Справа № 490/1666/19
нп 2/490/591/2020
Центральний районний суд м. Миколаєва
14 травня 2020 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді Черенкової Н.П.
при секретарі Янкевич В.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Миколаївський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про внесення змін до актового запису про народження дитини щодо відомостей про батька,
В лютому 2019 року позивач звернувся до суду з позовом про внесення змін до актового запису про народження дитини щодо відомостей про батька, в якому просила виключити з актового запису № 4133 від 08 грудня 2012 року про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, запис про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, як батька дитини та вказати батьком дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Архангельск, Російська Федерація, громадянина України, змінивши прізвище дитини з ОСОБА_8 на ОСОБА_9 , по батькові з ОСОБА_10 на ОСОБА_11 .
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 26.02.2019 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.10.2019 року задоволено заяву про самовідвід судді Гуденко О.А.
Справу передано судді Черенковій Н.П. 15.10.2019 року.
Ухвалою судді ОСОБА_12 . від 15.10.2019 року справу прийнято до розгляду та призначено підтовче судове засідання у справі.
17.02.2020 року надійшли уточнення позовних вимог, згідно яких позивач просила виключити з актового запису № 4133 від 08 грудня 2012 року про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, запис про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, як батька дитини та вказати батьком дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Архангельск, Російська Федерація, громадянина України, змінивши прізвище дитини з ОСОБА_8 на ОСОБА_9 , по батькові з ОСОБА_10 на ОСОБА_11 .
13.05.2020 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_13 , за якою вона просила:
1) провести підготовче судове засідання у її відсутності;
2) викликати до судового засідання та опитати в якості свідків:
ОСОБА_14 , прож.: АДРЕСА_1 (близький друг ОСОБА_7 );
ОСОБА_15 , прож.:
АДРЕСА_2 (близька подруга позивача);
ОСОБА_16 , прож.:
АДРЕСА_3 (сусідка позивача);
ОСОБА_17 , прож.: АДРЕСА_4 (близька подруга позивача),які нададуть суду пояснення щодо фактичних обставин справи.
3) призначити у справі судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу.
- проведення експертизи доручити атестованим експертам Миколаївського НДЕКЦ МВС України (54003, м. Миколаїв, вул. Акіма, 2-а).
- забір крові для досліджень взяти від: ОСОБА_18 , 2007 року народження, ОСОБА_19 , 2009 року народження, ОСОБА_5 , які є дітьми померлого ОСОБА_7 , та ОСОБА_3 , який є біологічним батьком померлого ОСОБА_7 .
- зобов'язати ОСОБА_20 - законного представника малолітніх дітей ОСОБА_18 , 2007 року народження, ОСОБА_19 , 2009 року народження, забезпечити явку ОСОБА_18 , 2007 року народження, ОСОБА_19 , 2009 року народження до Миколаївського НДЕКЦ МВС України для проведення заборів крові.
- зобов'язати ОСОБА_5 прибути до Миколаївського НДЕКЦ МВС України для проведення заборів крові.
- зобов'язати ОСОБА_3 прибути до Миколаївського
НДЕКЦ МВС України для проведення заборів крові.
- зобов'язати ОСОБА_2 прибути до Миколаївського НДЕКЦ МВС України для проведення заборів крові.
На вирішення експерту поставити питання:
1) чи є родинні зв'язки між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка являється донькою померлого ОСОБА_21 , яку народила ОСОБА_1 , та ОСОБА_18 , 2007 року народження, ОСОБА_19 , 2009 року народження, ОСОБА_5 , які є дітьми померлого ОСОБА_7 .
2) чи є ОСОБА_3 біологічним дідом ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яку народила ОСОБА_1 ;
3) чи є ОСОБА_2 біологічним батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яку народила ОСОБА_1 .
Витрати за проведення експертизи покласти на ОСОБА_1 .
