14 травня 2020 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
судді - доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
та сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження №12018260230000190 від 28.12.2018 року за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу Сокирянського районного суду Чернівецької області від 06 травня 2020 року, -
Короткий зміст судового рішення.
Цією ухвалою, клопотання прокурора про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено.
Застосовано до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор» з 06.05.2020 року по 03.07.2020 року.
Визначено ОСОБА_7 розмір застави - 10 (десять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 21020 грн. та у разі звільнення під заставу покласти на нього наступні зобов'язання:
ЄУНСС №719/39/19 Головуючий в І інстанції: ОСОБА_8
Провадження №11-кп/822/286/20
Категорія ст.183 КПК України Суддя - доповідач: ОСОБА_1
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися за межі м. Новодністровськ Чернівецької області без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- не виїжджати за межі м. Новодністровськ Чернівецької області до завершення судового розгляду даного кримінального провадження.
Роз'яснено обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суд.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Доводи апеляційної скарги.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій вважає ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою його підзахисного винесеною із порушенням норм процесуального права, яка підлягає скасуванню.
Зазначає, що роблячи висновок про обґрунтованість клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суддя послалася на те, що прокурор довів наявність всіх обставин справи та ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме: що ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих, експертів, оскільки свідки є його знайомими, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення, оскільки ніде не працює.
Натомість, як вбачається з матеріалів, які додані слідчим до клопотання, а також із змісту оскаржуваної ухвали суду, органом досудового розслідування вже проведено досудове розслідування, зокрема допитано свідків, потерпілих, проведені всі слідчі дії по даному кримінальному провадженню та знаходиться на стадії судового провадження, а тому посилання прокурора в судовому засіданні, а також судді в судовому рішення на наявність, зокрема, таких ризиків як: «незаконно впливати на свідків, потерпілих», «перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином» не ґрунтується на матеріалах кримінального провадження та є безпідставними.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні, при обранні йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сам добровільно з'явився на судовий розгляд, що виключає наявність такого ризику, як переховування його від органів досудового розслідування та/або суду.
Звертає увагу на особу обвинуваченого, який є особою молодого віку, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно та ін., а також на ту обставину, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочинів невеликої та середньої тяжкості, що свідчить про очевидну можливість застосування відносно нього більш м'якого виду запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Позиції сторін.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 в інтересах свого підзахисного, просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Прокурор просив апеляційну скаргу сторони захисту залишити без задоволення, а ухвалу суду від 04 травня 2020 року без змін, зважаючи на те, що ОСОБА_7 обвинувачується в декількох кримінальних провадження, які перебувають на стадії розгляду вже тривалий час, так як останній перебував у розшуку.
Мотиви суду.
Заслухавши суддю - доповідача, який виклав суть ухвали та вимоги апеляційної скарги сторони захисту в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , думку прокурора, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст. 29 Конституції України та ст. 176, 177, 178 КПК України, право на свободу та особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини. Слід врахувати те, що обираючи запобіжний захід - тримання під вартою, обмежуються конституційні права і свободи особи, ще до визнання її винуватою у вчиненні злочину, а запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідно до ст.183 КПК України є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, і застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і його належної поведінки. Застосування запобіжного заходу з іншою метою не допускається.
Так, згідно ч.1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Частиною 2 ст. 331 КПК України, передбачено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК України.
Ухвалюючи рішення про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, районний суд повинен з'ясувати доцільність продовження застосування запобіжного заходу, що у свою чергу повинно відповідати ризикам та обставинам, передбаченим статтями 177 - 178 КПК України, у їх зіставленні з конкретними фактами, встановленими учасниками судового провадження.
На думку колегії суддів, дані вимоги закону при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 судом першої інстанції були дотримані повністю.
