КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/4045/19
Провадження № 2-а/488/21/20 р.
Іменем України
30.04.2020 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого по справі - судді Селіщевої Л.І.,
при секретарі - Тузові Р.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, поліцейського роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області капрала поліції Бондаренко Лесі Олександрівни про скарження постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду із даним адміністративним позовом, в обґрунтування якого вказав, що постановою серії ЕАК № 1532445 від 18.09.2019 р., винесеною поліцейським роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області капралом поліції Бондаренко Л.О., він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, згідно якої на нього був накладений штраф у розмірі 255 грн. Дана постанова була мотивована тим, що позивач 18.09.2019 р. близько 12 год. 09 хв. керував транспортним засобом та рухався у населеному пункті, позначеному дорожнім знаком 5.45 у с. Якушенці Вінницької області зі швидкістю 92 км/год, чим порушив вимоги п.12.4 ПДР України.
Позивач не погодився із винесеною постановою та притягненням його до адміністративної відповідальності та вказав, що він рухався не у зоні дії дорожнього знаку 5.45, та не перебував у населеному пункті, а тому мав право рухатись з дозволеною на тій ділянці дороги швидкістю 90 км/год. Проте посадова особа відповідача не взяла до уваги його доводи та безпідставно притягнула до адміністративної відповідальності, у відсутність належних та допустимих доказів наявності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Посилаючись на таке, позивач вказав, що оскаржувана ним постанова є незаконною та підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу адмінправопорушення.
У судове засідання позивач не з'явився, подав заяву про слухання справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, подав заяву про слухання справи у його відсутність та відзив, у якому заперечував проти позову
та вказав, що позивач обґрунтовано був притягнутий до адміністративної відповідальності при обставинах, що викладені в оскаржуваній постанові. Відзив відповідача долучений до матеріалів даної справи.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України суд розглядає справу у письмовому провадженні, у відсутність учасників справи та на підставі наявних у справі матеріалів.
Дослідивши зібрані по справі докази, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом тощо.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху (далі - Правила), затвердженими Постанововю КМУ від 10.10.2001 р. № 1306.
Згідно з п. 1.9. ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
02.07.2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про Національну поліцію», який набрав чинності 07.11.2015 року.
Згідно п. 3, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті. Однією з підстав зупинки транспортного засобу є порушення водіями Правил дорожнього руху України.
Нормами ст. 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (зокрема, передбачені частиною першою, другою і третьою статті 122 КУпАП).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Із матеріалів справи вбачається, що постановою серії ЕАК № 1532445 від 18.09.2019 р., винесеною поліцейським роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області капралом поліції Бондаренко Л.О., позивач - ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, згідно якої на нього був накладений штраф у розмірі 255 грн. Дана постанова була мотивована тим, що позивач 18.09.2019 р. близько 12 год. 09 хв. керував транспортним засобом та рухався у населеному пункті, позначеному дорожнім знаком 5.45 у с. Якушенці Вінницької області зі швидкістю 92 км/год, чим порушив вимоги п.12.4 ПДР України.
За результатами розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення посадова особа відповідача, керуючись ст.ст. 33, 284 КУпАП застосувала до позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень.
В силу приписів ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тож, обов'язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно зі статтею 14 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.
Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно п.12.4 Правил дорожнього руху, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Населений пункт - забудована територія, в'їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.45, 5.46, 5.47, 5.48 (пункт 1.10 ПДР). Дорожній знак 5.45 "Початок населеного пункту" визначає найменування і початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах (підрозділ 5 розділу 33 ПДР).
Відповідно до ч.1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Таким чином, у ході розгляду даної справи суд має встановити чи здійснювався позивачем рух на транспортному засобі зі швидкістю, що перевищує п'ятдесят кілометрів на годину та саме в межах населеного пункту.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Між тим, у матеріалах справи наявний відеозапис, здійснений сертифікованим приладом ТruСаm LTI 20/20, який отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 року № UA-MI/-2903-2012 та відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/13721, виданого тДП «Укрметртестстандарт» від 21.12.2018 р. та чинний до 21.12.2019 р.
Однак цей відеозапис не дає можливості визначити чи рухався транспортний засіб позивача у межах дії дорожнього знаку 5.45 «Початок населеного пункту», у якому згідно Правил дорожнього руху, діють спеціальні вимоги щодо порядку руху, у тому числі, обмеження максимальної швидкості руху в 50 км/год.
За такого, суд знаходить даний відеозапис неналежним доказом у розумінні ст. 73 КАС України.
Інших доказів, які б доводили факт вчинення позивачем правопорушення, визначеного ч.1 ст. 122 КУпАП, відповідач суду не представив.
Аналізуючи здобуті судом докази по справі, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, оскільки безпідставність притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП знайшла своє підтвердження судовим розглядом.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1)залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2)скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3)скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4)змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Керуючись ст. ст. 5-6; 8-9, 11, 241 - 245, 250, 293, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Постанову серії ЕАК № 1532445 від 18.09.2019 р., винесену поліцейським роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області капралом поліції Бондаренко Л.О., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - скасувати, справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення до П'ятого апеляційного адміністративного суду. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.І. Селіщева