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_22 та представник ОСОБА_3 - ОСОБА_23 проти виклику свідків не заперечували, проти задоволення клопотання щодо призначення експертизи заперечували, посилаючись на те, що експерт не встановлює наявність родинних зв'язків, інші поставлені питання не входять до предмету заявлених позовних вимог. При цьому, просили провести підготовче судове засідання у їх відсутність.
Судом постановлено про проведення підготовчого судового засідання у відсутності сторін.
Суд приходить до наступного
До актів законодавства, якими слід керуватися у вирішенні питань призначення експертизи є Цивільно-процесуальний кодексом України, ЗУ «Про судову експертизу», Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30.12.2004 № 144/5, далі - Інструкція), з урахуванням Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, також затверджених згаданим наказом Міністерства юстиції України.
Відповідно до Закону «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 103ЦПК України, експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань.
Судово-генетична експертиза - це індивідуальна ідентифікація (своєрідна генетична паспортизація), встановлення спорідненості по крові на рівні дослідження структури дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК). Цей вид експертиз дозволяє не тільки категорично виключити батьківство, а й здійснити походження дитини від обох батьків завдяки спорідненості по крові (ідентифікація особи), а також діагностику спадкових хвороб у плода на ранніх стадіях вагітності.
Судово-генетична експертиза ( ДНК ), в якій міститься вся генетична інформація людини, що зберігається в хромосомах. Всього 46 пар хромосом. Одну їх половину дитина отримує від матері, а другу - від батька. При встановленні батьківства спочатку визначаються ті хромосоми, які дісталися дитині від мами, а що залишилися порівнюються з генетичним матеріалом можливого батька. Якщо вони збігаються, значить, батьківство можна вважати доведеним. Вікових меж для проведення експертизи не існує, оскільки ДНК залишається незмінною протягом усього життя.
Кожна особа, яка бере участь у справі про встановлення батьківства, материнства, має право запропонувати перелік питань суду , на які повинен дати відповідь експерт. Проте остаточний список питань, на які дає відповідь експерт формулюється судом в ухвалі про призначення експертизи.
У справах про встановлення батьківства, материнства і в залежності від виду судово-медичної експертизи, яка призначається судом, експерт повинен дати відповіді на чітко поставлені йому питання в ухвалі суду.
В ухвалі суду про призначення судово-генетичної експертизи, згідно методики, перед експертом слід ставити наступні питання: 1) Чи походять надані біологічні об'єкти (волосся, кров, слина, тощо) від конкретної особи?; 2). Чи є батьком (матір'ю) конкретна особа?; 3). Чи походить дитина від конкретного батька (матері)? При цьому варто наголосити, що незважаючи на істотне значення висновку експерта у справах про встановлення батьківства, материнства не можна віддавати йому перевагу перед іншими доказами у справі. Висновок експертизи з питання походження дитини є одним із доказів, які повинні бути оцінені судом у сукупності з іншими доказами у справі, оскільки ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Формулювання питань, які ставляться перед експертом, повинно, як правило, здійснюватись з урахуванням згаданих Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень і атестованих експертних методик, у яких зазначаються питання, на вирішення яких спрямовані ці методики та реєстр яких ведеться Міністерством юстиції України.
Питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об'єктам і матеріалам, які направляються на експертизу.
Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.
При цьому слід розмежовувати такі категорії як "предмет спору", "предмет позову" та "предмет доказування".
Під предметом спору розуміється об'єкт спірних правовідносин, тобто благо, щодо якого виникає спір між позивачем та відповідачем.
Предметом позову є частина позову, яка містить безпосередню матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд ухвалює рішення по суті. Предметом позову є позовні вимоги.
Предмет доказування - це коло обставин, які належить установити по конкретній справі і які необхідні для правильного вирішення справи по суті, тобто ухвалення законного і обґрунтованого рішення.
При цьому суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Виходячи із того, що саме на позивача покладається обов'язок обґрунтувати позов, тобто навести ті обставини, які на його думку свідчать про наявність підстав для задоволення позовних вимог (підстави позову), суд при визначенні предмету доказування керується, зокрема підставами позову.
