Провадження № 22-ц/803/4483/20 Справа № 212/186/20 Суддя у 1-й інстанції - Власенко М. Д. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
14 травня 2020 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Бондар Я.М.
суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П.
сторони справи :
позивач- ОСОБА_1 ,
відповідач - Приватне акціонерне товариство "Суха Балка",
розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження у м. Кривому Розі згідно ч.13 ст.7,ч.1 ст.369 ЦПК України без повідомлення осіб цивільну справу за апеляційними скаргами Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" та представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гузєва Ігоря Григоровича, на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 лютого 2020 року, ухваленого суддею Власенко М.Д. у місті Кривому Розі, повний текст судового рішення складено 14 лютого 2020 року,
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватне акціонерне товариство "Суха Балка" про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що впродовж тривалого часу, понад 24 років працював в шкідливих умовах на підприємстві відповідача, внаслідок чого захворів на професійне захворювання. Висновком МСЕК від 18.12.2012 року йому первинно встановлено 35% втрати професійної працездатності. Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров'я, завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що позивача постійно турбує нестерпний біль у суглобах, кашель, слабкість. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в сумі 165305,00 грн., яку просив стягнути з відповідача.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 лютого 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ "Суха Балка" на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я 80000 грн., без нарахування та утримання податку з доходів фізичних осіб та інших зборів та платежів. Стягнуто на користь держави витрати судового збору 840,80 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду, представник відповідач ПрАТ «Суха Балка», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог. В мотивування доводів апеляційної скарги зазначає, що позивачем не надано доказів заподіяння йому моральної шкоди та вину підприємства в її заподіянні. Саме на працівника покладено обов'язок дбати про особисту безпеку. Проте, позивач свідомо тривалий час працював усвідомлюючи можливість ушкодження здоров'я. Визначений судом розмір моральної шкоди, вважають значно завищеним, таким, що не відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.
Не погоджуючись із рішенням суду, представника позивача ОСОБА_1 - адвокат Гузєв І.Г., посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповним з'ясуванням обставин справи, яке має значення для вірного вирішення спірного питання, просить рішення змінити та збільшити розмір моральної шкоди до заявленого в позовних вимогах. Вважає визначений судом розмір моральної шкоди, значно заниженим, таким, що не відповідає стражданням позивача та принципу розумності, виваженості та справедливості. Зазначає, що судом першої інстанції не враховано характер отриманого позивачем професійного захворювання, відсоток втрати професійної працездатності.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді- доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційних скарг, колегія суддів прийшла до наступних висновків.
Судом встановлено, що згідно записів, що містяться в трудовій книжці, позивач ОСОБА_1
працював на підприємстві відповідача в умовах впливу шкідливих факторів протягом 24 років 8 місяців, а саме з 21.10.1986 по 01.11.1987 року підземним крипільником дільниці №5 шахти «Ювілейна» рудоуправління ім. ХХ партз'їзду, з 01.11.1987 року по 15.11.2011 року підземним прохідником дільниці №1 шахти «Ювілейна» ПАТ «Євраз Суха Балка», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Суха Балка»,звільнений за власним бажанням по виходу на пенсію ст.38КЗпП України (а.с. 31-34).
Рішенням Науково-дослідного інституту промислової медицини від 12.07.2011 року, позивачу встановлено професійне захворювання з діагнозом: Радикулопатія L3, L4 справа в фазі загострення з вираженими статико-динамічними порушеннями і больовим синдромом, гіпотрофією м'язів стегна; вібраційна хвороба першої ст. з периферичним ангіодистонічним синдромом, хронічний бронхіт, фаза нестійкої ремісії. ЛН першого ст..(а.с.17).
Висновком МСЕК від 18.12.2012 року позивачу первинно встановлено 35% втрати професійної працездатності в зв'язку з професійним захворюванням, з 03 грудня 2012 року до 01 січня 2014 року, з наступним переоглядом 01.01.2014 року. Висновком МСЕК від 01.12.2015 року позивачу повторно встановлено 35% втрати професійної працездатності в зв'язку з професійним захворюванням з 23 листопада 2015 року, безстроково. ( а.с.10-11).
