12.05.2020
Справа №489/470/20
Провадження №2-а/489/105/20
12 травня 2019 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Румянцевої Н.О.,
із секретарем судового засідання - Середою А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ДП 18 № 329018 від 22 січня 2020 року про адміністративне правопорушення
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просив скасувати постанову серії ДП 18 № 329018 від 22 січня 2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.140 КУпАП. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, вважає, що винесена відповідачем постанова незаконна, необґрунтована, безпідставна і така, що містить завідомо неправдиві відомості, які призвели до протиправного накладення штрафу. Зазначає, що в супереч вимогам норм ДСТУ 3587-97 відповідач в оскаржуваній постанові вказує про їх порушення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Проте, відповідачем не зазначено перевищення гранично допустимих пошкоджень площі покриття відповідних замірів; дати виявлення пошкоджень і які були встановлені терміни ліквідації цих пошкоджень. Оскільки у випадку не усунення таких пошкоджень у визначений термін, може наставати відповідальність, в протилежному разі має місце факт передчасного та безпідставного притягнення до відповідальності. В оскаржуваній постанові не зазначено глибини, висоти осідань, вибоїн, категорії і групи автодороги та терміни ліквідації цих пошкоджень, як того вимагається п. 3.1.2 ДСТУ 3587-97. Відповідачем не надано даних про перевірку відповідності порушень, тобто не вказано встановленої дати для усунення порушень і підтвердження їх неусунень у встановлений строк. Крім того, вказує, що ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ «ДАК Автомобільні дороги України» не є територіальним органом Державного агентства автомобільних доріг України, так як не є власником і балансоутримувачем автомобільної дороги М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ», а отже і не може відповідати за стан її утримання. Вважає, що ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ «ДАК Автомобільні дороги України» є тільки підрядною організацією, яка здійснює певні роботи відповідно до укладених із замовником договорів та в межах відповідного фінансування робіт. Стверджує, що посадові особи Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» згідно із законодавством України не є відповідальними посадовими особами органами, уповноваженого державою на управління автодорогами загального користування, якими є Державне агентство автомобільних доріг України «Укравтодор». Відтак посадові особи ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" не можуть бути суб'єктами адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КУпАП, оскільки відповідно до положень ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків. Отже, твердження відповідача про те, що він є відповідальною посадовою особою за утримання вулично - шляхової мережі на автодорозі М-14 є недоведеним та таким, що не відповідає дійсності. Крім того, відповідач не роз'яснив його права та обов'язки, не ознайомив його з матеріалами справи, повідомивши лише, що його звинувачення ґрунтується на підставі фотознімків автомобільної дороги, які містяться в його телефоні. А тому, він був позбавлений можливості надати пояснення по справі, належним чином здійснити захист власних інтересів.
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що 15.01.2020 року співробітниками відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції було здійснено обстеження автодороги М-14 "Одеса-Мелітополь-Новоазовськ" км 142+827 перехрестя з автодорогою Н-24, км 143+900, км145+300, км 146+200, км 147+200, км 149+100, км 152+100, км 153, км 154+500, км. 157 міст через р. Інгул. За результатами обстеження було складено відповідний акт обстеження ділянок дорожньої мережі від 15.01.2020 року. В ході вказаних обстежень було виявлено численні недоліки, а саме колійність, накати, нерівність та викришування асфальтобетонного покриття, вибоїни, зруйноване асфальтобетонне покриття, зруйноване узбіччя, бруд під бортовим каменем, занижене узбіччя, відкритті шви на сполученнях прольотових будов (міст через р. Інгул)шириною більше 2-х см., а також відсутність дорожніх знаків на деяких ділянках. Зазначені вище недоліки в утриманні автодоріг є прямими порушення норм та стандартів, що стосується безпеки дорожнього руху та безпосередньо створюють загрозу його безпеці.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Згідно наданої постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режиму серії ДП 18 №329018 від 22.01.2020 року, вбачається що 15 січня 2020 року в Миколаївській області на автодорозі М-14 "Одеса-Мелітополь-Новоазовськ" км. 143+157, ОСОБА_1 , являючись відповідальною посадовою особою за утримання автодороги М-14 "Одеса-Мелітополь-Новоазовськ", перебуваючи на посаді т.в.о. начальника (директора) ДП "Миколаївський облавтодор" згідно наказу № 2-ВК АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" від 02.01.2020 року, порушив вимоги норм і стандартів ДСТУ 3587-97, а саме: п.п. 3.1.1, 3.1.2, 3.5.1 та 3.5.2, що виразилось у наявності вибоїни дорожнього покриття, ями, колійність, відкриті шви прольотних будов шириною більше 2 см., чим порушив п. 1-5 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 140 КУпАП..
