Справа № 473/1419/20
іменем України
"14" травня 2020 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого-судді Ротар М.М.,
за участю: - секретаря судового засідання Гаврилової І.С.,
перекладачів Абдель - Гані Міран Мохамедівни,Трачук О.В. (в режимі відеоконференції з Ужгородським міськрайонний судом Закарпатської області),
учасники справи: - представник Військової частини НОМЕР_1 Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України Балог О.Ю. (в режимі відеоконференції з Ужгородським міськрайонний судом Закарпатської області),
громадянин Федеративної Республіки Сомалі ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції з ДУ «Миколаївським ПТПІ),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську в залі суду справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до громадянина Федеративної Республіки Сомалі ОСОБА_1 про продовження строку затримання
встановив
08 травня 2020 р. ВЧ НОМЕР_1 Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України звернулось до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області з адміністративним позовом до громадянина Федеративної Республіки Сомалі ОСОБА_1 , в якому ставилось питання про продовження строку затримання останнього строком на 6 місяців.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 листопада 2019 р., яке набуло законної сили 05.12.2019 року затримано громадянина Республіки Сомалі ОСОБА_1 , з поміщенням останнього до ПТПІ на 6 місяців з метою його ідентифікації та забезпечення примусового видворенння.
Згідно листа Миколаївського ПТПІ № 312/04-06 від 12.03.2020 року громадянин Федеративної Республіки Сомалі ОСОБА_1 не здійснює співпрацю під час процедури його ідентифікації, оскільки відмовляється з особистих міркувань, від заповнення анкет на адресу Департаменту консульської служби Міністерства Закордонних справ України.
Посилаючись на те, що шестимісячний строк затримання відповідача з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні закінчується, однак наявні умови за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи, а саме відсутність співпраці з боку відповідача щодо надання про себе правдивих установчих даних, що перешкоджає військовій частині одержати інформацію щодо країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи та організації примусового видворення за межі території України, позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою суду від 08.05.2020 р. відкрито провадження по справі та призначено її розгляд на 12.05.2020 р. в режимі відеоконференції з Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за участю представника позивача та перекладачів та в режимі відеоконференції з ДУ «Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, ДМС» за участю відповідача, а потім відкладено за клопотанням представника відповідача Самолюка В.В. на 14.05.2020 року.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, з підстав вказаних в ньому.
Відповідач громадянин Федеративної Республіки Сомалі ОСОБА_1 проти задоволення позову та проти продовження строку затримання заперечував, про що свідчить його заява. При цьому відмовився спілкуватися на англійській та арабській мові, вимагаючи перекладача з сомалійської мови.
Представник відповідача Самолюк В.В. не з'явився в судове засідання, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. На адресу суду 14 травня 2020 року надіслав клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою суду від 14 травня 2020 року в задоволенні даного клопотання було відмовлено, оскільки не відповідало вимогам Кодексу адміністративного судочинства України та Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання, що затверджено наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 року.
З урахуванням викладеного, а також з урахуванням скорочених строків розгляду справи в місцевому суді, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю адвоката відповідача та при наявності перекладачів з арабської та англійської мови.
Судом встановлено, що відповідач 15 листопада 2019 року о 23 год. 20 хв. в порядку Угоди між Україною та ЄС про реадмісію осіб, під час проведення прикордонно-представницької зустрічі був переданий на територію України з Угорської Республіки, як такий , що незаконно, перетнув державний кордон з України в Угорську Республіку у складі групи осіб та був затриманий прикордонною поліцією Угорської Республіки. Документи, що посвідчують особу та підтверджують законність перебування на території України у відповідача були відсутні.
18 листопада 2019 року Ужгородським міськрайонним судом відносно відповідача було прийнято рішення про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України. Рішення набуло законної сили 05 грудня 2019 року.
11 грудня 2019 року відповідач був поміщений до Миколаївського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб, які незаконно перебувають в Україні ДМС України за адресом: Миколаївська обл., Вознесенський р-н, с. Мартинівське, вул. Європейська, 1.
Оскільки акредитовані дипломатичні (консульські) установи Федеративної Республіки Сомалі, які здійснюють ідентифікацію громадян Сомалі та оформлення паспортних (будь-яких інших) документів на території України відсутні, то відносно відповідача в/ч НОМЕР_1 (Чопським прикордонним загоном), в межах своєї компетенції, було скеровано матеріали з додатками до Департаменту консульської служби МЗС України із зверненням у сприянні в ідентифікації відповідача, а саме: повідомлення про затримання від 16.11.2019 року №21/1406, запит щодо встановлення особи від 18.11.2019 року №21/1415/1 (відмітка про отримання в наявності) через ДКС МЗС України №21/1415/1 на англійській мові від 18.11.2019 року до посольства Федеративної Республіки Сомалі в Російській Федерації .
