Справа № 638/4601/20
Провадження № 1-в/638/300/20
12.05.2020 Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання засудженого ОСОБА_4 , 1970 р.н., про зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання, відповідно до Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015 року, -
встановив:
31.03.2020 року до Дзержинського районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_4 , 1970 року народження з клопотанням прозарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання, відповідно до Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015 року., який просив зарахувати йому строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день за два.
Засуджений ОСОБА_4 подав до суду заяву про слухання справи без його участі.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення вказаного клопотання, вказав, що в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Суд, вислухавши пояснення засудженого, думку прокурора та дослідивши матеріали справи, вважає клопотання таким, що задоволенню не підлягає.
У відповідності до вимог ч. 5 ст.72 КК України зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. У строк попереднього ув'язнення включається строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведення судово-медичної або судово-психіатричної експертизи; перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.
Згідно ст.1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_4 засуджено вироком Київського районного суду м. Харкова від 05.01.2018 року за ч. 1 ст.185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України, до 1 року позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання призначеного за вироком Київського районного суду м. Харкова від 06.12.2016 року до покарання призначеного за цим вироком та остаточно до відбуття призначеного покарання у вигляді 3 роки 2 місяці позбавлення волі.
Суд звертає увагу, що злочин ОСОБА_4 вчинив 13.10.2017 року та 01.11.2017 року, однак під варту був взятий 28.11.2017 року, тобто після того як, набув чинності Закон України від 18 травня 2017 року № 2046-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення», яким передбачено, що попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.
Відповідно до Правового висновку Великої палати Верховного суду, п. 103. Якщо особа вчинила злочин в період з 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (пряма дія Закону № 838-VIII).
п. 106. Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається.
Тобто аналізуючи правовий висновок ВП ВС можливо дійти висновку, що для застосування Закону № 2046-VIII повинна бути наявна сукупність таких факторів як: 1) злочин повинен бути вчинений до 20.06.2017 року; 2) до особи повинні застосовуватись заходи попереднього ув'язнення, або щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення.
Однак до ОСОБА_4 станом на набрання законом Закон № 838-VIII законної сили (21.06.2017 року) заходи попереднього ув'язнення не застосовувались, а тому до ОСОБА_4 не може застосовуватись Закону № 2046-VIII.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов обґрунтованого висновку, про відмову ОСОБА_4 у задоволенні клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72 КК України, ст. 369, 371, 372 КПК України, суд,
постановив:
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 , 1970 року народження, про зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання, відповідно до Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015 року - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом семи днів з моменту її оголошення.
Суддя