄДРПОУ 21858879) судові витрати по справі у розмірі 2 102 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С. Кучма