За фактом порушення посадовими особами ДП «Миколаївський облавтодор» вимог правил, норм та стандартів при утриманні дорожньої мережі, співробітником ВБДР УПП в Миколаївській області було винесено постанову про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 140 КУпАП відносно ОСОБА_1 , який перебуває на посаді т.в.о директора ДП «Миколаївський облавтодор».
Згідно наданої оскаржуваної постанови вбачається, що постанова була складена за відсутності гр. ОСОБА_1 за умови направлення запрошення до поліції, окрім того копію постанови надіслано рекомендованим листом.
Службою автомобільних доріг у Миколаївській області 22.01.2020 року за вих. № 146/04-17 на адресу, зокрема, в.о. директору ДП "Миколаївський облавтодор" направлено вимогу про забезпечення встановлення тимчасових засобів організації дорожнього руху на ділянках автомобільних доріг з наявною ямковістю та руйнуванням дорожнього покриття, а саме дорожніми знаками 1.10 "Нерівна дорога", 1.12 "Вибоїна", 3.29 "Обмеження максимальної швидкості" та таблички 7.2.1 "Зона дії".
Відповідачем на адресу позивача було направлено запрошення до підрозділу патрульної поліції, що підтверджується листом від 04.03.2020 року за вих. № 680/04-13.
Відповідачем надано диск з відеозаписами 20200122220051002246, 20200122220153002247, 20200122220241002248 на яких зафіксовано початок та розгляд справи інспектором відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції щодо позивача ОСОБА_1 22.01.2020 року о 17 год. 20 хв, ознайомлення позивача з його правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, було заслухано пояснення позивача, ознайомлено з актом обстеження вулично-шляхової мережі, фотографіями дорожнього покриття, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Позивач від підпису та отримання копії постанови відмовився.
Згідно п. 1.1 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, вони встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п. 1.5 Правил дорожнього руху, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЗУ «Про дорожній рух», обов'язок забезпечувати утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, покладено на посадових осіб, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування таких.
Згідно ч. 2 ст. 24 ЗУ «Про дорожній рух», при виконанні робіт по ремонту і утриманню автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів дорожньо-експлуатаційні організації у першочерговому порядку повинні здійснювати заходи щодо безпеки дорожнього руху на основі обліку і аналізу дорожньо-транспортних пригод, результатів обстежень і огляду автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, і передусім на аварійних і небезпечних ділянках та у місцях концентрації дорожньо-транспортних пригод.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 КУпАП, порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).
Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками,- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Судом встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ПДР, а саме за наслідком встановлення факту порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг.
В даному випадку, поліцією встановлено, що на момент вчинення спірного правопорушення позивач займав посаду директора ДП «Миколаївський облавтодор».
При цьому, 12 лютого 2019 року, позивачем, як відповідальною особою, не забезпечено усунення зимової слизькості на автомобільних дорогах Н-14 «Благовіщенське - Миколаїв».
В свою чергу, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд вважає, за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 р. № 198 «Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони» ремонт і утримання дорожніх об'єктів (крім залізничних переїздів), що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Укравтодору, а тих, що перебувають у комунальній власності, - відповідними комунальними дорожньо-експлуатаційними організаціями.
В п. 5 вказаної вище Постанови вказано, що власники дорожніх об'єктів або уповноважені нимн органи, дорожньо-експлуатаційні організації, користувачі дорожніх об'єктів та спеціалізовані служби організації дорожнього руху зобов'язані забезпечувати зручні і безпечні умови руху, сприяти збільшенню пропускної спроможності дорожніх об'єктів, запобігати травмуванню учасників дорожнього руху, пошкодженню транспортних засобів і дорожніх об'єктів, забрудненню навколишнього середовища.
Відповідно до п. 11 Розділу II Постанови Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994 року Власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; своєчасно сповіщати місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування і користувачів автомобільних доріг про строки і порядок закриття або обмеження руху транспортних засобів, стан дорожнього покриття, рівень аварійності на відповідних ділянках, гідрометеорологічні та інші умови.
Відповідно до п. 3.6 Наказу Державного Комітету України з питань житлово-комунального господарства № 154 від 23.09.2003 року відповідно до розділу «Виконання робіт з ремонту об'єктів благоустрою», при виконанні ремонтних робіт власними силами підприємство, яке здійснює утримання і ремонт об'єкта благоустрою, та/або балансоутримувач затверджує графік виконання робіт і доводить його до відома власника об'єкта благоустрою не пізніше ніж за один місяць до початку виконання робіт.
