Справа № 761/11863/20
Провадження № 1-кс/761/7451/2020
04 травня 2020 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого щодо нерозгляду клопотання у кримінальному провадженні № 620 191 700 000 005 44 від 27.06.2019,
До Шевченківського районного суду м. Києва 23.04.2020 надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Державного бюро розслідувань (далі-ДБР), який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 620 191 700 000 005 44 від 27.06.2019, щодо нездійснення розгляду клопотання.
На обґрунтування скарги захисник зазначив, що Державним бюро розслідувань (далі-ДБР) здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
У зв'язку з цим 08.04.2020 адвокатом ОСОБА_3 шляхом поштового зв'язку на адресу вказаного органу досудового розслідування направлено клопотання від 01.04.2020 у порядку ст. 220 КПК України. Клопотання ДБР отримане 09.04.2020, тобто у силу ч. 1 ст. 220 КПК клопотання підлягало розгляду слідчим упродовж трьох днів.
Попри це, слідчий , який здійснює досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, на порушення вимог КПК у передбачений законом строк клопотання не розглянув, що свідчить про бездіяльність останнього.
У зв'язку з наведеним захисник просив слідчого суддю зобов'язати уповноваженого слідчого розглянути клопотання від 01.04.2020.
Представник особи, в інтересах якої подано скаргу, підтримав вимоги скарги та просив її задовольнити з підстав, викладених у ній.
Представник ДБР до суду також не прибув, про причини неявки суд не повідомив.
Відсутність слідчого відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК не є перешкодою для розгляду скарги.
Слідчий суддя, дослідивши скаргу, долучені до неї документи, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ст. 9 КПК під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватись вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та керуватись у своїй діяльності рішеннями Європейського Суду з прав людини(далі ЄСПЛ).
Згідно з статтею 8 КПК кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК визначений перелік осіб, яким надано право під час досудового розслідування оскаржити бездіяльність слідчого щодо нездійснення процесуальних дій, які слідчий зобов'язаний вчинити у визначений КПК строк. До таких осіб, серед інших, віднесений підозрюваний та його захисник.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Водночас, у рішенні ЄСПЛ у справі «Салов проти України» вказано, що поняття «обвинувачення» має «автономне» значення, воно повинно розумітися в сенсі Конвенції, а не лише в контексті його значення в національному праві.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Рінгайзен проти Австрії» Європейський Суд визначив, шо моментом висунення обвинувачення особі може вважатись початок досудового розслідування щодо конкретної особи чи арешт банківських рахунків конкретної особи.
Отже, виходячи з наведеного вище, підозрюваним є особа, відносно якої фактично здійснюється досудове розслідування, однак формально не повідомлено про підозру.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
ДБР здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 620 191 700 000 005 44 від 27.06.2019 за фактом вчинення колишнім Президентом України ОСОБА_4 та іншими службовими особами, які займають особливо відповідальне становище в органах державної влади України, зловживання службовим становищем та втручання в діяльність суддів судів України шляхом несвоєчасного призначення їх на посади, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді безпідставної виплати коштів з Державного бюджету України на виплату їм заробітної плати.
Наведене вище у сукупністю з матеріалами скарги свідчить, що у тому числі відносно ОСОБА_4 фактично здійснюється досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні. Отже, вказана особа на цій стадії досудового розслідування має бути забезпечена процесуальними засобами захисту, у тому числі правом заявляти клопотання.
Матеріалами скарги слідчий суддя вважає доведеним факт звернення захисника ОСОБА_3 до слідчого з відповідним клопотанням.
Зазначене покладає на слідчого обов'язок у відповідності до ст. 220 КПК упродовж трьох днів з моменту подання клопотання розглянути його і задовольнити за наявності відповідних підстав або винести вмотивовану постанову у разі повної або часткової відмови у задоволенні клопотання.
Відсутність у захисника на день звернення зі скаргою постанови слідчого про відмову у задоволенні клопотання свідчить про допущену слідчим бездіяльність.
Отже, доводи скарги щодо нерозгляду клопотання слідчим не спростовані та знайшли своє підтвердження.
Ухилення від розгляду клопотань упродовж триденного строку не звільняє слідчого від вказаного обов'язку у подальшому.
Зазначене свідчить, що бездіяльність слідчого має триваючий характер, тобто відбувається по теперішній час.
Кримінальним процесуальним законом (ч. 2 ст. 220 КПК) встановлено, що про результати розгляду клопотання повідомляється його ініціатор, а процесуальне рішення у формі постанови приймається у випадку повної або часткової відмови у задоволенні клопотання.
Отже, ґрунтується на законі вимога захисника про зобов'язання слідчого, у разі відмови у задоволенні клопотання, прийняти рішення у формі постанови.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 7-9, 220, 303, 306, 395 КПК України, слідчий суддя
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 задовольнити.
Зобов'язати старшого слідчого групи слідчих у кримінальному провадженні № 620 191 700 000 005 44 від 27.06.2019, упродовж трьох днів з дня отримання копії цієї ухвали розглянути клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 від 01.04.2020, яке отримане 09.04.2020, про результати розгляду проінформувати ініціатора клопотання у відповідності до ч. 2 ст. 220 КПК та Шевченківський районний суд м. Києва.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1