18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
14 травня 2020 року м. Черкаси справа № 925/422/20
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Буднік А.М., за участі представників сторін:
від позивача: не з'явився (клопотання про розгляд без участі);
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ) до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Престиж+" (м. Черкаси) про стягнення 3 241,23 грн.
Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 3 241,23 грн., з яких 531,34 грн. як 3 % річних та 2 709,89 грн. пені за прострочення розрахунків, на підставі договору № 1266/1718-ТЕ-36 постачання природного газу від 28.09.2017, укладеного між сторонами у справі.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, позивачем направлено суду клопотання про розгляд справи без участі свого представника. Позовні вимоги підтримує.
Відзиву на позов відповідачем суду не подано, заперечення проти позову відсутні, клопотання про відкладення розгляду справи суду не надходило.
Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представників сторін, явка яких не визнавалася обов'язковою, за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні 14.05.2020 в порядку ст. 233 Господарського процесуального кодексу України виготовлено та приєднано до матеріалів справи вступну та резолютивну частини рішення.
У відповідності до ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з такого:
З матеріалів справи вбачається наступне:
28.09.2017 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (код ЕІС - 56Х930000003502), в особі начальника Департаменту реалізації газу Лужанського Вячеслава Георгійовича , який діє на підставі довіреності від 28.12.2016 № 14-195 (далі - Постачальник, позивач по справі) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Престиж+" (код ЕІС - 56ХR000149О0100N), в особі голови правління Варченко Дар'ї Олексіївни, що діє на підставі Статуту (далі - Споживач, відповідач по справі) укладено договір № 1266/1718-ТЕ-36 постачання природного газу (далі - Договір, а.с. 11-20), у відповідності до якого Постачальник зобов'язався поставити Споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а Споживач зобов'язався оплатити його на умовах цього договору (п. 1.1 Договору).
Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками та скріплення підпису постачальника печаткою і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2017 року до 31 березня 2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 12.1. Договору).
Згідно п. 10.3. Договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п'ять років.
Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (п. 1.2. Договору).
Відповідно до п. 2.1. Договору Постачальник передає Споживачу з 01 жовтня 2017 року по 31 березня 2018 року (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 290 тис. куб. метрів (двісті дев'яносто тисяч куб. метрів), в тому числі по місяцях (тис. куб. м):
- жовтень - 30;
- листопад - 40;
- грудень - 60;
- ІV кв. 2017 р. - 130;
- січень - 60;
- лютий - 60;
- березень - 40;
- І кв. 2018 р. - 160.
Відповідно до п. 5.2. Договору ціна за 1000 куб. м газу на дату укладання договору становить 4 942,00 гривні, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20 %. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5 930,40 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот тридцять грн. 40 коп.).
Відповідно до п. 6.1. Договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 цього договору укладення договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором.
Між сторонами у справі було підписано додаткову угоду № 1 від 12.01.2018 (а. с. 21-22) якою, зокрема, викладено абзац третій п. 6.1. Договору у наступній редакції:
"Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 цього договору укладення договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання споживачем будь-яких документів (актів, розрахунків, протоколів тощо) щодо нарахованих (оформлених) та не профінансованих пільг і житлових субсидій населенню згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 р. № 256, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором.".
Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 Цивільного кодексу України). За змістом ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, згідно з якими суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За змістом ст. ст. 599, 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Крім того, в силу ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 1 293 782,00 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу:
- від 31.10.2017 на загальну суму 52 057,06 грн. (а.с. 26);
- від 30.11.2017 на загальну суму 186 653,41 грн. (а.с. 27);
- від 31.12.2017 на загальну суму 219 460,38 грн. (а.с. 28);
- від 31.01.2018 на загальну суму 282 690,31 грн. (а.с. 29);
- від 28.02.2018 на загальну суму 272 086,75 грн. (а.с. 30);
- від 31.03.2018 на загальну суму 280 241,05 грн. (а.с. 31);
- від 31.04.2018 на загальну суму 593,04 грн. (а.с. 32).
Між сторонами немає спору з приводу обсягу, вартості, якості, ціни за газ.