У відповідності до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Зміст зазначеної норми окреслює предмет доказування у цивільному процесі. Він повністю залежить від правових позицій сторін.
Обсяг предмету доказування обмежується не лише обставинами, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а іншими обставинами, які мають значення для правильного вирішення цивільного спору. При цьому обставини, які не мають значення для вирішення справи по суті, не підлягають доказуванню сторонами та встановленню судом.
За практикою призначення судової експертизи - недопустими є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.
Призначаючи експертизу по справі, суд може зважати на предмет спору, однак при визначенні підстав для призначення експертизи суд повинен керуватися предметом доказування.
Предмет доказування і предмет позову виступають ключовими орієнтирами при визначенні меж здійснення судочинства. Повне, своєчасне і належне використання судом "предмету доказування" є запорукою реалізації принципу процесуальної економії та є гарантією дотримання права сторін на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Експертиза ДНК або молекулярно-генетична експертиза призначається у цивільних справах з метою формування доказової бази.
Об'єктом молекулярно-генетичного дослідження є ядерна ДНК (ДНК, розташована в ядрі клітини), отримана з крові, слини, та іншого епітелію, волосся (при наявності волосяного фолікула).
В даному випадку представник позивача просить на дослідження експерту поставити питання про встановлення родинного зв'язку між її донькою ОСОБА_6 та донькою померлого ОСОБА_7 - ОСОБА_24 2007 р.н., ОСОБА_25 2009 р.н. та сином ОСОБА_26 , а також чи є ОСОБА_3 біологічним дідом ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Методика проведення досліджень на предмет біологічної спорідненості базується на принципах успадкування дітьми генетичних ознак своїх батьків.
Особливістю дослідження спорідненості є те, що кожен з батьків (батько та мати) передає своїй дитині тільки одну алель кожного локосу ДНК.
ДНК притаманна індивідуальна специфічність, тобто розподіл та комбінації успадкованих генетичних ознак у дітей є різною, співпадає лише у однояйцевих близнюків, тому провести експертизу щодо біологічної спорідненості між дідом та онукою неможливо, оскільки вони не є прямими родичами.
Чинне законодавство України визначає презумцію батьківства. Оспорювання батьківства відбувається виключно у судовому порядку (стаття 136 Сімейного кодексу України). Матеріальною підставою для оспорювання презумпції батьківства є невідповідність встановленого батьківства факту біологічного походження. Оскільки визнання батьківства є волевиявленням особи, то воно може бути оспорено при наявності вад волі цієї особи.
Дані про відсутність кровного споріднення між особою, яка записана батьком та дитиною можуть бути встановлені на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів.
Згідно із ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст. 84 ЦПК України, у клопотанні про витребування доказів має бути також зазначено обставини, які може підтвердити доказ, що витребовується або аргументи, які він може спростувати.
При з'ясуванні, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд повинен виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обов'язки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо інше не встановлено процесуальним законом.
Відповідно до п.11 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК ), - шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини.
Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
При цьому відповідні вимоги жінки суд може задовольнити лише за умови подання іншою особою заяви про своє батьківство.
Крім того, заявлені представником позивача у заяві про та забезпечення доказів, відібранням на її вимогу біологічних зразків стосується особи, яка не є учасниками даної справи, а певні відомості містять персональну інформацію, оприлюднення якої може призвести до порушення їх особистих прав та законних інтересів.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про внесення змін до актового запису про народження дитини щодо відомостей про батька та зазначала, що останній не є біологічним батьком їх неповнолітньої дочки ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 . Отже, предметом доказування у даній справі є кровна спорідненність ОСОБА_2 та неповнолітньої ОСОБА_6 .
При цьому, батько дитини - ОСОБА_2 живий і з'ясуванню кровного споріднення між останнім та неповнолітньою ОСОБА_6 у цій справі нічого не перешкоджає.