Згідно Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання №81 від 22.07.2011 року встановлено причини виникнення професійного захворювання, а саме робота протягом тривалого часу в умовах важкої фізичної праці, в тому числі 23 роки 8 місяців - вібрації, 19 років 9 місяців - запиленості повітря робочої зони: запиленість повітря робочої зони: пил з вмістом вільного діоксиду кремнію кристалічного від 10 до 70%: 2,8-9,4 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3 протягом 50,0-68,0% зміни; вібрація: рівень локальної вібрації 114-127 дБ при допустимому 112 дБ; рівень фізичного перевантаження: маса вантажу, підіймається та переміщується вручну: 35-65 кг при нормі до 30 кг; робоча поза вимушена з нахилом тулуба до 30% понад 30°: 28,6-61,2/2,8-9,5% за зміну при допустимій нормі 25,0%, статичне навантаження при утриманні вантажу двома руками: 100000-432000 кг/с при нормі 70000 кг/с; нахили корпусу: 216-315 разів при допустимому 100 разів за зміну. Важкість праці позивача відноситься до III класу 2 ступеню шкідливості. (а.с.13-16).
Відповідно до п.19 акту Форми П-4, професійне захворювання отримано позивачем, внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці з боку Керівництва шахти «Ювілейна», ім. ХХ партз'їзду, шахти «Ювілейна» рудника «Суха Балка», шахти «Ювілейна» ВАТ «Суха Балка», шахти «Ювілейна» ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка», в 2011 році начальник дільниці №1 шахти Ювілейна Бесараб ОСОБА_2 Васильович, порушення вимоги ст.153 КЗпП України, ст. ІЗ Закону України «Про охорону праці (а.с. 16).
Відповідно до наданих позивачем виписних епікризів та довідок медичних закладів, він тривалий час знаходився на лікуванні з приводу отриманих професійних захворювань (а.с.17-29).
На підставі встановлених обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем доведені заявлені позовні вимоги та наявність правових підстав для відшкодування йому моральної шкоди відповідачем, через отримані професійні захворювання та втрату працездатності.
Колегія суддів погоджується із висновком суду, щодо обов'язку відповідача відшкодувати позивачу моральну шкоду спричинену втратою здоров'я на виробництві, вважає його законним і обґрунтованим, проте не може повністю погодитися із визначеним судом розміром компенсації шкоди.
У статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров'ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров'ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров'я.
Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст. 173 КЗпП України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ч. 2ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Частиною першою ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України в «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»№ 4 від 31 березня 1995 року роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Як видно з акту розслідування причин виникнення у позивача хронічного професійного захворювання від 22 липня 2011 року, причиною професійного захворювання ОСОБА_1 зазначено роботу позивача понад 24 років, в умовах підвищених показників локальної вібрації, запиленості робочої зони, фізичного перенавантаження (а.с. 14-16).
Отже, роботодавець ПрАТ "Суха Балка" допустив перевищення гранично допустимого рівня концентрації небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища, що є порушенням ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці». Даний факт спростовує заперечення ПрАТ "Суха Балка" у відзиву на апеляційну скаргу про відсутність шкідливих факторів виробничого середовища, як складової виникнення у позивача професійного захворювання.
Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що професійне захворювання позивача, яке завдає фізичного болю та душевних страждань позивачу, виникло з вини відповідача, яким не виконано вимоги законодавства щодо створення на робочому місці працівника умов праці відповідно до нормативно-правових актів, що спростовує доводи апеляційної скарги представника відповідача про відсутність вини підприємства в отриманні позивачем професійних захворювань.
Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання позивача встановлено порушення відповідачем законодавства про охорону праці та перевищення нормативів концентрації шкідливих факторів виробничого середовища на робочому місці позивача.
Стаття 4 Закону України «Про охорону праці» передбачає, що державна політика в галузі охорони праці базується , зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Факт заподіяння моральної шкоди позивачу у зв'язку з отриманими професійними захворюваннями встановлений та доведений матеріалами справи. Так, згідно виписних епікризів, позивач час від часу змушений проходити стаціонарний курс лікування та періодичні обстеження, переносить щоденний фізичний біль та моральні страждання, позбавлений нормальних життєвих зв'язків, у зв'язку з тим, що професійне захворювання обмежує його життєву активність постійно наявний біль у суглобах, задишка, кашель, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації життя.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.
Колегія суддів погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром відшкодування моральної шкоди, стягнутої з відповідача ПрАТ "ЦГЗК" на користь позивача, який визначено ним, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо),яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
На думку колегії суддів, розмір моральної шкоди визначено судом першої інстанції виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, судом враховано конкретні обставини по справі, моральні страждання позивача, період роботи на підприємстві відповідача більше 24 років, досліджено встановлений відсоток втрати працездатності 35%, тому доводи апеляційної скарги як представника позивача так і відповідача в частині визначеного судом розміру не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційні скарги підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" та представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гузєва Ігоря Григоровича, залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 лютого 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному поряду не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 14 травня 2020 року.
Головуючий:
Судді: