Справа № 490/4272/19
нп 2/490/734/2020
Центральний районний суд м. Миколаєва
12 травня 2020 року Центральний районний суд м. Миколаєва
у складі головуючого судді: Черенкової Н.П.
при секретарі : Янкевич В.С.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАС-Інструмент" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
В межах кримінального провадження № 490/8798/17 по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, потерпілий ТОВ "ДАС-Інструмент" подав цивільний позов до ОСОБА_1 про відшкодування 1930,00 матеріальної шкоди та 5000,00 грн. моральної шкоди.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 27.05.2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 16.09.2019 року.
У зв'язку з неявкою сторін, повідомлених належним чином про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, підготовче засідання відкладалося на 04.11.2019 року та 10.12.2019 року.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 10.12.2019 року, постановленою без участі сторін, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.03.2020 року.
Позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАС-Інструмент" копія ухвали від 10.12.2019 року отримана 20.12.2019 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
04.03.2020 року у зв'язку з перебуванням судді у відпустці розгляд справи відкладено на 12.05.2020 року.
Однак, позивач до судового засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Даних про те, що неявка мала місце неявка з поважних причин, у суду відсутні. Заяву про розгляд справи у його відсутності позивач завчасно до суду не подав.
Як зазначено в ст. 10 цього Кодексу, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, як джерела права.
Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, заявник як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Між тим, статтями 223, 257 ЦПК України врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача.
Відповідно до статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позов без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
ВС роз'яснив, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Суд зауважив, що правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності заявника (постанова Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 310/12817/13).
Згідно із ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на розумні строки розгляду справ, та те, що позивач не з'являється в суд для розгляду справи без підтвердження поважності неявки, суд вважає за доцільне залишити позов без розгляду, оскільки, позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 13, 44, 223, 257 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАС-Інструмент" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Центральний районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.
Суддя Н.П. Черенкова