ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
24.07.07
Справа № 16/138
Позивач: ТзОВ "Станіславська торгова компанія".
вул.Івасюка,62, м.Івано-Франківськ,76005
Відповідач: ЗАТ "Івано-Франківська міжгосподарська спеціалізована пересувна механізована колона №1".
вул.Ботанічна, 6, м.Івано-Франківськ,76000
Cуддя Калашник Володимир Олександрович .
При секретарі Мисак Руслан Зіновійович.
Представники:
Від позивача: Максимів І.Д.- представник, (довіреність № б/н від 20.02.07 р.)
Від відповідача: Шевчук Л.В.-представник, (довіреність №111 від 20.12.05 р. ):
До початку розгляду справи, сторонам роз"яснено права і обов"язки, передбачені ст. 22 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи, з"ясувавши її фактичні обставини, суд -
Між Позивачем, ТзОВ "Станіславська торгова компанія" та Відповідачем, ЗАТ "Івано-Франківська міжгосподарська спеціалізована пересувна механізована колона №1, 31.01.2006 року, укладено договір купівлі-продажу №1/01.
Відповідно до п.1.1 Договору, Відповідач зобов"язувався передати Позивачу у власність кран ККС-10/32 - 1 шт. та грейфер з електроприводом - 1 шт.
Позивач зобов"язувався прийняти вказане обладнання та оплатити його вартість, яка відповідно до п.2.2 Договору , складала 137000,00 грн.
Згідно з визначеними Договором порядком розрахунків, Позивач зобов"язаний був оплатити 68500,00 грн. на момент підписання Договору, а решта суми, після демонтажу обладнання, але не підзніше 28.02.2006р.
На виконання умов Договору, після його підписання Позивачем було оплачено Відповідачу кошти в сумі 68500,00 грн.
Однак, Позивач вважає, що Договір купівлі-продажу №1/01 від 31.01.2006 року укладений з порушенням законодавства, а тому його слід визнати недійсним із слідуючих підстав:
Після проведення попередньої оплати, Позивач, під-час проведення підготовчих робіт по демонтажу крана, виявив недоліки, які йому не були відомі до моменту підписання Договору купівлі-продажу, а саме:
Кран знаходився в натягнуто-деформованому стані:
важка нога зійшла з колії до 50см. вбік, внаслідок чого деформована легка нога крана, яка отримала натягнуту дугу до 30 см., що дало мікротріщини металу швелера легкої ноги;
Розкомплектовані щити управління козлового крану;
Розкурочений та розкомплектований привід важкої ноги крана, а саме, немає двигуна та муфти;
Двигун легкої ноги без захисної кришки якоря;
Металеві конструкції крана та тросові канати отримали корозію.
Згідно дефектного акту, складеного ПП "Станіславмонтаж", внаслідок виявлених недоліків експлуатація крана можлива після ремонту крана та заключення експертно-технічного центру про якість ремонту ноги.
Відповідно до п.6.1 Договору, Відповідачем були надані Позивачу гарантії, що обладнання, яке передається на підставі цього Договору немає прихованих недоліків.
Пунктом 6.2 Договору передбачено, що у разі, якщо Покупець доведе, що недоліки обладнання виникли до передачі його Покупцю за накладною Продавця з вини Продавця, то останній визнає Претензію Покупця, а тоді Продавець гарантує усунення виробничих недоліків обладнання , виявлених під-час приймання протягом 1 року з його передачі Покупцю.
На підставі вказаної договірної умови, Позивач, звернувся до Відповідача з вимогою про усунення виявлених недоліків або повернення грошових коштів, перерахованих Відповідачу в якості авансу.
Однак, на всі звернення Позивача, Відповідач обмежувався формальними відписками та жодних дій для усунення виявлених недоліків крана не вживав.
Позивач вважає, що Відповідач умисно ввів його в оману стосовно якості обладнання переданого на підставі Договору купівлі-продажу від 31.01.2006 р., та умовчав про наявність прихованих недоліків крану, які не могли бути виявлені Позивачем при візуальному огляді цього обладнання.
В зв"язку з цим, використання крану за його цільовим призначенням неможливе без проведення додаткових заходів та вкладення коштів, що в свою чергу значно знижує цінність крана.