За твердженням позивача відповідач оплату за переданий газ здійснював несвоєчасно та не виконав зобов'язання у визначений договором строк, чим порушив умови п. 6.1. Договору про проведення остаточної повної оплати за газ до 25 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Доказів про своєчасність виконання зобов'язання по сплаті за газ відповідачем суду не подано.
Також відповідачем не надано доказів оплати газу коштами державних субвенцій згідно відповідних Постанов Кабінету міністрів України № 20, № 256, що б змінювало порядок розрахунків між сторонами.
У призначеннях платежів при оплаті газу відповідач посилався лише на договір між сторонами № 1266/1718-ТЕ-36 постачання природного газу від 28.09.2017 (а.с. 37-109).
За змістом п. 1 ст. 199 Господарського кодексу України та п. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Зазначені статті узгоджуються з приписами п. 8.2. Договору між сторонами, згідно з яким у разі прострочення споживачем оплати згідно п. 6.1. цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 16,4 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. № 20.
Додатковою угодою № 1 від 12.01.2018 (а. с. 21-22) п. 8.2. та п. 8.3 викладено в наступній редакції:
"8.2. У разі прострочення споживачем оплати згідно п. 6.1. цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 р. № 256.".
"8.3. Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 цього договору, підписання споживачем будь-яких документів (актів, розрахунків, протоколів тощо) щодо нарахованих (оформлених) та не профінансованих пільг і житлових субсидій населенню згідно Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 р. № 256 не звільняє споживача від обов'язку сплатити на користь постачальника платежі відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, нараховані на всю суму заборгованості за цим Договором.".
Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п'ять років (п. 10.3. Договору).
Позивач просить стягнути з відповідача за прострочення розрахунків з оплати поставленого газу пеню в загальній сумі 2 709,89 грн. за період з 26.01.2018 по 26.05.2018 (а.с. 23-25).
У відповідності до положень ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідач не надав доказів своєчасної сплати коштів за спожитий газ, сплати коштів у більших сумах, ніж обліковує позивач, що б унеможливлювало нарахування позивачем пені за прострочення розрахунків чи змінювало розмір нарахувань.
Розрахунок пені позивачем проведено вірно та у відповідності до обставин справи.
Доказів сплати пені в сумі 2 709,89 грн. відповідач суду не надав, тому суд задовольняє позов в цій частині повністю.
В порядку ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.
Позивач, користуючись своїм правом, на підставі прострочення відповідачем проведення розрахунку за газ по договору від 28.09.2017, просить суд стягнути з відповідача 531,34 грн. як 3 % річних за період з 26.01.2018 по 26.05.2018.
Розрахунок 3 % річних позивачем зроблено вірно (а.с. 23-25).
Оскільки доказів сплати 3 % річних та доказів відсутності підстав для нарахування даного платежу відповідач суду не надав, то до примусового стягнення з відповідача на користь позивача також належить 531,34 грн. як 3 % річних.
Заперечень проти математичних розрахунків всіх складових позовних вимог позивача відповідач не надав.
Доказів проведення відповідачем розрахунків за нарахуваннями згідно позовних вимог у справі немає.
Прострочення оплати споживачами вартості послуг відповідача, підвищення ціни на газ, невчасне відшкодування різниці тарифів на газ, збитковість діяльності відповідача не є згідно чинного законодавства підставами для звільнення відповідача від сплати пені, інфляційних та процентів річних за прострочення зобов'язання.
Правомірність позовних вимог доведена зібраними у справі доказами, тому позов підлягає до повного задоволення і з відповідача на користь позивача слід примусово стягнути 2 709,89 грн. пені та 531,34 грн. як 3 % річних на підставі договору № 1266/1718-ТЕ-36 постачання природного газу від 28.09.2017, укладеного між сторонами у справі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову з відповідача на користь позивача слід повністю стягнути судовий збір в розмірі 2 102,00 грн.
Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, --
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Престиж+" (ідентифікаційний код 40348001, м. Черкаси, бул. Шевченка, 150) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код 20077720, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6) - 531,34 грн. як 3 % річних та 2 709,89 грн. пені на підставі договору № 1266/1718-ТЕ-36 постачання природного газу від 28.09.2017 та 2102,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.
Наказ видати.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.
Повне судове рішення складено 15 травня 2020
Суддя Н.М. Спаських