справа №619/3649/19 провадження №1-кп/619/126/20
13 травня 2020 року м. Дергачі
Колегія суддів Дергачівського районного суду Харківської області
у складі:головуючого - судді суддівОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю:секретаря судового засіданняОСОБА_4
прокурора представника потерпілого захисника обвинуваченогоОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дергачі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220280000814 від 15.06.2019 у відношенні:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
13 вересня 2019 року до Дергачівського районного суду Харківської області надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_8 за фактом скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019220280000814 від 15.06.2019.
Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого, так як ризики, які мали місце при обранні запобіжного заходу обвинуваченому, продовжують існувати, а саме обвинувачений може переховуватися від суду, впливати на недопитаних свідків у справі, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Представник потерпілого ОСОБА_6 підтримала клопотання прокурора та повідомила, що потерпілий ОСОБА_9 отримав за цивільним позовом від батьків обвинуваченого повне відшкодування завданої моральної шкоди.
Захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_8 проти клопотання заперечували, так як ризики прокурором не доведені, обвинувачений має міцні соціальні зв'язки, тому просили обрати інший більш м'який запобіжний захід. Крім того, батьками обвинуваченого в повному обсязі відшкодована завдана моральна шкода за цивільним позовом ОСОБА_9 , що підтверджує щире каяття обвинуваченого у скоєному злочині.
Суд, заслухавши клопотання та думку осіб, які беруть участь у справі, дійшов до наступного.
Згідно ст. 331 КПК України передбачено, що під час судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
У ст. 178 КПК України вказані обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу і в тому числі однією із обставин є тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до Закону України «Про попереднє ув'язнення» та ст. 177 КПК України зазначено, що запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року ЄСПЛ зазначив, що «наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою».
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 ЄСПЛ вказав, що «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно, вона має оцінюватися в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи».
Суд вважає, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на недопитаних свідків у справі.
Судом розглядалась можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам, проте, враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, суд вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, буде недостатнім для запобігання існуючим ризикам.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 194, 331 КПК України, судова колегія, -
Клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 - задовольнити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 продовжити по 12 липня 2020 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3