Позивач стверджує, що в разі, колиб ці обставини йому були відомі, то Договір купівлі-продажу ним не був би укладений.
Відповідно до ст. 230 ЦК УКраїни, сторона, яка застосувала обман, зобов"язана відшкоду-вати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв"язку із вчиненнм цього правочину.
Оскільки, як вважає Позивач, Договір купівлі-продажу укладений шляхом обману, то такий договір слід визнати недійсним та зобов"язати Відповідача повернути одержані ним кошти, сплаче-ні Позивачем в якості авансу в подвійному розмірі.
Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить суд позов задоволити.
Відповідач позовні вимоги не визнав, вважє їх необгрунтованими і такими, що не підляга-ють задоволенню. Свої доводи в обгрунтування заперечь виклав у відзиві на позовну заяву.
Представник Відповідача в судовому засіданні пояснив, що Договір купівлі-продажу №1/01 від 31.01.2006 року був укладений сторонами на підставі досягнутої домовленості, що підтверджу-ється підписами уповноважених осіб, скріплених відтиском мокрої печатки.
Крім цього, Відповідач стверджує, що Позивач неналежним чином приступив до виконання своїх зобов"язань за договором, так як не вважав за потрібне оглянути предмет договору візуально і цим самим спотворює картину на момент дії договору. Позивачем не було проведено візуального огляду об"єкту договору купівлі-продажу.
Крім цього, Відповідачем, 14.03.2007 року був укладений Договір з Карпатським ЕТЦ по обстеженню, щодо визначення технічного стану, можливості і умов подальшої експлуатації вантажнопідіймального крана після напрацювання нормативного терміну експлуатації.
Відповідно до висновків обстеження, кран знаходиться в ремонтнопридатному стані. При наявності всіх відсутніх елементів та усунення недоліків, а також проходження позачергового повного технічного огляду, кран може бути допущений до експлуатації.
В зв"язку з цим, Відповідач не вважає, що з його сторони були приховування від Позивача наявності скритих недоліків крана, а тому вимоги Позивача є необгрунтованими.
Представник Відповідача в судовому засіданні просить суд в позові відмовити.
Заслухавши в судовому засіданні доводи представників сторін, дослідивши обставини у справі і подані ними докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог частково.
При цьому суд виходив з наступного:
Відповідно до положень ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (Продавець) передає або зобов"язується передати майно (товар) у власність другій стороні (Покупцеві), а покупець приймає або зобов"язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього повну грошову суму.
Відповідно до наведеної норми Закону, між сторонами укладено договір купівлі-продажу №1/01 від 31.01.2006 р. за умовами якого, Відповідач зобов"язувався передати у власність Позивачу кран ККС-10/32 та грейфер з електроприводом, а Позивач зобов"язувався прийняти вказане обладнання та оплатити його вартість в сумі 137000,00 грн., на умовах, визначених Договором.
Пунктом 2.3 Договору від 31.01.2006 р.визначено, що Покупець сплачує на розрахунковий рахунок Продавця кошти в сумі 137000,00 грн., а саме 68500,00 грн. на момент підписання Договору, решта суми після демонтажу обладнання, але не пізніше 28.02.2006 р.
На виконання зазначеної договірної умови, Позивачем сплачено авансом Відповідачу кошти в сумі 68500,00 грн.
Статтею 662 ЦК УКраїни визначено, що Продавець зобов"язаний передати Покупцеві товар, визначений Договором купівлі-продажу.
Продавець повинен одночасно з товаром передати Покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості, тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 664 ЦК України, обов"язок Продавця передати товар Покупцеві вважається виконати у момент:
1. Вручення товару Покупцеві, якщо договором встановлений обов"язок Продавця доставити товар;
2. Надання товару в розпорядження Покупця, якщо товар має бути наданий Покупцеві за місцезнаходженням товару.
Товар вважається наданим у розпорядження Покупця, якщо у строк, встановлений Догово-ром, він готовий до передання Покупцеві у належному місці і Покупець поінформований про це.
Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього Договору.
Статтею 673 ЦК УКраїни передбачено, що Продавець повинен передати Покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару, Продавець зобов"язаний передати Покупцеві товар, придатний для мети , з якою товар такого роду звичайно використовується.
Якщо Продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений Покупцем про конкретну мету придбання товару, Продавець повинен передати товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.
Предметом Договору купівлі-продажу за №1/01 від 31.01.2006 р. є кран ККС 10/32, який використовується для виконання вантажно-розвантажувальних робіт і не придатний до використан-ня з іншою метою.
В зв"язку з цим, Відповідач зобов"язаний був повідомити Позивача про всі наявні та скриті дефекти, та можливість експлуатації крана за його цільовим призначенням.
Відповідачем зазначені норми Закону порушені, в процесі проведення демонтажу крана виявлені скриті недоліки, які унеможливлюють його використання без проведення додаткових ремонтних та випробувальних робіт.
Відповідно до положень ст.678 ЦК України, Покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від Продавця, за своїм вибором:
1. Пропорційного зменшення ціни;
2. Відшкодування витрат та усунення недоліків товару.
На підставі наведеної норми Закону, Позивач звернувся до Відповідіача про усунення виявлених скритих недоліків крану, однак Відповідач жодних дій до їх усунення не вживав.
Вказані обставини стали причиною відмови Позивача від проведення повної оплати вартості придбаного крана.
Частиною 2 цієї ж статті Закону визначено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов"язане з непропорційними витратами або затратами часу, покупець має право відмовитись від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.
Оскільки, Відповідач не вжив заходів до усунення виявлених недоліків, а придбаний Позивачем кран не придатний для мети його придбання, Позивач має право вимагати визнати такий договір недійсним.
З огляду на викладені обставини та на підставі наведених норм Закону, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, а тому позов слід задоволити та визнати недійсним Договір купівлі-продажу №1/01 від 31.01.2006 року.
Відповідно до ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов"язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Оскільки, суд не встановив умисних дій Відповідача по введенню Позивача в оману щодо обставин, які мають суттєве значення, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про відшкодування Позивачу збитків у подвійному розмірі, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Судові витрати, відповідно до положень ст. 49 ГПК України, слід покласти на Відповідача, пропорційно сумі задоволених позовних вимог, стягнувши їх на користь Позивача.
Відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" розмір ставок державного мита із заяв майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неопо-даткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а із позовних заяв немайнового характеру - 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
В поданій Позивачем позовній заяві є дві вимоги, одна з яких немайнового характеру, а тому державне мито з зазначеної вимоги складає 85,00 грн.
Однак, Позивачем проведена сплата державного мита в розмірі 1370,00 грн., шо складає 1 відсоток від позовної вимоги майнового характеру.
Оскільки, Позивачем не сплачено державне мито у визначеному розмірі, недосплачену його частку в сумі 85,00 грн. слід стягнути з Позивача до Державного бюджету.
На підставі викладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст.216, 655, 663,666, 678, 684, 693 ЦК України, керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", суд -
Позов задоволити частково.
1. Визнати недійсним договір купівлі - продажу №1/01 від 31.01.2006 року, укладеного між Позивачем, Товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" (м. Івано-Франківськ, вул. Івасюка,62; код 32873692) та Відповідачем, Закрите акціо-нерне товариство "Івано-Франківська міжгосподарська спеціалізована пересувна механізована колона №1, (м. Івано-Франківськ, вул.Ботанічнаа,6; код 03578099).
Стягнути з Відповідача, ЗАТ "Івано-Франківська міжгосподарська спеціалізована пересувна механізована колона №1, (м. Івано-Франківськ, вул.Ботанічнаа,6; код 03578099) на користь Позивача, ТзОВ "Станіславська торгова компанія" (м. Івано-Франківськ, вул. Івасюка,62; код 32873692) - кошти в сумі 68500,00 грн., перерахованих у виконання Договору купівлі - продажу №1/01 від 31.01.2006 р., а також 770,00 грн. державного мита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В задоволенні решта позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили та направити Позивачу.
Стягнути з Позивача, ТзОВ "Станіславська торгова компанія" (м. Івано-Франківськ, вул. Івасюка,62; код 32873692) - 85,00 грн. державного мита в дохід державного бюджету України (код22090200, символ звітності 092 ).
Суддя Калашник Володимир Олександрович
ріш-ня підписано:03.08.07р.
вигот. в длі-ві
Гурик І.П.
викон.в діловодстві
Гурик І.П.