Справа № 462/1311/20
Іменем України
14 травня 2020 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Палюх Н.М., з участю особи, яка притягається до відповідальності, ОСОБА_1 та захисника Паленги Н.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст.130 КУпАП
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 082432, складеного 16.02.2020 року інспектором взводу № 2 роти № 2 батальйону № 4 УПП у Львівській області ДПП лейтенантом поліції Матвіїв А.М., ОСОБА_1 16.02.2020 року о 10.22 год. у м.Львові по вул. Широка - Суботівська керував автомобілем «Renault Logan» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з рота, не стійка хода, не чітка вимова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України.
У суді ОСОБА_1 заперечив факт вчинення ним правопорушення та пояснив, що 16.02.2020 року близько 10.22 год. у м. Львові по вул. Широка - Суботівська він керував автомобілем «Renault Logan» д.н.з. НОМЕР_1 та був зупинений працівники поліції, які не змогли пояснити причину зупинки та одразу запропонували пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою алкотесту «Drager». На вказану пропозицію він спочатку погодився, проте згодом відмовився, так як недовіряє результатам цього приладу, і став наполягати на проходженні відповідного огляду у медичному закладі, що було проігноровано працівниками поліції.
Захисник Паленга Н.М. в суді викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 082432 обставини заперечила та додатково наголосила на ряд порушень. Зокрема зазначила, що під час ознайомлення з матеріалами справи нею було виявлено, що бланки заповнені свідками різними почерками, що ставить під сумнів викладені в таких обставини. Крім того, під час перегляду відеозапису місця події, що мала місце 16.02.2020 року близько 10.22 год. в м. Львові на вул. Широка - Суботівська за участі ОСОБА_1 , захисник наголосила, що слова особи, яка притягується до адміністративного правопорушення підтверджується, адже з відеозапису чітко спостерігається, як ОСОБА_1 наполягав на проходженні огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння в медичному закладі, у чому йому було відмовлено.
Для повного та всебічного з'ясування обставин, судом було здійснено виклик працівників поліції і свідків у судове засідання для допиту у якості свідків та були витребувані усі відеозаписи місця вищевказаної події. Однак перелічене, як працівниками поліції, так і свідками було проігноровано.
Згідно зі статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.2.9а Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків; у разі незгоди водія на проведення такого огляду огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно із ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного спяніння, проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, вважається недійсним.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду чітко врегулюванні нормами, які містяться в Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", яка затверджена спільним наказом МВС України та МОХ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (надалі - Інструкція від 09.11.2015 року № 1452/735).
Відповідно до п. 6 вище вказаного наказу огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно п. 7 вище вказаного наказу, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Згідно пояснень ОСОБА_1 , даних в суді, він відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, однак бажав пройти такий огляд в медичному закладі, що було проігноровано працівниками поліції.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили про дотримання працівниками поліції вище вказаної інструкції. Так, з долучених відеоматеріалів судом достовірно встановлено те, що на вимогу ОСОБА_1 про проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння в медичному закладі, працівники поліції жодним чином не відреагували, відтак ними було порушено норми інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", яка затверджена спільним наказом МВС України та МОХ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (надалі - Інструкція від 09.11.2015 року № 1452/735).
Відповідно до ст.9 КУпАП. адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
У відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/ 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого при розгляді справ судами в обов'язковому порядку використовується як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Крім того, в своєму рішенні «Маліга проти Франції» від 23.09.1998 року ЄСПЛ визнав кримінально - правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.
Тобто, якщо за вчинення адміністративного правопорушення, при здоровому глузді людині, передбачена, крім іншого, така санкція, як позбавлення права керувати транспортним засобом, таке інкриміноване діяння має характер кримінального, що, в свою чергу, говорить про необхідність забезпечення і дотримання процедурних гарантій, визначених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема: забезпечення права людини на захист, в тому числі: знати про можливості застосування адміністративної санкції і про факти, які з ставляться йому в провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту; отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти нього.
Крім цього, ЄСПЛ підкреслив, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
Також, в рішенні від 21.07.2011 року у справі "Коробов проти України" ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають з співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто, таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Отже, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями ОСОБА_1 та відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, згідно яких ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, однак бажав пройти такий огляд в медичному закладі, при цьому не надано жодного доказу, що працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд у медичному закладі та факт відмови ОСОБА_1 від проходження такого огляду, що передбачено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції".
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, враховуючи даний конституційний принцип, вважаю, що в справі не встановлено жодного належного, об'єктивного та обґрунтованого доказу, який би беззастережно вказував на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Виходячи з наведеного, з урахуванням вимог ч.1 ст.247 КУпАП, вважаю, що порушене відносно ОСОБА_1 провадження в справі про адміністративні правопорушення підлягає закриттю за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 38, 247, 283, 284 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.
Суддя: