Справа № 624/783/17 Головуючий суддя І інстанції Нестеренко О. С.
Провадження № 22-ц/818/2187/20 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: Справи у спорах, що виникають з земельних правовідносин
07 травня 2020 року м. Харків.
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Яцини В.Б.
суддів колегії Бурлака І.В., Хорошевського О.М.,
за участю секретаря судового засідання Семикрас О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області на ухвалу Сахновщинського районного суду Харківської області від 04 лютого 2020 року, постановлену у складі судді Нестеренко О.С., по цивільній справі за позовом заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Кегічівської селищної ради Харківської області до ОСОБА_1 про стягнення збитків у вигляді неодержаного доходу внаслідок користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів,
У грудні 2017 року заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області звернувся в інтересах держави в особі Кегічівської селищної ради Харківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків у вигляді неодержаного доходу внаслідок користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.
Ухвалою Сахновщинського районного суду Харківської області від 04 лютого 2020 року у справі призначено судову експертизу з питань землеустрою.
На вирішення експертизи поставлено наступні питання:
1.Чи відповідає складена Відділом у Кегичівському районі Головного управління Держгеокадастру в Харківській області нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 2,9735 га, кадастровий номер 6323155100:06:028:0006 для розміщення, експлуатації основних,підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , за 2014-2016 р.р., для визначення суми недоотриманої орендної плати за земельну ділянку у розмірі 259 759,84 грн. вимогам нормативно-правових актів?
2.Чи відповідає розроблена документація із землеустрою на земельну ділянку (площею 2,9735 га, кадастровий номер 6323155100:06:028:0006 для розміщення, експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ) та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування? Якщо не відповідає, то в чому полягає невідповідність?
3.Чи відповідає фактичне землекористування земельної ділянки площею 2,9735 га, кадастровий номер 6323155100:06:028:0006 для розміщення, експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 2014-2016 роках правовстановлюючим документам, документації із землеустрою на земельні ділянки та нормативно-правовим актам?
4.Чи вірно визначено і застосовано у витягах №150/173-17 від 12.06.2017 року, №151/173- 17 від 12.06.2017 року, №149/173-17 від 12.06.2017 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, комунальної власності (площею 2,9735 га, кадастровий номер 6323155100:06:028:0006 для розміщення, експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ) за роками в розмірі за 2014 рік 2 622 924,35 грн, за 2015 рік - 3 276 032,51 грн, за 2016 рік - 4 695 034,59 грн. значенням коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки Кф -1,2 та сукупного коефіцієнта КмЗ -0,9 значенням інших коефіцієнтів?
5.Чи відповідають визначені у витягах коефіцієнти Кф, КмЗ вимогам нормативно правових актів з нормативної грошової оцінки земель, методології, методам, оціночним процедурам та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування? (В разі невідповідності в чому полягає невідповідність?)
Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, розташованого за адресою: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6, попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.
Надано для проведення експертизи цивільну справу №624/783/17 та копію цієї ухвали.
Оплату за проведення експертизи покладено на відповідача.
Роз'яснено сторонам положення ст.109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.
Провадження по справі на час проведення експертизи зупинено.
В клопотанні заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області про притягнення до відповідальності представника відповідача за зловживання процесуальними правами відмовлено.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині призначення експертизи з питань землеустрою та зупинення провадження у справі та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування скарги зазначено, що ухвала суду підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та порушенням норм процесуального права, що призвело до необґрунтованого вирішення питання про зупинення провадження у справі.
Послався на те, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Зазначив, що Відділ у Кегичівському районі Головного управління Держгеокадастру в Харківській області не «складає» нормативну грошову оцінку земельних ділянок, а лише надає Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки.
Вважає, що Верховним судом у постанові від 12.11.2018 у справі №814/789/17 сформовано правову позицію, згідно з якою визнання протиправним та скасування витягу з технічної документації не впливає на обсяг прав та обов'язків відповідача, зокрема, не змінить фактичне значення коефіцієнтів, що застосовані під час здійснення нормативної грошової оцінки землі, так само як і самого значення нормативної грошової оцінки землі. При цьому належним способом захисту в такому випадку є оскарження рішення міськради, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі. Вказаний висновок про погодження технічної документації та рішення Кегичівської селищної ради про її затвердження відповідачем, або його представником, а також будь-яким іншим суб'єктом на даний час не оскаржені.
Зазначив, що представником відповідача, не взято до уваги, що документація, яка ставиться під сумнів, у вигляді «Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок зі зміною цільового використання ПП «Полтавський ливарно-механічний завод» із земель Державної власності (землі запасу) для обслуговування будівель та споруд промислового виробництва на території АДРЕСА_1 » була розроблена ще у 2010 році. Саме цією документацією було визначено функціональне призначення земельної ділянки, а саме як земель промисловості. При цьому, цей проект отримав низку погоджень, передбачених чинним на той час законодавством.
Просить звернути увагу суду на той факт, що відповідач 30.04.2014 уклав договір купівлі-продажу з приватним підприємством «Полтавський ливарно- механічний завод», який посвідчено приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дяченко В.А. та зареєстровано у реєстрі за №2143. Відповідно до зазначеного договору купівлі-продажу відповідач набув право приватної власності на наступні будівлі та споруди загальною площею 3658,1 кв.м. У п. 1 вказаного договору купівлі-продажу чітко та однозначно зазначено, що вищевказані об'єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці комунальної власності, із земель промисловості, площею 2,9735 га, кадастровий номер якої 6323155100:06:028:0006. Саме така площа, кадастровий номер та цільове призначення земельної ділянки було визначене вищезазначеним проектом землеустрою, який після п'яти років після придбання об'єктів нерухомості відповідач ставить під сумнів.
Зауважив, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не навів жодного обґрунтування необхідності призначення експертизи у даній справі, що суперечить правовим висновкам Верховного Суду у справі №922/2716/17 у постанові від 11.06.2018.
Послався на те, що в матеріалах справи міститься низка належних та допустимих доказів, якими визначена площа та нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, яка використовувалась відповідачем у період з 29.11.2014 по 01.11.2016 та якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення (витяг з ДЗК №НВ-6304699772017, витяги з НГО за 2014,2015,2016 роки, договір купівлі-продажу №2143 від 30.04.2014, договір оренди від 19.10.2016 (з актом прийому-передачі земельної ділянки).
Вважає, що визначення правомірності НГО земельної ділянки кадастровий № 6323155100:06:028:0006 та відповідності законодавству документації із землеустрою щодо неї не є предметом доказування у даній справі, у зв'язку з чим відсутня необхідність в спеціальних знаннях експерта та призначенні для встановлення вказаних обставин експертизи з питань землеустрою.
Від представника ОСОБА_1 - адвоката Ковток О.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить останню залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
На обґрунтування відзиву послалась на те, що відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Просить суд взяти до уваги, що Верховним судом у постанові від 03.12.2018 у справі № 815/927/15 сформовано правову позицію, згідно з якою витяг про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки є однією з підстав визначення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою. Отже, оформлюваний органом Держгеокадастру витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, у якому визначено конкретний розмір такої оцінки, безпосередньо пов'язаний з колом прав та обов'язків користувача відповідної земельної ділянки.
Вважає, що безпідставним є посилання позивача на умисні спроби відповідача затягнути розгляд справи, оскільки процесуальні строки на час проведення експертизи зупиняються.
Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, з повідомленням учасників справи.
Представник Кегичівської селищної ради підтримала вимоги апеляційної скарги.
На адресу Харківського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Ковток О.В. 07.05.2020 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване запровадженням карантину та неможливістю участі у розгляді справи в режимі відеоконференції з огляду на встановлення особливого режиму роботи судів.
Суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання, оскільки відповідач та його представник не звертались до суду з клопотанням про призначення розгляду справи в режимі відеоконференції, та відповідно судом не встановлено відсутності технічної можливості його задоволення, а предметом апеляційного розгляду є питання виключно процесуального характеру.
Колегія суддів, відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України вислухала доповідь суддю-доповідача, за відсутності учасників справи, належним чином повідомлених про судове засідання, що відповідно до ст.ст. 131, 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи, перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Вказаним вимогам ухвала суду першої інстанції відповідає.
У статті 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи клопотання відповідача, суд першої інстанції виходив з того, що з матеріалів справи вбачається, що для з'ясування обставин, необхідні спеціальні знання у іншій сфері, ніж право, сторонами відповідні висновки експертів не надано.
В клопотанні прокурора про притягнення представника відповідача до відповідальності за зловживання процесуальними правами суд вважав за необхідне відмовити, як в безпідставному.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що представник відповідача, адвокат Ковток О.В., в підготовчому судовому засіданні надала письмове клопотання про призначення повторної судової експертизи з питань землеустрою.
Прокурор, представник позивача заперечували проти задоволення клопотання про призначення повторної експертизи. Прокурор наполягав на притягненні представника відповідача до відповідальності за зловживання процесуальним правом.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.06.2017 Кегичівською РДА видано Розпорядження № 219 «Про затвердження акту № 2 від 22.06.2017 комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Кегичівського району, завданих громадянином ОСОБА_1 Кегичівській селищній раді Кегичівського району Харківської області».
Згідно з актом, розмір збитків, завданих відповідачем у вигляді неодержаного доходу Кегичівській селищній раді внаслідок неукладення між ним та Кегичівською селищною радою договору оренди землі у період з 29.11.2014 по 01.11.2016, складає 259 759,84 грн.
З розрахунку збитків вбачається, що в його основу покладено нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 2,9735 га, кадастровий номер 6323155100:06:028:0006 для розміщення, експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка у 2014 році становила 2 622 924,35 грн, у 2015 році - 3 276 032,51 грн, у 2016 році - 4 695 034,59 грн, а також ставку орендної плати в розмірі 3,5% від нормативно-грошової оцінки за землю в період з 29.11.2014 по 01.11.2016, що встановлено засіданням комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Кегичівського району, завданих громадянином ОСОБА_1 Кегичівській селищній раді Кегичівського району Харківської області, акт якої затверджено Кегичівською РДА 22.06.2017 шляхом видання Розпорядження № 219 «Про затвердження акту № 2 від 22.06.2017 комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Кегичівського району, завданих громадянином ОСОБА_1 Кегичівській селищній раді Кегичівського району Харківської області».
29.01.2019 відповідачем було отримано копію заяви про зміну предмета позову, в якій прокурор, посилаючись на норми чинного законодавства та існуючу судову практику, змінює предмет позову і просить стягнути з відповідача 259 759,84 грн у якості безпідставно збережених коштів.
Як і в первісному позові, з нового розрахунку збитків вбачається, що в його основу знову покладено ту ж саму нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 2,9735 га. кадастровий номер 6323155100:06:028:0006 для розміщення, експлуатації основних, підсобних допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка у 2014 році становила 2 622 924,35 грн, у 2015 році - 3 276 032,51 грн, у 2016 році - 4 695 034,59 грн. а також ставку орендної плати в розмірі 3,5% від нормативно-грошової оцінки за землю в період з 29.11.2014 по 01.11.2016.
Відповідач вважав, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки розрахована неправильно, оскільки у даному випадку йдеться про земельну ділянку змішаного використання, тобто коли різні частини ділянки використовуються у різних цілях.
Про такі ділянки згадується, коли мова йде про оренду землі, на якій знаходиться будівля чи споруда, що використовується в промислових цілях. У цьому випадку зазвичай частина землі (під будівлею) належить до земель промислового спрямування, а інша (навколобудинкова територія) - класифікується як інші земельні ділянки.
Нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки була покладена в основу розрахунку суми стягнення з відповідача, а відповідач в свою чергу заперечує правильність її розрахунку.
