про самовідвід головуючого у справі
14 травня 2020 року Справа № 915/666/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Коваль С.М., розглянувши у нарадчій кімнаті заяву про самовідвід у справі
За позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2,
вул. Південна, 52, м. Миколаїв, 54034,
в інтересах держави
до 1. Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001;
2.ТОВ "КОРДОН", вул. Флотська, 10-б, м.Миколаїв, 54014;
про визнання незаконним та скасувати пункти 18, 18.4 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 18.03.2015 № 46/46, визнання недійсним договору від 24.06.2015 оренди землі, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 10.04.2019; зобов'язання повернути земельну ділянку, -
Заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави звернувся з позовом до Миколаївської міської ради та ТОВ "КОРДОН" про визнання незаконним та скасування п.п. 18, 18.4 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 18.03.2015 № 46/46, визнання недійсним договору оренди землі від 24.06.2015 № 10912; зобов'язання повернути земельну ділянку.
14.05.2020 головуючим суддею Коваль С.М. з посиланням на положення п. 1 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України заявлено про самовідвід у цій справі.
Справа № 915/666/20 не може розглядатися судом під моїм головуванням у зв'язку з таким.
У відповідності до ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), зокрема, він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід (ч. 1 ст. 38 ГПК України).
Позивачем у справі є Миколаївська місцева прокуратура № 2.
Член сім'ї головуючого у справі судді (брат дружини) є прокурором Миколаївської місцевої прокуратури № 2, а тому з метою усунення обставин, що можуть викликати сумнів щодо неупередженості головуючого судді у справі, заявляю самовідвід.
Засада рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом
забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в частині першій статті 55 Конституції України. Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного частиною першою статті 24 Основного Закону України, і стосується, зокрема, сфери судочинства. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав (пункт 3.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення положень пункту 20 частини першої статті 106, частини першої статті 111-13 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв'язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України).
Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рішення у справах "DomboBeheer B.V. v. theNetherlands" від 27жовтня 1993 р., заява № 14448/88, п. 33, та "Ankerl v. Switzerland" від 23 жовтня 1996 р., заява № 17748/91 п. 38.
Європейським судом з прав людини в своїх рішеннях визначено наступний підхід до оцінки безсторонності суду, що розглядає справу.
Зокрема в п. 66 рішення у справі " Мироненко і Мартенко проти України" (заява № 4785/02) від 10 грудня 2009 року, судом відзначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, № 255, с.12, п.27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).
Судом зазначається, що особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).
Застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 44, та рішення у справі "Феррантеллі та Сантанджело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), рішення від 7 серпня 1996 року, Reports 1996-III, с. 951-952, п. 58).
У цьому зв'язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення або, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що здійснюється" (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), рішення від 26 жовтня 1984 року, серія A, N 86, с. 14, п. 26). Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), там само, та рішення у справі "Кастільо Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), рішення від 28 жовтня 1998 року, Reports 1998-VIII, с. 3116, п. 45).
Наявність зазначених вище обставин, навіть за відсутності тих чи інших об'єктивних чинників, може бути підставою для виникнення у сторін та інших учасників справи почуття упередженості судді в цій справі, створити перешкоди для вирішення справи у відповідності до засад господарського судочинства, в тому числі у зв'язку з вірогідними зловживаннями сторонами процесуальними правами, та зашкодити законності прийнятих рішень, за рахунок наявності додаткових підстав для їх оскарження, пов'язаних із згадуваними обставинами.
Отже, враховуючи положення п. 1 ч. 1 ст. 35 ГПК України та наведені вище міркування в їх сукупності, господарський суд вважає наявними підстави для задоволення заяви про самовідвід.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 12, 13, 35, 36, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1.Визнати заяву головуючого судді Коваля С.М. про самовідвід обґрунтованою.
2.Задовольнити заяву головуючого судді Коваль С.М. про самовідвід.
Ухвала окремо від рішення суду не підлягає оскарженню, але зауваження на неї можуть буди включені до апеляційної скарги на судове рішення.
Суддя С.М.Коваль.