12 травня 2020 року м. Чернівці
справа № 719/83/20
провадження 22-ц/822/456/20
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Перепелюк І. Б.
суддів: Височанської Н.К., Владичана А.І.
секретар Скрипка С.В.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Новодністровського міського суду Чернівецької області від 20 березня 2020 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Новодністровської міської ради про визнання незаконним та скасування запису державного реєстратора
встановив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
В березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Новодністровської міської ради про визнання незаконним та скасування запису державного реєстратора.
Просила визнати протиправним та скасувати запис державного реєстратора Новодністровської міської ради Дзюбенко Х.В. щодо внесення в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Новодністровського міського суду Чернівецької області від 20 березня 2020 року відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Новодністровської міської ради про визнання незаконним та скасування запису державного реєстратора.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Новодністровського міського суду Чернівецької області від 20 березня 2020 року про відмову у відкритті провадження скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає ухвалу суду такою, що винесена з порушення норм процесуального права.
Посилається на те, що спір не є публічно - правовим, оскільки позивач є фізичною особою і даний спір повинен розглядатися судом в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що рішенням Новодністровської міської ради №255 від 27.09.2018 року «Про добровільне приєднання територіальної громади Новодністровської міської ради міста обласного значення Новодністровськ Чернівецької області» приєднано с.Ломачинці до Новодністровської ОТГ. Визначено правонаступником всього майна, прав обов'язків Ломачинецької сільської ради Новодністровську міську раду ОТГ.
20.02.2019 року Державним реєстратором Дзюбенко Х.В. здійснено державну реєстрацію припинення юридичної особи Ломачинецької сільської ради за рішенням засновників.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 11.10.2019 року, залишеним в силі ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 року, визнано протиправним та скасовано рішення Новодністровської міської ради №255 від 27.09.2018 року «Про добровільне приєднання територіальної громади Новодністровської міської ради міста обласного значення Новодністровськ Чернівецької області».
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції посилався на те, що правовідносини щодо визнання незаконним та скасування запису державного реєстратора про державну реєстрацію припинення юридичної особи за своєю суттю є адміністративними.
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення відповідає наведеним нормам.
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що заявлений спір слід вирішувати в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком.
Згідно ч. 1 ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується закріпленням у Конституції принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя.
Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб'єкта звернення та предмета позовних вимог, при цьому визначення предмета та підстав позову, обрання способу судового захисту належить виключно позивачеві.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Основною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. До адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що виникають у зв'язку зі здійсненням таким суб'єктом владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.
Публічно-правовий спір має і особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Тобто слід з'ясовувати, у зв'язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило) майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер спірних правовідносин.
Відповідно до ст.19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Державна реєстрація припинення юридичної особи в тому числі шляхом приєднання, регулюється Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 цього закону державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 20.06.2018 р. у справі №820/4146/17, від 18.09.2018 р. у справі №823/235/16, від 29.08.2018 р. у справі №807/719/15 звертає увагу, що оскарження рішення про державну реєстрацію, яке є наслідком реалізації сторонами прав зокрема на спірне нерухоме майно, підлягає розгляду за правилами господарського чи цивільного судочинства.
Якщо позовні вимоги виникли виключно в результаті виконання державним реєстратором своїх владно-публічних та управлінських функцій, порушення вимог Закону про державну реєстрацію, то необхідно звертатися до адміністративного суду.
Отже, вирішуючи питання про розмежування юрисдикції, слід звертати увагу на предмет обґрунтування позову.
Як встановлено при розгляді апеляційної скарги, рішенням Новодністровської міської ради №255 від 27.09.2018 року «Про добровільне приєднання територіальної громади Новодністровської міської ради міста обласного значення Новодністровськ Чернівецької області» приєднано с.Ломачинці до Новодністровської ОТГ.
20.02.2019 року Державним реєстратором Дзюбенко Х.В. здійснено державну реєстрацію припинення юридичної особи Ломачинецької сільської ради за рішенням засновників.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 11.10.2019 року, залишеним в силі ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 року, визнано протиправним та скасовано рішення Новодністровської міської ради №255 від 27.09.2018 року «Про добровільне приєднання територіальної громади Новодністровської міської ради міста обласного значення Новодністровськ Чернівецької області».
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила визнати протиправним та скасувати запис державного реєстратора Новодністровської міської ради Дзюбенко Х .В. щодо внесення в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
По суті заявлених вимог позивач оспорює діє державного реєстратора Новодністровської міської ради Дзюбенко Х . В. щодо внесення в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
В даній справі предмет і підстава позову жодним чином не пов'язані з майновими правами, виконанням чи невиконанням цивільно-правових угод, а оскаржуються дії державного реєстратора щодо внесення в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження, зробив правильний висновок, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги є безпідставними.
Керуючись ст. 367, ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Новодністровського міського суду Чернівецької області від 20 березня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови - 14 травня 2020 року.
Головуючий І.Б. Перепелюк
Судді Н.К. Височанська
А.І. Владичан