Справа № 453/66/20
№ провадження 2/453/129/20
12 травня 2020 року Сколівський районний суд Львівської області
у складі: головуючого - судді Брони А.Л.,
секретаря судового засідання Бендеш А.І.,
за участю: позивачки ОСОБА_1 , ,
та відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у залі суду у місті Сколе Львівської області в порядку позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивачка ОСОБА_1 17.01.2020 року звернулася в суд із позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем - ОСОБА_2 , який зареєстрований Підгородецькою сільською радою Сколівського району Львівської області 15.11.2003 року, актовий запис №22.
Ухвалою судді від 31.01.2020 року, після отримання судом інформації про місце проживання (перебування) відповідачки, яка не є підприємцем, вказаний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження із визначенням дати підготовчого засідання.
03.03.2020 року ухвалою Сколівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надано строк на примирення терміном на два місяці, провадження у справі зупинено.
07.05.2020 року ухвалою Сколівського районного суду Львівської області провадження у справі поновлено та призначено підготовче судове засідання на 12 травня 2020 року.
Позов обґрунтовує тим, що з 15.11.2003 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 - дочка ОСОБА_4 . Просить шлюб розірвати, оскільки, спільне життя з відповідачем не склалося, через постійні сварки, які виникали в зв'язку з систематичним зловживанням відповідачем алкогольних напоїв. Вказує на те, що тривалий час не підтримує з відповідачем подружніх відносин, не веде спільного господарства, відсутні спільні інтереси, сім'я фактично припинила своє існування, а шлюб існує тільки формально.
Позивачка у підготовчому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та вказала, що після надання судом терміну на примирення, не помирилися з відповідачем, наполягає на розірванні шлюбу, оскільки збереження такого є не можливим. Також просила після розірвання шлюбу залишити їй прізвище ОСОБА_1 .
Відповідач у підготовчому засіданні позов визнав у повному обсязі та також зазначив, що після надання судом терміну на примирення з позивачкою не помирився.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
За таких обставин суд вважає, що перешкод для здійснення розгляду справи у підготовчому засіданні та ухвалення судового рішення у підготовчому засіданні, відповідно до вимог ч. 3 ст. 200 ЦПК України, - немає.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки та відповідача, давши належу оцінку доказам у справі, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Виходячи із наведених вище процесуальних норм та роз'яснень, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до свідоцтва про одруження, серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , 15.11.2003 року уклали шлюб, який був зареєстрований Підгородецькою сільською радою Сколівського району, Львівської області, актовий запис №22. Після одруження прізвище дружини змінено на ОСОБА_1 .
Від спільного проживання у сторін народилися: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Статтею 110 СК України визначено право на пред'явлення позову про розірвання шлюбу одним із подружжя, а підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя встановлені ч. 1 ст. 112 вказаного Кодексу.
У відповідності до вимог ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21.12.2007 № 11 проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Судом встановлено, що сторони мають стійке волевиявлення, спрямоване на припинення сімейних відносин і розірвання шлюбу.
Також, судом встановлено, що причиною розладу у сім'ї стали різні погляди сторін на сімейне життя, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу неможливе, оскільки сторони не бажають миритися. Сторони шлюбні відносини не підтримують тривалий час, проживають окремо. За термін наданий судом для примирення такі не помирилися. Відтак, перебування у шлюбі суперечить їхнім інтересам, порушує їх особисті немайнові права, а їх шлюб носить формальний характер.
Таким чином, на переконання суду, подальше спільне життя сторін і збереження їх шлюбу є недоцільним, буде суперечити інтересам обох сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересах їхніх дітей, що мають істотне значення, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу.
На підставі ст. 113 СК України особа має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Частиною 3 ст.115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Судом беззаперечно встановлено, що сторони припинили шлюбні відносини, втратили одне до одного почуття поваги і любові, стали чужими людьми і це підтверджується зібраними у справі доказами та поясненнями сторін в підготовчому засіданні, у зв'язку з чим суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження їх шлюбу стало неможливим та недоцільним, тому позов підлягає задоволенню із ухваленням рішення у підготовчому засіданні.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 95, 258, 259, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 110-113 СК України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ,зареєстрований Підгородецькою сільською радою Сколівського району Львівської області 15 листопада 2003 року, актовий запис № 22.
Залишити позивачці після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.
У зв'язку з оголошенням в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складений 13.05.2020 року.
Суддя