Справа № 761/9382/20
Провадження № 1-кс/761/5957/2020
02 квітня 2020 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , розглянувши клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 120 201 100 000 001 91 від 23.03.2020 за ч. 4 ст. 191 КК України про арешт майна,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу прокуратури Київської області ОСОБА_2 про накладення у кримінальному провадженні № 120 201 100 000 001 91 від 23.03.2020 арешту на корпоративні права ТОВ «Юкрейніан Філм Дистриб'юшн».
На обґрунтування клопотання зазначено, що службові особи ТОВ «Юкрейніан Філм Дистриб'юшн» вчинили привласнення та розтрату грошових коштів вказаного товариства у великих розмірах.
Таким чином, у зв'язку з вчиненням кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 191 КК України прокурор просив накласти арешт на 100% корпоративних прав ТОВ «Юкрейніан Філм Дистриб'юшн» та заборонити посадовим особам вказаного товариства вчиняти дії, направлені на внесення до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про зміну керівництва, місця знаходження, складу учасників, статутного фонду.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього матеріали, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ст.7 КПК України однією з загальних засад кримінального провадження є законність, яка відповідно до ст.9 КПК полягає у тому, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, Кримінального процесуального Кодексу України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Водночас, вказані вимоги прокурором виконані не у повному обсязі.
Статтею 131 КПК арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких у силу ч. 3 ст. 132 КПК не допускається, якщо слідчий або прокурор не доведуть, що може бути виконане завдання, для виконання якого вказані особи звертаються з відповідним клопотанням.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном.
Крім того, згідно з ч.2 ст. 170 КПК арешт майна допускається з метою:
- відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов);
- чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди:
- забезпечення виконання покарання у виді конфіскації майна;
- та збереження речових доказів.
Водночас, прокурор, зазначаючи, що корпоративні права товариства є речовим доказом, просив накласти на них арешт з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину.
Однак, у силу вказаної вище статті для забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, арешт накладається на майно підозрюваного, фізичної чи юридичної особи, яка у силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, за умови наявності обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана останньою, або особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.
Таким чином, застосування ініційованого заходу забезпечення кримінального провадження на стадії досудового розслідування допускається за обов'язкової наявності зв'язку між майном, на яке планується накладення арешту, та його приналежністю відповідному учаснику кримінального провадження.
У той же час, у кримінальному провадженні № 120 201 100 000 001 91 від 23.03.2020 на теперішній час відсутні особи, яким би оголошувалась підозра.
Крім того, прокурором не доведено, що у справі заявлений цивільний позов.
З наведеного витікає, що прокурором не визначена та не обґрунтована мета застосування ініційованого ним заходу забезпечення кримінального провадження та не наведені підстави необхідності його застосування.
Вказане свідчить, що клопотання подане без додержання вимог ст. 170, 171 КПК, що відповідно до положень ч.3 ст.172 КПК має наслідком повернення клопотання прокурору для усунення недоліків.
З огляду на викладене, керуючись ст. 132, 167, 168, 170, 171, 172, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора відділу прокуратури Київської області ОСОБА_2 про накладення у кримінальному провадженні № 120 201 100 000 001 91 від 23.03.2020 арешту на корпоративні права ТОВ «Юкрейніан Філм Дистриб'юшн» повернути прокурору для усунення недоліків
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1