Справа №: 716/666/20
14.05.2020 року м. Заставна
Суддя Заставнівського районного суду Чернівецької області Сірик І.С. розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Заставнівського ВП ГУНП в Чернівецькій області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-
07.05.2020 року до Заставнівського районного суду Чернівецької області надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП України
В судовому засіданні по розгляду даної справи ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного правопорушеня не визнав. Вказав, що в день коли працівники поліції його зупинили спиртні напої не вживав та не перебував в стані алкогольного сп'яніння. Вважає, що алкотестер був несправний, тому з його результатом був не згідний, про що в усній формі повідомив працівників поліції. Крім того зазначив що алкотестер використовули три рази і відповідно результати були різні, вперше показав негативний результат, а згодом 0,22 і 0,24 проміль.
Крім того подав до суду письмові заперечення, відповідно до яких просив суд закрити провадження у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, обгрунтувавши обставинами викладеними в письмових запереченнях.
Суд заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника Олійнича Ю.В., дослідивши матеріали додані до адміністративного протоколу встановив наступне.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до ст.251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 380958 від 09.04.2020 року ОСОБА_1 09.04.2020 року о 16.30 год. по автодорозі Т2602 водій керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» в присутності двох свідків.
Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП, п.п. 1,6 розд.2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015р., п.4 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного,наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції,і проведення такого огляду'затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 року(зі змінами), огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків або лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до ч.3 ст.266 КУпАП, п.7 роз.1 Інструкції, п.6 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Як випливає з аналізу вищенаведених правових норм встановлено наявне право водія відмовитися від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу або ж не погодитися з результатом огляду. Такі дії водія мають потягти за собою обов'язок поліцейського направити особу на огляд до закладу охорони здоров'я. Відповідальність за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння наступає тільки тоді, коли водій відмовився від огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я. Ця ситуація у нормована, зокрема, пунктом 8 Постанова КМ України №1103, в якому передбачено, що в разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Таким чином, відмовляючись пройти огляд на стан сп'яніння в місці зупинки транспортного засобу водій ще не вчиняє адміністративного правопорушення. Подальша відмова від огляду у закладі охорони здоров'я вже є окремим адміністративним правопорушенням з відповідними наслідками.
Проте, як встановлено з матеріалів справи, відомості про направлення поліцейськими ОСОБА_1 на огляд до закладу охорони здоров'я, забезпечення поліцейськими проведення огляду водія транспортного засобу в такому закладі та проходження ним такого огляду в закладі охорони здоров'я відсутні.
Пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які додані до протоколу про адміністративне правопорушення, свідчать лише про те, що у їх присутності водій ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння із застосуванням приладу «Драгер».Інших обставин у поясненнях не зазначено.
Згідно п.7 розд.2 згаданої Інструкції №1452/735 від 09.11.2015р, установлення стану сп'яніння ( у випадку проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським) здійснюється на підставі огляду, який проводиться відповідно до вимог цієї Інструкції.
Вимогами п.5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 року(зі змінами), п.10 розділу II Інструкції від 09.11.2015 року, передбачено, що результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Отже, акт огляду особи на стан сп'яніння є обов'язковим документом, який засвідчує факт встановлення стану сп'яніння водія, що є підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення та наявність якого у справі безумовно передбачена нормативним актом.
Акт огляду складається за встановленою формою,яка передбачена у додатку 2 до Інструкції №1452/735 від 09.11.2015 р та за змістом акту огляду у зазначаються, зокрема, дані щодо результатів огляду на стан сп'яніння, згоди чи незгоди водія із його результатами, свідки огляду із зазначенням їх місця проживання, акт повинен бути засвідчений підписами свідків, а також особи, відносно якої проводився огляд.
Отже, на підставі такого документу орган (посадова особа), яка розглядає справу, встановлює дані та обставини, які мають істотне значення для правильного її вирішення.
Як вбачається із пояснень ОСОБА_1 у судовому засіданні, він оспорює процеруду огляду на стан сп'яніння, встановлення результатів огляду щодо перебування його у стані сп'яніння, також вказує, що акт огляду його на стан сп'яніння працівниками поліції не складався та йому вручений не був.
Такі обставини,відповідно до ч.5 ст.266 КупАП, впливають на висновок про дійсність власне процедури огляду, а відтак - і доведеність винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Із матеріалів справи вбачається, що у ній відсутній такий, передбачений нормативними актами як обов'язковий документ - акт огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, даних про вручення його копії останньому також немає.
Суд вважає, що роздруківка про проведення тесту на приладі «Драгер» за відсутності акту огляду, як обов'язкового документу, не є достатньою для висновку про винуватість особи.
Згідно ч.5 ст.266 КУпАП,огляд особи на стан сп'яніння…, проведений із порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Як встановлено судом, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про те, що до матеріалів додається відеозапис, як вбачається із даного відеозапису ОСОБА_1 вказав, що не згідний із результатом, який показав прилад Драгер, наполягав щодо проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, однак працівники поліції проігнорували вказане клопотання ОСОБА_1 .
Вказані обставини викликають сумніви в дотриманні процедури огляду водія на стан сп'яніння, передбаченої чинним законодавством.
Крім того, матеріали справи та сам протокол про адміністративне правопорушення не містять будь-яких доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та передачі цього автомобіля для керування іншій особі.
У відповідності до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом.
Згідно ч. 2 ст.6 Конвенції про захист правлюдини іосновоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Карелін проти Росії» (20 вересня 2016 року, заява № 926/08), зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.
Практика Європейського суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні не знайшло підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченогоч.1 ст.130 КУпАП.
За таких обставин суд вважає, що справу відносно ОСОБА_1 слід закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.ст. 130, 283-285 КУпАП, суддя, -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Сірик І.С.