Справа №1-113/2004
Провадження1-в/465/185/20
про застосування медичних заходів
14.05.20 року Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючої-судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
з участю прокурора: ОСОБА_3
захисника: ОСОБА_4
представника КЗ «ЛОКПЛ» (лікар-психіатр): ОСОБА_5
особи, стосовно якої подається заява: ОСОБА_6
розглянувши матеріали заяви комунального закладу «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» про продовження застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 , який скоїв суспільно небезпечне діяння, передбачене ч.1 ст.115 КК України,-
заступник генерального директора КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» ОСОБА_7 звернувся в суд із заявою про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування заяви покликаються на те, що згідно з постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 квітня 2004 року до ОСОБА_6 застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом у зв'язку із вчиненням супільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.115 КК України. Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2010 року змінено примусові заходи медичного характеру відносно ОСОБА_6 і його переведено для подальшого примусового лікування в психіатричну лікарню з посиленим наглядом. Постановою Ківерцівського районного суду Волинської області від 16 грудня 2011 року вид примусових заходів медичного характеру із лікування у відділенні з посиленим наглядом змінено на продовження примусового лікування у відділенні з звичайним наглядом за місцем проживання, що востаннє були продовжені ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 19.11.2019р.
23.04.2020 р. ОСОБА_6 , був оглянутий комісією лікарів-психіатрів, яка прийшла до висновку, що на момент огляду ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді параноїдної шизофренії, безперервний перебіг з вираженим емоційно-вольовим дефектом. Враховуючи відсутність суттєвого покращення психічного стану на фоні проведеного лікування та збереження розладів мислення у вигляді дефіцитарних змін мислення, емоцій, волі та інтелекту внаслідок шизофренічного процесу, а також через відсутність критики пацієнта до свого стану, відсутність близьких родичів, які готові були б опікуватись ним в амбулаторних умовах, потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
У судовому засіданні лікуючий лікар-психіатра, представник заявника - ОСОБА_5 заяву підтримав, просив її задоволити.
Захисник ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у судовому засіданні не заперечили проти продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні з звичайним наглядом відносно ОСОБА_6 .
Прокурор в судовому засіданні просить задоволити заяву, продовжити ОСОБА_6 застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу.
Заслухавши пояснення учасників процесу, думку прокурора щодо задоволення заяви, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву слід задоволити виходячи з наступного.
Згідно ст. 95 КК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
У відповідності зі ст. 17 Закону України «Про психіатричну допомогу», якщо буде потреба продовження госпіталізації в примусовому порядку понад 6 місяців представник психіатричної установи повинен направити в суд за місцем знаходження психіатричної установи заяву про продовження такої госпіталізації.
Згідно з ст.19 Закону «Про психіатричну допомогу» продовження застосування примусових мір медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу на підставі висновку комісії лікарів-психіатрів.
Судом встановлено, що у Комунальному закладі Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» з 17.01.2012 року до даного часу знаходиться гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до якого застосовуються примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом на підставі ухвали Ківерцівського районного суду Волинської області від 16.12.2011р. про зміну примусового заходу медичного характеру із лікування у відділенні з посиленим наглядом на примусове лікування у відділенні з звичайним наглядом за місцем проживання, що востаннє були продовжені ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 19.11.2019р.
Внаслідок проведеного до даного часу комплексного лікування не вдалося досягнути значного покращення психічного стану пацієнта та ознак повноцінної ремісії.
23.04.2020р. ОСОБА_6 був оглянутий комісією лікарів-психіатрів, яка прийшла до висновку, що на момент огляду ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді параноїдної шизофренії, безперервний перебіг з вираженим емоційно-вольовим дефектом. Враховуючи відсутність суттєвого покращення психічного стану на фоні проведеного лікування та збереження розладів мислення у вигляді дефіцитарних змін мислення, емоцій, волі та інтелекту внаслідок шизофренічного процесу, а також через відсутність критики пацієнта до свого стану, відсутність близьких родичів, які готові були б опікуватись ним в амбулаторних умовах, потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
До наданої суду заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру № 26 від 23.04.2020 року, який містить обґрунтування про необхідність продовження такої госпіталізації, що є підставою для продовження примусового лікування.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що заяву слід задовольнити.
Керуючись ст. 512, 514 КПК України, ст.ст. 92-95 КК України, ст.ст. 17, 19 Закону України «Про психіатричну допомогу», суд,-
ухвалив:
заяву задовольнити.
Продовжити ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , інваліду ІІ групи безтерміново, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , який скоїв суспільно небезпечне діяння, передбачене ч.1 ст.115 КК України застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом 7 діб з моменту її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 14.05.2020 року
Суддя ОСОБА_1