Справа № 3/593/119/2020
Бережанський районний суд Тернопільської області
"10" квітня 2020 р. м.Бережани Тернопільської області
Суддя Бережанського районного суду Тернопільської області Німко Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, непрацюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП притягувався постановою Бережанського районного суду Тернопільської області від 22 травня 2019 року із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 гривень із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік,-
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №052362 від 29 листопада 2019 року вбачається, що «29.11.2019 року 18 год. 21 хв. в м.Бережани вул.Лепких о 18:21 год. гр. ОСОБА_1 керуючи т.з Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_1 з однаками алкогольного сп'яніння, запах алкоголю із порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку, водій відмовився в присутності двох свідків». Поліцейський СРПП №1 Бережанського ВП ГУНП в Тернопільській області сержант поліції Пришляк В.П. кваліфікував такі дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи. Подав письмове пояснення, в якому вказав, що 29.11.2019 року близько 19 год. він зупинився своєю автомашиною Шкода (номерний знак НОМЕР_1 ), щоб купити в аптеці ліки. В той час до нього під'їхали працівники поліції і попросили показати документи на автомашину та пройти тест на алкоголь, на що він запитав працівників поліції про сертифікацію алкотестера, однак відповіді не отримав. Свідків в той час не було, а тому за таких обставин він відмовився від проходження тесту на алкоголь. Також зазначає, що протоколу про адміністративне правопорушення при ньому працівники поліції не складали і не пропонували підписувати. Вказує, що 29.11.2019 року він керував автомобілем тверезим, алкогольних напоїв не вживав. Просив розглядати справу у його відсутність.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Прийдун В.М. у судове засідання не з'явився, подав клопотання про закриття справи відносно ОСОБА_1 за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП. Також зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений 29 листопада 2019 року о 19 год. 05 хв. в присутності свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які письмово пояснили, що 29 листопада 2019 року о 18 год. 40 хв. ОСОБА_1 відмовився від проходження тесту на стан алкогольного сп'яніння на приладі «Драгер 6810» і від проходження тесту у лікувальному закладі. Як вбачається із відеозйомки, долученої працівниками поліції до матеріалів справи, свідки були запрошені 30 листопада 2019 року о 00 год. 23 хв., тобто через 5 год. 43 хв. після складання протоколу про адміністративне правопорушення. Вважає такі докази неналежними, недостовірними і недостатніми.
Суд вважає за можливе розглянути справу й прийняти рішення, виходячи із наявних у справі доказів.
Взявши до уваги клопотання адвоката Прийдуна В.М., письмове пояснення ОСОБА_1 , дослідивши та перевіривши докази по справі на їх належність, допустимість й достатність у логічному взаємозв'язку, суд прийшов до висновку про недоведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, виходячи з такого.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді.
Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При винесенні рішення суд зазначає, що стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 280 КУпАП, передбачено що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС,МОЗ України 09.11.2015 №1452/735 установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї інструкції поліцейськими з використанням спеціальних технічних засобів, або лікарем закладу охорони здоровя.
Відповідно до ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. Аналогічні вимоги встановлені п.6 зазначеної вище Інструкції…від 09.11.2015 року.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Отже, участь свідків при проведенні огляду водія на стан сп'яніння поліцейським на місці зупинки транспортного засобу є обов'язковою умовою, із якою закон пов'язує дійсність результатів такого огляду, як позитивного, так і негативного, а відтак і при відмові водія (особи) пройти такий огляд.
Як вбачається із пояснень ОСОБА_1 (особи, яка притягується до адміністративної відповідальності) його відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння була викликана відсутністю свідків такого огляду.
Згідно відеофайлів, які додані працівниками поліції до матеріалів справи, в підтвердження факту правопорушення, ОСОБА_1 , 30 листопада 2019 року о 00:49 год. дійсно відмовився пройти тест на стан алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі. Однак, присутності при такій відмові двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із змісту відео не вбачається.
Окрім цього, вказані відеозаписи не можуть вважатися допустимими доказами, з огляду на таке.
Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Така постанова повинна містити найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити, крім іншого, відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року в рамках справи № 524/5536/17, адміністративне провадження №К/9901/1403/17 зроблено правовий висновок, що відеозапис, поданий поліцією на підтвердження факту порушення водієм правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв'язку з тим, що оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.
Суд констатує, що матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 не містять відомостей про технічний засіб, яким зафіксовано вчинене ним правопорушення.
Як вбачається із письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , останні 29 листопада 2019 року близько 18:40 год. були запрошені стати свідками проходження тесту гр. ОСОБА_1 ; ОСОБА_1 було запропоновано пройти тест за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest-6810 та в медичному закладі, на що він відмовився.
Як зазначено вище, ОСОБА_1 фактично відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння 30 листопада 2019 року о 00:49 год. (згідно відеофайлів), поряд з цим, протокол про адміністративне правопорушення складено 29 листопада 2019 року о 19 год. 05 хв., тобто до вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №052362 від 29 листопада 2019 року складений із істотними порушеннями вимог закону, відомості, викладені в ньому не можуть бути використані у суді як доказ у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно ж до ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі. Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону унеможливлює прийняття у справі законного і обґрунтованого судового рішення.
Згідно ст.252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).
Таким чином, аналізуючи надані по справі докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП за обставин, зазначених у протоколі серії ОБ №052362 від 29 листопада 2019 року не доведена належними та допустими доказами, а відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння зафіксована із порушенням вимог законодавства, а тому не може бути прийнята судом.
За таких обставин провадження в справі підлягає закриттю за недоведенністю (відсутністю) у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст. 247 п. 1 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд, -
Закрити провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП у зв?язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд Тернопільської області.
Суддя Бережанського районного суду
Тернопільської області Н.П.Німко