Справа № 638/895/15-к
Провадження № 1-кп/638/95/20
14 травня 2020 року Дзержинський райсуд м. Харкова у складі : головуючого судді ОСОБА_1
при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові об'єднанні в одне провадження кримінальні провадження № 12019220490000303 від 22.01.2019, № 120142204800006796 від 19.12.2014, № 1201822048000002286 від 13.06.2018, № 12018220480001237 від 27.03.2018 у відношенні :
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого в м. Харків, громадянина України, українця, військовозобов'язаного, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , який фактично мешкає за адресою : АДРЕСА_2 , раніше судимого :
- 14.11.2012 вироком Фрунзенського райсуду м. Харкова за ст. ст. 286 ч. 2, 69 ч. 1 КК України до 2 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 рік;
- 14.10.2014 вироком Фрунзенського райсуду м. Харкова за ст.ст. 15 ч. 2 - 185 ч. 1 КК України до 1 року позбавлення волі, з застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, з звільненням від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку на 1 рік та покладенням відповідних обов'язків;
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.ч. 2, 3, 15 ч. 2 - 186 ч. 2, 190 ч. 2, 358 ч. 4 КК України, -
за участю :
прокурорів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18
потерпілих ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22
захисника ОСОБА_23
підсудного ОСОБА_8
Підсудний ОСОБА_8 будучи раніше неодноразово судимим за вчинення умисних, в тому числі корисного злочину, при цьому судимості не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, діючи умисно, із корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в період іспитового строку при звільненні від відбуття покарання за попереднім вироком суду, знов вчинив умисні злочини, а саме : таємне викрадення чужого майна ( крадіжку ), вчинену повторно; закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно; заволодіння чужим майном шляхом обману ( шахрайство ), вчинене повторно; використання завідомо підробленого документа при наступних обставинах:
18 грудня 2014 року близько 18 години 30 хвилин підсудний ОСОБА_8 прийшов до торгового центру «Рост», розташованого в будинку № 3 в провулку Рогатинський в Шевченківському районі м. Харкова з метою здійснення особистих покупок.
Знаходячись у торговому залі підсудний ОСОБА_8 , діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів, маючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна - розташованих в скляної вітрині наручних годинників, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, відігнув дверцята скляної вітрини, звідки таємно викрав належні потерпілому ФОП « ОСОБА_22 » п'ять жіночих наручних годинників торгівельної фірми « Le Chic », а саме : Le Chic CC-6624-G-blak вартістю 4043 гривни; Le Chic CL-0634-S вартістю 2855 гривен; Le Chic CL-0568-S вартістю 1799 гривен; Le Chic CМ-1778-G вартістю 2567 гривен; Le Chic CL-0985-S Le Chic CL-1390-S-BK вартістю 2257 гривен, а всього на загальну суму 13521 гривна, які сховав в своєму верхньому одязі.
Однак, підсудний ОСОБА_8 будучи застигнутим на місці вчинення злочину охоронцем торгового центру ОСОБА_24 , який намагався його наздогнати, вимагаючи зупинитись та повернути викрадене майно, ігноруючи вимоги останнього та розуміючи відкритий характер своїх протиправних дій, утримуючи при собі майно - відкрито викрадені п'ять жіночих наручних годинників торгівельної фірми « Le Chic », з місця вчинення злочину з викраденим намагався зникнути.
При цьому, підсудний ОСОБА_8 виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, довести свій злочинний намір, направлений на відкрите викрадання вказаного майна, вчинене повторно, до кінця не зміг з причин, які не залежали від його волі, так як під час руху з місця вчинення злочину на території паркувального майданчика торгового центру « Рост » був затриманий охоронцем торгівельного центу ОСОБА_24 , який припинив його злочинну діяльність.
Крім того, 02 червня 2018 року близько 17 години 20 хвилин підсудний ОСОБА_8 маючи при собі завідомо підроблений документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України - паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 , виданий Чугуївським РВ УМВС України в Харківській області 08.06.2004, до якому мають місце зміни первинного змісту документу у вигляді повної заміни фотокартки на сторінці № 3, з метою подальшого використання вказаного документу, прибув до пункту прокату спортивного обладнання « Простые движения », розташованого в будинку АДРЕСА_3 , де здійснював свою підприємницьку діяльність ФОП « ОСОБА_19 ».
Перебуваючи за вищевказаною адресою, підсудний ОСОБА_8 , маючи умисел направлений на використання завідомо підробленого документу з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно, діючи умисно, із корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний намір направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме належним потерпілому ОСОБА_19 велосипедом, надав останньому на підтвердження своєї особи завідомо підроблений вищевказаний паспорт з переклеєною фотокарткою, тим самим, в корисних цілях, використав завідомо підроблений документ - паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_25 .
Після чого, підсудний ОСОБА_8 продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу направленого на протиправне заволодіння чужим майном шляхом обману, достовірно розуміючи, що повертати майно він не має наміру, надав потерпілому ОСОБА_19 грошові кошти в розмірі 50 гривен в рахунок оплати прокату однієї години велосипеду, а також на встановлення своєї особи завідомо підроблений вищевказаний паспорт громадянина України, під заставу якого отримав в прокат належний потерпілому ОСОБА_19 велосипед марки «OPTIMABIKES» модель «F-1 DD» вартістю 4500 гривен, на якому з місця вчинення злочину зник, не маючи наміру повернення отриманого майна потерпілому ОСОБА_19 , тим самим заволодів чужим майном шляхом обману, вчинене повторно та яким розпорядився на свій власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_19 матеріальну шкоду на вказану суму.
Крім того, 21 січня 2019 року близько 18 години 20 хвилин підсудний ОСОБА_8 перебуваючи на паркувальному майданчику торгово - розважального центу «Караван», розташованого за адресою : вул. Героїв Праці, 7 в Київському районі м. Харкова, звернув увагу на припаркований у зазначеному місці належний потерпілому ОСОБА_20 автомобіль марки «Great Wall C 30» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в салоні якого знаходилось належне потерпілому ОСОБА_20 майно, яке ОСОБА_8 вирішив таємно викрасти.
Після чого, підсудний ОСОБА_8 , діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, яке перебувало в салоні автомобіля та належало потерпілому ОСОБА_20 , скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом розбиття вікна правої пасажирської двері зазначеного автомобіля, отримав доступ до салону автомобіля, звідки таємно викрав належне потерпілому ОСОБА_20 майно, а саме : шкіряну сумку « Adidas » вартістю 441 гривна 60 копійок; зарядний блок торгової марки «Huawei» моделі HW-050200E3W вартістю 193 гривни 60 копійок; навушники торгової марки «AKG Samsung» вартістю 213 гривен 38 копійок; пару шкіряних рукавиць торгової марки «Seirus APL innovation» вартістю 360 гривен; грошові кошти в розмірі 600 гривен, а всього на загальну суму 1808 гривен 58 копійок. Після чого, з місця вчинення злочину з викраденим зник, заподіявши потерпілому ОСОБА_20 матеріальну шкоду на вказану суму.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_8 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч. 3, 15 ч. 2 - 186 ч. 2, 190 ч. 2 КК України не визнав, за ст.ст. 185 ч. 2, 358 ч. 4 КК України визнав повністю.
Підсудний ОСОБА_8 у судовому засіданні показав, що 18.12.2014 близько 18:30 години він прийшов до ТЦ «Рост», розташованого в провулку Рогатинський в м. Харкові з метою здійснення особистих покупок. Знаходячись у торговому залі він підійшов до скляної вітрини з наручними годинниками, однак дверцята вітрини не відгинав, годинники не викрадав. До нього підійшли охороні ТЦ та запропонували показати зміст кишень, він відмовився та побіг з приміщення ТЦ на вулицю. Під час руху будь - які речі на землю не кидав. На вулиці його затримала охорона ТЦ, доставила до приміщення та викликала співробітників ОВС. Чому свідки його обмовляють, він пояснити не може. Під час первісного судового розгляду свою провину визнавав, так як себе обмовив. 02.06.2018 близько 17:20 години він прийшов до пункту прокату спортивного обладнання, розташованого в будинку № 10 по Белгородському шосе в м. Харкові, де пред'явивши для підтвердження своєї особи паспорт належний іншої особі, в якому була вклеєна його фотокартка, та який ним було знайдено на вулиці на передодні, під залог вказаного документу отримав в прокат на годину велосипед, сплативши вартість прокату 50 гривен. Паспорт залишив в пункті прокату, велосипед у визначений час не повернув за сімейними обставинами. Він розумів, що використовує завідомо підроблений документ з метою отримання велосипеда. Через декілька діб, на його прохання, велосипед потерпілому ОСОБА_19 було повернуто та сплачено відповідна сума грошей, розмір якої не пам'ятає. Умислу на заволодіння майном у нього не було, а тому провину в частині шахрайства не визнає, щодо використання завідомо підробленого документу вину визнає в повному обсязі. Чому потерпілий та свідки його обмовляють, він пояснити не може. 21.01.2019 близько 18:20 години він перебуваючи на паркувальному майданчику ТРЦ «Караван», розташованого по вул. Героїв Праці в м. Харкові, звернув увагу, що з припаркованого у зазначеному місці автомобіля вийшов потерпілий ОСОБА_20 та пішов у своїх справах, якого він сплутав з своїм знайомим та з яким у нього раніше склались неприязні стосунки. Бажаючи помститись вказаній особі, він підібрав з землі шматок цегли, якою розбив скло правої двері автомобіля та викрав з салону сумку з речами. З викраденим майном сів в автомобіль таксі, де й згодом був затриманий співробітниками поліції, які вилучили викрадене майно. Свою провину визнає, шкоду потерпілому відшкодував, примирившись з останнім.
Незважаючи на не визнання підсудним ОСОБА_8 своєї вини, за вищезазначеними епізодами злочинної діяльності, та визнання своєї вини у вчиненні іншої частині кримінальних правопорушень, його винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів, доведена доказами і ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному з'ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_22 показав, що підсудний ОСОБА_8 раніше йому відомий не був. Він є ФОП та на час вчинення підсудним злочину, здійснював підприємницьку діяльність в ТЦ «Рост» розташованого в м. Харкові, в тому числі реалізовував жіночі наручні годинники торгівельної фірми « Le Chic », які були виставлені на торгівельній вітрині ТЦ «Рост». Наприкінці грудня 2014 року, більш точно дату він не пам'ятає у зв'язку з значним сплином часу, йому співробітники повідомили, що з торгівельної вітрини була вчинена крадіжка належних йому 5 жіночих наручних годинників. Під час вчинення злочину він присутній не був, обставини вчинення злочину йому невідомі. В процесі досудового розслідування, викрадене підсудним майно йому було повернуто співробітниками поліції, однак не повному обсязі, не був повернутий один жіночих наручний годинник, у зв'язку з чим він підтримує свої позовні вимоги в частині стягнення з підсудного на його користь вартості неповернутого годинника. В іншої частині, будь - яких претензій до ОСОБА_8 він не має, просить суд визначити міру кримінального покарання на розсуд суду.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_19 показав, що підсудний ОСОБА_8 раніше йому відомий не був. Він є ФОП та здійснює підприємницьку діяльність в пункті прокату спортивного обладнання, розташованого по Белгородському шосе в м. Харкові. 02.06.2018 до пункту прокату прибув підсудний ОСОБА_8 , який на підтвердження своєї особи пред'явив та залишив, як потім з'ясувалось підроблений паспорт, сплатив близько 50-60 гривень за годину прокату належного йому велосипеда марки «OPTIMA», отримав в тимчасове користування зазначений велосипед, який не повернув. Після відкриття кримінального провадження, в процесі досудового розслідування, до пункту прокату прибула особа, яка представилась ОСОБА_8 та в рахунок компенсації за заподіяну шкоду, залишила інший велосипед та незначну суму грошей, розмір якої він не пам'ятає та який ним був розібраний на запасні частини. Залишений ОСОБА_8 підроблений паспорт громадянина України ним був переданий співробітникам поліції. Будь - яких претензій до ОСОБА_8 він не має, цивільний позов ним не заявлений, просить суд визначити міру кримінального покарання на розсуд суду.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_20 показав, що підсудний ОСОБА_8 раніше йому відомий не був. 21.01.2019 в вечірній час доби він припаркував належний йому автомобіль марки «Great Wall C 30» на майданчику ТРЦ «Караван» в м. Харкові та пішов по своїм справам. Повернувшись він виявив, що розбите вікно правої пасажирської двері автомобіля, з салону автомобіля викрадене належне йому майно : шкіряна сумка, зарядний блок, навушники, пара шкіряних рукавиць, гроші в сумі 600 гривен. В процесі досудового розслідування, викрадене підсудним майно йому було повернуто співробітниками поліції. Заподіяна внаслідок розбиття скла автомобіля шкода, йому була добровільно відшкодована підсудним ОСОБА_8 , у зв'язку з чим будь - яких претензій до останнього він не має, цивільний позов ним не заявлений.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_24 показав, що станом на 18.12.2014 він працював охоронцем в ТЦ «Рост» в Харкові, підсудний ОСОБА_8 раніше йому відомий не був. У вказаний день, близько 18 години він перебуваючи на своєму робочому місці на другому поверсі ТЦ «Рост», звернув увагу на підсудного ОСОБА_8 який стояв біля відкритої вітрини з наручними годинниками та брав з неї годинники та ховав до своєї кишені, в кількості близько 4-5 одиниць. Моменту відкриття вітрини ОСОБА_8 він не бачив, так як огляд був обмежений. На його зауваження припинити протиправні дії ОСОБА_8 не реагував та утримуючи при собі викрадене почав бігти до виходу з торгового центу. Він почав переслідувати ОСОБА_8 , який виявивши переслідування, намагався від нього втекти, при цьому, під час руху, як в приміщенні торгового центу, так і згодом на вулиці біля торгового центу почав кидав на підлогу та землю викрадені годинники. Поблизу парковочного майданчику він наздогнав та затримав ОСОБА_8 . Викрадені ОСОБА_8 годинники, які він під час переслідування намагався викинути, були підібрані працівниками ТЦ.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_26 показав, що підсудний ОСОБА_8 раніше йому відомий не був. Станом на 02.06.2018 він працював у ФОП « ОСОБА_19 », який здійснював підприємницьку діяльність в пункті прокату спортивного обладнання, розташованого по Белгородському шосе в м. Харкові. 02.06.2018 до пункту прокату прибув підсудний ОСОБА_8 , який на підтвердження своєї особи пред'явив та залишив, як потім з'ясувалось підроблений паспорт та отримав в прокат у ОСОБА_19 належного йому велосипеда марки «OPTIMA», який у визначений час до пункту не повернув, у зв'язку з чим ОСОБА_19 повідомив співробітників поліції.
Також вина підсудного ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується наступними, дослідженими в судовому засіданні, доказами.
По епізоду закінченого замаху на відкрите викрадення належного потерпілому ОСОБА_22 майна :
- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 18.12.2014 наданої уповноваженою особою потерпілого ОСОБА_22 співробітнику ОВС, в якої останній повідомив про вчинення підсудним ОСОБА_8 18.12.2014 з приміщення ТЦ «Рост» закінченого замаху на відкрите викрадання належного потерпілому ОСОБА_22 майна - 5 годинників. ( т. 2, а.с. 48 );
- протоколом огляду місця події від 18.12.2014, відповідно до якого в наслідок огляду було встановлено місце вчинення підсудним ОСОБА_8 закінченого замаху на відкрите викрадення майна потерпілого ОСОБА_22 , яке мало місце 18.12.2014 в приміщенні ТЦ «Рост». Під час огляду, в присутності підсудного ОСОБА_8 в приміщенні були виявлені чотири наручних годинників, які намагався викрасти ОСОБА_8 та які були передані на відповідальне зберігання уповноваженій особі потерпілого ОСОБА_22 ( т. 2, а.с.а.с.49-51 );
- схороною розпискою від 18.12.2014, відповідно до якої уповноважена особа потерпілого ОСОБА_22 отримала від співробітників поліції чотири одиниці жіночих наручних годинників торгівельної фірми « Le Chic », а саме : Le Chic CC-6624-G-blak; Le Chic CL-0568-S; Le Chic CМ-1778-G; Le Chic CL-0985-S Le Chic CL-1390-S-BK, на відкрите викрадення яких у вказаний день 18.12.2014 вчинив закінчений замах підсудний ОСОБА_8 при вищезазначених обставинах. ( т. 1, а.с.36 );
- видатковою накладною ( з роздрібними цінами ) від 18.12.2014 та відомостями щодо остатків товару - жіночих наручних годинників торгівельної фірми « Le Chic » станом на 18.12.2014, відповідно до яких вартість належних потерпілому ФОП « ОСОБА_22 » п'яти жіночих наручних годинників торгівельної фірми « Le Chic », закінчений замах на відкрите викрадення яких 18.12.2014 вчинив підсудний ОСОБА_8 при вищезазначених обставинах, на момент вчинення злочину складає : Le Chic CC-6624-G-blak - 4043 гривни; Le Chic CL-0634-S - 2855 гривен; Le Chic CL-0568-S - 1799 гривен; Le Chic CМ-1778-G - 2567 гривен; Le Chic CL-0985-S Le Chic CL-1390-S-BK - 2257 гривен, а всього на загальну суму 13521 гривна. ( т.1, а.с.а.с. 33-35 );
Відповідно до висновку судово - товарознавчої експертизи № 4213 від 22.12.2014, ринкова вартість належного потерпілому ФОП « ОСОБА_22 », п'яти жіночих наручних годинників торгівельної фірми « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в новому стані, станом на 18.12.2014 складає : Le Chic CC-6624-G-blak - 4481 гривна; Le Chic CL-0634-S - 3404 гривни; Le Chic CL-0568-S - 2432 гривни; Le Chic CМ-1778-G - 2838 гривен; Le Chic CL-0985-S Le Chic CL-1390-S-BK - 5397 та 2401 гривен, а всього на загальну суму 20953 гривна. ( т.1, а.с.а.с. 38-39 ).
З дослідницької частини зазначеного висновку судово - товарознавчої експертизи вбачається, що об'єкти оцінки на експертне дослідження не надавались, їх ідентифікація, а також судження про їх технічний та фізичний стан на час скоєння злочину базувались на даних, вказаних ініціатором у постанові про проведення експертизи. Враховуючи вищевикладене, при виконанні оцінки експертом бралось за основу ринкова вартість об'єктів оцінки та були введені умови та обмеження, вважаючи можливим при проведенні оцінки, використовувати вартість відтворення аналогічних об'єктів присутніх на первинному ринку України.
Суд не приймає до уваги зазначений висновок судово - товарознавчої експертизи в частині визначення вартості відкрито викраденого підсудним ОСОБА_8 належного потерпілому ОСОБА_22 майна, так як об'єкти оцінки на експертне дослідження не надавались, їх вартість визначена за ринковими цінами шляхом відтворення аналогічних об'єктів присутніх на первинному ринку України.
Між тим, в судовому засіданні встановлено, що підсудним ОСОБА_8 був вчинений закінчений замах на відкрите викрадання належного потерпілому ОСОБА_22 майна, яке підсудний намагався викрасти з ТЦ «Рост», який є закладом - установою роздрібної торгівлі товарної продукції, та на яке була встановлена роздрібна ціна, що підтверджується видатковою накладною ( з роздрібними цінами ) від 18.12.2014 та відомостями щодо остатків товару - жіночих наручних годинників торгівельної фірми « Le Chic » станом на 18.12.2014, відповідно до яких найменування та вартість належних потерпілому ОСОБА_22 годинників визначено саме за встановленими роздрібними цінами.
Тому суд вважає за необхідне при формулюванні обвинувачення підсудному ОСОБА_8 у вчиненні закінченого замаху на відкрите викрадення майна належного потерпілому ОСОБА_22 , визначити фактичну вартість викраденого майна, саме за наданою потерпілим видатковою накладною ( з роздрібними цінами ) від 18.12.2014 за роздрібними цінами, які є фактичною вартість товару на момент його викрадення, а не за ринковими цінами на аналогічний товар, зазначеними у висновку судово - товарознавчої експертизи.
Зазначена правовий висновок викладений у Постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25.11.2019 ( справа № 420/1667/18, провадження № 51-10433кмо18 ).
- протоколом огляду предмету від 22.01.2015, відповідно до якого був оглянутий оптичний диск CD-R та переглянутий розташований на ньому відеозапис з камер внутрішнього та зовнішнього відеоспостереження, розташованих в приміщенні та ззовні ТЦ «Рост», розташованого в будинку № 3 в провулку Рогатинський в м. Харкові, на якому зафіксовано події, які мали місце 18.12.2014 в період часу з 18:35:55 по 18:41:08, а саме обставини вчинення підсудним ОСОБА_8 замаху на відкрите викрадення належного потерпілому ОСОБА_22 майна. ( т. 1, а.с.а.с. 41-43 );
Відеозапис, який міститься на вказаному СD-R диску був переглянутий та досліджений в судовому засіданні, яким встановлено, що підсудний ОСОБА_8 зайшовши до ТЦ «Рост» та перебуваючи в торговому залі, розташованому на 2 поверсі, відігнув дверцята скляної вітрини, звідки таємно викрав належні потерпілому ФОП « ОСОБА_22 » жіночі наручні годинники та поклав їх до кишені своєї куртки. Після чого його дії були помічені охоронцем ТЦ, який почав переслідувати ОСОБА_8 який побіг до виходу з ТЦ. На вулиці біля виходу з ТЦ та на паркувальному майданчику ОСОБА_8 намагається затримати охоронець ОСОБА_24 , однак ОСОБА_8 чинить йому опір, при цьому кидає в різні сторони предмети схожі на годинники та продовжує рухатись, однак був затриманий охоронцем. Після чого особа жіночої стані почала збирати з землі предмети схожі на годинники. ( т. 1, а.с. 54 ).
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_8 пояснив, що на переглянутому відеозаписі зображений саме він, під час його перебування в ТЦ «Рост», подальшого переслідування та затримання охоронцем ТЦ «Рост» ОСОБА_24 . При цьому підсудний зазначив, що під час переслідування він будь - які речі на землю не кидав.
По епізоду заволодіння шляхом обману належним потерпілому ОСОБА_19 майном, з використанням завідомо підробленого документа :
- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 12.06.2018 наданої потерпілим ОСОБА_19 співробітнику Шевченківського ВП в якої повідомив про вчинення підсудним ОСОБА_8 02.06.2018 з пункту прокату спортивного обладнання « Простые движения », розташованого в будинку № 10 по Белгородському шосе в м. Харкові, заволодіння шляхом обману належним потерпілому велосипедом. ( т. 4, а.с. 21 );
- гарантійним талоном та інструкцією по експлуатації належного потерпілому ОСОБА_19 велосипеда марки «OPTIMABIKES» модель «F-1 DD», яким 02.06.2018 підсудний ОСОБА_8 заволодів шляхом обману перебуваючи в належному на праві власності ФОП ОСОБА_19 приміщенні прокату спортивного обладнання « Простые движения », в якому останній здійснював свою підприємницьку діяльність на підставі відповідних правових підстав. ( т. 4, а.с.а.с. 24, 25, 26-28, 29, 30-32 );
- протоколом огляду місця події від 12.06.2018, відповідно до якого під час огляду, потерпілий ОСОБА_19 добровільно надав співробітникам поліції паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 , виданий Чугуївським РВ УМВС України в Харківській області 08.06.2004, який 02.06.2018 підсудний ОСОБА_8 залишив в заставу в пункті прокату спортивного обладнання під час заволодіння належним потерпілому ОСОБА_19 велосипедом. ( т. 4, а.с. 22 ).
- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 19.06.2018 відповідно до якого потерпілий ОСОБА_19 серед осіб пред'явлених для впізнання впізнав підсудного ОСОБА_8 , як особу яка 02.06.2018 перебуваючи в пункті прокату спортивного обладнання « Простые движения », розташованого в будинку № 10 по Белгородському шосе в м. Харкові, надала паспорт на ім'я ОСОБА_25 , отримала тимчасово в прокат належний потерпілому велосипед, яким заволоділа шляхом обману. ( т. 4, а.с.а.с. 34-35 );
- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 19.06.2018 відповідно до якого свідок ОСОБА_26 серед осіб пред'явлених для впізнання впізнав підсудного ОСОБА_8 , як особу яка 02.06.2018 перебуваючи в пункті прокату спортивного обладнання « Простые движения », розташованого в будинку № 10 по Белгородському шосе в м. Харкові, надала паспорт на ім'я ОСОБА_25 , отримала тимчасово в прокат належний потерпілому ОСОБА_19 велосипед, яким заволоділа шляхом обману. ( т. 4, а.с.а.с. 36-37 );
- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 19.06.2018 відповідно до якого свідок ОСОБА_25 серед осіб пред'явлених для впізнання впізнав підсудного ОСОБА_8 , як особу яка 19.04.2018 за грошову винагороду повернула йому раніше викрадені з його автомобіля невідомим йому особами, особисті документи, крім загальногромадянського паспорту на його ім'я, який також був у нього серед іншого викрадений. ( т. 4, а.с.а.с. 38-39 );
- постановою про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 22.06.2018, відповідно до якого, вилучений у потерпілого ОСОБА_19 паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_25 , який 02.06.2018 підсудний ОСОБА_8 залишив в заставу в пункті прокату спортивного обладнання під час заволодіння належним потерпілому ОСОБА_19 велосипедом, був визнаний речовим доказом та долучений до матеріалів кримінального провадження. ( т. 4 а.с. 40 );
- висновком судово - товарознавчої експертизи № 15119 від 25.03.2019, відповідно до якого, станом на 02.06.2018 ринкова вартість належного потерпілому ОСОБА_19 велосипеду марки «OPTIMABIKES» модель «F-1 DD» складає 4500 гривен. ( т. 4, а.с.а.с. 50-54 );
- висновком судово - технічної експертизи № 229 від 22.06.2018, відповідно до якого у наданому на дослідження паспорті громадянина України, серійний номер НОМЕР_3 , виданого 08.06.2004 Чугуївським РВ УМВС України в Харківській області на ім'я ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мають місце зміни первинного змісту документа у вигляді повної заміни фотокартки на сторінці № 3. ( т. 4, а.с.а.с. 60-66 );
Паспорт громадянина України, серійний номер НОМЕР_3 , виданий 08.06.2004 Чугуївським РВ УМВС України в Харківській області на ім'я ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було оглянуто та досліджено в судовому засіданні. ( т. 4, а.с. 67 ).
По епізоду таємного викрадення належного потерпілому ОСОБА_20 майна :
- протоколом огляду місця події від 21.01.2019, відповідно до якого в наслідок огляду було встановлено місце вчинення підсудним ОСОБА_8 таємного викрадення майна потерпілого ОСОБА_20 , яке мало місце 21.01.2019 з салону належного потерпілому автомобіля марки «Great Wall C 30» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , розташованого на паркувальному майданчику ТРЦ «Караван» по вул. Героїв Праці, 7 в м. Харкові. Під час огляду належного потерпілому автомобіля було виявлено відсутність вікна правої пасажирської двері зазначеного автомобіля, яку було розбито підсудним ОСОБА_8 під час вчинення крадіжки, а також наявність в салоні автомобіля та біля нього на землі уламків автомобільного скла. ( т. 3, а.с.а.с. 164-167 );
- протоколом огляду місця події від 21.01.2019, відповідно до якого в наслідок огляду було встановлено місце перебування підсудного ОСОБА_8 безпосередньо після вчинення таємного викрадення майна потерпілого ОСОБА_20 , яке мало місце 21.01.2019 з салону належного потерпілому автомобіля, розташоване поблизу будинку № 46-А по вул. Академіка Барабашова в м. Харкові. Під час огляду встановлено, що на зазначеній ділянці місцевості розташований автомобіль - таксі марки «Део Ланос» під керуванням водія ОСОБА_27 , який був замовлений для надання послуг такси. Підсудним ОСОБА_8 добровільно була надана співробітникам поліції викрадена ним у потерпілого ОСОБА_20 належна останньому сумка « Adidas », в якої знаходилось належне потерпілому майно, а саме : залікова книжка на ім'я ОСОБА_20 , зошити, грошові кошти в сумі 600 гривень. Крім того, водій автомобіля такси ОСОБА_27 добровільно надав співробітникам поліції належні потерпілому ОСОБА_20 майно, яке залишив в салоні автомобіля підсудний ОСОБА_8 , а саме, документи видані на ім'я ОСОБА_20 : паспорт, ідентифікаційний код, свідоцтва про народження, витяг з єдиного реєстру місця проживання, довідку про склад сім'ї, довідку видану Шевченківським ВП ГУНП в ХО; пару рукавиць, навушники, зарядний блок, зошити та інші письмові приладдя і речі. ( т. 3, а.с..а.с. 161-163, 168-169 );
В судовому засіданні була переглянута та досліджена інформація, яка міститься на відеодиску DVD-R від 21.01.2019, щодо фіксування технічними засобами проведення вищезазначеної слідчої дії - огляду місця події від 21.01.2019, з якої вбачається, що при проведенні огляду місця події, при вищевказаних обставинах, було виявлене та вилучене належне потерпілому ОСОБА_20 майно, яке перед цим у нього було викрадене підсудним ОСОБА_8 . При цьому, при проведенні зазначеної слідчої дії підсудним ОСОБА_8 було зазначено, що вилучене майно було ним викрадено. ( т. 3, а.с. 182 ).
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_8 пояснив, що на переглянутому відеозаписі зображений саме він під час проведення зазначеної слідчої дії. При цьому підсудний зазначив, що вилучена сумка та інше майно належить потерпілому ОСОБА_20
- протоколом огляду предметів від 22.01.2019 відповідно до якого були оглянуті належне потерпілому ОСОБА_20 вищезазначене майно, яке було викрадене підсудним ОСОБА_8 та згодом вилучене у останнього 21.01.2019 під час проведення огляду місця події. ( т.3, а.с. 170 );
- постановами про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 22.01.2019 та 27.01.2019, відповідно до яких, оглянуте належне потерпілому ОСОБА_20 вищевказане майно, а також DVD-R диск щодо фіксування технічними засобами проведення вищезазначеної слідчої дії - огляду місця події від 21.01.2019, були визнані речовими доказами та долучені до матеріалів кримінального провадження. Належне потерпілому ОСОБА_20 майно було передано останньому на відповідальне зберігання. ( т. 3 а.с.а.с. 171, 172, 186-187, 188, 189 );
- висновком судово - товарознавчої експертизи № 342/19 від 29.01.2019, відповідно до якого, станом на 21.01.2019 ринкова вартість належного потерпілому ОСОБА_20 майна становить : зарядний блок ТМ «Huawei» моделі HW-050200E3W - 193,6 гривен; навушники ТМ «AKG Samsung» - 213,38 гривен; пара шкіряних рукавиць ТМ «Seirus APL innovation» - 360 гривен; шкіряна сумка « Adidas » - 441,6 гривен, а всього на загальну суму 1208,58 гривен. ( т. 3, а.с.а.с. 184-187 );
- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 29.01.2019 відповідно до якого свідок ОСОБА_28 серед осіб пред'явлених для впізнання впізнав підсудного ОСОБА_8 , як особу яка 21.01.2019 приблизно о 18:20 годині перебуваючи напаркувальному майданчику ТРЦ «Караван», розташованого за адресою : вул. Героїв Праці, 7 в м. Харкові, шляхом розбиття скла належного потерпілому ОСОБА_20 автомобілю марки «Great Wall C 30» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , проникла в салон автомобіля звідки викрала майно потерпілого. ( т. 3, а.с.а.с. 189-194 ).
Таким чином, ступінь вини підсудного ОСОБА_8 , у вчиненні вищевказаних протиправних діянь - кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч. 2, 15 ч. 2 - 186 ч. 2, 190 ч. 2, 358 ч. 4 КК України, в повній мірі встановлена аналізом вище приведених доказів.
Вказані досліджені в судовому засіданні докази є послідовними та в повній мірі узгоджуються між собою, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для сумнівів в їх об'єктивності, правдивості та відвертості, тому суд їм довіряє.
Суд не приймає до уваги твердження підсудного ОСОБА_8 з приводу того, що він не вчиняв закінченого замаху на відкрите викрадення належного потерпілому ОСОБА_22 майна, яке мало місце 18.12.2014 при вищезазначених встановлених судом обставинах, а також щодо розбіжності в кількості викрадених і згодом вилучених належних потерпілому наручних годинників та розцінює їх критично, як спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення, з метою уникнення покарання за скоєне, з наступних підстав.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_22 зазначив, що 18.12.2014 при вищезазначених обставинах, з скляної вітрині розташованої в торговому залі ТЦ «Рост» було викрадено саме п'ять жіночих наручних годинників ТФ « Le Chic », з яких безпосередньо після вчинення викрадення було виявлено та повернуто чотири годинника.
Вказані показання потерпілого в частині кількості на момент викрадення жіночих наручних годинників, об'єктивно підтверджено дослідженими в судовому засіданні відповідними доказами, а саме : видатковою накладною ( з роздрібними цінами ) від 18.12.2014 та відомостями щодо остатків товару - жіночих наручних годинників торгівельної фірми « Le Chic » станом на 18.12.2014, відповідно до яких підсудний ОСОБА_8 намагався викрасти наявні в скляної вітрині саме п'ять жіночих наручних годинників ТФ « Le Chic ».
З дослідженого в судовому засіданні протоколу огляду місця події від 18.12.2014, вбачається, що 18.12.2014 під час огляду, в присутності підсудного ОСОБА_8 в приміщенні ТЦ «Рост» були виявлені чотири наручних годинників, які намагався викрасти ОСОБА_8 .
У судовому засіданні свідок ОСОБА_24 показав, 18.12.2014 він перебуваючи в приміщенні ТЦ «Рост», звернув увагу на підсудного ОСОБА_8 який стояв біля відкритої вітрини з наручними годинниками та брав з неї годинники і ховав до своєї кишені, в кількості близько 4-5 одиниць. На його зауваження припинити протиправні дії ОСОБА_8 не реагував та утримуючи при собі викрадені годинники почав бігти до виходу з торгового центу. Під час переслідування ним ОСОБА_8 , останній виявивши переслідування, намагався від нього втекти, при цьому, під час руху, як в приміщенні торгового центу, так і згодом на вулиці біля торгового центу почав кидав на підлогу та землю викрадені годинники, які після затримання ОСОБА_8 , були підібрані працівниками ТЦ.
Показання зазначеного свідка ОСОБА_24 , щодо обставин вчинення підсудним ОСОБА_8 інкримінованого йому злочину, в повній мірі співпадають та підтверджуються дослідженою в судовому засіданні інформацією, яка відображена на оптичному диски CD-R з камер внутрішнього та зовнішнього відеоспостереження, розташованих в приміщенні та ззовні ТЦ «Рост», на якому зафіксовано події, які мали місце 18.12.2014, а саме обставини вчинення підсудним ОСОБА_8 замаху на відкрите викрадення належного потерпілому ОСОБА_22 майна.
Крім того, з зазначеної інформації, яка відображена на оптичному диски CD-R з камер внутрішнього та зовнішнього відеоспостереження, вбачається, що саме підсудний ОСОБА_8 відігнув дверцята скляної вітрини, звідки таємно викрав належні потерпілому ОСОБА_22 жіночі наручні годинники, які поклав до кишені своєї куртки. Під час переслідування свідком ОСОБА_24 підсудний ОСОБА_8 під час руху почав позбуватись викраденого майна, кидаючи в різні сторони предмети схожі на годинники.
Відображені на диску CD-R події, зокрема в частині обставин позбавлення підсудним ОСОБА_8 викраденого майна, відбувались в вечірній час доби, зокрема на вулиці, в загальнодоступному для інших осіб місці, які до нього мали вільний доступ та були присутніми при вказаних подіях, а тому мали реальну можливість виявити та присвоїти один з викрадених підсудним ОСОБА_8 годинників.
Також суд зазначає, що безпосередньо після вчинення підсудним ОСОБА_8 інкримінованого йому кримінального правопорушення, огляд місця вчинення злочину - території ТЦ «Рост», з метою відшукання викраденого майна, уповноваженими співробітниками ОВС не проводився.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_8 не заперечував факт свого перебування 18.12.2014 в торговому залі ТЦ «Рост» безпосередньо біля скляної вітрині, в якої знаходились належні потерпілому ОСОБА_22 наручні годинники.
Показання потерпілого ОСОБА_22 та свідка ОСОБА_24 є послідовними на протязі всього досудового слідства та судового розгляду, в повної мірі узгоджуються, як між собою, так і з іншими дослідженими по кримінальному провадженні доказами, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для сумнівів в їх об'єктивності, правдивості та відвертості, тому суд їм довіряє.
Крім того, суд не приймає до уваги твердження підсудного ОСОБА_8 з приводу того, що він не вчиняв заволодіння шляхом обману належним потерпілому ОСОБА_19 майно, яке мало місце 02.06.2018 при вищезазначених встановлених судом обставинах та також розцінює їх критично, як спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення, з метою уникнення покарання за скоєне, з наступних підстав.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_19 показав, що 02.06.2018 при вищезазначених обставинах, саме підсудний ОСОБА_8 пред'явивши підроблений паспорт шляхом обману заволодів належним йому велосипедом, який згодом так і не повернув.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_26 , дав показання аналогічні показанням потерпілого ОСОБА_19 , наголошуючи на тому, що саме підсудний ОСОБА_8 , при вищезазначених обставинах 02.06.2018 шляхом обману заволодів належним потерпілому ОСОБА_19 велосипедом.
Показання потерпілого ОСОБА_19 та свідка ОСОБА_26 є послідовними на протязі всього досудового слідства та судового розгляду, в повної мірі узгоджуються, як між собою, так і з іншими дослідженими по кримінальному провадженні доказами, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для сумнівів в їх об'єктивності, правдивості та відвертості, тому суд їм довіряє.
Вказані встановлені під час судового розгляду обставини свідчать про те, що протиправні дії підсудного ОСОБА_8 були заздалегідь ним сплановані та попередньо узгоджені, носили цілеспрямований характер, мали єдиний злочинний мотив - шляхом використання завідомо підробленого документу, в якому зазначені анкетні данні іншої особи, що в наступному, після вчинення злочину, унеможливить вставлення особи підсудного, заволодіти чужим майном шляхом обману, а саме належним потерпілому ОСОБА_19 велосипедом.
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що будь - яких відносин, в тому числі і неприязних, між потерпілими ОСОБА_22 , ОСОБА_19 , свідками ОСОБА_24 ,ОСОБА_26 та підсудним ОСОБА_8 , до вчинення вказаних кримінальних правопорушень не було, що свідчить про відсутність у потерпілих та свідків підстав для наклепу на підсудного.
Суд вважає, що в даній злочинній ситуації дії підсудного ОСОБА_8 носили цілеспрямований характер, направлений на вчинення інкримінованих йому вищезазначених злочинів.
Таким чином, ступінь вини підсудного ОСОБА_8 , у вчиненні вищевказаних протиправних діянь, в повній мірі встановлена аналізом вище приведених доказів, в об'єктивності яких у суду відсутні підстави для сумнівів.
Органом досудового розслідування, з урахуванням приписів ст. 338 КПК України підсудному ОСОБА_8 повідомлено про підозру та пред'явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, за фактом таємного викрадання чужого майна ( крадіжка ), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у сховище, за епізодом таємного викрадення належного потерпілому ОСОБА_21 майна, яке мало місце 26.03.2018 близько 21:20 години з салону належного потерпілому ОСОБА_21 автомобіля марки « Subaru Outback » державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , припаркованого біля будинку № 65 розташованого по вул. Клочківська в м. Харкові, шляхом розбиття вікна правої пасажирської двері зазначеного автомобіля, проникнення у сховище та викрадення спортивної сумки ТМ « Demix » вартістю 228 гривен, грошових коштів в розмірі 300 гривен, мобільного телефону ТМ « Samsung » моделі А3 вартістю 1732 гривни 50 копійок, жіночих тапок ТМ « Speedo » моделі Atami II Max Af 8-09188C460 вартістю 350 гривен, плавальної дошки ТМ « ARENA AR-95275 KICKBOARD » вартістю 392 гривни 60 копійок, ласт для плавання ТМ « Arena Powerfin » вартістю 936 гривен 32 копійки, а всього на загальну суму 3939 гривен 42 копійки. ( т. 4, а.с.а.с. 157-162 ).
Суд вважає, що підсудний ОСОБА_8 підлягає виправданню за вказаним епізодом, у зв'язку з недоведеністю вчинення ним зазначеного кримінального правопорушення з наступних підстав.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_8 свою вину скоєнні у інкримінованого йому злочину у відношенні потерпілого ОСОБА_21 , який мав місце 26.03.2018 не визнав. При цьому показав, що в зазначену дату та час він, разом з приятелем ОСОБА_29 дійсно відвідали ТЦ «Рост», розташований по вул. Клочківська в м. Харкові, про свідчить відповідний переглянутий в судовому засіданні відеозапис з камер внутрішнього відео спостереження. Однак придбав необхідний товар та розрахувавшись за нього вони вийшли з торгового центру та на належному йому автомобілі поїхали у своїх справах. Скло в двері автомобіля потерпілого ОСОБА_21 та крадіжки його речей з салону автомобіля він не вчиняв.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_21 показав, що підсудний ОСОБА_8 раніше йому відомий не був. 26.03.2018 в вечірній час доби він припаркував належний йому автомобіль марки « Subaru Outback » на майданчику біля ТЦ «Рост» по вул. Клочківська в м. Харкові та пішов по своїм справам до ТЦ «Рост». Повернувшись він виявив, що розбите вікно правої пасажирської двері автомобіля, з салону автомобіля викрадене належне йому майно : спортивна сумка в якої знаходились гроші в сумі 300 гривен, мобільний телефон « Samsung », жіночі тапки, плавальна дошка, ласти для плавання. Звернувшись до охорони ТЦ «Рост» йому надали можливість переглянути записи з камер зовнішнього відео спостереження, з яких він побачив, що до йому автомобіля підійшли два чоловіка, один з яких зовні схожий на підсудного ОСОБА_8 . Однак він не бачив, що саме ОСОБА_8 розбив вікно автомобіля та викрав речі. Хто саме скоїв крадіжку майна йому невідомо. В процесі досудового розслідування, викрадене майно йому повернуто не було. Будь - яких претензій до ОСОБА_8 він не має, цивільний позов ним не заявлений, просить суд визначити міру кримінального покарання на розсуд суду.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_29 показав, що підсудний ОСОБА_8 йому давно відомий, відносини дружні. Так як пройшов значний проміжок часу, він допускає, що саме 26.03.2018 разом з ОСОБА_8 перебував ТЦ «Рост» де придбали відповідні товари, розрахувались на касі, вийшли з торгового центу та на автомобілі ОСОБА_8 поїхали в своїх справах. Весь час ОСОБА_8 знаходився поряд з ним. Вікно автомобіля ОСОБА_8 не розбивав, крадіжки речей з салону автомобіля не вчиняв.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
За епізодом викрадення майна у потерпілого ОСОБА_21 , яке мало місце 26.03.2018 , у судовому засіданні були досліджені, надані стороною обвинувачення, наступні докази :
- протокол огляду місця події від 26.03.2018, відповідно до якого в наслідок огляду було встановлено місце вчинення таємного викрадення майна потерпілого ОСОБА_21 , яке мало місце 26.03.2018 з салону належного останньому автомобіля марки « Subaru Outback » державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , розташованого на паркувальному майданчику біля будинку № 65 по вул. Клочківська в м. Харкові. Під час огляду належного потерпілому автомобіля було виявлено відсутність вікна правої задньої двері зазначеного автомобіля, яку було розбито під час вчинення крадіжки, а також наявність біля автомобіля на землі уламків автомобільного скла. ( т. 4, а.с.а.с. 14-18 );
- висновок судово - товарознавчої експертизи № 16113 від 26.07.2019, відповідно до якого, станом на 26.03.2018 ринкова вартість належного потерпілому ОСОБА_21 майна становить : спортивна сумка ТМ « Demix » - 228 гривен; мобільний телефон ТМ « Samsung » моделі А3 - 1732, 5 гривен; жіночі тапки ТМ « Speedo » моделі Atami II Max Af 8-09188C460 - 350 гривен; плавальна дошка ТМ « ARENA AR-95275 KICKBOARD » - 392.6 гривен; ласти для плавання ТМ « Arena Powerfin » - 936,32 гривни, а всього на загальну суму 3939,42 гривен. ( т. 4. а.с.а.с. 4-9 );
- протоколом огляду предмету від 09.04.2018, відповідно до якого був оглянутий оптичний диск DVD-R та переглянутий розташований на ньому відеозапис з камер внутрішнього та зовнішнього відеоспостереження, розташованих в приміщенні ТЦ «Рост» та на автомобільній стоянці ТЦ «Рост» за адресою : м. Харків, вул. Клочківська 65 на якому зафіксовано події, які мали місце 26.03.2018 в період часу з 20:48:23 по 21:18:20, а саме обставини перебування в приміщенні ТЦ підсудного ОСОБА_8 разом з свідком ОСОБА_29 , придбання ними та розрахунок за придбаний товар. Подальші події які відбувались на автомобільній стоянці ТЦ «Рост», а саме перебування двох осіб біля автомобіля чорного кольору, дії одного з чоловіків, який розбив скло двері автомобіля та викрав з салону майно. ( т. 4, а.с.а.с. 10-11 );
- постанова про визнання та доручення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 09.04.2018, відповідно до якої, DVD-R диск з інформацією з камер відеоспостереження ТЦ «Рост» був визнаний речовим доказом та долучений до матеріалів кримінального провадження. ( т. 4, а.с. 12 ).
Відеозапис, який міститься на вказаному DVD-R диску був переглянутий та досліджений у судовому засіданні. На зазначеному відеозаписі з камер внутрішнього та зовнішнього відеоспостереження, розташованих в приміщенні ТЦ «Рост» та на автомобільній стоянці ТЦ «Рост» за адресою : м. Харків, вул. Клочківська 65 зафіксовано події, які мали місце 26.03.2018 в період часу з 20:48:23 по 21:18:20, а саме обставини перебування в приміщенні ТЦ підсудного ОСОБА_8 разом з свідком ОСОБА_29 , придбання ними та розрахунок за придбаний товар. Подальші події які відбувались на автомобільній стоянці ТЦ «Рост», а саме перебування двох осіб біля автомобіля чорного кольору, дії одного з чоловіків, який розбив скло двері автомобіля та викрав з салону майно. ( т. 4, а.с. 13 ).
Суд зазначає, що з переглянутого в судовому засіданні зазначеного відеозапису подій, які мали місце 26.03.2018 на автомобільній стоянці ТЦ «Рост» достеменно не встановлено, що саме підсудний ОСОБА_8 розбив скло двері автомобіля потерпілого ОСОБА_21 та викрав з салону майно, так як зазначені події відбувались в темний час доби, при недостатньому освітленні, на значної відстані від місця розташування камери відео спостереження, на яку була проведена фіксація. Вказаний відеозапис свідчить про наявність біля автомобіля двох осіб у верхньому одязі, однак характерні риси облич за якими можлива їх безумовна ідентифікація, як підсудного ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_29 , на відеозапису не відображені.
Суд вважає, що факт перебування підсудного ОСОБА_8 в приміщенні ТЦ «Рост», безпосередньо перед подіями, а саме крадіжкою майна потерпілого ОСОБА_21 з салону його автомобіля, не є достовірним доказом вчинення підсудним інкримінованого йому злочину.
При цьому, в судовому засіданні підсудний ОСОБА_8 зазначив, що на вказаному відеозапису зафіксований він в період перебування разом з свідком ОСОБА_29 в приміщенні ТЦ «Рост», придбання ними та розрахунок за придбаний товар. Однак придбав необхідний товар та розрахувавшись за нього вони вийшли з торгового центру та пішли у своїх справах. Скло в вікні автомобіля потерпілого ОСОБА_21 та крадіжки його речей з салону автомобіля він не вчиняв. Він не є відображеною на відеозапису особою, яка на автомобільній стоянці розбила скло автомобіля потерпілого ОСОБА_21 та викрала з салону автомобіля майно.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_29 підтвердив показання підсудного ОСОБА_8 в частині не вчинення ним інкримінованого йому зазначеного злочину. Вищевказані докази, на які посилається сторона обвинувачення, як на докази вчинення підсудним ОСОБА_8 , при зазначених обставинах викрадення майна потерпілого ОСОБА_21 , які були досліджені судом беззаперечно не вказують на ОСОБА_8 , як на особу, яка скоїла у відношенні вказаного потерпілого, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, так як не містять фактичних даних, які підтверджують винуватість підсудного ОСОБА_8 у вчинення інкримінованих йому злочину.
Аналіз досліджених доказів за вказаним епізодом, свідчить про те, що жоден з доказів запропонованих стороною обвинувачення і перевірений в судовому засіданні, як окремо так і у сукупності, не може бути покладений в безпосереднє підтвердження вини ОСОБА_8 у вчиненні зазначеного злочину у відношенні потерпілого ОСОБА_21 та не спростовує доводи ОСОБА_8 в частині того, що він зазначеного кримінального правопорушення не вчиняв.
Суд також враховує вимоги ст. 95 КПК України з приводу того, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо отримав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, п.п. 18,19 Постанови ПВСУ № 9 від 01.11.1996 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, відповідно до якого неприпустимо покладати на підсудного доведення своєї невинуватості, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, обвинувачення не може грунтуватись на припущеннях.
Згідно з п. 23 Постанови ПВСУ № 5 від 29.06.1990 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного обвинувальний ухил є неприпустимим, усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Коли зібрані в справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.
В ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою вину невинуватість у вчиненні злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Як вбачається із ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства, держави від кримінального правопорушення, охорона прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Положеннями ч.1 ст. 9 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження, суд зобов'язаний неухильно додержуватись вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згоди на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим ухвалюється виправдальний вирок.
Оцінюючи всі докази в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, розглянувши кримінальне провадження по - суті, провівши у повному обсязі судовий розгляд, допитавши підсудного, потерпілого, запропонованого стороною обвинувачення свідка, дослідивши надані докази, перевіривши доводи учасників процесу, з'ясував у них, чи всі вони докази подали на підтвердження своїх доводів, суд прийшов до переконання, що не доведено вчинення підсудним ОСОБА_8 кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України за епізодом викрадення майна потерпілого ОСОБА_21 , а тому ОСОБА_8 по пред'явленому обвинуваченню за вказаним епізодом підлягає судом визнанню не винуватим і виправданим.
Аналізуючи вищевикладені докази суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_8 за ст.ст. 185 ч. 2, 15 ч. 2 - 186 ч. 2, 190 ч. 2, 358 ч. 4 КК України кваліфіковані вірно, так як він своїми умисними діями вчинив : таємне викрадення чужого майна ( крадіжку ), вчинену повторно; закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі; заволодіння чужим майном шляхом обману ( шахрайство ), вчинене повторно; використання завідомо підробленого документа.
При визначенні підсудному ОСОБА_8 виду та розміру покарання суд враховує суспільну небезпечність, характер та тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, данні про особу підсудного те, що він раніше був судимим, в тому числі і за вчинення корисного злочину, при цьому наявні судимості не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, знов вчинив умисні злочини в період іспитового строку при звільненні від відбуття покарання за попереднім вироком суду, не працює, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на диспансерному обліку в ОНД та МПНД не перебуває, за місцем мешкання характеризується з позитивної сторони
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 66 КК України, обставиною, яка пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_8 судом визнається добровільне відшкодування завданого збитку потерпілим ОСОБА_31 та ОСОБА_20 .
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання підсудного ОСОБА_8 судом не встановлено.
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що закінчений замах на відкрите викрадення належного потерпілому ОСОБА_22 майна підсудним ОСОБА_8 був вчинений в громадському місці, при наявності багатої кількості очевидців - покупців торгового центу, із корисливих мотивів, з метою особистого збагачення. Інші інкриміновані ОСОБА_8 кримінальні правопорушення, також вчинені останнім із корисливих мотивів, з метою особистого збагачення.
Вказані обставини свідчать про аморальну поведінку підсудного ОСОБА_8 , зухвале ігнорування ним правопорядку, нехтування загально прийнятних норм поведінки в суспільстві, тому його протиправні дії становлять підвищену суспільну небезпеку, що свідчить про наявність ризику вчинення ним інших кримінальних правопорушень в разі застосування кримінального покарання, не пов'язаного з ізоляцією від суспільства.
Таким чином, з урахуванням даних про особу підсудного ОСОБА_8 , наявність обставини, яка пом'якшує покарання, а саме добровільне відшкодування завданого збитку потерпілим ОСОБА_31 та ОСОБА_20 , відсутність обставин, які обтяжують покарання, відношення до скоєних злочинів, обставин вчинення вказаних кримінальних правопорушень, суд вважає про те, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_8 можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства, з призначенням йому міри покарання, у межах санкцій ст.ст. 185 ч. 2, 186 ч. 2, 190 ч. 2, 358 ч. 4 КК України, з урахуванням положень ч. 3 ст. 68 КК України, а саме у виді позбавлення волі на відповідний строк.
Підсудний ОСОБА_8 вироком Фрунзенського райсуду м. Харкова від 14.10.2014 був засуджений за вчинення злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч. 2 - 185 ч. 1 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України підсудний ОСОБА_8 був звільнений від відбуття покарання, визначеного вироком суду з випробуванням, з встановленням іспитового строку в 1 рік і знов, протягом іспитового строку, вчинив вищевказані умисні злочини.
При таких обставинах, суд вважає за необхідне відносно підсудного ОСОБА_8 застосувати вимоги ст. 71 КК України, до новопризначеного за новим вироком покарання, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Фрунзенського райсуду м. Харкова від 14.10.2014.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що у відношенні підсудного ОСОБА_8 ухвалою слідчого судді Дзержинського райсуду м. Харкова від 19.12.2014 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 24360 гривен, з обчислюванням строку тримання під вартою з 19.12.2014. ( т. 1, а.с.а.с. 29-32, 60-61; т. 2, а.с.а.с. 42-45 ).
23.04.2015 підсудний ОСОБА_8 був звільнений з під варти з ДУ « Харківська установа виконання покарань (№27) », у зв'язку з внесенням визначеної ухвалою слідчого судді застави. ( т. 1, а.с.а.с. 88-91 ).
Крім того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що у відношенні підсудного ОСОБА_8 ухвалою слідчого судді Дзержинського райсуду м. Харкова від 17.04.2019 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12018220480002286 від 13.06.2018, яке в наступному було об'єднано в одне провадження з дійсними кримінальними провадженнями, з обчисленням строку тримання під вартою з 16.04.2019 в ДУ « Харківська установа виконання покарань (№27) », у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне рахувати строк відбуття покарання підсудному з вказаного числа. ( т. 3, а.с.а.с. 25-26 ).
Згідно до ч. 5 ст. 72 КК України ( в редакції Закону України № 838-VІІІ від 26.11.2015, який на підставі Закону України № 2046- VІІІ від 18.05.2017 втратив чинність з 21.06.2017 ), зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Відповідно до правового висновку щодо застосування норми права, передбаченої ч. 5 ст. 72 КК України ( зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання ), викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 663/537/17 ( провадження № 13-31кс18 ), якщо особа вчинила злочин в період до 23.12.2015 (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (зворотна дія Закону № 838-VIII як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч. 1 ст. 5 КК України).( п. 104 )
Якщо особа вчинила злочин до 20.06.2017 (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21.06.2017, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається ( п. 106 ).
В судовому засіданні встановлено, що підсудний ОСОБА_8 один з інкримінованих йому злочинів, а саме передбачений ст.ст. 15 ч. 2 - 186 ч. 2 КК України вчинив 18.12.2014, тому суд вважає за необхідне, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України ( в редакції Закону України № 838-VІІІ від 26.11.2015 ), зарахувати підсудному Колодезеву строк його попереднього ув'язнення : в період з 19.12.2014 по 23.04.2015 включно; в період з 16.04.2019 по 14 травня 2020 включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Запобіжний захід підсудному ОСОБА_8 , до набранням вироком законної сили та направлення його для подальшого відбуття покарання, суд вважає необхідним залишити без змін - тримання під вартою в Державній установі « Харківська установа виконання покарань (№27) ».
Потерпілими ОСОБА_19 та ОСОБА_20 цивільні позови не заявлені, у зв'язку з повернення викраденого підсудним ОСОБА_8 майна та добровільним відшкодування завданого збитку, про що потерпілими було зазначено в судовому засіданні. ( т.3, а.с.а.с. 30, 68, 127, 171, 179; т. 4, а.с. 34 ).
Потерпілим ОСОБА_22 у відшкодування матеріальної шкоди заподіяної протиправними діями підсудного ОСОБА_8 внаслідок викрадення належного потерпілому жіночого наручного годинника ТФ « Le Chic CL-0634-S », який в ході досудового розслідування не був останньому повернутий, заявлено цивільний позов на суму 2855 гривень, що є вартістю викраденого майна.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_22 заявлені позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити, стягнувши з підсудного на його користь вартість зазначеного годинника.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_8 вказаний цивільний позов не визнав, наголошуючи на тому, що зазначеного кримінального правопорушення у відношенні потерпілого ОСОБА_22 не вчиняв.
Приймаючи до уваги, що у судовому засіданні знайшла своє підтвердження як вина підсудного ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому вищевказаного злочину, так і факт заподіяння своїми протиправними діями потерпілому ОСОБА_22 матеріальної шкоди, розмір якої підтверджено в судовому засіданні відповідними дослідженими доказами - видатковою накладною ( з роздрібними цінами ) від 18.12.2014 та відомостями щодо остатків товару - жіночих наручних годинників торгівельної фірми « Le Chic » станом на 18.12.2014, суд вважає цивільний позов потерпілого ОСОБА_22 обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі, з стягнення з підсудного на користь потерпілого у відшкодування заподіяної шкоди зазначеної суми.
При проведенні судово - товарознавчих та судово - технічної експертиз, експертами державних спеціалізованих установ - Харківський науково - дослідний інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса та Харківський науково - дослідний експертно - криміналістичний центр МВС України, були витрачені кошти в загальній сумі 2173 гривни 50 копійок, які цільовим призначенням були виділені цім установам з Державного бюджету України, які судом відносяться, у відповідності зі ст. 122 КПК України, до процесуальних витрат.
Суд вважає, що дані документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів, відповідно до вимог ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_8 на користь держави.
Крім того, при проведенні судово - товарознавчої експертизи, за епізодом таємного викрадення належного потерпілому ОСОБА_21 майна, експертом державної спеціалізованої установи - ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса були витрачені кошти в сумі 785 гривень. ( т. 4, а.с. 3 ).
Суд вважає, що дані процесуальні витрати не підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_8 і підлягають прийняттю на рахунок держави, тому що у відповідності приписів ч. 2 ст. 124 КПК України, витрати на проведення експертиз, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави, лише при ухвалені судом обвинувального вироку.
В судовому засіданні встановлено, що у відношенні підсудного ОСОБА_8 ухвалою слідчого судді Дзержинського райсуду м. Харкова від 19.12.2014 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, розмір якої становить 24360 гривен.
Вказана сума застави була внесена заставодавцем ОСОБА_32 22.04.2015 на відповідний депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківської області. ( т. 3, а.с. 61; т. 4, а.с.а.с. 128-132 ).
При таких обставинах, відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, суд вважає за необхідне, після набрання вироком законної сили, повернути заставодавцю ОСОБА_33 внесену нею 22.04.2015 на відповідний депозитний рахунок № 37318008000164 ТУ ДСА України в Харківської області, встановлену ухвалою слідчого судді Дзержинського райсуду м. Харкова від 19.12.2014 суму застави у розмірі 24360 гривен.
Ухвалою слідчого судді Київського райсуду м. Харкова від 23.01.2019, з метою забезпечення збереження речових доказів, було накладено арешт на належне потерпілому ОСОБА_20 наступне майно : шкіряну сумку « Adidas », зарядний блок ТМ «Huawei» моделі HW-050200E3W, навушники ТМ «AKG Samsung», пару шкіряних рукавиць ТМ «Seirus APL innovation», грошові кошти в розмірі 600 гривен. ( т. 3 а.с.а.с. 176-177 ).
Приймаючи до уваги, що вказане майно не відповідає ознакам майна, визначеним в ч. 1 ст. 96-2 КК України, як таке, що підлягає спеціальної конфіскації, а також те, що вказане майно належить потерпілому ОСОБА_20 , суд вважає за необхідне, відповідно до приписів ч. 4 ст. 174 КПК України, скасувати арешт щодо зазначеного майна.
Речові докази : чотири одиниці жіночих наручних годинників торгівельної фірми « Le Chic », - повернуті потерпілому ОСОБА_22 за належністю; грошові кошти в сумі 600 гривень, шкіряна сумка « Adidas », зарядний блок ТМ «Huawei», навушники ТМ «AKG Samsung», пару шкіряних рукавиць ТМ «Seirus APL innovation», - повернуті потерпілому ОСОБА_20 за належністю; три СD-R, DVD-R диски, підлягають зберіганню в матеріалах кримінального провадження; паспорт громадянина України, серійний номер НОМЕР_3 , виданий 08.06.2004 Чугуївським РВ УМВС України в Харківській області на ім'я ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - підлягає направленню до Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області за належністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України суд, -
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч. 2, 15 ч. 2 - 186 ч. 2, 190 ч. 2, 358 ч. 4 КК України та призначити йому покарання, на підставі цього закону :
- за ст. 185 ч. 2 КК України у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі;
- за ст.ст. 15 ч. 2 - 186 ч. 2 КК України у виді 4 років позбавлення волі.
- за ст. 190 ч. 2 КК України у виді 2 років позбавленні волі;
- за ст. 358 ч. 4 КК України у виді 1 року обмеження волі.
У відповідності до ст. 70 ч. 1 КК України, за сукупністю скоєних злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно ОСОБА_8 визначити до відбуття покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
У відповідності до ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до новопризначеного покарання ОСОБА_8 , частково приєднати невідбуту ним частину покарання за попереднім вироком Фрунзенського райсуду м. Харкова від 14.10.2014 у виді 6 місяців позбавлення волі, остаточно ОСОБА_8 визначити до відбуття покарання у виді 5 років позбавлення волі, з відбуттям покарання в кримінально - виконавчій установі закритого типу.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_8 рахувати з 16 квітня 2019 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ( в редакції Закону України № 838-VІІІ від 26.11.2015, який на підставі Закону України № 2046- VІІІ від 18.05.2017 втратив чинність з 21.06.2017 ), зарахувати засудженому ОСОБА_8 строк його попереднього ув'язнення : в період з 19.12.2014 по 23.04.2015 включно; в період з 16.04.2019 по 14.05.2020 включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний у відношенні засудженого ОСОБА_8 залишити без змін - тримання під вартою в Державній установі « Харківська установа виконання покарань (№27) ».
ОСОБА_8 визнати не винуватим по пред'явленому обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за епізодом таємного викрадення належного потерпілому ОСОБА_21 майна і виправдати, у зв'язку не доведеністю вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_8 :
- на користь потерпілого ОСОБА_22 , у відшкодування матеріальної шкоди - 2855 гривень;
- на користь держави, процесуальні витрати на залучення експертів у загальній сумі 2173 гривни 50 копійок.
Процесуальні витрати, які складаються із коштів витрачених експертом державної спеціалізованої установи - ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса на проведення судово - товарознавчої експертизи за епізодом таємного викрадення належного потерпілому ОСОБА_21 майна в сумі 785 гривень, - прийняти на рахунок держави.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського райсуду м. Харкова від 23.01.2019 на належне потерпілому ОСОБА_20 наступне майно : шкіряну сумку « Adidas », зарядний блок ТМ «Huawei» моделі HW-050200E3W, навушники ТМ «AKG Samsung», пару шкіряних рукавиць ТМ «Seirus APL innovation», грошові кошти в розмірі 600 гривен.
Речові докази : чотири одиниці жіночих наручних годинників торгівельної фірми « Le Chic », - залишити потерпілому ОСОБА_22 за належністю; грошові кошти в сумі 600 гривень, шкіряну сумку « Adidas », зарядний блок ТМ «Huawei», навушники ТМ «AKG Samsung», пару шкіряних рукавиць ТМ «Seirus APL innovation», - залишити потерпілому ОСОБА_20 за належністю; три СD-R, DVD-R диски, - зберігати в матеріалах кримінального провадження; паспорт громадянина України, серійний номер НОМЕР_3 , виданий 08.06.2004 Чугуївським РВ УМВС України в Харківській області на ім'я ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - направити до Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області за належністю.
На підставі ч. 11 ст. 182 КПК України, після набрання вироком законної сили, повернути заставодавцю ОСОБА_34 внесену нею 22.04.2015 на відповідний депозитний рахунок № 37318008000164 ТУ ДСА України в Харківської області, встановлену ухвалою слідчого судді Дзержинського райсуду м. Харкова від 19.12.2014 суму застави у розмірі 24360 гривен.
Відповідно до ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок відповідно до ст.ст. 393, 395 КПК України може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду, через Дзержинський райсуд м. Харкова, протягом 30 діб з моменту проголошення, а засудженим ОСОБА_8 в той же строк, з моменту вручення йому копій вироку.
Згідно зі ст. 376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в Дзержинському райсуді м. Харкова копію цього вироку, подавши відповідну заяву.
Вирок надруковано в нарадчої кімнаті в одному примірнику.
Суддя ОСОБА_1