Між тим, згідно ст. 138 СК України, жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини. Вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство. До вимоги матері про внесення змін до актового запису про народження дитини встановлюється позовна давність в один рік, яка починається від дня реєстрації народження дитини.
Тобто, вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство.
До вимоги матері про внесення змін до актового запису про народження дитини встановлюється в один рік, яка починається від дня реєстрації народження дитини.
Закон припускає, що мати дитини володіє реальною інформацією про батька, а тому обмежує її у часі у подачі позову про оспорювання батьківська свого чоловіка.
При подачі даного клопотання представник позивача вказала про відсутність заяви ОСОБА_7 про визнання батьківства стосовно малолітньої ОСОБА_6 , 2012 народження.
Відповідно до ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Однак, позивачем не надано доказів неможливості проведення експертизи в порядку ч. 1 ст. 106 ЦПК України або ж ухилення ОСОБА_2 від її проведення.
Ухвалою суду Центрального районного суду м. Миколаєва від 10.07.2019 року клопотання представника позивача адвоката Сидоренко Т.В. про забезпечення доказів за цивільною справою за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Миколаївський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про внесення змін до актового запису про народження дитини щодо відомостей про батька - задоволено. Дозволено атестованим експертам Миколаївського НДЕКЦ МВС України ( 54003 , м. Миколаїв, вул. 1-а Воєнна, 2-а) у встановленому законом порядку відібрати та зберігати біологічні зразки ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , необхідні для проведення судової медичної молекулярно-генетичної експертизи. Оплату за зберігання у приміщенні Миколаївського НДЕКЦ МВС України біологічних зразків ОСОБА_27 покладено на ОСОБА_1 .
Постановою Апеляційного суду від 27.08.2019 року ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 липня 2019 року про забезпечення доказів - скасовано та прийнято нове судове рішення. У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_13 про забезпечення доказів - відмовлено.
Відповідно до пункту 8 Постанови питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно яких жоден доказ не має для суду насамперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Висновок судово-генетичної експертизи не є єдиним доказом походження дитини від певної особи, таки факт може бути доведено іншими доказами (ВС/КЦС №591/6441/14-ц від 16.05.2018).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для призначення судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи.
Щодо виклику свідків, слід зазначити наступне.
Відповідно ст. 91 ЦПК України, виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. Згідно із ч.3 ст. 240 ЦПК України учасники справи, свідки, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.
За такого, суд вважає за необхідне викликами та допитати у якості свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , попередивши свідків про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду ( ч. 4 ст. 91 ЦПК України).
Відповідно до ст. 189 ЦПК України, завданням підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог;визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
За ч. 2 ст. 189 ЦПК України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Строк проведення підготовчого провадження у даній справі закінчився.
В порядку підготовчого провадження судом вивчені матеріали справи, з'ясовані всі фактичні обставини справи, які підлягають з'ясуванню під час судового розгляду.
У відповідності до ч. 2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого судового засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи наведене, предмет позову, строки розгляду справи, суд приходить до висновку, що підготовче судове засідання підлягає закриттю, а справа призначенню до розгляду по суті, встановивши порядок дослідження доказів у справі із вступного слова сторін, допиту свідка, дослідження письмових доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Керуючись ст. 138 СК України, ст.ст. 12, 76, 84, 91, 106, 189,200,240, 353 ЦПК України, суд,-
У задоволенні клопотання адвоката позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_13 про призначення судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи - відмовити.
Викликати та допитати у якості свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , попередивши свідків про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду ( ч. 4 ст. 91 ЦПК України).
Закрити підготовче провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Миколаївський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про внесення змін до актового запису про народження дитини щодо відомостей про батька.
Призначити справу до судового розгляду по суті на 17.08.2020 року на 14.00 год., встановивши порядок дослідження доказів у справі із вступного слова сторін, допиту свідка, дослідження письмових доказів.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.
Повний текст ухвали виготовлений 14 травня 2020 року.
Суддя Н.П. Черенкова