Справа № 761/7424/20
Провадження № 1-кс/761/4803/2020
27 березня 2020 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника ПАТ «Обухівське» - ОСОБА_4 , представника потерпілих ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «Роза-Л» про скасування арешту майна,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «Роза-Л» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 120 191 100 000 005 68 від 01.08.2019.
На обґрунтування клопотання заявник зазначив, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.09.2019 накладено арешт на земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, що належать ПАТ «Обухівське» на підставі відповідних Державних актів на право постійного користування.
Однак, на думку заявника, арешт на зазначене майно накладено необґрунтовано, оскільки ТОВ «Роза-Л» є орендарем зазначених земельних ділянок, однак питання про арешт вирішувалось без участі представників цього підприємства.
У судове засідання заявник, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду скарги, не прибув, про причини неявки суд не повідомив.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що ТОВ «Роза-Л» не має відношення до арештованого майна, тому не має права ініціювати скасування арешту у цьому кримінальному провадженні.
Представник ПАТ «Обухівське» підтримав думку прокурора та додав, що ПАТ «Обухівське» користується цими земельними ділянками з 1996 року, що підтверджується рішенням слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.09.2019. Просив відмовити у задоволення клопотання.
Представник потерпілих також просив відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту, оскільки ТОВ «Роза-Л» не є орендарем вказаних ділянок та не має до них жодного відношення.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до неї документи, дійшов висновку про таке.
У силу ст. 131, 132 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які вживаються за наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування відповідного заходу забезпечення.
При цьому підлягає врахуванню, чи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи потреби досудового розслідування, а також, чи може бути виконане завдання, для виконання якого сторона обвинувачення звертається з відповідним клопотанням.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення речових доказів, у такому випадку арешт накладається на майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.09.2019 накладено арешт на земельні ділянки, з метою їх збереження як речового доказу, оскільки вони містить ознаки, визначені ст. 98 КПК.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК арешт майна може бути скасовано за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи з вказаної процесуальної норми, на заявника покладається обов'язок довести ті обставини, які можуть стати підставою для скасування арешту.
Отже, ініціатор клопотання повинен навести докази того, арешт накладений необґрунтовано.
У той же час, доводи заявника про те, що ТОВ «Роза-Л» є орендарем арештованих земельних ділянок слідчий суддя не бере до уваги, оскільки до клопотання не долучено будь-яких доказів, на підтвердження існування у ТОВ «Роза-Л» права володіння, користування або розпоряджання арештованими земельними ділянками.
Крім того, заявник, не з'явившись до суду, позбавив слідчого суддю можливості дослідити додаткові доводи щодо ініційованого клопотання.
Виходячи з викладеного, слідчий суддя зазначає, що ст. 174 КПК встановлений вичерпний перелік осіб, які мають право ініціювати питання про скасування арешту.
Відсутність доказів протилежного, висновок щодо відсутності у ТОВ «Роза-Л» прав на арештовані земельні ділянки, слідчий суддя відмічає, що у ТОВ «Роза-Л» відсутні процесуальні права на ініціювання питання щодо скасування арешту з цього майна.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 132, 174, 395 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «Роза-Л» у кримінальному провадженні № 120 191 100 000 005 68 від 01.08.2019 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.09.2019, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1