13 травня 2020 р.Справа №160/4448/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Єфанова О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТЕРЛІНІЯ" про забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТЕРЛІНІЯ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТЕРЛІНІЯ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в якому позивач просить:
визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо нарахування в інтегрованій картці Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТЕРЛІНІЯ" пені по податку на прибуток у розмірі 136532,95 грн. та пені по податку на додану вартість у розмірі 29461,36 грн. та 1445,69 грн., та зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області відкоригувати дані інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТЕРЛІНІЯ" шляхом виключення пені по податку на прибуток у розмірі 136532,95 грн. та пені по податку на додану вартість у розмірі 29461,36 грн. та 1445,69 грн.
Позивачем подано заяву про забезпечення позову в якій позивач просить вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом:
заборони Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області здійснювати зарахування сум, які сплачуються ТОВ «ВАТЕРЛІНІЯ» в якості поточних податкових зобов'язань, зокрема, з оплати податку на прибуток та податку на додану вартість в рахунок погашення нарахованої пені по податку на прибуток у розмірі 136532,95 грн. та пені по податку на додану вартість у розмірі 29461,36 грн. та 1445,69 грн., до вирішення даної справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.
Вказана заява обґрунтована тим, що кошти, які сплачує позивач вже розподіляються податковим органом самостійно, зараховуються в рахунок спірної пені, що вбачається з електронного кабінету платника податку (витяг з кабінету додається), в зв'язку з чим вже виникає нова заборгованість перед бюджетом та нараховуються на нові зобов'язання нова пеня, що вбачається з отриманої позивачем податкової вимоги.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
В силу приписів частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Аналізуючи вказані вище норми у сукупності, суд дійшов висновку, що заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем існування визначених у статті 150 КАС України обставин, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, предметом публічно-правового спору у цій справі є насамперед перевірка законності встановлення відповідачем податкової заборгованості, яка виникла у позивача. У зв'язку з чим суд зазначає, що ознаки протиправності дій підлягають встановленню судом при вирішенні справи по суті, а сама заборона судом здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій може розглядатися як втручання у його законодавчо визначену компетенцію.
З урахуванням викладеного суд не знайшов достатніх підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова