Справа № 761/10351/20
Провадження № 1-кс/761/6452/2020
08 квітня 2020 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 120 151 600 000 002 73 від 09.04.2015,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 120 151 600 000 002 73 від 09.04.2015.
На обґрунтування клопотання зазначено, що ГСУ НП України здійснюється досудове розслідування у вказаному вище кримінальному провадженні, у якому рішенням слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2017 (справа № 757/8557/17-к) накладений арешт на грошові кошти ОСОБА_3 .
Однак, заявник вважав, що арешт накладений необґрунтовано, тому просив клопотання задовольнити та арешт скасувати.
Слідчий суддя, дослідивши наявні у його розпорядженні матеріали, дійшов висновку про таке.
У силу ч.1 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасований за клопотанням власника майна або його представника, якщо ним, зокрема, доведено, що у подальшому застосування цього заходу відпала потреба або він накладений необґрунтовано.
Як вбачається з ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2017 (справа № 757/8557/17-к) на грошові кошти ОСОБА_3 накладений арешт.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності з клопотанням про скасування арешту до суду, який його наклав.
Аналогічна позиція щодо застосування положень статті 174 КПК наведена у постанові Великої палати Верховного суду від 23.05.2018 у справі № 569/4374/16-ц та постанові Верховного суду від 07.03.2018 у справі № 362/392/16-ц.
Отже, клопотання власника майна або його представника про скасування арешту, накладеного під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, підлягає розгляду тим самим судом, яким був заснований такий захід забезпечення провадження.
Згідно з ч. 6 ст. 9 КПК, якщо положення КПК не регулюють або не однозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 Кодексу, яка серед іншого, визначає принцип диспозитивності.
Відповідно до ст. 26 КПК принцип диспозитивності передбачає, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що віднесені до його компетенції.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає розгляду слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва, що є підставою для його повернення ініціатору для звернення до суду, який застосував відповідний захід забезпечення кримінального провадження.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 7, 9, 26, 174 КПК України, слідчий суддя
Клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 120 151 600 000 002 73 від 09.04.2015 повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає
Слідчий суддя ОСОБА_1