"05" травня 2020 р. Справа №489/562/18
Провадження №2-зз/489/16/20
про скасування заходів забезпечення позову
05 травня 2020 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Рум'янцевої Н.О.,
за участю секретаря судового засідання - Середою А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ленінського районного суду м.Миколаєва заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання договорів недійсними та визнання права власності
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про зняття арешту з житлового будинку та земельної ділянки АДРЕСА_1 накладеного по справі № 489/562/18 (провадження № 2/489/62/19) від 26 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання договорів недійсними та визнання права власності.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26 червня 2019 року, судом прийнято відмову ОСОБА_2 від позову до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання договорів недійсними та визнання права власності. Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання договорів недійсними та визнання права власності закрито.
З матеріалів цивільної справи № 489/562/18 (провадження № 2/489/62/19) встановлено, що по дійсній справі Ленінським районним судом м. Миколаєва не виносилося рішення щодо накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_1 та на земельну ділянку (кадастровий номер: 4810136900:01:025:0004), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, сформованої 28.04.2020 року, вбачається що на житловий будинок АДРЕСА_1 та на земельну ділянку (кадастровий номер: 4810136900:01:025:0004), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 накладено арешт на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26.10.2017 року по справі № 489/2695/17.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Статтею 158 ЦПК України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Крім вищезазначеного, п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 22.12.2006 р. передбачає, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
З огляду на приписи статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 391 ЦК України передбачено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійснення ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон) державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону запис про скасування державної реєстрації прав до державного реєстру прав вноситься у разі скасування на підставі рішення суду документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав.
Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що рішення по зазначеній справі щодо накладення арешту на спірне майно не виносилося, а тому суд приходить висновку про відмову в задоволенні заяви.
Керуючись ст. 158 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання договорів недійсними та визнання права власності - відмовити.
Строк подання апеляційної скарги під час дії карантину , встановленого КМУ з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби COVID-19 продовжується на строк дії такого карантину (Розділ ХІІ «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України).
Починаючи с офіційної дати закінчення карантину апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом п'ятнадцяти днів.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або https://court.gov.ua/fair/.
Суддя Ленінського районного
суду міста Миколаєва Н.О. Рум'янцева
Повний текст судового рішення складено «12» травня 2020 року.