КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/3563/19
Провадження № 2/488/412/20 р.
23.04.2020 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючої судді - Селіщевої Л.І.,
за участю секретаря судового засідання - Тузова Р.О.,
розглянувши в спрощеному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей адміністрації Корабельного району Миколаївської міської ради про стягнення частини додаткових витрат на дитину,-
У серпні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 частину додаткових витрат на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 990,00 грн.
В обґрунтування свого позову позивач зазначила, що вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 02.09.2000 року по 30.04.2012 року. Від даного шлюбу вони мають дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва з відповідача було стягнуто аліменти на утримання дочки в розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до повноліття дитини, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Рішенням того ж суду від 14.12.2017 року про зміну розміру аліментів, визначені аліменти у розмірі - 1/6 частини заробітку (доходу) ОСОБА_2 , щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дати набрання законної сили рішенням суду.
З жовтня 2016 року по червень 2017 року дитина ОСОБА_5 відвідувала секцію по художній гімнастиці в спортивному комбінаті "Заря". Оплата за навчання за вищевказаний період склала 1980,00 грн.
Посилаючись на те, що аліменти в розмірі 1/6 частини доходу, які сплачує відповідач, є недостатніми; її пенсія не дозволяє забезпечувати дитину всім необхідним та платити за навчання, позивачка просила стягнути з відповідача 1/2 частину понесених нею додаткових витрат, пов'язаних з навчанням їхньої неповнолітньої дитини, у розмірі 990,00 грн.
04.09.2019 року ухвалою судді відкрите провадження по справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Одночасно, в ухвалі роз'яснено відповідачу, що він має право подати до суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а також має право подати до суду заперечення протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
Відповідачу ОСОБА_2 було направлено ухвалу про відкриття провадження, у встановлений в ухвалі строк, відзиву до суду не надав, в судове засідання не з'явився, хоча судом про дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином, причина його неявки суду не відома.
Позивач надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Представник третьої особи - Служба у справах дітей адміністрації Корабельного району Миколаївської міської ради в судове засідання не з'явився, хоча судом про дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином, причина його неявки суду не відома.
Враховуючи викладене, та зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відповідності до положень ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних в справі доказів.
Відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства " кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального,
морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами першою - третьою статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Положеннями статей 180, 183, 185, 193, 198, 199 СК України визначаються декілька способів виконання цього обов'язку, зокрема: утримання неповнолітньої дитини, на що стягуються аліменти у частках від заробітку (доходу) або в твердій грошовій сумі (статті 180, 183); участь батьків у додаткових витратах на дитину, викликаних особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо) (стаття 185); утримання дитини, яка перебуває в закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому закладі, при цьому якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального або іншого закладу, аліменти можуть бути стягнуті з них на загальних підставах (стаття 193); обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги, а також якщо повнолітні діти продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги до досягнення ними 23 років, за умови, що батьки можуть надавати таку допомогу (стаття 198).
Сімейний Кодекс України виходить з принципу рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.
Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв'язку з розвитком певних її здібностей. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.
За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
Ураховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.
Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Як вбачається з матеріалів справи сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 02.09.2000 року по 30.04.2012 року. Від даного шлюбу вони мають дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва з відповідача було стягнуто аліменти на утримання дочки в розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до повноліття дитини, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Рішенням того ж суду від 14.12.2017 року про зміну розміру аліментів, визначені аліменти у розмірі - 1/6 частини заробітку (доходу) ОСОБА_2 , щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дати набрання законної сили рішенням суду.
З жовтня 2016 року по червень 2017 року дитина ОСОБА_5 відвідувала секцію по художній гімнастиці в спортивному комбінаті "Заря". Оплата за навчання за вищевказаний період склала 1980,00 грн.
Оцінюючи надані докази та враховуючи те, що відповідач зобов'язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами, в даному випадку навчання дитини у спортивному комбінаті "Зоря", та те, що батьки несуть обов'язок щодо утримання дітей рівноцінно, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, а вказана сума підлягає поділу між сторонами у рівних частинах.
Доказів, які б спростовували висновки суду, матеріали справи не містять.
У відповідності до ч. 6 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 264-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст.180-183 СК України суд -
Позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженця м. Миколаєва, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання дитини у розмірі 990,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Копію заочного рішення направити відповідачу.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт: НОМЕР_4 .
Суддя Л.І. Селіщева