Як вбачається з ухвали суду від 06 травня 2020 року про призначення справи до судового розгляду, на даний час, на розгляді в Сокирянському районному суді Чернівецької області перебувають наступні кримінальні провадження: №12017260230000155 від 20.11.2017 року відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст. 289, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 125 КК України, ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст. 289, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 125 КК України та ОСОБА_10 , обвинуваченого у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 125 КК України; №12018260230000109 від 30.07.2018 року відносно ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчинені злочинів, передбачених ч.1 ст. 126, ч.1 ст. 386, ч.1 ст. 28 ч.2 ст. 296 КК України та №12018260230000189 від 28.12.2018 року відносно ОСОБА_11 , обвинуваченого у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, які судом відповідно до положень ст. 217, 334 КПК України об'єднано в одне судове провадження (єдиний унікальний номер 719/4/19, номер провадження 1-кп/722/5/20).
Клопотання прокурора про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивовано наявністю ризиків вчинення ним інших кримінальних правопорушень та переховування від органів досудового розслідування та суду, а також тяжкістю злочинів, в яких останній обвинувачується, вважає, що запобігання зазначеним ризикам неможливо уникнути шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Суд першої інстанції, задовольняючи клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 вірно зазначив, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України немає.
Зокрема, районним судом встановлено, а апеляційної інстанцією перевірено, що ОСОБА_7 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має зареєстроване місце проживання, за яким характеризується посередньо, а також з наданих ним у судовому засіданні пояснень він є працездатним, не є інвалідом будь-якої групи, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, не хворіє будь-якими хворобами, офіційно не працевлаштований, однак періодично підробляє по найму без будь-якої офіційної реєстрації, будь-якого офіційного доходу немає, є власником частки квартири, в якій проживає разом зі своєю матір'ю, за якою здійснює догляд, оскільки вона хворіє хронічними захворюваннями, не перебуває на обліку в центрі зайнятості як безробітний, не перебував та не перебуває у зареєстрованому шлюбі, немає будь-яких утриманців, а також обвинувачується у вчиненні умисних злочинів невеликої тяжкості, умисному злочину середньої тяжкості.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що районним судом обґрунтовано задоволено клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою, оскільки такі ризики як продовження вчинення ОСОБА_7 інших кримінальних правопорушень (враховуючи наявність інших кримінальних проваджень відносно нього) та переховування від суду, що підтверджується зміною ним з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності без повідомлення слідчого, прокурора та суду місця свого постійного проживання у березні 2019 року у зв'язку з чим його було оголошено у розшук ухвалою суду, що в своїй сукупності свідчить про очевидну недостатність застосування відносно обвинуваченого більш м'якого виду запобіжного заходу, такого як у вигляді цілодобового домашнього арешту, як про те просить захист.
Отже, враховуючи характер кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 , сукупність всіх обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а також наявність доведених прокурором ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме, що останній може переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, на думку колегії суду такий запобіжний захід як тримання під вартою є обґрунтованим та доведеним.
Також слід зазначити, що судом вірно враховано, що будь-яких даних, які б свідчили про наявність в обвинуваченого ОСОБА_7 хвороб, які б перешкоджали його перебуванню в умовах ізоляції від суспільства - немає.
Обставини кримінального провадження дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_7 може переховуватися від суду та вчинити інший злочин, зважаючи на те, що останній певний період перебував у розшуку.
Враховуючи обставини, зазначені в ст. 178 КПК України, аналізуючи всі обставини, що відомі на даній стадії судового розгляду, колегія суддів вважає, що суд вірно прийшов до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачуваного та уникне ризику перешкоджати всебічному та об'єктивному встановленню істини та своєчасному розгляду кримінального провадження.
Крім цього, районним судом при обранні обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до вимог ч.5 ст. 182, ч.3 ст. 183 КПК України, обґрунтовано визначив останньому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 21020 (двадцять одна тисяча двадцять) грн., в разі внесення якої обвинуваченого буде звільнено з-під варти, а також на думку колегії суддів, внесення застави в цій сумі може гарантувати виконання покладених на нього обов'язків.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування ухвали Сокирянського районного суду Чернівецької області від 06 травня 2020 року, як про те апелює захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 ..
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 176-178, 182, 183, 331, 407, 418, 419 КПК України колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Сокирянського районного суду Чернівецької області від 06 травня 2020 року про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою в державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор» з 06.05.2020 року по 03.07.2020 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3