Крім того, було встановлено, що відповідач звертався до Управління державної міграційної служби в Київській області із заявою щодо набуття статусу біженця в Україні. Однак наказом УДМС у Київській області від 12.10.2018 року № 359 йому було відмовлено в оформлені документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Також було встановлено, що відповідачем рішення ДМС було оскаржено до Окружного адміністративного суду міста Києва. Рішенням від 30.03.2020 року в задоволенні позову судом було відмовлено.
Додатково прикордонним загоном направлялись листи із запитами від 05.02.2020 року №21/93, лист англійською мовою від 05.02.2020 року №21/93, підтвердження надіслання до Посольства України в Російській Федерації з метою передачі звернень прикордонного загону до Федеративної Республіки Сомалі в Російській Федерації, додатково повторні запити від 20.03.2020 №21/214 лист №21/213 до посольства Федеративної Республіки Сомалі в Російській Федерації, разом з тим, на сьогоднішній день, відповідних документів для подальшого видворення відповідача в Чопському прикордонному загоні відсутні, відомості про встановлення особи відповідача відсутні.
Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України.
Ст. 16 вказаного Закону передбачає, що паспортний документ іноземця це документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в'їзд або виїзд з держави і визнається Україною.
Таким чином, документом, який надає право іноземцю на виїзд є паспортний документ іноземця, виданий уповноваженим органом іноземної держави та визнається Україною.
Стаття 30 вказаного Закону регламентує, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більше як на 18 місяців (ч. 4).
Згідно пп. f п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.
Згідно п. 164 рішення Європейського суду з прав людини в справі "А. та інші проти Сполученого Королівства" (A. and Others v. the United Kingdom) будь-яке позбавлення свободи у відповідності до другої частини пп. f п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод буде виправданим лише до тих пір, поки йде процес депортації або екстрадиції. Якщо така процедура не виконується з належною ретельністю, позбавлення волі перестає бути допустимим відповідно до пп. f п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства визначені статтею 289 КАС України.
Згідно ч.ч. 11, 13 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців. Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є:
1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації;
2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
Виходячи з правового аналізу ст. 289 КАС України можна стверджувати, що інститут продовження строку затримання застосовується адміністративним судом у разі наявності альтернативних умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, якими є: 1) або відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації, 2) або неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи. При цьому, наявність хоча б однієї з яких надає підстави для прийняття адміністративним судом рішення про продовження затримання такої особи в межах максимально можливого строку (18 місяців).
П.1 Розділу VІ «Порядок дій з ідентифікації та документування іноземців» Інструкції про примусове повернення та примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23.04.2012 р. № 353/271/150 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України від 22.01.2018 р. № 38/77) передбачає, що якщо іноземець не має документів, що посвідчують особу, орган ДМС, орган охорони державного кордону України, орган СБУ вживають заходів щодо його ідентифікації та документування. З цією метою до дипломатичних представництв або консульських установ держави походження іноземця надсилаються відповідні запити, до яких долучаються кольорові фотокартки на кожну особу, заповнені анкети визначеного консульською установою зразка та інші відомості про іноземця, які дають змогу встановити особу та підтвердити громадянство.
Системний аналіз даних норм свідчить, що анкета визначеного зразка, заповнена іноземцем, є необхідною складовою для проведення процедури ідентифікації іноземця, так як без заповненої іноземцем анкети не можливо направити запити до дипломатичних представництв або консульських установ держави походження іноземця, у відповідності до вказаної Інструкції.
Виходячи з того, що позивачем вживалися неодноразові дії з метою ідентифікації особи громадянина Федеративної Республіки Сомалі ОСОБА_1 , який однак, не співпрацював у питанні своєї ідентифікації, що підтверджується листом ДУ «Миколаївській ПТПІ « №312/04-06 від 12.03.2020 року, тобто в даному випадку йде процес примусового видворення з належною ретельністю, суд приходить до висновку про доведеність такої умови, за якої неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, як відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації, що є самостійною підставою для продовження строку затримання громадянина Федеративної Республіки Сомалі ОСОБА_1 до 15.11.2020 року включно в ДУ «Миколаївській пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, ДМС", з метою його ідентифікації та забезпечення примусового видворення, що еквівалентно 6 місяцям з часу винесення даного судового рішення, задовольнивши позов повністю.
Керуючись ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 9, 241-246, 250, 289 КАС України, суд
ухвалив
Позов Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до громадянина Федеративної Республіки Сомалі ОСОБА_1 про продовження строку затримання - задовольнити.
Продовжити строк затримання громадянина Федеративної Республіки Сомалі ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , поміщеному до ДУ «Миколаївській пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, ДМС" з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі України строком на 6 (шість) місяців, тобто до 15 листопада 2020 року.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
.
Суддя М.М. Ротар