Справа № 467/151/20
2/467/118/20
14.05.2020 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Явіци І.В.,
з участю секретаря судового засідання Андросової А.В.
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт. Арбузинка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,-
Вимоги позивача та доводи на їх обґрунтування
Позивач звернулась до суду з позовом, якими висунула вимогу про розірвання шлюбу із ОСОБА_1 .
Зокрема, позов умотивувала тим, що 02 червня 2018 року уклала шлюб з відповідачкою, від якого має неповнолітнього сина ОСОБА_3 .
Позивач, при цьому, посилалась на те, що спільне життя з відповідачем не склалось через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та обов'язки з ведення спільного господарства.
Крім того, позивач вказала, що наразі шлюбні відносини фактично припинені, відповідач постійно нехтує сімейними цінностями, не піклується про створення у сім'ї доброзичливої сприятливої морально - психологічної атмосфери, що спричиняє їй душевні страждання, не намагається будувати сімейні відносини на почуттях взаємної любові, поваги, дружби та взаємодопомоги.
Позивач, за таких обставин, не вбачає сенсу у підтриманні сімейних відносин із відповідачем, оскільки між ними розвинулись неприязні відносини, втрачено почуття любові і поваги.
У зв'язку із цим позивач просила суд розірвати шлюб, зареєстрований між нею та відповідачем 02 червня 2018 року Арбузинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, актовий запис №14, та залишити їй прізвище ОСОБА_2
Процесуальні дії у справі
Спрощене провадження за цими вимогами було відкрите ухвалою судді Арбузинського районного суду Миколаївської області від 18 березня 2020 року.
Позиція учасників справи
Позивач у судове засідання не з'явилась, про його дату час і місце повідомлена належно, надала письмову заяву, якою просила розглядати справу за її відсутності.
Паралельно позивач висловила позицію щодо підтримання своїх вимог.
Відповідач в судовому засіданні чіткої позиції щодо пред'явленого до нього позову не виказав, пояснив суду, що дійсно вже 1 рік та 8 місяців спільно з позивачкою не проживає, у той час, як остання не дає йому бачити і спілкуватись з дитиною.
Установлені судом фактичні обставини справи і зміст правовідносин з посиланням на докази, а також оцінка аргументів позивача
Тож, суд, перевіривши доводи і обгрунтованість заявлених позивачем вимог, оцінивши надані докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, а також оцінивши з їх з точки зору належності і допустимості, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, виходив із такого.
Як вбачається із оригіналу свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , що видане Арбузинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області 02 червня 2018 року, сторони уклали шлюб цього ж дня, про що складено відповідний актовий запис №14.
Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Наразі сторони фактично шлюбні відносини припинили і проживають окремо, що відповідач підтвердив в судовому засіданні.
Позивач же вказала, що сенсу у підтриманні сімейних відносин із відповідачем не вбачає через наявність неприязних відносин із ним, втрату почуття любові та поваги.
Та відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Стаття ж 55 СК України встановлює обов'язок дружини та чоловіка спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. Дружина та чоловік зобов'язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім'ї.
Крім того, за ст. 56 СК України, дружина та чоловік мають право на вільний вибір місця свого проживання, мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин.
Але кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин або до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Та як установив суд сторони шлюбні відносини між собою припинили і дій, які б свідчити про бажання примиритись не вчинили, а тому таке дає суду підстави вважати, що вони про побудову сімейних відносин між собою на почуттях взаємної любові, поваги, дружби і взаємодопомоги не піклуються, внаслідок чого їх шлюб носить формальний характер.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Тому з урахуванням такого, проаналізувавши позиції сторін, суд приходить до висновку, що збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам, оскільки такого роду сімейні відносини позбавляють їх можливості вільної реалізації прав, передбачених, зокрема, Сімейним кодексом України.
За таких обставин, враховуючи відносини між сторонами у контексті позиції позивача, суд вважає, що подальше сумісне життя сторін, як подружжя, і збереження їх формального шлюбу суперечить їх же інтересам, а тому такий шлюб, згідно вимог ч. 3 ст. 105, ст. 112 СК України, підлягає розірванню, а позов, відповідно, задоволенню.
При цьому, за правилами ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом він припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу, а документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (ч. 3 ст. 115 СК України).
Щодо розподілу судових витрат
Суд, окрім цього, за правилом вимогою ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір, сплачений позивачем при зверненні із позовом, підлягає стягненню на її користь із відповідача.
І з цих мотивів, керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцем с. Воєводське Арбузинського району Миколаївської області, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою с. Рябоконеве Арбузинського району Миколаївської області, який був зареєстрований 02 червня 2018 року Арбузинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, про що 02 червня 2018 року складено відповідний актовий запис №14
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В. Явіца