Згідно зі статтею 189 ЦПК України завданням підготовчого провадження є, зокрема: визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.
Відповідно до п.п. 7, 8 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд: з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про призначення експертизи.
Нормами ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Предметом доказування у даній справі є обставини, якими сторони обґрунтовують свої доводи та заперечення з приводу позову, який розглядає суд, що мають юридичне значення в контексті відповідних норм матеріального права. Згідно підстав та предмету заявленого позову та заперечень відповідача, до предмету доказування по справі входять: підстави відшкодування матеріальної шкоди (збитків) внаслідок використання земельною ділянкою без правовстановлюючих документів; розмір суми стягнення, який ґрунтується на розрахунку орендної плати; розмір земельної ділянки, якою відповідач фактично користується згідно відповідних нормативів, що потребує наукових знань.
Відповідно до ст. 103 ЦПК України:
1. Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
2. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
3. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
4. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
5. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
6. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Згідно з п. 7.1 ІІ Розділу Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом МЮ України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) основними завданнями експертизи з питань землеустрою є:
-визначення відповідності розробленої документації із землеустрою та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування;
-визначення відповідності зміни цільового призначення земельних ділянок та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування;
-визначення відповідності фактичного землекористування правовстановлювальним документам, документації із землеустрою на земельні ділянки та нормативно-правовим актам;
-визначення відповідності виконаної нормативної грошової оцінки земель вимогам нормативно-правових актів.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Сахновщинського районного суду Харківської області від 29 березня 2019 року за клопотанням представника відповідача вже призначалася експертиза з питань землеустрою, на вирішення якої були поставлені ті самі питання, а її проведення було доручено експертам Харківського НДІ судових експертиз ім. засл. проф. Н.С. Бокаріуса (а. с. 251-254 т. 1).
Постановою Харківського апеляційного суду від 28 травня 2019 року апеляційну скаргу заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області було залишено без задоволення, а згадану ухвалу Сахновщинського районного суду Харківської області від 29 березня 2019 року - без змін.
При цьому суд апеляційної інстанції встановив, що для вирішення позову необхідно встановити правильність проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки при її змішаному використанні, тому у суду першої інстанції не було підстав для відмови у задоволенні клопотання представника відповідача, спрямованого на з'ясування обставин, які мають значення для вирішення справи (а. с. 9-12 т.2).
Призначена судом судова експертиза не була дотепер проведена у першу чергу з огляду на завантаженість експертної установи, що вбачається з листа завідувача лабораторії будівельно-технічних досліджень ОСОБА_2 від 05.09.2019 та - зі змісту поданих експертом клопотань (а. с. 20-21 т. 2).
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Виходячи з наведеного, повторне призначення судом судової експертизи в іншій експертній установі відповідає принципу правової визначеності, який є елементом принципу верховенства права, та за відсутності доказів зловживання процесуальним правом з боку відповідача свідчить про те, що у даному випадку суд першої інстанції діяв відповідно до принципу пропорційності, з передбаченою ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України метою забезпечення виконання основного завдання цивільного судочинства.
З урахуванням предмету та підстав заявленого позову та змісту заперечень відповідача, відповідно до зазначених норм ЦПК України та Науково-методичних рекомендацій у даному випадку призначення судової експертизи відповідає завданню підготовчого провадження та визначеному у ст. 2 ЦПК України завданню цивільного судочинства.
Колегія суддів відхиляє аргументи скарги, які належним чином не доведені та висновків суду не спростовують, а судом першої інстанції постановлено ухвалу із дотриманням вимог закону, тому суд апеляційної інстанції на підставі ч. 1 ст. 375 ЦПК України залишає без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області - залишити без задоволення.
Ухвалу Сахновщинського районного суду Харківської області від 04 лютого 2020 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 14 травня 2020 року.
Головуючий В.Б. Яцина.
Судді колегії І.В. Бурлака.
О.М. Хорошевський.