Виконання робіт за графіком розпочинається лише за умови відсутності заперечення власника об'єкта благоустрою, яке надійшло до підприємства, що здійснює утримання і ремонт об'єкта благоустрою, та/або балансоутримувача не пізніше десяти робочих днів з дня отримання власником об'єкта благоустрою графіка виконання робіт.
Судом встановлено, що, 04 березня 2019 року лужба автомобільних доріг у Миколаївській області та ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» уклали договір № 1-Б, предметом якого є експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Миколаївської області.
Крім того, 28 грудня 2019 року Служба автомобільних доріг у Миколаївській області та ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» уклали Додаткову угоду № 8 до Договору №1-Б від 04.03.2019 року, предметом якого є експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Миколаївської області.
В даному випадку, автомобільні дороги загального користування державного значення в Миколаївській області передано в експлуатаційне утримання ДП «Миколаївський облавтодор».
При цьому, п. 1.4 договорів № 1-Б визначено, що на період дії Договору та протягом гарантійного строку експлуатації, ДП «Миколаївський облавтодор» відповідно до Закону України «Про дорожній рух» та норм Глави 82 Цивільного кодексу України, в повній мірі відповідає за належне утримання доріг, забезпечення умов безпеки руху і несе повну безумовну майнову та іншу юридичну відповідальність в частині відшкодування майнової (матеріальної) і нематеріальної (в т.ч. моральної) шкоди та компенсації витрат власникам транспортних засобів, іншим учасникам дорожнього руху якщо дорожньо-транспортна пригода сталася з причини незадовільного експлуатаційного утримання, допущеного з вини ДП «Миколаївський облавтодор» а також забезпечує повне майнове відшкодування Службі автомобільних доріг у Миколаївській області у разі заподіяння збитків користувачами доріг, якщо такі збитки завдані з вини ДП «Миколаївський облавтодор».
Згідно п. 1.6 договорів № 1-Б та № 50-Б зобов'язує ДП «Миколаївський облавтодор» у разі виявлення надзвичайних або аварійних ситуацій на дорогах загального користування державного значення Миколаївської області негайно поставити до відома Службу автомобільних доріг у Миколаївській області і при його згоді приступити до виконання аварійних робіт (послуг). У всіх випадках, у разі виявлення на вищевказаних автомобільних дорогах будь-яких відхилень від вимог стандартів, норм і правил, які діють у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, ДП «Миколаївський облавтодор» зобов'язане негайно встановити необхідні технічні засоби організації дорожнього руху відповідно до діючих нормативів та за письмовим рішенням Замовника ввести необхідні обмеження у русі.
Внаслідок чого, саме до обов'язків ДП «Миколаївський облавтодор» віднесено здійснення експлуатаційного утримання визначених договором автомобільних доріг відповідно до наданих Службою автомобільних доріг у Миколаївській області завдань та забезпечення безпечних умов руху транспортних засобів, а також невідкладне інформування Служби автомобільних доріг у Миколаївській області про виявлені нові недоліки зимового утримання дорожнього покриття з негайним встановленням необхідних технічних засобів організації дорожнього руху відповідно до діючих нормативів.
Між тим, факт неналежного стану спірної дороги підтверджено актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 15 січня 2020 року.
Внаслідок чого, суд вважає, що позивач є суб'єктом спірного правопорушення, як посадова особа, до компетенції якої належить додержання правил, норм і стандартів при утриманні шляхів, вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт, а як наслідок саме він має нести спірну відповідальність.
Крім того, судом не приймаються посилання позивача на відсутність факту вчинення спірного правопорушення, так як обставини вчинення спірного правопорушення мали встановлюватись патрульною поліцією, зокрема, з врахуванням наданих позивачем пояснень та доказів.
На підставі вищевикладеного, судом встановлено, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи, а інспектор поліції при складанні постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим суд відмовляє позивачу у задоволенні позову про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Щодо решти доводів позивача слід відзначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на його користь судові витрати.
Відповідно до ч. 4 ст. 288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
В матеріалах справи не міститься квитанції чи платіжного доручення про сплату позивачем судового збору за подання адміністративного суду, а тому вимога в частині стягнення з відповідача судового збору не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 242-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ДП 18 № 329018 від 22 січня 2020 року про адміністративне правопорушення - відмовити.
Строк подання апеляційної скарги під час дії карантину , встановленого КМУ з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби COVID-19 продовжується на строк дії такого карантину (Розділ VІ «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України).
Починаючи с офіційної дати закінчення карантину апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десятиднів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Кодексу про адміністративне судочинство України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 297 КАС України безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, юридична адреса: м.Миколаїв, вул.Новозаводська, 1б/1.
Суддя Ленінського районного
суду міста Миколаєва Н.О. Рум'янцева
Повний текст судового рішення складено «12» травня 2020 року.